Постанова

від 13.02.2013 по справі 5015/4362/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа № 5015/4362/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого-судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.,

При секретарі судового засідання: Кіт М.В.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» № 672 від 26.12.2012 р. (вх. № 22 від 03.01.2013 р.),

на рішення господарського суду Львівської області від 12 грудня 2012 року

у справі № 5015/4362/12 (суддя С.Б.Кітаєва),

порушеній за позовом

Позивача: Приватного підприємства «Архітектура і будівництво», м. Городок,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок,

Про стягнення з відповідача на користь позивача 20 625,00 грн. основного боргу та стягнення судового збору.

За участю представників сторін:

Від апелянта/відповідача: не прибув,

Від позивача: Каралюс В.М. - п/к.

Представнику, який прибув у дане судове засідання, роз'яснено права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представником позивача подано клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів» від 03.01.2013р., дану справу розподілено до розгляду судді - доповідачу Данко Л.С.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.01.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/5031/12 господарського суду Львівської області введено суддів - Давид Л.Л. та Юрченко Я.О. (а. с. 80).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» прийнято до провадження та розгляд апеляційної скарги призначено на 16.01.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи (а.с. 82, 83).

З підстав защзначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р. (нез'явлення представників сторін) розгляд справи було відкладено на 23.01.2013р., про що сторони були повідомлені (а.с. 85).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.01.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/5031/12 замість судді Давид Л.Л. (відрядження) введено суддю Гриців В.М. (а.с. 86).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 23.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 06.02.2013 р., про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою.

Від позивача, 25.01.13р. за вхідним № 481, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду поступив відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить суд рішення місцевого суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

З підстав зазначених у Розпорядженні голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 р. у склад колегії для розгляду справи № 5015/5031/12 замість судді Гриців В.М. введено суддю Давид Л.Л. (а.с. 92).

Позивачем 06.02.2013р. за вхідним № 811 подано клопотання про доручення доказів у справу: оригіналу особового рахунку банку від 31.01.2013р. про оплату ТзОВ «Яблуневий дар» 542,00 грн. за оренду автокрана та запит до Управління державної казначейської служби у Львівській області щодо зарахування коштів судового збору.

З підстав зазначених в ухвалі суду від 06.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на 13.02.2013 р., про що сторони були належним чином повідомлені.

Скаржник, втретє, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був, належним чином, під розписку, повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи.

Представник позивача прибув, подав клопотання вх. № 966 від 13.02.13р. про доручення доказів у справу, а саме: оригіналу платіжного доручення № 881 від 11.02.2013р. про сплату судового збору в сумі 1609,50 грн. за позовом ПП «Архітектура і будівництво» до ТзОВ «Яблуневий дар» про стягнення заборгованості у розмірі 20625,00 грн. у справі № 5015/4362/12 з відміткою Банку про зарахування суми 1609,50 грн. повністю до Державного бюджету. Представник позивача надав пояснення по суті спору, аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника скаржника/відповідача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5015/5031/12.

Колегія суддів ухвалила, подані позивачем документи долучити до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого суду слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2012 року у справі № 5015/4362/12 (суддя Кітаєва С.Б.) позовні вимоги задоволено повністю (п. 1 резолютивної частини рішення ). Вирішено, стягнути з позивача Приватного підприємства "Архітектура і будівництво" (81500, Львівська область, м. Городок, вулиця Львівська, будинок 134, ідентифікаційний код 34606399) в доход державного бюджету України (реквізити: Отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Личаківському районі м. Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ ): 38007620; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області; Код банку отримувача (МФО): 825014; Рахунок отримувача: 31215206783006; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1609,50 грн. судового збору, несплаченого Приватним підприємством "Архітектура і будівництво" у встановлених порядку і розмірі за подання на розгляд до Господарського суду Львівської області позовної заяви вих. № 127 від 15.10.2012 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" 20 625,00 грн. заборгованості (п. 2 резолютивної частини рішення ). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, будинок 274А, ідентифікаційний код 32475074) на користь Приватного підприємства "Архітектура та будівництво" (81500, Львівська область, м. Городок, вулиця Львівська, будинок 134, ідентифікаційний код 34606399) 20 625,00грн. боргу та 1609,00 грн. судового збору (п. 3 резолютивної частини рішення ) (а.с. 62-68).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ТзОВ «Яблуневий дар» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 672 від 26.12.2012р. (вх. № 22 від 03.01.13р.), просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. у справі № 5015/4362/12 і залишити позов без розгляду (а.с. 74-76).

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення, порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Вважає, що місцевим судом, при порушенні провадження у даній справі, допущено порушення норм процесуального права, оскільки позивачем до позовної заяви було додано лише фіскальний чек і квитанцію про надсилання відповідачеві рекомендованого листа. Опису вкладення про надсилання відповідачеві копії позовної заяви, відповідно до ст. 56 ГПК України - не додано, тому вважає, що місцевий господарський суд зобов'язаний був в порядку ст. 63 ГПК України повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду.

Апелянт посилається в апеляційній скарзі на те, що місцевим судом «відсутність опису вкладення була виявлена до відкриття провадження у справі», так як ухвалою від 19.10.2012р. зобов'язано позивача додатково скерувати відповідачеві копію позовної заяви та доданих до неї документів, про що подати суду опис вкладення, що позивачем виконано не було, що місцевий суд, ухвалою від 13.11.2012р., повторно, зобов'язав позивача виконати вимоги ухвали від 19.10.2012р., у зв'язку з чим, розгляд справи було відкладено на 12.12.2012р. Апелянт стверджує, що позивач направив йому дані документи 06.12.2012р., які надійшли до нього 13.12.2012р., що підтверджує записом у журналі реєстрації вхідної кореспонденції, після постановлення рішення у даній справі, відтак вважає зазначені обставини підставою для скасування судового рішення. При цьому апелянт посилається на приписи постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18.

Ще однією з підстав для скасування судового рішення місцевого суду і залишення позову без розгляду, на думку апелянта є те, що позивачем до позову не долучено належних доказів сплати ним судового збору у встановленому порядку та розмірі відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», вважаючи при цьому, що платіжне доручення № 752 від 12.10.2012 року долучене до матеріалів справи не є таким доказом, оскільки оплата здійснена за подання позову до Львівського апеляційного господарського суду, тобто не за місцем розгляду справи. Скаржник, посилаючись на постанову Пленуму ВГС України від 26.12.2011 року № 18 вважає, що місцевий суд зобов'язаний був відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, залишити позовну заяву без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що апелянт/відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 32475074, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 81500, Львівська обл., Городецький район, місто Городок, вул. Львівська, буд. 274А, що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданих станом на 19.10.12р. (а.с. 24-27) та станом на 23.11.2012р. (а.с. 37-38).

Позивач: Приватне підприємство «Архітектура і будівництво» є юридичною особою, йому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 34606399, місцезнаходження юридичної особи: п. і. 81500, Львівська обл., Городецький район, місто Городок, вулиця Львівська, 134, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 467147 (а.с. 6), Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого станом на 23.11.12р. (а.с. 39-40).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 19 липня 2012 року між Приватним підприємством "Архітектура і будівництво" (Орендодавець - за договором, позивач - у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Яблуневий дар" (Орендар - за договором, відповідач - у справі) був укладений Договір оренди автокрана № 051 (далі за текстом - Договір)(а.с. 7).

Зазначений Договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, є правомірним право чином, в силу статті 204 ЦК України, оскільки сторонами не доведено зворотнє.

Як вбачається з Договору оренди (п.1.1), Орендодавець передає, а Орендар бере в тимчасове користування Автокран № КТА 18 на шасі МАЗ 5337 згідно з Актом приймання-передачі основних засобів, що являється невід'ємною частиною даного Договору. Майно, що здається в оренду знаходиться у власності позивача згідно договору купівлі-продажу (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Орендодавець надає, орендар приймає в орендне користування Автокран № КТА 18 на шасі МАЗ 5337 для виробничої необхідності. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що передача майна в оренду здійснюється за Актом прийому-передачі, а повернення майна здійснюється за Актом повернення орендованого транспортного засобу (п.3.3. Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, термін оренди виникає з моменту прийняття об'єкту, що орендується, за Актом приймання передачі транспортного засобу. Пункт 4.2 Договору передбачає, що Договір оренди транспортного засобу діє з 19 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року та може бути скорочений лише за згодою сторін.

Відповідно до п.5.1 Договору, орендар сплачує орендну плату в розмірі, яка буде визначена в Акті здачі - приймання робіт (надання послуг).

Згідно п.5.2 Договору, орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок підприємства орендодавця в розмірі 250,00 грн., в т.ч. ПДВ 41,67 грн. за 1 відпрацьовану годину автокрана, протягом 2-х днів з моменту підписання Акту здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно Акта приймання-передачі орендованого транспортного засобу від 20.07.2012р. до Договору від 19 липня 2012 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду Автокран № КТА 18 на шасі МАЗ 5337 без ушкоджень, без поломок, в робочому стані (а.с. 45), а відповідно до Акта приймання-передачі орендованого транспортного засобу від 01.08.2012р. до Договору оренди, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду Автокран № КТА 18 на шасі МАЗ 5337 без ушкоджень, без поломок, в робочому стані (а.с. 44).

Відповідно до Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000065 від 1 серпня 2012 року, підписаного представниками двох сторін та скріпленого печатками обох сторін договору (а.с. 8) Виконавцем були проведені роботи (надані послуги): оренда автокрана КТА*-18,01 на шасі МАЗ 5337 - 70,5г, 14687,50 грн. (сума без ПДВ). Визначено орендну плату за об'єкт оренди, з розрахунку: кількість годин роботи складає 70,5 годин, що при вартості 250грн. за годину складає загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 17625,00 грн. Також в даному Акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно Акта виконаних робіт № ОУ-0000067 від 6 серпня 2012 року (а.с. 9) за оренду автокрана КТА*-18,01 на шасі МАЗ 5337, кількість годин роботи автокрану складає 32 години, що при вартості 250,00 грн. за годину складає 8000,00 грн. Даний акт підписаний та скріплений печатками обох сторін Договору. В акті від 06.08.2012р. зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Таким чином відповідно до матеріалів справи, Орендодавцем: ПП "Архітектура і будівництво", надано послуги Орендарю: ТзОВ "Яблуневий дар" з оренди автокрана КТА*-18,01 на шасі МАЗ 5337, на загальну суму 25 625,00 грн. (17625,00 грн. + 8000,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів даної справи та встановлено місцевим господарським судом, відповідно до банківської виписки (а.с. 10), 09 серпня 2012 року платіжним дорученням № 4332 від 09.08.2012 року Орендарем здійснена часткова оплата за оренду автокрана згідно рах. № СФ-0000322 від 01.08.2012р., в т.ч. ПДВ 20%, у розмірі 5000,00 грн.

Місцевим судом встановлено, що станом на 01.09.2012 року заборгованість ТзОВ "Яблуневий дар" перед ПП "Архітектура та будівництво" складає 20 625,00 грн. (25625,00 грн. - 5000,00 грн.).

Як зазначено у судовому рішенні: «Таким чином, у відповідача перед позивачем існує не погашена заборгованість, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу, а саме суму основного боргу у розмірі 20 625,00 грн., яка не спростована та є непогашеною відповідачем. Наявність суми боргу в заявленій до стягнення сумі 20625,00 грн., представник відповідача підтвердив в судовому засіданні (що відображено в протоколі судового засіданні)».

Колегією суддів встановлено, що ПП "Архітектура і будівництво", 17.10.2012р. (вхідний № 3737) подано позовну заяву до господарського суду Львівської області з вимогою стягнути з відповідача: ТзОВ "Яблуневий дар" 20625,00 грн. основного боргу та стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи (а.с. 3-4).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.10.2012 року у справі № 5015/4362/12 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 13.11.2012р. на 11 год. 00 хв. (а.с. 1-2).

З підстав, зазначених в ухвалі місцевого суду від 13.11.2012 року розгляд справи відкладався на 29.11.2012 року, а з підстав, зазначених в ухвалі від 29.11.2012 року - на 12.12.2012 року (а.с. 32-34 та а.с. 51-52).

Як зазначено у судовому рішенні, відповідач з підстав, наведених у відзиві вих. № 640 від 12.12.2012 року просить "повернути позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду". В обгрунтування заявленого клопотання посилається на ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57, ст.59, п.п.4,6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено місцевим господарським судом та зазначено у судовому рішенні, що в судовому засіданні 12.12.12 року, в присутності представників позивача, представник відповідача підтвердив ( що відображено в протоколі судового засідання за 12.12.12 р. ), що позивач на виконання зобов'язань по договору № 051 від 19.07.2012 року передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування автокран № КТА 18 на шасі МАЗ 5337 згідно з актом приймання - передачі основних засобів, який являється невід'ємною частиною договору, та, що сума заборгованої орендної плати відповідача перед позивачем складає 20625,00 грн., тобто суму, яка відповідає заявленій позивачем до стягнення сумі заборгованості.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.

Як вбачається із судового рішення, в судовому засіданні відповідачу відмовлено в задоволенні клопотання, викладеного у відзиві на позовну заяву вих. № 640 від 12.12.2012 року, щодо повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду, так як відповідно до ст. 75 ГПК України місцевий суд вбачає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи з вимог ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в оренду автокрана № КТА 18 на шасі МАЗ 5337 без ушкоджень, без поломок, в робочому стані, що підтверджується актами виконаних робіт № ОУ-0000065 від 1 серпня 2012 року та № ОУ-0000067 від 6 серпня 2012 року, які підписані обома сторонами, проте відповідачем було здійснено часткову оплату, внаслідок чого, виникла заборгованість у сумі 20 625,00 грн.

За таких обставин, місцевий суд прийшов до правомірного висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 20625,00 грн. підлягає задоволенню повністю, як обґрунтовано заявлена.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Виходячи із приписів ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд щодо заявленого відповідачем у відзиві на позовну заяву клопотання "повернути позивачу позовну заяву і додані до неї документи без розгляду" не вбачав підстав для його задоволення з огляду на те, що була задоволена заява відповідача вих. № 588 від 12.11.12 р. (вх. № 25555/12) та надано представнику відповідача Дрогомирецькій О.Р. для ознайомлення і зняття копій матеріали справи. З матеріалами справи представник відповідача, відповідно до ст. 22 ГПК України, ознайомився і зняв всі необхідні копії, що засвідчив письмовим записом на заяві (а.с. 23).

Колегією суддів встановлено, що наявним у справі поштовим повідомленням № 81500 0135500 8 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції (а.с. 20) підтверджується отримання відповідачем ухвали місцевого суду від 19.10.2012 року про порушення провадження у даній справі, яка була скерована за адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві. Окрім того, 12.11.12 року відповідач подав до справи через канцелярію суду Заяву вих. № 588 від 12.11.12 р. про відкладення розгляду справи (пункт 2 прохальної частини заяви) для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи у якій, зокрема, підтверджується те, що відповідачу відомо про знаходження в провадженні господарського суду справи № 5015/4362/12 та те, що судове засідання по справі призначено на 13.11.2012 року на 11 год.00 хв. Доказів того, що станом на 12.11.2012 року на адресу відповідача не надходила від позивача кореспонденція, суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи місцевим господарським судом, позивач виконав вимоги суду та скерував відповідачу за його місце знаходженням (на адресу, відомості про яку містить ЄДРПОУ) копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до статті 56 ГПК України , що підтверджується описом документів, вкладених у поштове відправлення та поштового квитанцією за 06.12.12 р. ( докази подані в додаток до клопотання позивача (а.с. 56), яке поступило до місцевого господарського суду 07.12.12 р і зареєстроване за вх. № 27838/12 (а.с. 53-56).

Позивач заявив вимогу лише про стягнення основного боргу в сумі 20625,00 грн. ( без вимог про стягнення штрафних санкцій, інфляційних, 3% річних) і наявність основного боргу в заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи та визнана в судовому засіданні представником відповідача в присутності представників позивача, що відображено в протоколі судового засідання 12.12.12 року.

Ухвалою місцевого суду від 19.10.2012 року позовна заява Приватного підприємства "Артіхектура і будівництво" вих. № 127 від 15.10.2012 року прийнята місцевим судом до розгляду, порушено провадження у справі № 5015/4362/12. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду по даній справі.

У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду позивачу після прийняття позовної заяви до розгляду, та порушення провадження у справі.

Апелянт/відповідач в апеляційній скарзі, посилаючись на постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не звернув уваги на те, що до постанови Пленуму ВГС України № 18, на момент порушення провадження у справі № 5015/4362/12 та прийняття позовної заяви місцевим судом до розгляду, було внесено зміни і доповнення і зазначена постанова діяла із змінами та доповненнями в редакції внесеними постановами Пленуму ВГС України від 23.03.2012р. № 3 та від 17.10.2012р. № 10, де зазначено, що з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК України підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті (перше речення абзацу дев'ятого п. 3.5. постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012р. № 10), що має місце в даному конкретному випадку.

У другому реченні абзацу 9 п. 3.5. зазначеної постанови Пленуму ВГС України із змінами в редакції від 17.10.2012р. № 10 визначено, що у разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів .

Четвертим реченням абзацу 9 п. 3.5. постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012р. № 10 передбачено, що не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи , що і було вчинено місцевим господарським судом та підтверджується п. 2 резолютивної частини судового рішення, тому зазначені твердження апелянта і в цій частині, колегією суддів до уваги не беруться.

Є недоведеним твердження скаржника, що про відсутність опису вкладення поштового відправлення було «виявлено суддею до відкриття провадження» тому колегією суддів до уваги не приймаються.

Належить зазначити, що подання позивачем на виконання вимог ухвал місцевого господарського суду доказів (опису вкладення) надсилання відповідачеві відповідно до ст. 56 ГПК України копії позовної заяви з усіма додатками 06.12.2012р. (а.с. 56) постановою Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму ВГС України від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10 (в редакції чинній на час постановлення судового рішення), як і самою ст. 56 ГПК України, не пов'язується із датою отримання відповідачем копії позовної заяви, на що посилається апелянт в апеляційній скарзі, оскільки в силу статті 22 ГПК України, відповідач, як сторона у справі (ст. 21 ГПК України), не позбавлений був права знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу.

Водночас, згідно з частиною третьою ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Залишення позову без розгляду, про що клопоче апелянт в апеляційній скарзі, це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи.

Перелік підстав залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається із судового рішення, зазначені в апеляційній скарзі обставини, не були перешкодою розглядові справи по суті, про що місцевим судом зазначено у мотивувальній частині судового рішення.

Відсутні такі підстави у суду апеляційної інстанції.

Щодо сплати відповідачем позивачу 31 січня 2013 року 542 грн. 00 коп. орендної плати за оренду автокрана, що підтверджується банківською випискою від 31.01.2013р. (а.с. 95), то така оплата проведена ТзОВ «Яблуневий дар» після постановлення місцевим господарським судом рішення у справі № 5015/4362/12, тобто після 12.12.2012р., а тому не може слугувати підставою для скасування та/або зміни судового рішення.

Сплата позивачем платіжним дорученням № 881 від 11.02.2013р. 1609, 50 грн. судового збору за позовом ПП. «Архітектура і будівництво» до ТзОВ «Яблуневий дар» про стягнення заборгованості у розмірі 20625,00 грн. справа № 5015/4362/12 теж не може бути підставою для скасування або зміни в частині стягнення з позивача в дохід державного бюджету судового збору в сумі 1609,50 грн. (п. 2 резолютивної частини рішення), оскільки зазначена оплата проведена після постановлення місцевим судом рішення у даній справі.

Відтак, оплата позивачем судового збору та часткове погашення відповідачем орендної плати після постановлення судового рішення у даній справі, можуть бути врегульовані ними на стадії виконання судового рішення відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Виходячи з висновків, якими місцевий суд обґрунтував рішення від 12.12.2012р. по справі в частині розподілу судових витрат, то оскільки, не сплачена у встановленому порядку та розмірі сума судового збору (1609,50 грн.) за подання ПП "Архітектура і будівництво" на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви вих. № 127 від 15.10.2012 року підлягає стягненню з позивача в доход державного бюджету України, а відповідно до ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що не суперечить приписам Закону України "Про судовий збір" (із змінами) та ГПК України.

Щодо коштів, сплачених позивачем платіжним дорученням № 752 від 12 жовтня 2012 року (а.с. 16), то за умови наявності правових підстав, позивач вправі вирішувати питання повернення коштів в порядку, передбаченому Законом України "Про судовий збір".

Оглянувши та дослідивши всі обставини даної справи, оцінивши їх в сукупності, колегія суду встановила, що рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012р. по справі № 5015/4362/12 є обґрунтованим, ухвалене на підставі повного з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, твердженнями апелянта, які викладені в апеляційній скарзі рішення місцевого суду не спростоване, відтак відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування зазначеного судового рішення.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44-49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2012 року у справі № 5015/4362/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.