Постанова

від 06.02.2013 по справі 826/116/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2013 року 12:18 № 826/116/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Окружної державної податковї служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення №0000282320 від 26.07.2012 року

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_5), ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_6),

від відповідача: Корнієнко В.П. (посвідчення НОМЕР_7)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.07.2012 №0006942204.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача зазначив, що протягом листопада 2011 року здійснював закупівлю сої у постачальників ПП «Тісона», ТОВ «Інтеграл-союз», ПП «Лист-Юг» та ПП «НЄД», у грудні 2011 ТОВ «Дарінет-Сервіс» поставило позивачу товар патч-корд, а ТОВ «ПСК Анкей» надало послуги з ремонту фасаду елеватора.

На момент здійснення господарських операцій, всі контрагенти були зареєстрованими особами та платниками податку на додану вартість. Придбаний товар використувався позивачем у власній господарській діяльності. Реальність операцій із зазначеними контрагентами підтверджена первинними документами, зокрема, податковим та видатковими накладними, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, та платіжними дорученнями.

Придбаний товар в подальшому експортувався позивачем, тому позивачем застосувалась нульова ставка ПДВ, внаслідок чого виникло право на бюджетне відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в частині безпідставного віднесення до складу податкового кредиту за грудень 2011 року податкових накладних, отриманих від: ПП «Тісона» (код ЄДРПОУ 33726510) на загальну суму 705 555,84 грн., в т.ч. ПДВ 141 111,17 грн.; ТОВ «Інтерагро-союз» (код ЄДРПОУ 37158079) на загальну суму 370 822,51 грн., в т. ч. ПДВ 74 164,50 грн.; ПП «Лист-юг» (код 31387574) на загальну суму 268 548,01 грн., в т. ч. ПДВ 53 709,60 грн.; ПП «НЄД» (код 35568192) на загальну суму 85 169,90 грн., в т. ч. ПДВ 17 033,98 грн.; ТОВ «ПСК Анкей» (код ЄДРПОУ 33807353) на загальну суму 428 787,91 грн., в т.ч. ПДВ 85 757,58 грн.; ТОВ «Дарінет-сервіс» (код ЄДРПОУ 35752170) на загальну суму 33 720,18 грн., в т. ч. ПДВ 5620,03 грн.

На думку представника податкового органу, контрагенти позивача діють поза межами правового поля, зокрема, у ПП «Тісона» відсутні трудові ресурси, складське приміщення, виробничі потужності, операції мають мету штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру; ТОВ "Інтерагро-союз» не декларує показники щодо нарахування амортизації виробничих основних засобів, основних засобів загальногосподарського призначення, а також витрат на поліпшення та ремонт основних засобів; ПП «Лист-юг» за І квартал 2011 працювала 1 особа, за цивільно-правовими договорами 0 осіб, форма 1МД до ДПІ у Ленінському районі Миколаївської області не надавалась; ПП «НЄД» за юридичною адресою не знаходиться, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності необхідні для організації господарської діяльності; ТОВ "ПСК Анкей» не надало до перевірки жодних первинних документів, що свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей виконання господарських операцій, наявність поставок товарів не підтверджена, що свідчить про укладення правочинів без мети настання реальних наслідків; ТОВ «Дарінет Сервіс» не підтвердив операції з контрагентами, за місцезнаходженням не знаходиться, відсутні умови для здійснення господарської діяльності, в т.ч. складські приміщення, технічний персонал засоби для транспортування та інше.

Наведені обставини на думку податкового органу дають підстави вважати, що фінансова-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить про фіктивність укладених правочинів.

В судовому засіданні представник податкового органу підтримав свою позицію та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд» з питань з питань бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2011.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 12.07.2012 №675/40-50/23-20/25394566, яким встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.198.3 ст.198, п.200.1 - п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 на суму ПДВ 370536 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0000282320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2011 на суму 370536,00 грн., з яких за штрафними (фінансовими) санкціями - 185268,00 грн.

З огляду на виявлене порушення суд погоджується частково погоджується з висновками податкового органу з огляду про наступне.

Відповідно до акту перевірки №675/40-50/23-20/25394566 від 12.07.2012 та пояснень представника відповідача підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали використані під час перевірки наступні документи:

Акт про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій ПП «Тісон» від 13.02.2012 №26/15-2/33726510;

Акт про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Інтерагро-Союз» від 15.3.2012 №370/22-225/37158079;

Акт про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ПП «Лист-юг» від 24.05.2012 №1381/22-100/31387574;

Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «НЕД» від 19.04.2012 №68/15-3/35568192;

Акт про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Дарінет Сервіс» від 20.03.2012 №2/224/35752170;

Акт про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПСК Анкей» від 01.03.2012 №582/2305/33807353.

Із вищевказаних актів перевірки відповідачем встановлено, що в порушення ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині здійснення правочинів які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинам здійснених позивачем з контрагентами-постачальниками ПП «Тісона» (код ЄДРПОУ 33726510) на загальну суму 705 555,84 грн., в т.ч. ПДВ 141 111,17 грн.; ТОВ «Інтерагро-союз» (код ЄДРПОУ 37158079) на загальну суму 370 822,51 грн., в т. ч. ПДВ 74 164,50 грн.; ПП «Лист-юг» (код 31387574) на загальну суму 268 548,01 грн., в т. ч. ПДВ 53 709,60 грн.; ПП «НЄД» (код 35568192) на загальну суму 85 169,90 грн., в т. ч. ПДВ 17 033,98 грн.; ТОВ «ПСК Анкей» (код ЄДРПОУ 33807353) на загальну суму 428 787,91 грн., в т.ч. ПДВ 85 757,58 грн.; ТОВ «Дарінет-сервіс» (код ЄДРПОУ 35752170) на загальну суму 33 720,18 грн., в т. ч. ПДВ 5620,03 грн.

Також відповідачем було проведено аналіз звітності ДП з II „Сантрейд" та згідно даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних, додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що ДП з II „Сантрейд" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за листопад 2011 податкову накладні, отримані від вищезазначених контрагентів, що призвело до завищення податкового кредиту за листопад 2011 на суму ПДВ 286019 грн., за грудень 2011 на суму 84517 грн., та в свою чергу до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту на 84517 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача щодо взаємовідносин позивача з контрагентами - постачальниками ПП «Тісона», ТОВ «Інтерагро-союз», ПП «Лист-Юг», ПП «НЄД» та ТОВ «Дарінет-Сервіс» з наступних підстав.

Щодо ПП «Тісона» перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу зазначаючи, що між позивачем ( покупець) та ТОВ «Тісона» (продавець) були укладені договори поставок №4500597717 від 03.11.2011, №4500597957 від 04.11.2011, №4500599145 від 10.11.2011, № 4500599724 від 14.11.2011, №4500599746 від 16.11.2011, №4500600631 від 20.11.2011, відповідно до п.1.1. яких, продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар «Соя» урожаю 2011 року, насипом, у відповідності до умов договорів.

Продавець зобов'язується здійснити поставку автомобільним транспортом на умовах СРТ (доставлено до) (відповідно до правил Інкотермс-2000), пункт поставки: реквізити поставки: ММТП, Миколаїв-вантажний (експ., парк «Рудний», ТОВ «Грінтур-Екс» (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.3. договору, датою поставки вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару або дата товарно-транспортної накладної на товар.

На виконання умов договорів між сторонами були складені наступні первинні документи: видаткові накладні, рахунки -фактури, реєстри автомобілів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та платіжні доручення.

Щодо контрагента ТОВ "Інтерагро-союз" перевіркою встановлено, що зазначене підприємство не декларує показники щодо нарахування амортизації виробничих основних засобів, основних засобів загальногосподарського призначення, а також витрати на поліпшення та ремонт основних засобів, про що свідчать про креслення у рядку 05.1.3 додатка СВ «Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг» та рядку 06.2.3 додатка АВ «Витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання». Додаток AM до податкової декларації з податку на прибуток не надано, тобто, основні засоби та інші необоротні активи на підприємстві відсутні.

Суд не погоджуючись з висновками податкового органу зазначає, що між позивачем (покупець) та ТОВ «Інтерагро-союз» (продавець) було укладено договори поставок №4500598215 від 05.11.2011, № 4500600673 від 18.11.2011, №4500601051 від 22.11.2011 відповідно до п.1.1. яких, продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар «Соя» урожаю 2011 року, насипом, відповідно до умов договорів.

Продавець зобов'язується здійснити поставку автомобільним транспортом на умовах СРТ (доставлено до) (відповідно до правил Інкотермс-2000), пункт поставки: реквізити поставки: ММТП, Миколаїв-вантажний (експ., парк «Рудний», ТОВ «Грінтур-Екс» (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.3. договору, датою поставки вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару або дата товарно-транспортної накладної на товар.

На виконання умов договорів між сторонами були складені наступні первинні документи: видаткові накладні, рахунки -фактури, реєстри автомобілів, товарно-транспортні накладні, податкові накладні та платіжні доручення.

Щодо ПП «Лист-Юг» перевіркою встановлено не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій за жовтень, грудень 2011 року, зокрема, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, згідно податкового розрахунку за формою 1ДФ ПП «Лист-юг» за І квартал 2011 року на підприємстві працювала 1 особа, за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Форма 1ДФ за II, ІІІ, IV квартали 2011 року до ДПІ у Ленінському р-ні м. Миколаєва не надано.

Суд не погоджуючись з висновками податкового органу зазначає, що між позивачем (покупець) та ПП «Лист-Юг» (продавець) було укладено договори поставок №4500599944 від 15.11.2011, №4500600602 від 20.11.2011, №4500601369 від 25.11.2011, відповідно до п.1.1. яких, продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар «Соя» урожаю 2011 року, насипом, відповідно до умов договору.

Продавець зобов'язується здійснити поставку автомобільним транспортом на умовах СРТ (доставлено до) (відповідно до правил Інкотермс-2000), пункт поставки: реквізити поставки: ММТП, Миколаїв-вантажний (експ., парк «Рудний», ТОВ «Грінтур-Екс» (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.3. договору, датою поставки вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару або дата товарно-транспортної накладної на товар.

На виконання умов договорів між сторонами були складені наступні первинні документи: видаткова накладна, рахунок -фактура, реєстр автомобілів, товарно-транспортна накладна, податкова накладна та платіжне доручення.

Щодо ПП «НЄД» перевіркою встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, відсутні основні засоби, трудові ресурси, власні або орендовані складські приміщення, транспортні засоби та земельні ділянки, інші виробничі потужності необхідні для організації господарської діяльності. Тобто, ПП «НЄД» не мас основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, не підтверджено реальність проведення фінансово - господарської діяльності, розрахунків та обставин їх здійснення, можливо дійти висновку про нереальність здійснення господарських операцій ПП «НЄД» в грудні 2011 року.

Суд не погоджуючись з висновками податкового органу зазначає, що між позивачем (покупець) та ПП «НЄД» (продавець) було укладено договір поставки №4500597634 від 03.11.2011, відповідно до п.1.1. якого, продавець зобов'язується продати та поставити, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар «Соя» урожаю 2011 року, насипом, відповідно до умов договору.

Продавець зобов'язується здійснити поставку автомобільним транспортом на умовах СРТ (доставлено до) (відповідно до правил Інкотермс-2000), пункт поставки: реквізити поставки: ММТП, Миколаїв-вантажний (експ., парк «Рудний», ТОВ «Грінтур-Екс» (п.5.1. договору).

Відповідно до п.5.3. договору, датою поставки вважається дата підписання сторонами Акту прийому-передачі товару або дата товарно-транспортної накладної на товар.

На виконання умов договорів між сторонами були складені наступні первинні документи: видаткова накладна, рахунок -фактура, реєстр автомобілів, товарно-транспортна накладна, податкова накладна та платіжне доручення.

Судом встановлено, послуги з перевезення товару «Соя» урожаю 2011 року здійснювались ТОВ «Гринтур-Экс» на підставі укладеного договору від 10.02.2011, на виконання умов якого між сторонами були складені наступні документи, зокрема, акти здачі-прийняття робіт, рахунки -фактури.

В подальшому товар «Соя» перепродавався позивачем (продавець) Компанії Bunge SA (покупець) відповідно до укладених контрактів від 19.09.2011 №103452, від 01.12.2011 №1055228, зокрема п.1 яких визначено, що продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити сою, насипом. Країна походження -Україна, у кількості 30000,00 (метричних тон +/- 10% на вибір, п.2.1. договору).

Факт передачі зазначеного товару підтверджується ватажно-митними деклараціями (том ІІ а.с. 50-55, 600, виписками з особового рахунку позивача про здійснення внутрішніх грошових переказів том ІІ, а.с. 62-68)

Щодо ТОВ «Дарінет-Сервіс перевіркою встановлено, що підприємство не знаходяться за юридичною адресою, жодних первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності за грудень 2011 р. до перевірки не надано, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Дарінет Сервіс» до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Суд не погоджуючись з висновками податкового органу, зазначає, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Дарінет-Сервіс» (виконавець) було укладено договір виконання робіт №21-06/11 від 21.06.2011, відповідно до п.1.2 якого, підрядник зобов'язується виконати відповідно до вказівок замовника роботи з формування горизонтальної структурної кабельної системи (комп'ютерна та телефонна мережі) в приміщенні замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в розмірі та порядку, передбаченому договором.

По закінченню робіт сторони складають акт прийому-передачі виконаних робіт (п.4.1. договору).

На виконання умов договору між сторонами були складені наступні первинні документи: накладні, рахунки, податкова накладна.

Суд зазначає, що на час проведення перевірки набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.201.4. ст.201.4 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наявність у позивача податкових накладних по вищезазначених контрагентах є обов'язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у позивач не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами п. 185.1. ст. 185 , п. 198.3. ст. 198 ПК України.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього розділу, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього розділу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

д) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України.

є) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35-37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України

є) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договору, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, наявність будь-якої протиправної мети у представників сторін не встановлювалась, отже, доводи відповідача про те, що такі правочини суперечить інтересам держави і суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, судом до уваги не приймаються, оскільки зібраними під час перевірки та відображеними в акті доказами вони не підтверджуються.

На виконання умов зазначених договорів, між позивачем та контрагентами були складені необхідні первинні документи, а саме:податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, та інші які підтверджують правомірність здійснених операцій.

Тому позиція податкового органу про відсутність у позивача первинних документів із зазначеними контрагентами, судом не сприймається.

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «ПСК Анкей», суд не погоджується з податковим органом з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «ПСК Анкей» (підрядник) було укладено договір підряду №160311 від 16.03.2011, відповідно до п.1.1 якого « подрядчик выполняет по заданию заказчика робаты по ремонту и окраске фасада и метоллоконструкций элеватора, замене старого остекления на поликарбонат, а так же ремонт подсилосных этажей с укреплением несущей части на объекте заказчика по адресу: Днепропетровская обл., Покровский район, пгт.Просяное, ул.Пролетарская, д1 а, а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу».

«Подрядчик в 3-дневный строк с момента завершения выполненных работ подает заказчику на подписание Акт приемки выполненных подрядных работ по форме №КБ-2в и справку о стоимости выполненных работ по форме №КБ-3 (утвердженые приказом Минрегионстроя Украины 3554 от 04.12.2009)» (п.3.4. договору).

На підтвердження умов виконання договору між сторонами було підписано акт №3 приймання виконаних будівельних робіт, за формою №КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, за формоюКБ-3.

Крім того, ТОВ «ПСК Анкей» було виписано позивачу наступні документи: рахунок-фактура №СФ00000034 від 15.12.2011, видаткову накладну від 15.12.2011 №233, акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, за формою №03-2 (том І а.с. 172-177).

Як зазначено податковим органом в акті перевірки від 12.07.2012 №675/40-50/23-20/25394566, позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «ПСК Анкей» на 78896,98 грн, тобто встановлено відхилення сум ПДВ.

Однак суд не приймає надані позивачем первинні документи як доказ взаємовідносин з ТОВ «Анкей», оскільки очевидно, що роботи по ремонту, барвленню фасаду та металевих конструкцій елеватора є небезпечними роботами, а тому повинні також супроводжуватися наявністю відповідних дозволів, ліцензій, заходів по дотриманню техніки безпеки тощо.

Суд також приймає доводи відповідача стосовно того, що ТОВ «ПСК Анкей» не надано до перевірки жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності.

Декларація з податку на прибуток підприємства за 2011р. та Додаток AM підприємством також не надавались, що свідчить про відсутність основних фондів на балансі підприємства. Довідка по формі 1 ДФ за IV кв. 2011р. підприємством не надана. Податковий розрахунок комунального податку у 2011р. також не подавався.

Згідно поданої податкової звітності розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин ТОВ «ПСК Анкей» у 2011р. також не подавався.

Таким чином, суд зазначає про безпідставність віднесення позивачем до податкового кредиту суми 78896,68 грн.

Вищенаведене свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0000282320 підлягає частковому скасуванню в частині встановлення завищення Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Сантрейд» бюджетного відшкодування у сумі 291 639,02 грн. по взаємовідносинах з ПП «Тісона», ТОВ «Інтерагро-союз», ПП «Лист-Юг», ПП «НЄД» , ТОВ «Дарінет-Сервіс» та нарахування штрафної санкції у сумі 145819,51 грн.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 2, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2012 №0000282320 в частині встановлення завищення Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями «Сантрейд» бюджетного відшкодування у сумі 291 639,02 грн. та нарахування штрафної санкції у сумі 145819,51 грн., винесене Окружною державною податковою службою - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС.

Судові витрати в розмірі 1689,12 (одна тисяча шістсот вісімдесят дев'ять грн.) 12 коп. присудити на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» з Державного бюджету України, за рахунок бюджетних асигнувань Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС ( 03680, м.Київ, вул. Леваневського, 2 , код ЄДРПОУ 26088707).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук