Ухвала

від 13.07.2015 по справі 2а-1230/12/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            13 липня 2015 року                                                   м. Київ                                                     К/800/31765/15 Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги  Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі №  2а-1230/12/1370 (876/3835/13) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області  звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на  постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 2а-1230/12/1370 (876/3835/13) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, приходжу до наступного. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Враховуючи наведену норму, касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального чи процесуального права. Керуючись статтями 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою  Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у справі № 2а-1230/12/1370 (876/3835/13) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби  про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної інстанції.                      Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             О.А. Веденяпін