Постанова

від 14.02.2013 по справі 5016/3512/2011(4/154)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2013 р.Справа № 5016/3512/2011(4/154) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Соколовій Ю.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Штокало О.В. довіреність №01/33-394 від 26.12.2012р.

від відповідача:

- Ошовський С.В. довіреність б/н від 30.01.2013р.;

- Капічун В.М. довіреність б/н від 31.12.2013р.(в судовому засіданні від 14.02.13 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Миколаївобленрго"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2012 р.

по справі № 5016/3512/2011(4/154)

за позовом публічного акціонерного товариства „Миколаївобленрго"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт - С"

про стягнення 352876,59 грн.

В С Т А Н О В И В :

18.10.2011 р. ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до господарського суду Миколаївської області із позовною заявою до ТОВ «Контракт-С», згідно із резолютивною частиною якої просило стягнути з відповідача:

- борг за активну електричну енергію в сумі 313 318,38 грн. за період з серпня 2010 р. по липень 2011 р.;

- борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні, листопаді, грудні 2010 р. в сумі 26924,12 грн.

Крім того, позивач незважаючи на те, що звернувся із даним позовом тільки до одного відповідача - ТОВ «Контракт-С» просив стягнути з відповідачів 1,2 в солідарному порядку на користь "Миколаївобленерго":

- пені в розмірі 1943,28 грн. за період з 24.01.11 р. по 24.04.11 р.;

- збитки від інфляції за період з 05.09.10 р. по 24.04.10 р. в розмірі 3423,68 грн.;

- 3% річних за період з 05.05.10 р. по 24.04.11 р. в сумі 1148,48 грн.

16.01.2012 року позивач скерував до господарського суду клопотання (аркуш 160 справи І том) про виправлення помилок в описовій частині позову.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.01.12 р. позивача було зобов'язано надіслати суду та відповідачу копію позову з урахуванням клопотання про виправлення помилок позовної заяви від 29.09.11 р.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали та користуючись правами позивача, передбаченими ст.22 ГПК України, 06.02.2012 року позивач надав суду та відповідачу копію позовної заяви від 31.01.2011р. вих. № 10-12 ю/100 (т.2 а.с.3-9), в який не змінюючи предмету та підстав позову, збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача:

- борг за активну електричну енергію в сумі 313 318,38 грн. за період з серпня 2010 р. по липень 2011 р.;

- борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні, листопаді, грудні 2010 р. в сумі 26924,12 грн.

- пені в розмірі 3878,52 грн. за період з 24.01.11 р. по 24.04.11 р.;

- збитки від інфляції в розмірі 6800,53 грн. за період з 05.09.10 р. по 24.04.11 р.;

- 3% річних в сумі 1955,04 грн. за період з 05.05.10 р. по 24.04.11 р.

06.03.2012 року господарський суд Миколаївської області прийняв рішення по даній справі про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 23677,78 грн. боргу за активну електричну енергію, в задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.12 р. вищезазначене рішення суду 1 інстанції залишено без змін.

29.08.2012 року постановою Вищого господарського суду України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.12р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.12р. по даній справи скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12. 12 р. (суддя Смородинова О.Г.) позов ПАТ «Миколаївобленерго» задоволено частково, з відповідача стягнуто 23677,78 грн. боргу за спожиту активну електроенергію. В решті позову відмовлено.

Вказаний висновок місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що позивач неправильно визначив обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у спірний період, оскільки акти про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку відповідача від 27.04.10 р. є недійсними, так як підписані не трьома, а двома представниками ПАТ «Миколаївобленерго», акти складені у відсутності представника споживача, не визначено відповідних вихідних даних, на підставі яких розраховано обсяг електроенергії на рівні мінімального струму - 134525 кВт/г. та використано формулу нормативне походження якої представник ПАТ «Миколаївобленерго» не довів.

З огляду на вищезазначене, позивач неправомірно визначив обсяг спожитої електричної енергії у спірний період розрахунковим шляхом на підставі пунктів 3.4, 6.21 Правил користування електричною енергією. У зв'язку із цим суд 1 інстанції визначив обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у спірний період на підставі актів відповідача про використану електричну енергію з врахуванням показів приладів обліку за цей період. За розрахунком суду 1 інстанції вартість спожитої та несплаченої відповідачем у спірний період електричної енергії склала 23677,78 грн., яку і стягнуто з відповідача на користь позивача.

При цьому за висновком місцевого господарського суду обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у жовтні, листопаді, грудні 2010 р. не перевищували договірні величини споживання електричної енергії за вказані місяці, а тому у стягненні штрафних санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у ці місяці - відмовлено.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції, 3% річних суд першої інстанції встановивши наявність несплаченого відповідачем боргу за спожиту активну електроенергію у спірний період в сумі 23677,78 грн., не зазначивши у мотивувальній частині рішення підстави відмови у задоволенні цих вимог, в резолютивній частині рішення відмовив у їх задоволенні.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.12 р. ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, задовольнивши позов у повному обсязі, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ «Миколаївобленерго» навело обставини справи, викладені ним в позовній заяві та посилається на необґрунтованість висновку суду 1 інстанції щодо недійсності актів про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 27.04.10 р., так як представник відповідача не вніс будь-яких зауважень до вказаних актів відносно кількості працівників ПАТ «Миколаївобленерго», які складали ці акти.

Крім того, скаржник зазначає на те, що дійсність актів про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 27.04.10 р. відповідно із ст.35 ГПК України встановлена постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.11 р. по справі №5016/79/2011 (13/13) за позовом ПАТ «Миколаївобленерго» до ЗАТ «Контракт-С». Таким чином, дійсність актів від 27.04.10 р. не потребує доведення знову, а тому ПАТ «Миколаївобленерго» правильно визначило обсяги спожитої електроенергії у спірний період на підставі пунктів 3.4, 6.21 Правил КЕЕ, що свідчить про наявність боргу відповідача за спожиту активну електроенергію у спірний період, перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні, листопаді, грудні 2010 р., прострочення оплати спожитої електричної енергії, а відповідно із цим позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а не частково.

ТОВ «Контракт-С» відзив на апеляційну скаргу не надало, однак його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, вважаючи оскаржене рішення суду 1 інстанції обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

31 березня 2008 року між сторонами був укладений договір "про постачання електричної енергії"№44/5701 згідно з предметом якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу з приєднаною потужністю 1800 кВт на об'єктах за адресою : м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/2, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії, як різновид товарної продукції, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавствам України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) затвердженими в установленому порядку.

За умовами п. 2.3.3 цього договору та п. 1 додатків № 4 та № 10 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показники розрахункових засобів обліку щомісячно до 24 числа і повідомляє про них позивачу по встановленій додатком № 4 до договору формі, а у 5-денний строк проводить остаточно розрахунок за використану електроенергію, згідно рахунків енергопостачальної організації.

Згідно із п. 3.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за № 417/1442, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.

Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.

У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у березні та квітні 2010 р. надав позивачу акти про використану електричну енергію за приладами обліку №№ 124, 474 з даними про спожиту електричну енергію згідно яких, як зазначає позивач, спостерігалось зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, що встановленні на об'єктах споживача, до рівня меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму.

27.04.2010 року в зв'язку з цим позивачем були складені акти про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку відповідача.

Згідно із вказаними актами схема обліку електричної енергії не вiдповiдає обліку метрологічним характеристикам засобів обліку електричної енергії, а саме - протягом двох послідовних періодів (березень, квітень) середнє завантаження вимірювальних трансформаторів струму за схемою обліку електричної енергії зменшилося нижче рівня їх технічних характеристик заводу виробника.

Як вбачається із змісту вказаних актів від 27.04.10 р. представник відповідача Капічун В.М. відмовився від їх підписання у зв'язку із непогодженням зі змістом цих актів фактичним обставинам справи.

Таким чином, у відповідності із п.3.4 Правил КЕЕ акти про невідповідність характеристик, у разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Згідно із оригіналами актів про невідповідність характеристик засобів обліку від 27.04.10 р. ці акти складені 3 представниками позивача, при цьому з тексту актів видно, що прізвища двох представників дописані ручкою іншого кольору та відсутній підпис одного з представників позивача, а надана копія одного з актів не відповідає оригіналу, оскільки покази електролічильника у копії і оригіналі є різними.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Капічун В.М. пояснив, що акти від 27.04.10 р. складалися одним представником ПАТ «Миколаївобленерго» - Налівайским в кабінеті останнього, після того як він склав акти від 27.04.10 р. і Капічун вніс до них зауваження, Налівайский забрав акти, а потім отримали лише копії, але ж у тексті обох актів були дописані ще два представники ПАТ «Миколаївобленерго» при цьому ручкою іншого кольору і в одному акті підпису третього представника взагалі не було. Оскільки на початку при складанні Налівайським актів від 27.04.10 р. вже були зауваження Капічуна і його підпис під ними, то в копіях актів, які потім були отримані, були дописані ще два представника ПАТ «Миколаївобленерго», при цьому вже не було можливості зробити додаткові зауваження щодо невідповідності актів відносно їх складання одним представником ПАТ «Миколаївобленерго»,а не трьома представниками, оскільки оригінали актів залишилися у позивача.

Оцінюючи вищенаведені обставини судова колегія вважає, що пояснення представника відповідача Капічун В.М. про те, що акти про невідповідність характеристик засобів обліку від 27.04.10 р. складені одним представником ПАТ «Миколаївобленерго», а два інших представника були відсутні, не є голослівними і підтверджуються наявними матеріалами справи, а саме змістами цих актів. В той же час ПАТ «Миколаївобленерго» відповідно із ст.33 ГПК України не спростувало вказані обставини належними доказами.

В актах також не зазначені посади працівників ПАТ «Миколаївобленерго», а в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що особи, які складали акт мають повноваження на перевірку електрообладнання відповідача і складання відповідних актів.

За вищенаведених обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо недійсності актів від 27.04.10 р. про невідповідність характеристик засобів обліку.

Доводи скаржника про те, що факт дійсності вищезазначених актів відповідно до ст.35 ГПК України встановлений постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.11 р. по справі №5016/79/2011 (13/13) за позовом ПАТ «Миколаївобленерго» до ЗАТ «Контракт-С» не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 29.08.12 р. по справі №5016/3512/2011 (4/154) рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.12 р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.12 р. по даній справі скасовані, а справа направлена до місцевого господарського суду на новий розгляд у зв'язку із тим, що касаційна інстанція відповідно до ст.111-7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, а оскаржені рішення та постанова містять передчасні висновки, оскільки обидві судові інстанції не дослідили всіх обставин справи. Тобто суд касаційної інстанції не встановлював будь-яких фактів по даній справі і не посилався на встановлені факти судами першої та апеляційної інстанції по іншим справам, а лише зазначив на необхідність більш ретельного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно із ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду 1 інстанції під час нового розгляду справи.

У зв'язку із цим господарський суд Миколаївської області при новому розгляді справи, виконуючи вказівки Вищого господарського суду України і не посилаючись на заздалегідь встановлені факти за ст.35 ГПК України, знову дослідив всі обставини справи і надав вірну оцінку наявним у матеріалах справи доказам.

При цьому також слід зазначити, що Одеський апеляційний господарський суд у постанові від 21.06.11 р. по справі №5016/79/2011 (13/13) за позовом ПАТ «Миколаївобленерго» до ЗАТ «Контракт-С» взагалі не досліджував обставини складання актів від 27.04.10 р., в цій постанові надавалася оцінка технічним питанням, що стосуються цих актів.

Враховуючи недійсність актів від 27.04.10 р. суд 1 інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позивач не довів належними доказами факт зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду).

За таких обставин у позивача не було підстав визначати обсяг спожитої відповідачем електроенергії у жовтні, листопаді, грудні 2010 р. у відповідності із вимогами п.6.21 Правил КЕЕ, оскільки вказаний пункт Правил КЕЕ допускає таке нарахування лише при доведеності вищезазначеного факту.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами обсяг фактично спожитої "Контракт-С" електричної енергії в період з серпня 2010 року по грудень 2010 року включно, повинен розрахуватися виходячи з показів приладів обліку.

Надані відповідачем копії платіжних доручень, а також реєстри платіжних документів, що складені сторонами, акти про використану енергію за серпень-грудень 2010р. свідчать, що відповідач повинен був оплатити позивачу за фактично спожитий обсяг електроенергії в кількості 448 786 кВт/год. - 368 718,05грн. Але, товариством було сплачено за цей період грошових коштів на загальну суму 307 687, 24 грн., отже залишок боргу за цей період склав в розмірі 61 030,81грн.

За період з січня 2011р. по липень 2011р. відповідачем було спожито 769 576 кВт/год., розрахунок за спожиту електричну енергію було проведено на підставі показів приладу обліку. За спожиту електроенергію відповідач розрахувався на загальну суму 766463, 60грн., тобто мала місце переплата, яка склала в розмірі 37353, 03грн.

Таким чином, з огляду на викладене, з урахуванням залишку боргу за період серпень-грудень 2010 року в сумі 61030,81грн. і переплати в розмірі 37 353, 03грн., господарський суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в сумі 23 677,78грн.

Згідно із позовної заявою ПАТ «Миколаївобленерго» також просить стягнути з відповідача штрафні санкції за перевищення договірного обсягу споживання електричної енергії посилаючись на п. 6.16 Правил КЕЕ та ст. 26 Закону України "Про електроєнергетику", а саме за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за жовтень 2010р. - 8804,12грн.; за листопад 2010 р. - 11421, 90грн.; за грудень 2010р. - 6698,10грн., всього 26924,12 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1 - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини".

Отже, за змістом ст.26 ЗУ "Про електроенергетику" та п. 6.14. Правил КЕЕ - нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини є штрафними санкціями, встановленими законодавством за споживання електроенергії понад договірну величину, які обумовлюються конкретними договорами, укладеними на основі типового договору, як відповідальність за порушення споживачем взятих на себе зобов'язань щодо споживання електроенергії у межах граничних договірних величин.

Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику" між сторонами до договору № 44/5701 від 31.03.08 р. були укладені додатки № № 1, 1 а, якими встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 2010 р.

Згідно цих додатків споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді; споживач має право не пізніше п'яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії; споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику".

У договорі № 44/5701від 31.03.08р. та додатку № 1а до нього, сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, відповідно до яких встановлена договірна величина у жовтні, листопаді 2010 року по 200000 кВт/год., а у грудні - 320000 кВт/год.

Відповідно вимог ПКЕЕ та договору ці договірні величини на підставі заяв відповідача були скореговані позивачем згідно повідомлень і склали по 120000 кВт/год. за кожний місяць.

Згідно п. 6.14 Правил КЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Як свідчать акти про використану електричну енергію, підписані представниками обох сторін, відповідачем фактично було спожито в жовтні 2010р. - 83438 кВт/год., в листопаді - 91630 кВт/год., в грудні - 115101 кВт/год.

З наведеного вбачається відсутність у відповідача перевищення договірних величин за спірний період.

Однак, незважаючи на це, позивач в односторонньому порядку розрахував кількість спожитої електроенергії у жовтні 2010р. - 132 834 кВт/г., у листопаді 2010р. - 136 650 кВт/г., у грудні 2010р.- 129764 кВт/г. і дійшов хибного висновку про перевищення відповідачем договірних величин, після чого, на підставі п. 6.21 Правил КЕЕ визначив, що обсяг спожитої понад договірну величину склав: у жовтні 2010р. - 12 834 кВт/год. (132 834 кВт/г. - 120000 кВт/г.); у листопаді 2010р. - 16 650 грн.; 110564 кВт/г. (136 650 кВт/г. - 120000 кВт/г.); у грудні 2010р.- 9764 кВт/год. (129764 кВт/г. - 120000 кВт/г.).

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що вказані позовні вимоги були розраховані позивачем на підставі актів, які з вищенаведених підстав не можуть вважатися дійсними, то місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо відмови у стягненні з відповідача штрафних санкцій за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та пені судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково залишив ці вимоги без задоволення у повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно з п.п.2.3.3, 2.3.4 Договору споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору та додатку №10 до нього. Відповідно до п. 2 Додатку №10 до Договору споживач протягом розрахункового періоду здійснює два авансових платежі на наступний розрахунковий період у таких співвідношеннях:

- до 5 числа поточного місяця 60%;

- до 15 числа поточного місяця 40%;

Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різниця між сумою авансових платежів та вартості фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Пунктом 4.2.1 Договору регламентоване положення, що за внесення платежів передбачених п.п.2.3.3, 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №10, Споживач сплачує Енергопостачальній організації пеню в розмірах подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, 3% річних та втрати від інфляції. Прои цьому додатком №10 до договору передбачено нарахування пені за весь період прострочення.

Крім того, ч. 2 ст. 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та також 3% річних з простроченої суми.

Як вбачається з наявних матеріалів справи інфляційні втрати, 3% річних та пеню нараховані позивачем за прострочення грошового зобов'язання, а саме заборгованості за спожиту електроенергію визначену на підставі актів від 27.04.10 р., яка перевищує вартість спожитої відповідачем електроенергії, визначеної на підставі актів відповідача про використану електроенергію у спірний період.

При цьому як свідчать матеріали справи, відповідач у спірний період мав прострочення оплати за спожиту електроенергію, визначену ним за актами про використану електроенергію, і згідно із розрахунком відповідача, який позивачем не спростований, інфляційні втрати відсутні, 3% річних складають 487,07 грн., пені 1559,66 грн., які й підлягають стягненню з ТОВ «Контракт-С».

ПАТ «Миколаївобленерго» надало до апеляційного суду свій розрахунок інфляційних втрат, 3% річних, пені, які відрізняються із розрахунком відповідача. Представник позивача в судовому засіданні пояснила, цю різницю тим, що ПАТ «Миколаївобленерго» основний борг відповідача визначала розрахунковим шляхом на підставі п.6.12 Правил КЕЕ, а відповідач по актам про використану електроенергію у спірний період.

Судова колегія не приймає до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цієї постанови.

За таких обставин апеляційна скарга ПАТ «Миколаївобленерго» підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.12 р. скасуванню в частині відмови у стягненні з відповідача 3% річних у сумі 487,07 грн., пені у сумі 1559,66 грн.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Миколаївобленрго" задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.12 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) - 23 677 грн. 78 коп. боргу за активну електричну енергію на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699 - 487 грн. 07 коп. - 3% річних, 1559 грн. 66 коп. - пені., 257 грн. 24 коп. державного мита та 17 грн. 20 коп. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) 1609 грн. 50 коп. недоплаченого судового збору за збільшення розміру позовних вимог.

Видати накази.»

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ "Приватбанк", МФО 326610, код 24789699 - 20 грн. 41 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

3. Повернути ПАТ "Миколаївобленерго"(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) з Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ: 37607526, банк отримувача: ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, № рахунку: 31217206782002) надлишково сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 236 грн. 78 коп., сплачений відповідно платіжного доручення №2311 від 19.12.2012р.

4. Видачу наказів доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 15.02.2013 р.

Головуючий суддя Петров М.С.

Суддя Разюк Г.П.

Суддя Колоколов С.І.