Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а-1230/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року № 2а-1230/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Чернявської О.Д.

представників позивача Панченко І.О., Дудяка Р.А., Романушка П.П., Заремби В.В.

представника відповідача Карпина Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000012304 від 10.01.2012 року, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури»(далі - ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова Львівської області ДПС), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012304 від 10.01.2012 року.

Обгрунтовуючи свою позицію позивач зсилається на те, що висновки посадових осіб в акті перевірки про безтоварність господарських операцій з контрагентом ТзОВ «Спецпрофіль-Харків». Вказує на те, платник податку не може відповідати за податковими зобов'язаннями іншого, а тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач в ході розгляду справи неодноразово змінював своїх представників. Однак, усі представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснення надавали аналогічні до викладеного у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив повністю, надав пояснення аналогічні до викладеного у письмових запереченнях. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та обґрунтованими, оскільки під час проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від контрагента ПП «»Спецпрофіль-Харків.

В судовому засіданні за клопотанням представника відповідача, судом за згодою представника позивача допущена заміна первинного відповідача ДПІ у Залізничному районі м. Львова на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Залізничному районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС).

Заслухавши доводи представників позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

У період з 20.12.2011 року по 20.12.2011 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»з питань документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Спецпрофіль- Харків», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 21.12.2011 р. № 4460/23-4/35621140.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення підприємством п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», ч.І, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, внаслідок непідтвердження реальності здійснення господарських відносин між Позивачем та ТзОВ «Спецпрофіль-Харків», що призвело до завищення суми податкового кредиту в Декларації з ПДВ за серпень 2011 року (рядок 17) в сумі 60 821,81 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25 Декларації з ПДВ за серпень 2011 року) в сумі 60 821,81 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року № 0000012304, згідно з яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 76 027,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 60 822 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15 205,50 грн.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

01.07.2011 року між ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»(постачальник) та ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»(покупець) укладено договір поставки № 01/07. Постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного Договору. Асортимент, найменування, кількість і ціна за відповідну одиницю виміру визначається сторонами у рахунках-фактурах. Якість товару, який постачається Постачальником, повинна відповідати сертифікату якості, стандартам, технічним умовам, іншій документації, що встановлює вимоги до його якості, або зразкам (еталонам). Оплата проводиться після поставки товару згідно виставленого Постачальником рахунку (рахунку-фактури). Поставка товару здійснюється на умовах FCA (міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2000 року), склад Постачальника. Перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця наступає в момент його передачі на складі Постачальника. Передача та приймання товару по кількості і якості проводиться відповідно до Інструкції Держарбітражу «Про порядок приймання продукції по кількості і якості» № П-6 від 15.06.65 р. в № П-7 від 25.04.66 р. з наступними змінами та доповненнями.

Згідно видаткової накладної №20801 від 02.08.2011 року ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»передало ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»товаро-матеріальні цінності на загальну суму 364930,84 грн., зокрема: підкладку КБ-65, шайбу двониткову д.25, клема жорстка, прокладка ЦП (ПНЦП-31-1), прокладку ОП (ПРЦП-5), втулку ізольовану, рейку типу Р-65, болт закладний М-22, болт клемний М-22 шайба плоска, гайка клемна М-22.

Згідно видаткової накладної від 29.07.2011 року №290708, ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»одержало від ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»асфальтобетонну суміш дрібнозернисту на суму 47989,20 грн.

ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»надало суду лише частину доказів щодо оплати приданих у ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»товарно-матеріальних цінностей згідно з видатковими накладними № 20801 від 02.08.2011 року та №290708 від 29.07.2011 року. Так, згідно платіжних доручень № 1748 від 29.09.2011 року, № 1754 від 30.09.2011 року, № 1761 від 03.10.2011 року, № 1771 від 04.10.2011 року, № 1779 від 05.10.2011 року, № 1783 від 06.10.2011 року, № 1796 від 10.10.2011 року, № 1809 від 11.10.2011 року, № 1819 від 12.10.2011 року, № 1840 від 14.10.2011 року, № 1848 від 17.10.2011 року, № 1858 від 18.10.2011 року, № 1866 від 19.10.2011 року, № 1955 від 31.10.2011 року, позивачем за асфальтобетонну суміш оплачено лише 28000 грн. (а.с.49-62).

ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»виписав ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»податкові накладні: 29.07.2011 року № 290708 на загальну суму 47989,20 грн., в тому числі сума ПДВ -7998,20 грн.; 02.08.2011 року № 20801 на суму 364930,84 грн., в тому числі ПДВ -60821,81 грн.

В ході перевірки, відповідачем у відповідності до поданого ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2011 року встановлено факт отримання ТМЦ від ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»(ЄДРПОУ 31437918) згідно податкової накладної № 20801 від 02.08.2011 р. на загальну суму 364 930,84 грн., в тому числі ПДВ - 60 821,81грн.

Суму податку на додану вартість у складі понесених витрат, згідно інформаційно-аналітичних баз даних ДПС, позивачем включено до податкового кредиту податку на додану вартість (рядок 17 Декларації з ПДВ за серпень 2011 року).

В ході перевірки ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»використано акт ДПІ у Дзержинському районі м .Харкова від 07.11.2011 р. №867/23-02/31437918 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»(ЄДРПОУ 31437918) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»(ЄДРПОУ 35621140) та ТзОВ «Український центр «Енергоремонт»(ЄДРПОУ 33583465) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.», скерований на адресу інспекції листом від 07.12.2011 р. №13231/7/23-309 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. ^

Відповідно до даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість в серпні 2011 року ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»проводились взаєморозрахунки з ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»на суму 364 930,84 грн., в тому числі ПДВ на суму 60 821,81 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість, що міститься в базі даних АРМ «Звіт»ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»в серпні 2011 року при значних обсягах оподатковуваних операцій - 7 101 44 грн. задекларовано незначну суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду - 21 376 грн.(податкове навантаження 0,3%).

Відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за III квартал 2011 року, що міститься в базі даних АРМ «Звіт», ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»декларує валові доходи в розмірі 27 899 032 грн. валові витрати в сумі 27 879 467 грн., податок на прибуток в сумі 150 грн. (податкове навантаження 0%).

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обгрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст.1. п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на послуги повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тої чи іншої послуги.

Наведені вище обставини дали підстави відповідачу вважати про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та ТзОВ «Спецпрофіль».

Згідно з п.198.3 п.198 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необорот, капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковували, операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України правові наслідки у вигляді, виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

У відповідності до з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредит суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, несплачений позивачем податок на додану вартість, внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

При дослідженні судом матеріалів справи встановлено, що позивачем не надано суду доказів оплати товару придбаного позивачем у ТзОВ «Спецпрофіль-Харків»згідно видаткової накладної від 02.08.2011 року № 20801. Щодо придбання асфальтобетонної дрібнозернистої суміші (видаткова накладна № 290708 від 29.07.2011 року), позивач надав товару. Позивачем не надано докази приймання-передачі товару ( у відповідності до Договору поставки від 01.07.2011 року № 01/07, передача товару повинна відбуватись на складі Постачальника), докази зберігання товару такого і т.д.

Суд зазначає, що представником позивача, зокрема Панченко І.О. подано суду ряд документів, які не стосуються господарських операцій, які відбувалися між Позивачем та ТзОВ «Спецпрофіль-Харків».

Таким чином, при перевірці ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури»при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ «Спецпрофіль -Харків» в серпні 2011 року, не доведена реальність операцій, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Крім того, суд також враховує положення п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, яка передбачає, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 вказаної статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Таким чином, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3,11,30,70,71,72,86,94,98,159 - 160 Кодексу адміністративного судочиснтва України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 23 листопада 2012 року.

Суддя Мричко Н.І.