Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а/0570/17771/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17771/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:45

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - ЗаднепровськійВ.О.,

за участю представника позивача Балтуцька О.М.

представника відповідача Фатьянов Р.О., Полищук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВХ Базис» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішення -

встановив:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «СВХ Базис», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування та визнання нечинним податкових повідомлень-рішень від 23 серпня 2012 року №0004021542, №0004031542, №0004041542.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ПП «Техно КМП» (код за ЄДРПОУ 36605452), за період з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року. На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року №0004021542, №0004031542 та №0004041542. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року №0004021542, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 969055,00 грн., з яких 775244,00 грн. за основним платежем та 193811,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Відповідно податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року №0004031542, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4186433,00 грн., з яких 3409183,00 грн. за основним платежем та 777250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Відповідно податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року №0004041542 у зв'язку з чим зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1868,00 грн. Доводи акту перевірки щодо заниження податку на прибуток, заниження ПДВ та завищення відємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, ґрунтуються на помилковому висновку податкового органу щодо нікчемності Договору комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року та безоплатної передачі товару на користь ПП «Техно КМП». Податковий орган в Акті перевірки наводить недостовірну інформацію щодо ліквідації та зняття з обліку ПП «Техно КМП» 25 жовтня 2011 року. Відповідно Витягу з ЄДР, станом на 21 жовтня 2012 року, ПП «Техно КМП» не є ліквідованим, а перебуває в стані припинення. З огляду викладеного, на думку позивача, договір комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року укладений між позивачем та ПП «Техно КМП» станом на сьогоднішній день є діючим, а зобов'язання за значеним договором не є припиненими. Податковим органом не враховано, що у зв'язку із відсутністю прямо встановлених чинним законодавством недійсності Договору комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року, зазначений договір є оспорюваним правочином. Податковим органом не прийнято до уваги, що Договір комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року прямо передбачає обов'язок ПП «Техно КМП» сплатити на користь позивача вартість реалізованого товару. Факт невиконання ПП «Техно КМП» своїх договірних зобов'язань з оплати вартості реалізованого товару не може слугувати підставою для висновку про безоплатність наданих товарів. Відповідно ч.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. Як встановлено в Акті перевірки, позивачем не отримано від ПП «Техно КМП» коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера. З огляду викладеного та змісту ч.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у ТОВ «СВХ Базис» не виникло зобов'язань з податку на додану вартість. Позивач не згодний з висновками перевірки, вважає їх безпідставними та здійсненими на власних припущеннях та хибному трактуванні діючого законодавства, тому, позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23 серпня 2012 року №0004021542, №0004031542, №0004041542.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення (а.с.89), у яких зазначив, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі №2а-0870/7807/11 припинено юридичну особу ПП «Техно КМП». Таким чином, у зв'язку із припиненням ПП «Техно КМП», згідно ЦК України договір комісії від 10 вересня 2009 року №10/09-К/2009 є припиненим, товари передані ПП «Техно КМП» в межах зазначеного договору є безоплатно наданими. За період з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року до бази оподаткування ПДВ вартість реалізованого за договором комісії товару не включена, податкові зобов'язання не нараховувались. Перевіркою зроблений висновок, що в жовтні 2011 року не включено до бази оподаткування вартість товару у сумі 13954280,00 грн., безоплатно переданого на адресу ПП «Техно КМП» за нікчемним правочином, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 2790856,00 грн.

Перевіркою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя не встановлено факту виконання робіт (надання послуг) ПП «Техно КМП» на замовлення Позивача, у зв'язку з чим надлишково у 3 кварталі 2099 року включено до складу валових витрат комісійну винагороду у сумі 3100978,42 грн. за нікчемним правочином, укладеним з ПП «Техно КМП», в наслідок чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2009 року на суму 775244,00 грн. Крім того, позивачем у вересні 2009 року надлишково включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 620195,68 грн. від вартості комісійної винагороди за нікчемним правочином, укладеним з ПП «Техно КМП» та не відображено у складі податкових зобов'язань ПДВ у сумі 2790856,00 грн. з вартості товару переданого на адресу ПП «Техно КМП».

На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВХ Базис» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 27 жовтня 2006 року №12661070011021747, ідентифікацій код юридичної особи 34705564, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.77), довідки серії АА №704065 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.128), перебуває на податковому обліку платника податків у Державній податковій інспекції у Калінінському районі м.Донецька з 26 січня 2010 року за №50, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28 січня 2010 року №82/10/29-014-2 (а.с.131), зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100242881 (а.с.132).

Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість, податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ПП «Техно КМП» (код за ЄДРПОУ 36605452), за період з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 02 серпня 2012 року №2480/22-4/34705564 (а.с.9).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення

п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1., п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартали 2009 р. (2009 рік) на суму 775244,00 грн.;

п.4.1, п.4.2. ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6., п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.5, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 3409184,00 грн., у тому числі: листопад 2010 р. у сумі 307946,00 грн., березень 2011 р. у сумі 230313,00 грн., квітень 2011 р. у сумі 29681,00 грн., травень 2011 р. у сумі 27964,00 грн., червень 2011 р. у сумі 12248,00 грн., жовтень 2011 р. у сумі 2608010,00 грн., листопад 2011 р. у сумі 117358,00 грн., грудень 2011 року у сумі 69115,00 грн., травень 2012 р. у сумі 6548 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1868,00 грн., у тому числі: у червні 2012 р. у сумі 1868,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 23 серпня 2012 року:

№0004021542, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибутку у загальні сумі 969055,00грн., з якої основний платіж 775244,00грн. та штрафна санкція у розмірі 193811,00грн. (а.с.25),

№0004031542, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальні сумі 4186433,00грн., з якої основний платіж 3409183,00грн. та штрафна санкція у розмірі 777250,00грн. (а.с.26).

№0004041542, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальні сумі 1868,00грн., з якої основний платіж 1868,00грн. (а.с.27).

Судом встановлено, що між позивачем (Комітент) та Приватним підприємством «Техно КМП» (Комісіонер) укладено договір комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року (а.с.43).

Предметом договору є зобов'язання комісіонера за дорученням Комітента укласти від свого імені один чи декілька договорів купівлі-продажу товару комітента, а комітент зобов'язаний сплатити комісійну винагороду в розмірі 2500,00 грн. за тонну проданого товару. Комітент передає комісіонеру металопрокат (далі товар) в кількості, асортименті та на умовах, викладених в Додатках (специфікаціях) до цього Договору. Передача товару комітентом комісіонеру здійснюється в кількості та асортименті, узгодженим сторонами в додатках (специфікаціях) протягом 20 днів з моменту підписання додатку (специфікації). Факт приймання товару комісіонером від комітенту підтверджується актом приймання-передачі, який підписується сторонами цього договору.

Отримані від покупця грошові кошти по цьому договору в якості розрахунку за товар є власністю комітента. Комісіонер зобов'язується не пізніше двох банківських днів після отримання оплати від покупця перерахувати її на поточний рахунок комітента.

Разом з товаром, комітент зобов'язаний передати всю необхідну інформацію для укладання договору з покупцем, а також необхідні супровідні документи до товару, які підтверджують його якість.

В додаткових угодах №1 від 21 вересня 2009 року та №2 від 15 січня 2010 року сторони дійшли згоди щодо викладення пункту 4.1 договору в наступній редакції: «При виконанні доручення у відповідності з умовами цього договору, комітент сплачує комісіонеру комісійну винагороду в сумі 2500,00 грн. за тону проданого товару (з урахуванням ПДВ 20%) при місячному обсязі не більш чи рівному 500 тон або в сумі 2350,00 грн. за тону проданого товару (з урахуванням ПДВ 20%) при місячному обсязі продажу більш 500 тон. Розрахунок розміру комісійної винагороди відображується у звіті комісіонеру та узгоджується сторонами в акті виконаних робіт»; та доповнення розділу 4 пунктом 4.5: «При сплаті комісійної винагороди допускається вексельна чи інша форма розрахунків, яка не протиречить діючому законодавству України».

На реалізацію договору, сторони уклали наступні специфікації:

специфікація №1 від 10 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 41,120 т.; жерсть 0,19*763*910 мм., В-1 у кількості 42,480 т.; жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 40,416 т.; жерсть 0,18*835*800 мм., TS 275 у кількості 33,059 т. на загальну суму 1998531,84 грн., в тому числі ПДВ 333088,64 грн. (а.с.49);

специфікація №2 від 14 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 11,735 т.; жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 56,879 т.; жерсть 0,18*820*6770 мм., TS 260 у кількості 39,960 т. на загальну суму 1279857,06 грн., в тому числі ПДВ 213309,51 грн. (а.с.50);

специфікація №3 від 15 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 26,729 т.; жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 40,616 т. на загальну суму 869329,30 грн., в тому числі ПДВ 144888,22 грн. (а.с.51);

специфікація №4 від 16 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 37,973 т.; жерсть 0,18*835*800 мм., TS 275 у кількості 19,005 т. на загальну суму 749844,54 грн., в тому числі ПДВ 124974,09 грн. (а.с.52);

специфікація №5 від 21 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 77,594 т.; жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 53,963 т.; жерсть 0,45*1000 мм. у кількості 94,539 т.; жерсть 0,18*835*800 мм., TS 275 у кількості 40,026 т., жерсть 0,5*1250 мм. у кількості 16,030 т., жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 20,240 т. на загальну суму 3066559,14 грн., в тому числі ПДВ 511093,19 грн. (а.с.53);

специфікація №6 від 24 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*820*677 мм., TS 260 у кількості 40,970 т.; жерсть 0,45*1000 мм. у кількості 29,184 т.; жерсть 0,5*1250 мм. у кількості 40,150 мм. на загальну суму 1010601,12 грн., в тому числі ПДВ 168433,52 грн. (а.с.54);

специфікація №7 від 25 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*835*800 мм., ТS 275 у кількості 104,607 т.; жерсть 0,18*943*792 мм., ТН 580 у кількості 18,000 т.; жерсть 0,20*977*690 мм. TS 275 у кількості 22,134 т.; жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 18,146 т., жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 51,168 т., жерсть 0,40*1250 мм. у кількості 67,375 т., жерсть 0,45*1000 мм., у кількості 39,900 т. на загальну суму 3380232,42 грн., в тому числі ПДВ 563372,07 грн. (а.с.55);

специфікація №8 від 28 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*835*800 мм., ТS 275 у кількості 13,657 т.; жерсть 0,19*850*840 мм., ТS 275 у кількості 42,984 т.; жерсть 0,20*977*690 мм. TS 275 у кількості 5,905 т.; жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 58,442 т., жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 4,460 т., жерсть 0,24*712*712 мм., А2-ІІ у кількості 19,770 т., жерсть 0,24*712*712 мм., А2-І у кількості 19,700 т. на загальну суму 1660822,44 грн., в тому числі ПДВ 276803,74 грн. (а.с.56);

специфікація №9 від 29 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 6,080 т.; жерсть 0,18*943*792 мм., ТН 580 у кількості 12,708 т.; жерсть 0,19*850*840 мм. TS 275 у кількості 78,034 т.; жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 38,238 т., жерсть 0,40*1250 мм. у кількості 129,41 т., жерсть 0,45*1000 мм., у кількості 12,120 т., жерсть 0,16*961*815 мм., ТН 580 у кількості 7,862 т, жерсть 0,5*1250 мм. на загальну суму 2729359,20 грн., в тому числі ПДВ 454893,20 грн. (а.с.57).

Позивачем на виконання умов договору до матеріалів справи були надані:

акт приймання-передачі від 11 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 41,120 т.; жерсть 0,19*763*910 мм., В-1 у кількості 42,480 т.; жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 40,416 т.; жерсть 0,18*835*800 мм., TS 275 у кількості 33,059 т. на загальну суму 1998531,84 грн., в тому числі ПДВ 333088,64 грн. (а.с.58);

акт приймання-передачі від 14 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 11,735 т.; жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 56,879 т.; жерсть 0,18*820*6770 мм., TS 260 у кількості 39,960 т. на загальну суму 1279857,06 грн., в тому числі ПДВ 213309,51 грн. (а.с.59);

акт приймання-передачі від 16 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 26,729 т.; жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 40,616 т. на загальну суму 869329,30 грн., в тому числі ПДВ 144888,22 грн. (а.с.60);

акт приймання-передачі товару від 18 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*943*972 мм. ТН 580 т. у кількості 37,973 т.; жерсть 0,18*835*800 мм., TS 275 у кількості 19,005 т. на загальну суму 749844,54 грн., в тому числі ПДВ 124974,09 грн. (а.с.61);

акт приймання-передачі товару від 21 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 77,594 т.; жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 53,963 т.; жерсть 0,45*1000 мм. у кількості 45,709 т.; жерсть 0,18*835*800 мм., TS 275 у кількості 40,026 т., жерсть 0,5*1250 мм. у кількості 16,030 т., жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 20,240 т. на загальну суму 2706193,74 грн., в тому числі ПДВ 451032,29 грн. (а.с.62);

акт приймання-передачі товару від 22 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,45*1000 мм. у кількості 48,830 т. на загальну суму 360365,40 грн., в тому числі ПДВ 60060,90 грн. (а.с.63);

акт приймання-передачі від 25 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*820*677 мм., TS 260 у кількості 40,970 т.; жерсть 0,45*1000 мм. у кількості 29,184 т.; жерсть 0,5*1250 мм. у кількості 40,150 мм. на загальну суму 1010601,12 грн., в тому числі ПДВ 168433,52 грн. (а.с.64);

акт приймання-передачі від 30 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,155*924*866 мм., ТН 620 у кількості 6,080 т.; жерсть 0,18*943*792 мм., ТН 580 у кількості 12,708 т.; жерсть 0,19*850*840 мм. TS 275 у кількості 78,034 т.; жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 38,238 т., жерсть 0,40*1250 мм. у кількості 129,41 т., жерсть 0,45*1000 мм., у кількості 12,120 т., жерсть 0,16*961*815 мм., ТН 580 у кількості 7,862 т, жерсть 0,5*1250 мм. на загальну суму 2729359,20 грн., в тому числі ПДВ 454893,20 грн. (а.с.65);

акт приймання-передачі від 29 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*835*800 мм., ТS 275 у кількості 13,657 т.; жерсть 0,19*850*840 мм., ТS 275 у кількості 42,984 т.; жерсть 0,20*977*690 мм. TS 275 у кількості 5,905 т.; жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 58,442 т., жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 4,460 т., жерсть 0,24*712*712 мм., А2-ІІ у кількості 19,770 т., жерсть 0,24*712*712 мм., А2-І у кількості 19,700 т. на загальну суму 1660822,44 грн., в тому числі ПДВ 276803,74 грн. (а.с.66);

акт приймання-передачі від 29 вересня 2009 року на товар: жерсть 0,18*835*800 мм., ТS 275 у кількості 104,607 т.; жерсть 0,18*943*792 мм., ТН 580 у кількості 18,000 т.; жерсть 0,20*977*690 мм. TS 275 у кількості 22,134 т.; жерсть 0,215*1038*893 мм., ТН 415 у кількості 18,146 т., жерсть 0,22*712*820 мм., А2-ІІ у кількості 51,168 т., жерсть 0,40*1250 мм. у кількості 67,375 т., жерсть 0,45*1000 мм., у кількості 39,900 т. на загальну суму 3380232,42 грн., в тому числі ПДВ 563372,07 грн. (а.с.67);

податкова накладна від 18 вересня 2009 року №310 на загальну суму 967430,00 грн., в тому числі ПДВ 161238,33 грн.(а.с.70);

податкова накладна від 30 вересня 2009 року №431 на загальну суму 2753744,10 грн., в тому числі ПДВ 458957,35 грн. (а.с.71);

акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000017 (а.с.72);

акт виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ-31 від 18 вересня 2009 року (а.с.73);

акт приймання-передачі векселя від 15 січня 2010 року №1 на суму 1261808,54 грн. (а.с.74);

звіт комісіонера від 30 вересня 2009 року (а.с.75);

звіт комісіонера від 18 вересня 2009 року (а.с.76).

Крім того, позивачем надані акти про зарахування зустрічних однорідних вимог:

від 28 грудня 2009 року, відповідно до якого сторони договору заявляють про припинення обов'язків в вигляді сплати грошових коштів комісіонера в розмірі 524032,00 грн. заліком зустрічних однорідних вимог, строк яких наступив (а.с.68);

від 29 грудня 2009 року, відповідно до якого сторони договору заявляють про припинення обов'язків в вигляді сплати грошових коштів комісіонера в розмірі 1047126,36 грн. заліком зустрічних однорідних вимог, строк яких наступив (а.с.69).

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договору комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року, через суперечність інтересам держави та суспільства, а також у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - ПП «Техно КМП», а за наслідком і припинення договору комісії.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. У матеріалах справи відсутні докази порушення кримінальної справи або вироку відносно керівників ПП «Техно КМП».

Відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ПП «Техно КМП» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем, так і його контрагентом -є тільки припущенням.

Крім того, посилання відповідача на ст. 203, ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо безоплатно наданих товарів позивачем ПП «Техно КМП» у зв'язку з його припиненням та, за наслідком, припинення договору комісії у зв'язку з наступним.

Відповідно до п.п. 14.1.13 ст. 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Товари були надані позивачем ПП «Техно КМП» на виконання умов договору комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року. Згідно з п.п.2.1.3 цього договору, комісіонер зобов'язується не пізніше двох банківських днів після отримання оплати від покупця перерахувати її на поточний рахунок комітента. Таким чином, передачу товару за договором комісії не можна віднести до безоплатно наданих товарів.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В п.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 05 лютого 2013 року Приватне підприємство «Техно КМП» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.130).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Приватне підприємство «Техно КМП» не є ліквідованим, має цивільні права та обов'язки і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Реалізуючи власну правоздатність, юридична особа може укладати будь-які угоди, якщо її засновницькими документами не встановлений вичерпний перелік можливих видів її діяльності.

З огляду на вищевикладене, Договір комісії №10/09-К/2009 від 10 вересня 2009 року є дійсним та діє до виконання обов'язків сторонами (а.с.45).

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що «податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...».

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також «... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВХ Базис» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.08.12 №0004021542 яким збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 969055грн. з яких основний платіж 775244 грн. штрафні (фінансові) санкції 193811 грн., №00040315442 яким збільшено суму грошового зобов'язання на 4 186 433грн., з яких основний платіж 3409183грн штрафні (фінансові) санкції 777250 грн., №0004041542 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1868 грн., задовольнити

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.08.12 №0004021542 яким збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 969055грн. з яких основний платіж 775244 грн. штрафні (фінансові) санкції 193811 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.08.12 №00040315442 яким збільшено суму грошового зобов'язання на 4 186 433грн., з яких основний платіж 3409183грн штрафні (фінансові) санкції 777250 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.08.12 №0004041542 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1868 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВХ Базис» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2436 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 05 лютого 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі буде складено протягом п'яти днів після закінчення розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.