Ухвала

від 11.12.2012 по справі 2а/1770/810/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Борискіна С.А.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"11" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/810/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кошиль О.Ю. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" липня 2012 р. у справі за позовом Володимирецької міжгосподарської кооперативної шляхобудівельної дільниці №2 до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Володимирецького відділення Кузнецовської ОДПІ, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000322340 від 23 лютого 2012 року та №0000292340 від 23 лютого 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено встановлений законом порядок проведення перевірки, а зобов'язання за Договором поставки бітуму в кількості 19,8 тон між ПП «Еліт-Стиль» та Володимирецькою ШБД №2 виконувалися сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами: видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями з відмітками банку про їх виконання та ін., а тому висновки податкового органу вважає такими, що не ґрунтуються на нормах Закону, а винесені податкові повідомлення-рішення - неправомірними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 липня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кузнецовської ОДПІ від 23.02.2012 року № 0000322340 та від 23.02.2012 року № 0000292340.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача в частині не визнання господарських операцій позивача з контрагентом ПП "Еліт-Стиль", що на думку перевіряючого органу призвело до порушення позивачем ст. 3, п.п. 5.3.9, п. 5.3, п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5, ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого позивачем завищено валові витрати в сумі 82500,00 грн. за 4 квартал 2010 року та ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит в сумі 16500,00 грн. за листопад 2010 року.

Так, судом встановлено, що відповідачем з 31.01.2012 року по 06.02.2012 року проведено позапланову невиїзну перевірку Володимирецької ШБД №2 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських відносин з ПП «Еліт-Стиль», код ЄДРПОУ 31100290 за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року. За результати перевірки складено акт позапланової невиїзної перевірки №116/23/03581374 від 13 лютого 2012 року (далі Акт перевірки).

На підставі акту перевірки Кузнецовської ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000322340, яким Володимирецькій ШБД №2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 20 625 грн.: за основним платежем - 16 500 грн. та за штрафними санкціями - 4 125 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000292340 Володимирецького відділення Кузнецовської ОДПІ, яким Володимирецькій ШБД №2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 25 781 грн. 25 коп.: за основним платежем - 20 625 грн. та за штрафними санкціями - 5 156 грн. 25 коп.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що "податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...".

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також "... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Так, податковим органом не враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

За наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Між Володимирецькою ШБД №2 (Замовник) та ПП «Еліт-Стиль»(Виконавець) було укладено усний договір про поставку бітуму в кількості 19.8 т. На здійснення даної операції оформлено видаткову накладну №РН-0000135 від 30.11.2010 р. та податкову накладну №30007 від 30.11.2010 р., рахунок-фактуру №СФ-00187 від 24.11.2010 р., в яких вказано вартість реалізованого товару - 19.8 т. бітуму БНД 90/130 у сумі 99 000.00 грн., з яких ПДВ становив 16 500.00 грн. Таким чином, вартість 19.8 т. бітуму БНД 90/130 становила 82 500.00 грн.

Розрахунки за надані товари - бітум БНД 90/130 Володимирецькою ШБД №2 проведені через Володимирецьке відділення Рівненської філії «ПриватБанку»з рах. 26001249132001 на рахунок ПП «Еліт-Стиль»ФПАТКБ «Південкомбанк»рах. 26003012072001 відповідно до виставленого рахунку-фактури №СФ-00187 від 24.11.2010 р. та платіжного доручення №604 від 06.12.2010 року в сумі 99 000.00 грн.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, бітум у кількості 19,8 т, що придбавався у ПП «Еліт-Стиль", був використаний у власній господарській діяльності.

В матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.03.2012 р. по ПП «Еліт-Стиль», дані якого підтверджують про те, що діяльність ПП «Еліт-Стиль»на момент поставки бітуму для Володимирецької ШБД №2 не була припинена.

Відповідно до даних, що містяться у базі даних ДПС «Анульовані свідоцтва платників ПДВ», де зазначається, що датою анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Еліт-Стиль»№100057470 є 29.09.2011 року. З даного слідує те, що на момент здійснення поставки бітуму для Володимирецької ШБД №2 ПП «Еліт-Стиль»було платником податку на додану вартість і залишався ним майже рік після проведення поставки та оплати за здійснену поставку.

Відповідачем не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Отже, у позивача були в наявності всі податкові накладні та інші первинні документи (їх копії наявні в матеріалах справи), які підтверджують факт поставки товару контрагентом на користь позивача, а тому посилання відповідача на порушення позивачем пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 та пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" липня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: І.Г. Охрімчук Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "17" грудня 2012 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Володимирецька міжгосподарська кооперативна шляхобудівельна дільниця №2 вул.Комарова,1,смт.Володимирець,Рівненська область,34300

3- відповідачу Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція - Володимирецьке відділення вул.Повстанців, 47,смт.Володимирець,Рівненська область,34300 Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області м-н.Будівельників, 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400