Постанова

від 14.02.2013 по справі 27пн/5014/2531/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.02.2013 р. справа №27пн/5014/2531/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАзарова З.П. Геза Т.Д. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шепотько Ігоря Миколайовича, м. Первомайськ Луганської області на рішення господарського судуЛуганської області від 04 грудня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 07.12.2012року) у справі№27пн/5014/2531/2012 (суддя Лазненко Л.Л.) за позовомПопаснянської міської ради, м. Попасна Луганської області доФізичної особи - підприємця Шепотько Ігоря Миколайовича, м. Первомайськ Луганської області прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Попаснянська міська рада, м. Попасна Луганської області звернулася з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Шепотько Ігоря Миколайовича, м. Первомайськ Луганської області про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0737га по вул. Первомайська,69 в м. Попасна, розташовану на території Попаснянської міської ради та привести її у придатний для використання стан.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04 грудня 2012року у справі №27пн/5014/2531/2012 позовні вимоги задоволено. Зобов»язано Фізичну особу-підприємцю Шепотько Ігоря Миколайовича, 93200, вул. Побєди, 29, м. Первомайськ Луганської області, ідентифікаційний номер 2383615157, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0737 га, яка розташована по

вул. Первомайська, 69 в м. Попасна, та повернути земельну ділянку Попаснянській міській раді (93301, вул. Мічуріна, 1, м. Попасна Луганської області, ідентифікаційний код 24046604), де вона обліковується, та привести її у придатний для використання стан, видати наказ позивачу. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Шепотька Ігоря Миколайовича на користь Попаснянської міської ради судовий збір в сумі 1 073 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення суду мотивоване тим, що строк оренди спірної земельної ділянки за договором оренди скінчився 09.08.2011року, з цього часу відповідач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Попаснянською міською радою належним чином доведено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0737га, розташованої по вул. Первомайська,69 в м. Попасна.

Скаржник - Фізична особа - підприємець Шепотько Ігорь Миколайович, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою у якій просить вирішити питання про відповідність позовної заяви №1261вих.12 від 26.04.2012року вимогам ГПК України та прийняти рішення щодо залишення без розгляду цієї позовної заяви або припинення провадження у порядку ст.63,80 ГПК України; скасувати рішення від 04.12.2012року по справі №27пн/5014/2531/2012; ухвалити нове рішення, яким на підставі вищенаведеного відмовити у задоволенні вимог позовної заяви з огляду на відсутність законних підстав для їх задоволення; судові витрати покласти на позивача; звільнити від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» .

У скарзі скаржник зазначає, що Попаснянська міська рада не є ні представницьким органом місцевого самоврядування, ні власником або представником власника спірної земельної ділянки, а право власності на неї на підставі ст.120 Земельного Кодексу України перейшло до власника будівлі.

Скаржник зазначає, що власником будівлі за адресою м. Попасна, вул. Первомайська, буд.69 є громадянин Шепотько І.М., а не суб'єкт господарювання, відтак спір не підлягає розгляду у господарських судах.

Також скаржник зазначає, що позивач не є власником спірної земельної ділянки, оскільки відсутні встановлені законом документи, що посвідчують це право, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. На думку скаржника звільнення земельної ділянки також є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що позивач фактично не може бути представницьким органом місцевого самоврядування оскільки станом на 21.05.1997року чинним законодавством України не було передбачено представницьких органів місцевого самоврядування, через які має здійснювати місцеве самоврядування територіальна громада м. Попасна згідно з Конституцією України.

Скаржник звертає увагу на те, що позовна заява підписана особою, яка не є посадовою особою органу місцевого самоврядування. Довіреність №19 є недійсною, оскільки вона не відповідає вимогам законодавства України і видана особою, яка не має відповідного обсягу дієздатності, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п.п.1 ч.1 ст.63 ГПК України.

Також скаржник зауважує, що акт перевірки йому не направлявся, у матеріалах справи відсутні докази наявності протоколу про адміністративне правопорушення,рішення відповідного органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи позовна заява вих.№02/07-1806 від 01.10.2012року підписана спеціалістом - юристом виконавчого комітету Попаснянської міської ради В.П. Коваленко на підставі довіреності №19 від 05.01.2012року. Як вбачається із зазначеної довіреності Коваленко В.П. уповноважено Поснянською міською радою в особі міського голови Ю.І. Онищенко користуватися всіма передбаченими діючим законодавством правами, наданими позивачу та ін. Довіреність видана строком до 31.12.2012року. Згідно Довідки №072201 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.40) Керівником Попаснянської міської ради є Онищенко Юрій Іванович. Таким чином позовну заяву підписано уповноваженою особою та посилання відповідача не відповідають дійсності та є хибними.

Позивач направив відзив на апеляційну скаргу (вхід. №02-40/288 від 14.01.2013р.) у якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Луганської області просить залишити без змін. (а.с.87-92)

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Через канцелярію суду від скаржника надійшло заперечення на відзив на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/1329 від 12.02.2013р.) у якому скаржник просить задовольнити вимоги апеляційної скарги, також скаржником направлено на адресу апеляційного суду клопотання про витребування від Державного реєстратора Попаснянської міської ради заповненої реєстраційної картки на проведення державної реєстрації ЮО Попаснянська міська рада та рішення засновників або уповноваженого ним органу на створення ЮО Попаснянська міська рада. Заявлене клопотання розглянуто судовою колегією та залишено без задоволення як безпідставно заявлено без належного обґрунтування.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

09 червня 2006року між Попаснянською міською радою (орендодавець) та ПП Шепотько Ігорем Миколайовичем (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку несільськогосподарського призначення , яка знаходиться у м. Попасна, вул. Первомайська,69 приміщення 1.

Відповідно до п.2.2 договору загальна площа земельної ділянки скаладає 0,0754га.

Згідно до п.4.1 договору земельна ділянка надана для обслуговування крамниці.

Договір укладено строком на п'ять років (п.11.2 договору оренди).

09.08.2006року між тими ж сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

У подальшому, між тими ж сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди землі №040640900048 (а.с.14), якою внесено зміни до п.2.2. договору та змінено площу земельної ділянки на 0,0737га та п.3.1 щодо розміру орендної плати, а саме передбачено, що орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3159грн.52коп. Додаткова угода зареєстрована у Попаснянському відділі Луганської регіональної філії ДП «Центр державного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2010року за №041040900002.

Згідно Свідоцтва про право власності від 02.07.2004року Шепотько Ігорю Миколайовичу належить нежитлова будівля, магазин за адресою м. Попасна, вул. Первомайська, буд.69, прим.1.

10.06.2011року та 15.09.2011року Виконавчим комітетом Попаснянської міської ради було направлено на адресу відповідача листи щодо необхідності продовження договору оренди земельної ділянки. (а.с.17,18)

01 грудня 2011року Відділом Держкомзему у Попаснянському районі у Луганській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ПП Шепотько І.М., якою встановлено факт використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,0754га по вул. Первомайська,69 під магазин, на землях житлової і громадської забудови Попаснянської міської ради, що є порушенням ст.ст.125,126 Земельного Кодексу України. Строк договору оренди землі закінчився 09 серпня 2011року. Також 01.12.2011року Відділом Держкомзему у Попаснянському районі у Луганській області винесено припис №0000103 щодо усунення встановленого правопорушення.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування", «Про оренду землі» та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади (ст.2 Земельного Кодексу України)

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування, прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок відноситься до повноважень міської ради.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. ( в редакції, яка діє з 12.03.2011року)

Стаття 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Згідно п.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Стаття 140 Конституції України встановлює, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Тому не використання земельної ділянки у відповідності до законодавства України порушує інтереси держави. Як вже зазначалося позов підписаний представником Попаснянської міської ради на підставі довіреності №19 від 05.01.2012року.

Відтак позов подано повноважним позивачем - Попаснянською міською радою в межах наданих останній прав чинним законодавством України.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року (зі змінами та доповненнями) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (у редакції, яка діє з 12.03.2011року)

Згідно ст. 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до ч.3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що земельна ділянка загальною площею 0,0754га по вул. Первомайський ,69, приміщення 1 використовується відповідачем без правовстановлюючих документів, строк дії договору оренди спірної земельної ділянки сплив 09 серпня 2011року, дій спрямованих на продовження договору оренди відповідачем здійснено не було, листи позивача щодо продовження договору оренди відповідачем залишені без відповіді.

Посилання апелянта на те, що акт перевірки не направлено на його адресу апеляційним судом не приймається, оскільки між сторонами відсутній спір щодо факту використання земельної ділянки відповідачем на даний час, акт перевірки лише підтверджує цей факт. Також не приймаються до уваги і посилання відповідача , що у матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою, з огляду на наступне.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою відповідно статті 141 Земельного кодексу України є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульований статтею 149 Земельного кодексу України. Порядок припинення користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства врегульований статтею 144 Земельного кодексу України.

Таким чином припинення права користування земельною ділянкою є примусовими діями, які позбавляють певну особу відповідних прав користування землею до закінчення строку дії договору, у даному випадку між сторонами укладено договір оренди землі, строк дії якого сплинув, з боку відповідача дій щодо його продовження здійснено не було. Крім того, позивачем були здійснені заходи щодо продовження терміну дії договору, а саме на адресу відповідача - Шепотько І.М. позивачем направлено листи з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки (а.с.17-19), однак відповідачем не надано до матеріалів справи доказів укладення, продовження договору оренди спірної земельної ділянки.

Також не приймаються до уваги посилання в апеляційній скарзі апелянта на те, що до нього перейшло право користування земельною ділянкою відповідно до ст.120 Земельного Кодексу України, колегією суддів не приймаються за наступних підстав.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. (п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України)

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. (у редакції станом на дату закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки)

Із закінчення строку дії договору оренди землі відповідачем не здійснюється плата за оренду спірної земельної ділянки чим порушуються вимоги чинного законодавства України та завдаються збитки державі у вигляді недоотриманої вигоди.

Крім того є хибними висновки скаржника, що позов подано до неналежного відповідача, оскільки рішенням Попаснянського районного суду від 04.01.2002року по справі №2-73 встановлено, що власником будівлі за адресою м. Попасна, вул. Первомайська,69 є громадянин Шепотько І.М., та Суб»єкт господарювання ФОП Шепотько І.М. не несе відповідальність за дії громадянина Шепотько І.М., за тих підстав, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу для обслуговування крамниці, тобто для здійснення підприємницької діяльності за адресою м. Попасна, вул. Первомайська, 69, приміщення 1, саме для цих цілей і використовувалася спірна земельна ділянка з боку відповідача та одночасно правом здійснювати підприємницьку діяльність згідно чинного законодавства України наділені юридичні особи, фізичні особи - підприємці. Таким чином відповідач використовує крамницю з метою здійснення підприємницької діяльності на спірній земельній ділянці як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.

На підставі вищевикладеного рішення господарського суду Луганської області від 04 грудня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 07.12.2012року) у справі №27пн/5014/2531/2012 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається, відтак апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Шепотько Ігоря Миколайовича, м. Первомайськ Луганської області задоволенню не підлягає.

Результати апеляційного провадження у справі №27пн/5014/2531/2012 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103,104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Шепотько Ігоря Миколайовича, м. Первомайськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 04 грудня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 07.12.2012року) у справі №27пн/5014/2531/2012 - відмовити.

Рішення господарського суду Луганської області від 04 грудня 2012року (повний текст рішення складений та підписаний 07.12.2012року) у справі №27пн/5014/2531/2012- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .