Рішення

від 15.02.2013 по справі 2/136-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2013 р. Справа № 2/136-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тхайсімекс», м. Київ

до відповідача товариства з обмежено відповідальністю «Баліс», смт. Бородянка

про стягнення 148062,55 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Ващенко Ю.О., уповноважений, довіреність від 12.12.2012р. б\н;

від відповідача: Немеш В.М., уповноважена, довіреність від 24.01.2013р.;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Тхайсімекс», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 12.12.2012р. № 61 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Баліс», смт. Бородянка, в якому просить стягнути з відповідача 148062,55 грн. з яких: 140959,92 грн. заборгованість за отриманий але не оплачений товар та 7102,63 грн. річних, та покласти на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за отриманий від позивача товар згідно умов договору поставки від 01.08.2008р. №14, а саме сплатив 133938,12 грн. за отриманий товар вартістю 274898,04 грн., відповідно залишок заборгованості складає 140959,92 грн. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Представник позивача подав витребувані судом документи та докази, в усних поясненнях позов підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні 13.02.2013р. представником відповідача надані витребувані судом документи та відзив від 13.02.2013р. № 047/Н, в якому відповідач позов визнає частково в сумі 1559,90 грн., обґрунтовуючи тим, що на отримання товару згідно видаткових накладних від 12.08.2008р. № ТХ-0000037, від 14.08.2008р. № ТХ-0000042 та № ТХ-0000043 директор відповідача довіреності не підписував, якби товар за цими накладними і не був оплачений, за ними сплинув строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України.

Представником відповідача заявлено усне клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису в довіреностях на отримання матеріальних цінностей за вказаними накладними директору ТОВ «Баліс» Смаглію Сергію Івановичу.

Представник позивача заперечив проти призначення у справі судової експертизи.

В судовому засіданні 13.02.2013р. відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 15.02.2013р. до 12 год. 00 хв., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис. Враховуючи, що відповідач не визнає факт видачі довіреностей на отримання матеріальних цінностей за накладними від 12.08.2008р. № ТХ-0000037, від 14.08.2008р. № ТХ-0000042 та № ТХ-0000043, а саме довіреностей ЯОЯ № 032077 від 11.08.2008р., ЯОЯ № 032076 від 11.08.2008р. (оригінали яких позивачем надано в судовому засіданні), та враховуючи те, що бланки довіреностей є документами суворої звітності, суд витребував у відповідача документи обліку бланків довіреностей за серпень 2008р. (отримання, видача), про що представник відповідача був повідомлений особисто під розпис.

Після оголошеної перерви в судове засідання 15.02.2013р. з'явився представник позивача. Представник відповідача Немеш В.М., зазначена у вступній частині рішення, в судове засідання не з'явилась, витребувані судом документи обліку бланків довіреностей суду не подала, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомила.

Розглянувши усне клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем не подано жодних документальних доказів того, що відповідачем не були видані оспорювані довіреності ЯОЯ № 032077 від 11.08.2008р., ЯОЯ № 032076 від 11.08.2008р. (оригінали яких позивачем надано в судовому засіданні) на отримання цінностей за видатковими накладними від 12.08.2008р. № ТХ-0000037, від 14.08.2008р. № ТХ-0000042 та № ТХ-0000043.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. №99 (в редакції змін від 05.05.2008р.) та зареєстрованої в Мін'юсті 12.06.1996р. за N 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Бланки довіреностей видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною.

Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

Керівником підприємства затверджується перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, та призначається особа, що здійснює виписування та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей.

У разі, коли довірена особа повинна одержувати потрібні цінності в одному місці (з одного складу), але за декількома нарядами, рахунками та іншими документами, що їх замінюють, їй може бути видана одна довіреність із зазначенням у ній номерів і дат видачі усіх нарядів, рахунків та інших аналогічних документів або декілька довіреностей, якщо цінності мають бути одержані на різних складах.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа "Найменування цінностей" у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей. Незаповнені рядки довіреності прокреслюються.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, невидача відповідачем оспорюваних довіреностей ЯОЯ № 032077 від 11.08.2008р., ЯОЯ № 032076 від 11.08.2008р. (оригінали яких позивачем надано в судовому засіданні) не може підтверджуватися усною заявою представника відповідача . Належним доказом є оригінал Журналу реєстрації довіреностей, якій ведеться відповідно до затвердженої Інструкцією Мінфіну від 16.05.1996р. №99 типової форми, який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства, який містить наскрізну нумерацію виданих протягом 2008 року довіреностей і в якому відсутня інформація про видачу довіреностей ЯОЯ № 032077 та ЯОЯ № 032076 від 11.08.2008р.

Суд під розпис витребовував у відповідача документи обліку видачі довіреностей за серпень 2008р. Відповідач вимоги суду не виконав, документи обліку довіреностей суду не подав. За таких обставин клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи не обґрунтовано жодними доказами.

Крім того, відповідно до ст. 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Відповідно до пункту 1 Інформаційного листа ВГСУ від 27.11.2006р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування , тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи те, що відповідач не посилається на неотримання товару за накладними від 12.08.2008р. № ТХ-0000037, від 14.08.2008р. № ТХ-0000042 та № ТХ-0000043, а твердить, що директор не підписував довіреностей, а товар, отриманий за вказаними накладними, якби був неоплачений , то за вказаними накладними сплив термін позовної давності, призначення почеркознавчої експертизи не належить до предмету доказування, не є необхідним та лише призведе до значного збільшення строків розгляду справи та розміру судових витрат.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тхайсімекс», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Тхайсімекс») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Баліс», смт. Бородянка (далі по тексту - ТОВ «Баліс»), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 01.08.2008р. між ТОВ «Тхайсімекс» та ТОВ «Баліс» Договір поставки № 14 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Тхайсімекс» (постачальник) зобов'язується постачати, а ТОВ «Баліс» (покупець) зобов'язується приймати та оплачувати продукти харчування (товар) в асортименті, кількості та по цінам, вказаним в специфікаціях. Згідно умов Договору:

- товар поставляється на умовах, оговорених в специфікаціях на умовах правил «Інкотермс-2000» (пункт 3.1 Договору);

- права власності на товар переходить в момент передачі товару. (пункт 3.5 Договору);

- вартість по позиціях за кожну одиницю товару вказується в специфікаціях, вартість партії визначає видаткова накладна, укладена за цінами специфікації (пункт 4.1 Договору);

- форма оплати безготівкова. Покупець здійснює попередню оплату кожної партії товару (розділ 5 Договору);

- за недотримання термінів оплати товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. У випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За односторонню необґрунтовану відмову від отримання партії товару, оплаченого авансовим платежем, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі оплаченого авансового платежу. За односторонню необґрунтовану відмову від поставки партії товару, оплаченого авансовим платежем, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі авансового платежу (розділ 10 Договору);

- Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє по оплаті поставленого товару - до виконання умов договору (пункт 11.5 Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

Позивач на виконання своїх зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар вартістю 274898,04 грн. згідно видаткових накладних (копії залучені до матеріалів справи, оригінали подані позивачем в судовому засіданні):

Від 23.05.2008р. № ТХ-0000002 на суму 12498,00 грн.;

Від 05.08.2008р. № ТХ-0000034 на суму 61500,01 грн.;

Від 07.08.2008р. № ТХ-0000036 на суму 61500,01 грн.;

Від 12.08.2008р. № ТХ-0000037 на суму 61500,01 грн.;

Від 14.08.2008р. № ТХ-0000042 на суму 61500,01 грн.;

Від 14.08.2008р. № ТХ-0000043 на суму 16400,00 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується підписом уповноваженої на отримання товару особи згідно довіреностей на отримання матеріальних цінностей від 22.05.2008р. НБГ № 110822, від 04.08.2008р. ЯОЯ № 032064, від 06.08.2008р. ЯОЯ № 032070, від 11.08.2008р. ЯОЯ № 032076 та ЯОЯ № 032077 (копії довіреностей залучені до матеріалів справи, оригінали надані позивачем в судовому засіданні).

За таких обставин позивач довів суду належними та допустимими доказами факт поставки товару відповідачу та факт отримання товару відповідачем на суму 274898,04 грн. і відповідачем не доведено зворотного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що покупець здійснює попередню оплату кожної партії товару.

Як вбачається з доданих до справи копій банківських виписок, відповідач здійснив передоплату лише першої партії товару, поставленої за накладною від 23.05.2008р., а саме сплатив платіжним дорученням від 22.05.2008р. 12498,00 грн., однак, позивачем було поставлено товар відповідачу за вище перерахованими накладними на загальну суму 274898,04 грн. і відповідач не відмовився від його отримання.

Відповідно до частин 1, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

За таких обставин з моменту виконання позивачем свого обов'язку щодо поставки відповідачу товару, відповідач зобов'язаний був виконати своє зобов'язання щодо оплати товару додатково з підстав передбачених ст. 538 ЦК України в строк до 14.08.2008р. (дата останньої поставки).

Як вбачається з копій банківських виписок з рахунку позивача, відповідач протягом 2008-2011років здійснював часткову оплату товару окремими платежами на загальну суму 133938,12 грн., таким чином прострочена заборгованість відповідача перед позивачем складає 140959,92 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Позовна давність, згідно визначення ст. 256 ЦК України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно до частини 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх господарських зобов'язань перед позивачем щодо оплати за отриманий товар в строк до 14.08.2008р., право позивача звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості по в сумі 140959,92 грн. у позивача виникло з наступного дня після настання строку його оплати, тобто з 15.08.2008р. З цієї ж дати починається перебіг позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Вимога позивача про стягнення заборгованості не належить до переліку вимог, для яких статтею 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність.

Разом із тим, відповідно до частин 1, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з копій банківських виписок з рахунку позивача, останній платіж відповідачем було здійснено 08.04.2011р. в сумі 1000,00 грн. Здіснення оплати відповідачем товару, отриманого за спірним Договором поставки від 01.08.2008р. №14 за правовим змістом є вчиненням відповідачем дії, що свідчить про визнання ним свого боргу, отже в порядку частини 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності із заявлених позивачем вимог перервався.

За таких обставин позивачем не пропущено строк позовної давності для звернення до суду в даній справі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Частиною 2 ст. 614 ЦК України обов'язок щодо доведення відсутності вини законом покладено на особу, яка порушила зобов'язання. Суд тричі ухвалами від 17.12.2012р., від 11.01.2013р. та від 29.01.2013р. витребовував у відповідача документи (платіжні документи, банківські виписки), що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за Договором поставки від 01.08.2008р. №14. Також суд витребовував у відповідача документи обліку довіреностей на отримання цінностей за серпень 2008р. Відповідач доказів поставки товару позивачем на меншу суму, ніж твердить позивач, не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором також не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання перед позивачем за Договором поставки від 01.08.2008р. №14, який полягає у несплаті позивачу коштів в сумі 140959,92 грн. у строк, встановлений пунктом 5.2 Договору та ст. 538 ЦК України.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості обґрунтованими, законними, такими, що підтверджуються дійсними обставинами та матеріалами справи та задовольняє вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 140959,92 грн. повністю.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7102,63 грн.

Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі № 37/64).

За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

підставасума поставки, грн.строк оплати, дата оплатиФактично сплаченоОсновний борг, грн. Період прострочення річні (3%), грн. Платіжне доручення від 22.05.08 22.05.08 12498,00 Видаткова накладна від 23.05.2008р. №2 12498,00 23.05.08 0 Видаткова накладна від 05.08.2008 №34 61500,01 05.08.08 61500,01 06.08 - 07.08.08 10,11 Видаткова накладна від 07.08.2008 № 36 61500,01 07.08.08 123000,02 08.08 - 12.08.08 50,55 Видаткова накладна від 12.08.2008 № 37 61500,01 12.08.08 184500,03 13.08 - 14.08.08 30,33 Видаткова накладна від 14.08.2008 № 42 61500,01 14.08.08 246000,04 Видаткова накладна від 14.08.2008 № 43 16400,00 14.08.08 262400,04 15.08 - 11.09.08 566,14 Платіжне доручення від 11.09.08 11.09.08 6500,01 255900,03 12.09 - 18.09.08 147,23 Платіжне доручення від 18.09.08 18.09.08 9000,00 246900,03 19.09 - 24.09.08 121,76 Платіжне доручення від 24.09.08 24.09.08 3000,00 243900,03 25.09.08 20,05 Платіжне доручення від 25.09.08 25.09.08 5000,00 238900,03 26.09.08 19,64 Платіжне доручення від 26.09.08 26.09.08 2000,00 236900,03 27.09 - 02.10.08 116,83 Платіжне доручення від 02.10.08 02.10.08 5000,00 231900,03 03.10 - 06.10.08 76,24 Платіжне доручення від 06.10.08 06.10.08 3000,00 228900,03 07.10.08 18,81 Платіжне доручення від 07.10.08 07.10.08 5000,00 223900,03 08.10.08 18,40 Платіжне доручення від 08.10.08 08.10.08 5000,00 218900,03 09.10 - 17.10.08 161,93 Платіжне доручення від 17.10.08 17.10.08 2000,00 216900,03 18.10 - 23.10.08 106,96 Платіжне доручення від 23.10.08 23.10.08 2000,00 214900,03 24.10 - 27.10.08 70,65 Платіжне доручення від 27.10.08 27.10.08 2000,00 212900,03 28.10 - 03.11.08 122,49 Платіжне доручення від 03.11.08 03.11.08 2000,00 210900,03 04.11 - 06.11.08 52,00 Платіжне доручення від 06.11.08 06.11.08 2000,00 208900,03 07.11.08 - 09.01.09 1098,87 Платіжне доручення від 09.01.09 09.01.09 5000,00 203900,03 10.01 - 22.04.09 1726,17 Платіжне доручення від 22.04.09 22.04.09 3000,00 200900,03 23.04 - 02.06.09 677,01 Платіжне доручення від 02.06.09 02.06.09 2000,00 198900,03 03.06 - 10.06.09 130,78 Платіжне доручення від 10.06.09 10.06.09 3000,00 195900,03 11.06 - 12.06.09 32,20 Платіжне доручення від 12.06.09 12.06.09 1000,00 194900,03 13.06 - 19.06.09 112,13 Платіжне доручення від 19.06.09 19.06.09 3000,00 191900,03 20.06 - 03.07.09 220,82 Платіжне доручення від 03.07.09 03.07.09 3000,00 188900,03 04.07 - 14.07.09 170,79 Платіжне доручення від 14.07.09 14.07.09 1500,00 187400,03 15.07 - 07.08.09 369,67 Платіжне доручення від 07.08.09 07.08.09 4000,00 183400,03 08.08 - 14.08.09 105,52 Платіжне доручення від 14.08.09 14.08.09 3000,00 180400,03 15.08 - 28.08.09 207,58 Платіжне доручення від 28.08.09 28.08.09 3000,00 177400,03 29.08 - 11.09.09 204,13 Платіжне доручення від 11.09.09 11.09.09 5000,00 172400,03 12.09 - 25.09.09 198,38 Платіжне доручення від 25.09.09 25.09.09 4000,00 168400,03 26.09 - 09.10.09 193,78 Платіжне доручення від 09.10.09 09.10.09 2000,00 166400,03 10.10 - 21.10.09 164,12 Платіжне доручення від 21.10.09 21.10.09 7000,00 159400,03 22.10 - 04.11.09 183,42 Платіжне доручення від 04.11.09 04.11.09 2000,00 157400,03 05.11 - 13.11.09 116,43 Платіжне доручення від 13.11.09 13.11.09 2000,00 155400,03 14.11 - 17.11.09 51,09 Платіжне доручення від 17.11.09 17.11.09 3000,00 152400,03 18.11.09 - 11.01.10 688,93 Платіжне доручення від 11.01.10 11.01.10 3400,00 149000,03 12.01 - 18.01.10 85,73 Платіжне доручення від 18.01.10 18.01.10 1040,11 147959,92 19.01 - 17.02.10 364,83 Платіжне доручення від 17.02.10 17.02.10 1000,00 146959,92 18.02 - 01.03.10 144,95 Платіжне доручення від 01.03.10 01.03.10 1000,00 145959,92 02.03 - 19.03.10 215,94 Платіжне доручення від 19.03.10 19.03.10 1000,00 144959,92 20.03 - 26.03.10 83,40 Платіжне доручення від 26.03.10 26.03.10 1000,00 143959,92 27.03 - 09.04.10 165,65 Платіжне доручення від 09.04.10 09.04.10 1000,00 142959,92 10.04.10 - 23.03.11 4089,05 Платіжне доручення від 23.03.11 23.03.10 1000,00 141959,92 24.03 - 08.04.11 186,69 Платіжне доручення від 08.04.11 08.04.10 1000,00 140959,92 09.04.11 - 12.12.12 7113,65 ВСЬОГО 140959,92 20811,68

судом встановлено, що належні до стягнення з відповідача на користь позивача річні станом на день подання позову 12.12.2012р.становлять 20811,68 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 7102,63 грн. річних і заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України позивачем не подавалось. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача річних підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 7102,63 грн.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тхайсімекс» повністю та відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, 179, частиною 1 ст. 509, частиною 1 ст. 530, ст. 526, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частинами 2, 3 ст. 549, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст.ст. 625, 627, 629, частинами 1 та 2 ст. 692, частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, частинами 2, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. №99 (в редакції змін від 05.05.2008р.) та зареєстрованої в Мін'юсті 12.06.1996р. за N 293/1318 ст. ст. 1, 22, 33, 34, 42, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тхайсимекс» задовольнити .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Баліс» (07800, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 4-А, код ЄДРПОУ 31564021)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тхайсимекс» (04210, м. Київ, Оболонський район, вул. Малиновського, буд. 27/23, код ЄДРПОУ 35676624)

140959,92 грн. (сто сорок тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень дев'яносто дві копійки) заборгованості ,

7102,63 грн. (сім тисяч сто дві гривні шістдесят три копійки) річних;

2961,25 грн. (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одну гривню двадцять п'ять копійок ) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 15.02.2013р.