Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2а-13207/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13207/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л - Стиль"на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л - Стиль" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення. Свої позовні вимоги мотивував тим, що оскаржуваним рішенням відповідач протиправно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 70981,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенняі позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем у період із 20 по 24 лютого 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 02 березня 2012 року №228/2309/32559515 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Арктіка" за серпень 2011 року, згідно з висновками якого, позивачем занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року у загальному розмірі 56785,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Перевірку проведено відповідно до ст. 79 ПК України, на підставі повідомлення від 16 лютого 2012 року № 1807/10/2309 та наказу від 16 лютого 2012 року № 450/2309, копії яких направлено позивачу засобами поштового зв'язку 20 лютого 2012 року, а також з відома керівництва позивача.

На підставі акту перевірки, 19 березня 2012 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "ПДВ" (код платежу 14010100) у розмірі 56785,00 грн. за основним платежем та у розмірі 14196,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби у місті Києві скарги від 30 березня 2012 року № 25-03/12, за результатами розгляду якої ДПС у місті Києві прийнято рішення від 01 червня 2012 року №3298/10/12-114 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Рішення ДПС у місті Києві позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби України скарги від 18 червня 2012 року № 9961/6, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 15 серпня 2012 року №373/0/61-12/10-2115 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 78.4 ст. 78, п. 81.1 ст. 81 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем на адресу позивача направлено письмовий запит від 17 жовтня 2011 року № 14406/10/23-311 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ "Арктіка" за серпень 2011 року, отримавши який, позивач направив відповідачу лист від 07 листопада 2011 року № 143-11/11 разом із копіями документів на підтвердження взаємовідносин із вказаним товариством.

Проаналізувавши лист від 07 листопада 2011 року № 143-11/11, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав тільки документи, що запитувались відповідачем. При цьому пояснень щодо взаємовідносин із ТОВ "Арктіка" не надано, що є порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Зокрема, викладеним положенням передбачено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

При цьому, згідно з п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З викладеного положення вбачається, що позивачем також порушено встановлений десятиденний строк надання пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит відповідача.

У ході перевірки відповідачем враховано висновки акту від 16 листопада 2011 року №576/23-50/30776731 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Арктіка" щодо підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю "Стейшинарі", позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "Бумвест" та державним підприємством "Херсонський облавтодор" відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" за серпень 2011 року.

Відповідно до вказаного акту, у ході відпрацювання ТОВ "Арктіка" за серпень 2011 року від СВ ПМ державної посадкової інспекції у Деснянському районі міста Києва отримано матеріали кримінальної справи № 73-207, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) ТОВ "Арктіка" з метою прикриття незаконної діяльності.

З урахуванням обставин, встановлених у ході розслідування кримінальної справи №73-207 та проведення перевірки ТОВ "Арктіка", відповідач прийшов до висновку, що фінансово-господарська діяльність вказаного товариства здійснювалась поза межами правового поля, тобто з метою надання податкової вигоди третім особам, а фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Арктіка" та його контрагентами здійснювалась без наміру створення правових наслідків.

До перевірки позивачем надано відповідні документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ "Арктіка", результати опрацювання яких відповідачем також враховано при складанні акту перевірки та його висновку.

Однак, у ході судового розгляду справи у суді першої інстанції позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ "Арктіка".

Зокрема, надані суду копії документів, а саме рахунку-фактури від 22 серпня 2011 року №22/08-001, видаткової накладної від 22 серпня 2011 року № 0822001, податкової накладної від 22 серпня 201 року № 105, банківської виписки від 23 серпня 2011 року, товарно-транспортної накладної від 22 серпня 2011 року № 232, талону замовника від 22 серпня 2011 року серії 10 ААВ № 720214, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000998 від 23 серпня 2011 року, платіжного доручення від 25 серпня 2011 року № 1983, не дають можливості встановити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки суду не надано копії договору від 31 серпня 2010 року № 310810, про який зазначено в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000998 від 23 серпня 2011 року, та документів на підтвердження зберігання товару, придбаного позивачем у ТОВ "Арктіка".

У листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що наявність укладеного між учасниками господарської операції договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07 лютого 2012 року № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Викладене, свідчить про протиправність формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної від 22 серпня 2011 року № 105, виписаної ТОВ "Арктіка", без фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, довів правомірність своїх дій та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л - Стиль" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 19 лютого 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.