Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-1942/12/2770

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1942/12/2770

07.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "М-33"- Вертій Наталя Анатоліївна, довіреність № б/н від 06.08.12

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Гінтєр Крістіна Федорівна, довіреність № 1330/10/19-038 від 14.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "М-33" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І. ) від 02.10.12 по справі № 2а-1942/12/2770

за позовом Приватного підприємства "М-33" (вул. Терлецького, буд.42-А, Севастополь,99042)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби (вул. 7-го Листопада, 3, Севастополь,99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02.10.2012 у справі № 2а-1942/12/2770 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «М-33» до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02 жовтня 2012 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на наявність у нього відповідних податкових накладних, що є підставою для правомірного включення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Крім того, позивач вказує, що аналіз реальності господарських операцій здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та вважає, що обставини, які стали підставою для встановлення порушення, можуть бути встановлені виключно у рамках розгляду кримінальної справи, оскільки фіктивне підприємство це виключно кримінальний злочин, вчинення якого може бути встановлено у кримінальному процесі.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням місцевого суду Ленінського району м. Севастополя у кримінальній справі, порушеної за фактом фіктивного підприємництва, скоєного невстановленими особами, тобто створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) - ПП «Вітмар-М», ПП «Финанс Єнерджи Групп», ПП «Сангри», ПП «Граскон», ПП «Таури», ПП «Авил», ТОВ «Партнерторгтранс» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 статті 205 Кримінального кодексу України.

Судова колегія усною ухвалою відмовила позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю підстав, що роблять неможливим розгляд справи № 2а-1942/12/2770 до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, оскільки у даній справі спірні правовідносини виникли у зв'язку із виключенням позивачем до податкового кредиту у серпні, жовтні 2010 року суми ПДВ 116994,50 грн. на підставі податкових накладних ПП «Вітмар-М», що підписані особою, яка померла ще у 2007 році.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 116995 грн. за основним платежем та у сумі 29248,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, про що було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2011 року за № 0000152301/0.

Підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення стали висновки акту ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «М-33» (код ЄДРПОУ 35922752) з питань правових відносин з ПП «Вітмар-М» (код ЄДРПОУ 34766135) за період з 01.07.2009 по 11.01.2011» від 12 травня 2011 року за № 291/23-032/35922752 про завищення позивачем суми податкового кредиту на суму 116994,50 грн., в тому числі за серпень 2010 року - у сумі 8275,67 грн. та у жовтні 2010 року - у сумі 108718,91 грн., що призвело до заниження ПДВ у загальній сумі 116994,50 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 року у суми ПДВ 8275,67 грн. та за жовтень 2010 року у сумі 108718,91 грн. за фінансово-господарськими правовідносинами з ПП «Вітмар-М», судова колегія виходить з наступного.

Відповідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту),

Згідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що сума ПДВ 108718,91грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних ПП «Вітмар-М» за № 310 від 05.10.2010, № 311 від 05.10.2010, № 312 від 15.10.2010, № 313 від 18.10.2010, № 315 від 19.10.2010, № 314 від 19.10.2010, № 367 від 27.10.2010, № 412 від 26.10.2010, всього на суму ПДВ 108718,91 грн. (а.с. 79- 86). Податкова накладна за серпень 2010 року на суму ПДВ 8275,67 грн. до матеріалів справи не надана, у процесі документальної перевірки позивачем податковій інспекції не надавалася та згідно Протоколу виїмки від 23.12.2010 (а.с. 87) у позивача не вилучалася.

З доданих до матеріалів справи податкових накладних вбачається, що вони виписані ПП «Вітмар-М» на підставі відповідних рахунків, а саме: № ВМ-000306 від 05.10.2010, № ВМ-000307 від 05.10.2010, № ВМ-000308 від 15.10.2010, № ВМ-000309 від 18.10.2010, № ВМ-000310 від 19.10.2010, № ВМ-000292 від 19.10.2010, № ВМ-000345 від 27.10.2010, № ВМ-0000367 від 26.10.2010. Податкові накладні підписані ОСОБА_5

Суд дослідив вказані у податкових накладних рахунки та встановив, що це рахунки-фактури (а.с. 71-78), які також виписані ПП «Вітмар-М» у яких зазначено, що роботи виконані на підставі договорів від 01.10.2010 № 2010-10-01, від 18.10.2010 № 2010-10-18 (а.с. 71-72,74-78).

В рахунках фактури за № ВМ-0000162 від 09.08.2010 та № ВМ -0000163 від 20.08.2010, яки теж виписані ПП «Вітмар-М» взагалі не вказано на підставі якого договору виконані роботи (а.с. 69-70), а у рахунку-фактурі ПП «Вітмар-М» № ВМ-000308 від 15.10.2010 вказаний договір від 20.08.2010 за № 2010-08-20 (а.с. 73).

Таким чином, усі вищевказані податкові накладні ПП «Вітмар-М» виписані у зв'язку із виконанням умов договорів від 01.10.2010 № 2010-10-01, від 18.10.2010 № 23010-10-18 та від 20.08.2010 № 2010-08-20.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи договори між позивачем та ПП «Вітмар-М» (а.с. 51, 53, 55, 57) та встановив, що вони укладені у серпні, жовтні 2010 року, при цьому від імені ПП «Вітмар-М» вони укладені та підписані директором ОСОБА_5

Але, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який згідно податкової звітності за формою 1-ДФ за період 3 квартал 2009 року - 4 квартал 2010 року та іншої податкової звітності за період з липня 2009 року по грудень 2010 року, що надавалася до податкового органу, значився керівником ПП «Вітмар-М», помер ще у 2007 році. При цьому, згідно податкової звітності за формою 1-ДФ за 3 квартал 2010 року ОСОБА_5 значився єдиним працівником ПП «Вітмар-М».

Таким чином, судова колегія вважає, що вищевказані податкові накладні ПП «Вітмар-М» підписані не уповноваженою особою та не можуть бути підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у жовтні 2010 року суми ПДВ 108718,91 грн. Як зазначалося вище, податковий кредит позивача за серпень 2010 року у сумі 8275,67 грн. взагалі не підтверджений відповідними податковими накладними.

В свою чергу договори від 01.10.2010 № 2010-10-01, від 18.10.2010 № 23010-10-18 та від 20.08.2010 № 2010-08-20, що укладені та підписані від імені ПП «Вітмар-М» директором ОСОБА_5, який на час їх укладення та підписання вже помер, також не породжують певні правові наслідки.

Суд першої інстанції повно дослідив фактичні обставини справи та правильно надав їм юридичну оцінку. Також судом першої інстанції правильно встановлено, що позапланова невиїзна перевірка проведена податковою інспекцією на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПА у м. Севастополі від 23.03.2011, яка винесена в рамках та на підставі матеріалів кримінальної справи, порушеної не відносно посадових осіб позивача та не за фактом ухилення від сплати податків, а тому податкова інспекція правомірно прийняла спірне податкове повідомлення-рішення.

При таких обставинах справи підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "М-33" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.10.2012 по справі № 2а-1942/12/2770 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.10.2012 по справі № 2а-1942/12/2770 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська