Рішення

від 06.11.2012 по справі 1316/2662/12

ПУСТОМИТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1316/2662/12 Провадження № 2/1316/1640/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І.І.

при секретарі Іванчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Навігатор та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої смертю потерпілого, -

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду з позовом, в якому просять стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 14129,94 (чотирнадцять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 94 копійки) матеріальної шкоди; стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 100000,00 (сто тисяч) гривень моральної шкоди, 10297,30 (десять тисяч двісті дев'яносто сім'ї грн. 30 коп.) гривень витрат на поховання потерпілого ОСОБА_4, 9200,00 ( дев'ять тисяч двісті) грн. на спорудження надгробного пам'ятника, 1 235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять ) гривень додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_1, а всього стягнути на її користь 120 732 (сто двадцять тисяч сімсот тридцять дві) грн. 30 коп.

Позивач, ОСОБА_1, в обґрунтування позову покликається, на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року близько 18 год. 25 хв. водій автомобіля Деу-Ланос , державний номер НОМЕР_1., що належить ТзОВ Навігатор ОСОБА_5 порушивши Правила дорожнього руху України на трасі Луцьк-Львів виїхав на зустрічну смугу дороги і зіткнувся з автомобілем ГАЗ - 31029, державний номер НОМЕР_2, що рухався по своїй смузі дороги, в якому в якості пасажирів знаходились його батько - ОСОБА_4 та позивач.

Внаслідок зіткнення автомобілів ОСОБА_4 загинув на місці ДТП, а позивач отримав легкі тілесні ушкодження. Заподіянням смерті батькові позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4, який був його годувальником, позивачеві завдало значної майнової шкоди, оскільки на момент вчинення злочину позивач був неповнолітнім та знаходився на утриманні потерпілого - ОСОБА_4, тому, що будь-якого власного доходу не мав і не має, являючись студентом Львівського банківського інституту стаціонарної форми навчання.

Завдана ОСОБА_1 майнова шкода повинна бути стягнута з відповідачів на його користь, оскільки ТзОВ Навігатор являється власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля НОМЕР_1, а з орендарем ОСОБА_3 водій ОСОБА_5, з вини якого сталась ДТП, знаходився у трудових відносинах. Згідно довідки УМВС України у Волинській області за №81/5687 від 11.10.2004р. місячне грошове утримання потеплілого ОСОБА_4 складало 1345 грн. 70 коп.. що на кожного з чотирьох членів його сім'ї, в тому числі і на позивача, становило 336 грн. 42 коп. на місяць (1345,70 : 4 = 336,42).

Позивач, ОСОБА_2 в обґрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року близько 18 год. 25 хв. водій автомобіля Деу-Ланос , державний номер НОМЕР_1, що належить ТзОВ Навігатор , ОСОБА_5, порушивши Правила дорожнього руху України на трасі Луцьк-Львів, виїхав на зустрічну смугу дороги і зіткнувся з автомобілем ГАЗ - 31029. д.н.з. НОМЕР_2, що рухався по своїй смузі дороги, в якому в якості пасажирів знаходились її чоловік - ОСОБА_4 та неповнолітній син - ОСОБА_1. Внаслідок зіткнення автомобілів чоловік позивачки ОСОБА_4 загинув на місці ДТП, а син ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження. Перш за все позивачці та її сім'ї злочином заподіяно безмежної моральної шкоди: вона назавжди втратила дорогу їй людину - чоловіка, а її діти - батька, який був другом та порадником для них, надавав величезну батьківську моральну підтримку та матеріальну допомогу на їх утримання та виховання, здобуття ними освіти. Злочином позивачці заподіяно величезних моральних страждань, тому, відповідно до вимог ст. 1168 ЦК України, моральну шкоду вона оцінює в 100 000 (сто тисяч) гривень. Окрім того, злочином позивачці завдано значної майнової шкоди, а тому вона просить стягнути з відповідачів на її користь матеріальну шкоду: 10297,30 (десять тисяч двісті дев'яносто сім'ї грн. 30 коп.) гривень витрат на поховання потерпілого ОСОБА_4, 9200,00 ( дев'ять тисяч двісті) грн. на спорудження надгробного пам'ятника, 1 235 (одна тисяча двісті тридцять п'ять ) гривень додаткових витрат на лікування сина ОСОБА_1, а всього стягнути на її користь 20 732, 30 (двадцять тисяч сімсот тридцять дві) гривень матеріальної шкоди.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6, позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві, просив позов задоволити в повному обсязі.

Представник відповідачі ОСОБА_7, в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити, покликаючись на його безпідставність.

Представник третьої особи ПАТ Страхова група ТАС Проданчук В. М. в судовому засіданні заявив, що Поліс № Б/3691457 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України, який міститься в матеріалах справи, не підпадає під дію ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . В страхову компанію ніхто не звертався, повідомлень від потерпілих про страхову відшкодування в страхову компанію не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідачів, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1196 ЦК України Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи під час виконання нею договірних зобов'язань (договір перевезення тощо), підлягає відшкодуванню на підставах, встановлених статтями 1166 та 1187 цього Кодексу.

З копії свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_3 від 27 жовтня 1979 року, вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб 27 жовтня 1979 року.

З копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_4 від 29 жовтня 1986 року вбачається, що у ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народився син - ОСОБА_1.

З копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_5, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Судом встановлено, що проведеним розслідуванням по кримінальній справі № 159-0081, яка була порушена 31 грудня 2003 року слідчим прокуратури Кам'янка-Бузького району Лущанцем М.В. по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18 год.25 хв. між селами Прибужани та Гайок Кам 'янка-Бузького району за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, встановлено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18 год.25 хв. керуючи автомашиною Деу-Ланос н.н.з НОМЕР_1 на трасі Луцьк-Львів, рухаючись в напрямі м. Львова, при здійснені маневру обгону попутного автомобіля марки ЗІЛ-157 держ. номер НОМЕР_6, порушивши п. п. 1.5 ч. 1, 12.1, 12.2, 12.6 г ,13.3 Правил дорожнього України виїхав на зустрічну смугу руху, по якій в той час рухався автомобіль марки ГАЗ-31029 держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_12, що привело до настання дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої від отриманих ушкоджень на місці дорожньо-транспортної пригоди загинув пасажир автомашини ГАЗ-ЗЮ29 ОСОБА_4, а також отримав середнього ступеню важкості водій ОСОБА_12 і легкі тілесні ушкодження пасажир даної автомашини ОСОБА_1.

З копії Постанови про закриття кримінальної справи № 159-0081 від 18 серпня 2004 року, вбачається, що вина ОСОБА_5, який внаслідок дорожньо-транспортної пригоди помер, повністю доведене в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року о 18 год. 25 хв., між селами Гайок та Прибужани Кам'янка-Бузького району, що призвело до загибелі на місці ДТП пасажира ОСОБА_4, отриманні середньої важкості тілесних ушкоджень водієві ОСОБА_12 і легких тілесних ушкоджень пасажирові автомашини ГАЗ-31029 ОСОБА_1

З копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що ТзОВ Навігатор є зареєстрованим власником автомобіля Деу-Ланос д.н.з НОМЕР_1.

Проте, судом встановлено, що 25 червня 2003 року у м. Львові між ТзОВ Навігатор та приватним підприємцем ОСОБА_3, було укладено договір оренди транспортного засобу, предметом якого була легкова машина ЗАЗ - DAEWOO Lanos-T13110, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Договір був укладений на з (три) роки з моменту передачі автомашини у відповідності з п. 1.4.даного договору, тобто на основі Акту прийому-передачі № 6 Н, від 25 червня 2003 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року був, особою, яка на відповідній правовій підставі (договір оренди) володіла транспортним засобом використання, якого створило підвищену небезпеку.

З копії довідки про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 05.12.2003 року, виданої ДПУ у Пустомитівському районі, вбачається, що ОСОБА_5 перебував в трудових відносинах із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, який відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку Серія А № НОМЕР_7 від 21 січня 2003 року (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи) є платником єдиного податку в 2003 році. Вид діяльності: перевезення пасажирів легковим автомобілем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З копії довідки від 03 вересня 2004 року № 260 виданої економічним факультетом, Львівського банківського інституту вбачається, що ОСОБА_1 дійсно навчався у Львівському банківському інституті 2-му курсі у 201-Ф групі. Термін навчання закінчується 01 липня 2007 року.

Таким чином, судом встановлено, що станом на момент ДТП ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 був студентом 1 курсу, а тому термін до закінчення його навчання складає 42 місяці.

З копії Диплому бакалавра, від 22 червня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 у 2007 році закінчив Львівський інститут банківської справи Національного банку країни і отримав базову вище освіту за напрямком підготовки Економіка і підприємництво та здобув кваліфікацію бакалавр з фінансів.

З копії Диплому магістра від 23 червня 2008 року вбачається, що ОСОБА_1 у 2008 році закінчив Університет банківської справи Національного банку країни і отримав повну вище освіту за спеціальністю Фінанси та здобув кваліфікацію магістр з фінансів.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

З огляду на вищенаведене, стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає шкода заподіяна смертю потерпілого, ОСОБА_4 у розмірі 14 129, 94 гривень (336,42*42=14129.94)гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Установивши, що смерть ОСОБА_4, який перебував у трудових відносинах з ПП ОСОБА_3 сталася внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки - автомобіля ЗАЗ - DAEWOO Lanos-T13110, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким на відповідній правовій підставі (договір оренди) володів ОСОБА_3, з останнього слід стягнути на користь позивача ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну смертю потерпілого.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить із вимог ст. 1187 ЦК України, та роз'яснень, що викладені в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31 березня 1995 року N4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та визначає суму відшкодування, яка відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставини при яких було спричинено моральну шкоду позивачу, ступень вини відповідача, характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань позивача, та з урахуванням вимог розумності та справедливості вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 50000 грн. моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1196 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 14129,94 (чотирнадцять тисяч сто двадцять дев'ять гривень 94 копійки) матеріальної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТзОВ Навігатор - відмовити за безпідставністю.

Позов ОСОБА_2 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 50000,00 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18093,40 (вісімнадцять тисяч дев'яносто три тисячі 40 копійок) гривень матеріальної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТзОВ Навігатор - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяІ. І. Мельничук