cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2013 р. Справа № 18/1974/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М. , суддя Плужник О.В.
при секретарі - Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ВЛІВ» (вх. №156П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 року по справі №18/1974/12
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ВЛІВ», м.Кременчук Полтавської області
про стягнення 50030,94 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2012 року позивач ТОВ «Тітан-2004» звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» заборгованості в наслідок невиконання господарського зобов'язання в сумі 50 030,94 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 1609,50 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та 1000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 року у справі №18/1974/12 позов задоволено (суддя Солодюк О.В.). Стягнуто з ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» на користь ТОВ «Тітан-2004» 50 030,94 грн. - боргу, 1609,50 грн. - витрат по сплаті судового збору, з урахуванням ухвали господарського суду Полтавської області про виправлення описки від 18.12.2012 р.
Відповідач, ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ», не погоджуючись із зазначеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 року по справі №18/1974/12 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, заявник апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права.
Позивач, ТОВ «Тітан-2004», надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 р. залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач просить розглядати справу за відсутності представника через неможливість його направлення в судове засідання апеляційного господарського суду.
Представник відповідача, заявника апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений пор день та час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено передбачений ст. ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України один з принципів господарського судочинства - принцип змагальності, оскільки розгляд справи відбувався в судовому засіданні 04.12.2012 р. без участі представника ТОВ «ТК «ВЛІВ».
Як свідчать матеріали справи, 05.10.2012 року господарський суд Полтавської області своєю ухвалою призначив розгляд справи №18/1974/12 на 06.11.2012 р. Явку представників було визнано обов'язковою та запропоновано відповідачу при наявності заперечень надати документально обґрунтований відзив на позовну заяву.
Зазначена ухвала суду першої інстанції була отримана відповідачем, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи (а.с. 33).
05.11.2012 р. на адресу господарського суду Полтавської області надійшла заява від ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» з проханням відкласти розгляд справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника підприємства в судове засідання. Відзиву на позовну заяву відповідач не надав.
06.11.2012 р. господарський суд Полтавської області виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.12.2012 р., з урахуванням заяви відповідача, оскільки неявка в судове засідання представника ТОВ «ТК «ВЛІВ» перешкоджає вирішенню спору по суті. Явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою та попереджено відповідача, що за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Вказана ухвала суду першої інстанції від 06.11.2012 р. також була отримана відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, наявне в матеріалах справи (а.с. 51).
03.12.2012 р. на адресу господарського суду Полтавської області надійшла телеграма, з проханням перенести розгляд справи №18/1974/12, призначений на 04.12.2012 р., в зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі, підписана директором ТОВ «ТК «ВЛІВ» Лісовиковим К.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає (телеграма вх.№16060 від 03.12.2012 р.), оскільки згідно ст. 28 ГПК України відповідач не позбавлений права направити в судове засідання для представництва інтересів підприємства іншого представника за довіреністю, тобто, інститут представництва не обмежений колом осіб.
Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на наступне.
Так, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції, керуючись принципом змагальності учасників господарського процесу та за для забезпечення рівності прав учасників, з метою надання відповідачу додаткової можливості для участі в судовому розгляді справи та надання відзиву і всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, відклав розгляд справи та призначив наступне судове засідання на 04.12.2012 року, тим самим надаючи відповідачу майже місяць для прояву своєї правової позиції.
Тобто, неявка представника відповідача в судове засідання не позбавляла його можливості представити суду докази в спростування існуючої заборгованості, але останній не скористався своїм правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, і відзиву на позовну заяву або яких-небудь заперечень - не надав.
Стосовно телеграми, наданої відповідачем за день до судового засідання, колегія суддів зазначає, що підприємством відповідача не було надано жодного доказу на підтвердження фактів, викладений в ній.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема пунктом 3.9.2., врегульовано питання розгляду справи у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, згідно якого справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Так, зазначеною постановою закріплено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Також слід зазначити, що відповідно дот статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви . У виняткових випадках, за клопотанням сторони , з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п'ятнадцять днів.
Згідно матеріалів справи позовна заява надійшла до господарського суду 05.10.2012 року, а рішення по справі №18/1974/12 винесено 04.12.2012 р., тобто з урахуванням двомісячного строку, передбаченого ч. 1 статті 69 ГПК України. Клопотання щодо продовження строку розгляду справи підприємством відповідача не надалося.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується неодноразова неявка відповідача в судове засідання без поважних причин, недобросовісне користування належними йому процесуальними правами, неповага до інтересів другої сторони. Крім того, відповідачем взагалі не було надано будь-якого власного ставлення по факту існуючої заборгованості ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду.
Не зважаючи на вищезазначені обставини, відповідач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити , без зазначення заперечень проти суті позову та не спростовуючи існуючу заборгованість .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку щодо залишення без задоволення клопотання відповідача щодо повторного відкладення розгляду справи.
Стосовно суті позовних вимог, то апеляційний суд також погоджується із рішенням господарського суду Полтавської області, оскільки ним було в повній мірі досліджено всі обставини справи. Докази, наявні в матеріалах справи, є належними та достатніми для підтвердження існуючої заборгованості відповідача перед позивачем
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, ретельно дослідивши та вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що заявником апеляційної скарги ТОВ «Торгова компанія «ВЛІВ» не було надано жодних належних доказів на підтвердження вимог апеляційної скарги, а також жодних заперечень з приводу позовних вимог ані в суд першої інстанції, ані в суд апеляційної інстанції.
Таким чином, рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 р по справі №18/1974/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ВЛІВ» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 04.12.2012 у справі № 18/1974/12 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Повний текст постанови підписано 13.02.2013 року.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Плужник О.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2013 |
Оприлюднено | 15.02.2013 |
Номер документу | 29316082 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Барбашова С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні