Рішення

від 11.02.2013 по справі 911/42/08/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2013 р. Справа № 911/42/08/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», ідентифікаційний код: 32253696, адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс», ідентифікаційний код: 31982734, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2,

про відшкодування збитків в порядку регресу,

за участю представників сторін

від позивача: начальник Відділу регресно-правової роботи ТДВ «Альянс Україна» Новіцький А.О., який діє на підставі довіреності від 10.12.2012 року за №821-12;

від відповідача: Школьний В.В., який діє на підставі довіреності від 04.04.2012 року за №1, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (далі по тексту: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» (далі по тексту: Відповідач) про відшкодування збитків в порядку регресу у сумі 586 038,32 грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч тридцять вісім гривень 32 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до вимог ст. ст. 993, 1187 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування», до Позивача перейшло право на відшкодування в порядку регресу збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась з вини водія транспортного засобу «MAN» д.н. АА 6395 СВ, належного Відповідачу.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» та приватним підприємством «Ринг-Транс» укладено договір оренди автотранспорту №20/АБ-10 від 01.06.2010 року, внаслідок чого на думку відповідача саме приватне підприємство «Ринг-Транс» повинно нести відповідальність за завдання шкоди третім особам в результаті використання джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ.

Відповідно до ухвали суду від 02.01.2013 року порушено провадження у справі №911/42/08/13-г та призначено її розгляд на 28.01.2013 року.

28.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшли супровідний лист від 28.01.2013 року б/№ (вх. №1509 від 28.01.2013 року) з доданими документами, які витребовувалися ухвалою суду від 02.01.2013 року та відзив Відповідача від 25.01.2013 року б/№ (вх. №1510 від 28.01.2013 року) на позовну заяву, в якому Відповідач просив повернути позовну заяву без розгляду Позивачу чи замінити первісного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» належним відповідачем - приватним підприємством «Ринг-Транс».

28.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшли супровідний лист від 28.01.2013 року за №Н-72/01 (вх. №1511 від 28.01.2013 року) з доданими частиною документів, які витребовувалися ухвалою суду від 02.01.2013 року та клопотання від 28.01.2013 року за №Н-73/01 (вх. №1512 від 28.01.2013 року) про призначення судової автотехнічної експертизи.

28.01.2013 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 02.01.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представник Відповідача у судове засідання 28.01.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні представником Позивача також було подано клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 28.01.2013 року у задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» про повернення позовної заяви позивачу без розгляду та про заміну первісного відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» належним відповідачем - приватним підприємством «Ринг-Транс» - відмовлено; клопотання товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» про продовження строку розгляду спору - задоволено, продовжено строк розгляду спору на 15 днів до 18.03.2013 року; задоволено клопотання товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» про витребування доказів, витребувано від Святошинського районного суду м. Києва матеріали адміністративних справ №3-7572/10 та №3-7573/10; витребувано від Управління ДАІ ГУМВС в м. Києві розширену довідку стосовно дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Києві на вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1, за участю транспортних засобів: «Opel Vectra» д.н. АА 3310 ВО; «Renault Kangoo» д.н. 420-34 КТ; «DAF AD 85» д.н. АА 9527 ЕХ; «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ; «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ та «MAN» д.н. АА 6395 СВ; відкладено розгляд справи на 11.02.2013 року.

08.02.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшли клопотання від 08.02.2013 року б/№ (вх. №3389 від 08.02.2013 року) про заміну первісного відповідача належним відповідачем; від 08.02.2013 року за №8/2-2/ШК (вх. №3390 від 08.02.2013 року) про повернення позовної заяви без розгляду позивачу та від 08.02.2013 року за №8/2-1/ШК (вх. №3391 від 08.02.2013 року) про залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши клопотання Відповідача від 08.02.2013 року б/№ (вх. №3389 від 08.02.2013 року) про заміну первісного відповідача належним відповідачем, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Дане клопотання Відповідач обґрунтовує тим, що 01.06.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» та приватним підприємством «Ринг-Транс» укладено договір оренди автотранспорту №20/АБ-10 та 21.07.2010 року було укладено додаткову угоду №2 до зазначеного договору, предметом якої було надання в оренду автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ з напівпричепом VPS д.н. АА 8182 ХР, які було передано приватному підприємству «Ринг-Транс» відповідно до Акту приймання-передачі від 21.07.2010 року б/№. Внаслідок цього, на думку Відповідача, саме приватне підприємство «Ринг-Транс» повинно нести відповідальність за завдання шкоди третім особам в результаті використання джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 6.3. «Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року за №379 , якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в РЕП ДАІ наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками РЕП ДАІ оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі «Особливі відмітки» тимчасового реєстраційного талона робиться запис «Дійсний до

---

20__ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ____N

---

».

Суду не надано доказів реєстрації в органах ДАІ факту передачі транспортного засобу - автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ приватному підприємству «Ринг-Транс», в зв'язку з чим приватне підприємство «Ринг-Транс» не може вважатися належним відповідачем у даній справі.

Розглянувши клопотання Відповідача від 08.02.2013 року за №8/2-2/ШК (вх. №3390 від 08.02.2013 року) про повернення позовної заяви без розгляду позивачу, суд приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

Своє клопотання про повернення позовної заяви без розгляду позивачу Відповідач обґрунтовує тим, що в матеріалах справи містяться описи вкладення у цінні листи про направлення позовної заяви на адресу Відповідача та на адресу господарського суду Київської області, згідно з якими на адресу Відповідача направлено на 10 аркушів додатків менше, ніж господарському суду Київської області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До позовної заяви Позивачем у якості доказів направлення копії позовної заяви Відповідачу додано копію фіскального чека від 24.12.2012 року за №3423 та опис вкладення у цінний лист з відміткою Відділення поштового зв'язку про прийняття 24.12.2012 року. Судом встановлено, що перелік документів, зазначених у опису вкладення у цінний лист, направлений на адресу Відповідача відповідає переліку документів, зазначених у опису вкладення у цінний лист, направлений на адресу господарського суду Київської області, в зв'язку з чим суд не вбачає достатніх підстав для повернення позовної заяви без розгляду Позивачу.

Крім цього суд звертає увагу Відповідача на те, що згідно абз. 9 п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті . У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Дослідивши клопотання Відповідача від 08.02.2013 року за №8/2-1/ШК (вх. №3391 від 08.02.2013 року) про залишення позовної заяви без розгляду, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні останнього, у зв'язку з наступним.

В обґрунтування зазначеного клопотання Відповідач посилається на те, що Позивачем не надано документів, які витребовувалися від нього ухвалою суду від 02.01.2013 року.

В той же час суд зазначає, що Позивачем частково виконано вимоги ухвали суду від 02.01.2013 року шляхом подання через відділ діловодства господарського суду Київської області супровідного листа від 28.01.2013 року за №Н-72/01 (вх. №1511 від 28.01.2013 року) з доданими документами.

Крім того суд звертає увагу Відповідача на те, що виходячи з правового аналізу положень п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», можна зробити висновок, що у випадку неподання позивачем витребовуваних доказів, суд, в залежності від конкретних обставин справи, вправі як залишити позов без розгляду, так і розглянути справу за наявними в ній доказами.

11.02.2013 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Відповідача надійшли клопотання б/дати за №1 (вх. №2483 від 11.02.2013 року) про витребування доказів та заперечення від 11.02.2013 року за №8/2-3/ШК (вх. №2484 від 11.02.2013 року) на клопотання Позивача від 28.01.2013 року за №Н-73/01.

Дослідивши клопотання Відповідача б/дати за №1 (вх. №2483 від 11.02.2013 року) про витребування доказів, суд приходить до висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається Відповідач у своєму клопотанні, не обґрунтовують потребу витребування вказаних доказів.

Дослідивши клопотання Позивача від 28.01.2013 року за №Н-73/01 (вх. №1512 від 28.01.2013 року) про призначення судової автотехнічної експертизи, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні останнього у зв'язку з тим, що матеріали справи містять висновок автотехнічного дослідження від 26.03.2012 року за №00066/1, складений спеціалістами товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти» Любарським К.А. та Рафалюком Б.І., який діє на підставі свідоцтва від 24.04.2009 року за №1334, виданого Міністерством юстиції України на право проведення інженерно-технічних експертиз.

11.02.2013 року в судове засідання з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. В судове засідання з'явився представник Відповідача, проти позову заперечував та в його задоволенні просив відмовити. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування раніше наданих пояснень представників сторін, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 11.02.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем і Відповідачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Позивача та Відповідача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2010 року між товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» було укладене Страхове свідоцтво №206.0160230-439 відповідно до Генерального договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту від 06.12.2008 року за №206.0160230 та відповідно до Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів від 01.03.2006 року за №206/06 (далі за текстом також: Свідоцтво).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Цивільний кодекс України у ст. 979 встановлює, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. При цьому, страховим випадком є - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону України «Про страхування»), а страховою виплатою є - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

30.09.2010 року в м. Києві на вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: «Opel Vectra» д.н. АА 3310 ВО; «Renault Kangoo» д.н. 420-34 КТ; «DAF AD 85» д.н. АА 9527 ЕХ; «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ; застрахованого транспортного засобу «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ під керуванням водія Кустовського А.Ю., який належить товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» та «MAN» д.н. АА 6395 СВ під керуванням водія Кудрі Ю.О., який належить Відповідачу - товариству з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс».

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 року у справі №3-7572/10, Кудрю Ю.О. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки Кудря Ю.О. не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини дороги, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ під керуванням водія Кустовського А.Ю., внаслідок чого сталося зіткнення між вказаними транспортними засобами.

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2010 року у справі №3-7573/10, Кустовського А.Ю. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки Кустовський А.Ю. не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан проїзної частини дороги, не дотримався безпечної дистанції до автомобіля «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ під керуванням водія Басова Е.В., внаслідок чого здійснив з ним зіткнення. Від зіткнення автомобіль марки «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ здійснив зіткнення з автомобілем «DAF AD 85» д.н. АА 9527 ЕХ під керуванням водія Вільгурського В.І., після чого даний автомобіль здійснив зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo» д.н. 420-34 КТ під керуванням водія Бондаренко С.М., який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем «Opel Vectra» д.н. АА 3310 ВО під керуванням водія Черниш О.І.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ, заподіяно шкоду на загальну суму 590 038,32 грн. (п'ятсот дев'яносто тисяч тридцять вісім гривень 32 коп.) відповідно до калькуляції приватного підприємства «Гроцький Транс Експедиція» від 24.11.2010 року.

Разом з тим, судом взято до уваги те, що матеріали справи містять копію Звіту товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» від 07.12.2010 року за №3801 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ станом на 07.12.2010 року складає 609 767,94 грн. (шістсот дев'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 94 коп.).

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Цивільний кодекс України у ч. ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. При цьому конкретні умови страхування визначаються при укладенні сторонами договору страхування.

Відповідно до Свідоцтва, укладеного між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», дорожньо-транспортна пригода відноситься до переліку страхових випадків.

Обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди викладено у довідці Управління ДАІ ГУМВС в м. Києві від 06.10.2010 року про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстровану 30.09.2010 року о 20 год. 20 хв. в м. Києві, вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1.

Разом з тим, Позивачем долучено до матеріалів справи Висновок автотехнічного дослідження від 26.03.2012 року за №00066/1, складений спеціалістами товариства з обмеженою відповідальністю «Українські незалежні судові експерти» Рафалюком Б.І., який діє на підставі свідоцтва від 24.04.2009 року за №1334, виданого Міністерством юстиції України про те, що Рафалюку Б.І. рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України від 24.04.2009 року присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальністю 10.1 - дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди та Любарським К.А., який має кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 10.1 - дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди, 10.2 - дослідження технічного стану транспортних засобів і 10.4 - транспортно-трасологічні дослідження. На вирішення автотехнічного дослідження поставлені запитання: визначити, який був механізм даної ДТП, тобто якою була послідовність контактів транспортних засобів - учасників ДТП; зіткнення автомобіля MAN, реєстраційний номер АА 6395 СВ з цистерною-напівпричепом з автомобілем Volvo FM реєстраційний номер АА 2865 ЕХ відбулось до контактування останнього з автомобілем Volvo FM реєстраційний номер АА 6361 ЕХ, чи після нього.

На дані питання спеціалістами було надано наступні висновки: по першому питанню: спочатку права частина кабіни автомобіля MAN реєстраційний номер АА 6395 СВ з цистерною-напівпричепом контактувала з лівим боком автомобіля Volvo FM реєстраційний номер АА 2865 ЕХ (перший контакт), в результаті чого останній під дією сили, що виникла при контактуванні, перемістився дещо вперед і праворуч, тобто автомобіль Volvo FM реєстраційний номер АА 2865 ЕХ розвернувся за годинниковою стрілкою на деякий, незначний за величиною, кут і перемістився вперед. Далі передня частина цистерни-напівпричепа автомобіля MAN реєстраційний номер АА 6395 СВ з цистерною-напівпричепом контактувала із лівою стороною задньої частини автомобіля Volvo FM реєстраційний номер АА 2865 ЕХ (другий контакт), в результаті чого останній перемістився ще більше вперед і праворуч; по другому питанню: зіткнення правого боку автомобіля MAN реєстраційний номер АА 6395 СВ з цистерною-напівпричепом з лівим боком автомобіля Volvo FM реєстраційний номер АА 2865 ЕХ відбулося до контактування автомобіля Volvo FM реєстраційний номер АА 2865 ЕХ з автомобілем Volvo FM реєстраційний номер АА 6361 ЕХ.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини), розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

У своїх відзиві та запереченнях Відповідач зокрема зазначає, що водій застрахованого Позивачем автомобіля «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ, Кустовський А.Ю. також був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що спричинило пошкодження транспортних засобів, в зв'язку з чим залежно від ступеню вини водіїв, розмір відшкодування повинен визначатися у відповідній частці.

В той же час суд звертає увагу, що відповідно до висновку автотехнічного дослідження від 26.03.2012 року за №00066/1, в якому визначено механізм дорожньо-транспортної пригоди, першочерговим було зіткнення автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ з автомобілем «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ, лише після чого автомобіль «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ здійснив зіткнення з автомобілем «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ. З даного механізму ДТП, описаного у висновку автотехнічного дослідження, вбачається причинно-наслідковий зв'язок між зіткненням автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ з автомобілем «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ, та подальшим зіткненням автомобіля «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ з автомобілем «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ.

При цьому, за наслідками аналізу судом механізму даної дорожньо-транспортної пригоди, викладеного у висновку автотехнічного дослідження від 26.03.2012 року за №00066/1, суд приходить до висновку, що причиною дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 30.09.2010 року о 20 год. 20 хв. в м. Києві, вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1, є порушення водієм автомобіля «MAN» д.н. АА 6395 СВ Кудрею Ю.О. п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, в зв'язку з тим, що навіть порушення водієм автомобіля «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ Кустовським А.Ю. п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, виключають можливість настання вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, скоєної 30.09.2010 року за участю транспортних засобів: «Opel Vectra» д.н. АА 3310 ВО; «Renault Kangoo» д.н. 420-34 КТ; «DAF AD 85» д.н. АА 9527 ЕХ; «VOLVO FM 8х4R» д.н. АА 6361 ЕХ; застрахованого транспортного засобу «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ під керуванням водія Кустовського А.Ю., який належить товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» та «MAN» д.н. АА 6395 СВ, настав страховий випадок.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно з абз. 1 п.п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Страхового свідоцтва від 21.01.2010 року за №206.0160230-439 загальною страховою сумою є 1 285 412,05 грн. (один мільйон двісті вісімдесят п'ять тисяч чотириста дванадцять гривень 05 коп.) та передбачена безумовна франшиза у сумі 4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).

У відповідності до абз. 2 п.п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

На виконання зазначеного Закону та згідно з Свідоцтвом, товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» провело виплату страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком у сумі 586 038,32 грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч тридцять вісім гривень 32 коп.) відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування: вартість відновлювального ремонту 590 038,32 грн. - франшиза 4 000,00 грн. = 586 038,32 грн.

Факт виплати товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням від 24.12.2010 року за №16058 на суму 586 038,32 грн.

Відповідач у своїх запереченнях також зазначає, що Позивачем було незаконно здійснено виплату страхового відшкодування. Дані заперечення Відповідач обґрунтовує тим, що страхувальником за Свідоцтвом є товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», а Позивачем за вказаним платіжним дорученням виплатив страхове відшкодування приватному підприємству «Гроцький Транс Експедиція», яке не є страхувальником чи вигодонабувачем.

Зазначені заперечення Відповідача спростовуються матеріалами справи, оскільки в Страховому свідоцтві від 21.01.2010 року за №206.0160230-439 зазначено, що страхувальником є товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», а лізингоодержувачем є приватне підприємство «Гроцький Транс Експедиція» та водієм застрахованого автомобіля може бути будь-яка особа на законних підставах, зі стажем керування більше одного року.

Також відповідно до Свідоцтва, предметом Договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортними засобами (пересувними машинами) (надалі ТЗ) та/або додатковим обладнанням (надалі ДО), встановленим на ТЗ, щодо яких Лізингодавцем (Страхувальником) укладено договір лізингу з Лізингоодержувачем від 17.12.2007 року за №325-LD.

Крім того, у заяві від 01.11.2010 року за №722, товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Партнер» звертається до товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» з проханням здійснити виплату страхового відшкодування за наступними реквізитами: Р/Р 26009232286 в ВАТ «Райффайзен Банк «АВАЛЬ» в м. Києві, МФО 380805, Код ЄДРПОУ 19244992, Одержувач ПП «Гроцький Транс Експедиція».

Цивільний кодекс України у ст. 1191 встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільний кодекс України у ч. ч. 1, 2 ст. 1187 передбачає, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно довідки Управління ДАІ ГУМВС в м. Києві від 06.10.2010 року про дорожньо-транспортну пригоду, зареєстровану 30.09.2010 року о 20 год. 20 хв. в м. Києві, вул. Кільцева дорога - вул. Леніна, 1, автомобіль «MAN» д.н. АА 6395 СВ, яким керував водій Кудря Ю.О., належить товариству з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс».

Крім того, Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 1188 передбачає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, відповідно до приписів ст. ст. 993, 1187, 1188 Цивільного кодексу України ст. 27 Закону України «Про страхування», Позивач після виплати страхового відшкодування набув права вимоги у порядку регресу за шкоду, заподіяну автомобілю «VOLVO FM 8x4R» д.н. АА 2865 ЕХ.

З врахуванням того, що автомобіль «MAN» д.н. АА 6395 СВ, яким керував водій Кудря Ю.О., належить товариству з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс», то останній несе відповідальність в порядку регресу за сплачене Позивачем страхове відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо відшкодування збитків в порядку регресу у сумі 586 038,32 грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч тридцять вісім гривень 32 коп.), є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних та допустимих доказів.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи, є письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

У судовому засіданні надані Позивачем докази спростовані не були та заперечувались Відповідачем по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді витрат на сплату судового збору у сумі 11 720,77 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять гривень 77 коп.).

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник в результаті неправильних дій Відповідача, суд, на підставі ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на Відповідача господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 11 720,77 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять гривень 77 коп.).

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» від 28.01.2013 року за №Н-73/01 (вх. №1512 від 28.01.2013 року) про призначення судової автотехнічної експертизи, - відмовити.

2. У задоволенні клопотань товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» від 08.02.2013 року б/№ (вх. №3389 від 08.02.2013 року) про заміну первісного відповідача належним відповідачем, від 08.02.2013 року за №8/2-2/ШК (вх. №3390 від 08.02.2013 року) про повернення позовної заяви без розгляду позивачу, від 08.02.2013 року за №8/2-1/ШК (вх. №3391 від 08.02.2013 року) про залишення позовної заяви без розгляду та б/дати за №1 (вх. №2483 від 11.02.2013 року) про витребування доказів, - відмовити.

3. Позов товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс» про відшкодування збитків в порядку регресу, - задовольнити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автобансервіс», ідентифікаційний код: 31982734, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 2, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», ідентифікаційний код: 32253696, адреса для листування: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г, в порядку регресу заподіяні збитки у сумі 586 038,32 грн. (п'ятсот вісімдесят шість тисяч тридцять вісім гривень 32 коп.) та судовий збір у сумі 11 720,77 грн. (одинадцять тисяч сімсот двадцять гривень 77 коп.).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 14.02.2013 року