Рішення

від 06.12.2012 по справі 5016/3512/2011(4/154)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2012 р. Справа № 5016/3512/2011(4/154)

За позовом : Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

юридична адреса: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв

поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С",

вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000

Про : стягнення 352876,59 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Штокало О.В.,довіреність № 01/33-36 від: 30.12.11.

від відповідача: Малюк Є.В., довіреність від 16.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 18.10.2011 року звернувся до господарського суду з позовом від 29.09.2011 р. вих. № 10-12 ю /815 стягнути з відповідача:

- борг за активну електричну енергію в сумі 313 318,38 грн.;

- борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 26924,12 грн.;

- стягнути з відповідачів 1,2 в солідарному порядку на користь "Миколаївобленерго": пені в розмірі 1943,28 грн.; індексу інфляції в розмірі 3423,68 грн.; 3% річних в сумі 1148,48 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 44/5701 від 31.03.2008 р. про постачання електричної енергії; актів невідповідності метрологічних характеристик від 27.04.2010 року; актів про використану електричну енергію з серпня 2010 по липень 2011р.; рахунків; розрахунків перевищення договірних величин; листів відповідача про зменшення обсягів споживання електроенергії; повідомлення про зменшення коригування відповідної величини; рахунків про сплату перевищень договірних величин; норм пунктів 3.4, 6.21 Правил користування електричною енергією, ст. 625 Цивільного кодексу України; Закону України «Про електроенергетику»та мотивовані тим, що відповідач не виконав вимоги енергопостачальної організації відповідно до актів від 27.04.10 р. про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку у встановленні актами терміни, що в свою чергу потягло порушення приписів п. 3.4 та п. 6.21 ПКЕЕ. Внаслідок вказаного борг за обсяг спожитої електричної енергії за серпень 2010 р. -липень 2011 р. склав в розмірі 313 318,38 грн., а борг за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні -грудні 2010 р. -в сумі 26 924,12 грн.

16.01.2012 року позивач скерував до господарського суду клопотання (аркуш 160 справи І том) про виправлення помилок в описовій частині позову.

06.02.2012 року позивач надав суду та 01.02.2012 року скерував відповідачу копію позовної заяви від 31.01.2011р. вих. № 10-12 ю/100.

Будь-які заяви або клопотання позивача, відповідно до вимог ст. 22 ГПК, про виправлення помилок, нову редакцію чи зміну резолютивної частини позову від 29.09.2011р. вих. № 10-12ю /815, зокрема - збільшення позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних, втрат, 3% річних, в матеріалах справи відсутні.

Відповідач як у відзивах від 31.10.11 року та від 29.02.12р. так і у відзиві від 15.11.12 року просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити позивачу за необґрунтованістю. В останніх запереченнях відповідач посилається на вимоги п. 3.4 Правил користування електричною енергією, відповідну судову практику, мотивуючи тим, що акти про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 27.04.2010 року не відповідають вимогам правил, містять недостовірну інформацію щодо підписання їх трьома представниками позивача, отже не можуть сприйматися як належні докази по даній справі. Крім цього, відповідач звертає увагу суду на те, що в актах про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку для розрахунку мінімального обсягу споживання електричної енергії використано невідому формулу, походження якої позивач так і не обґрунтував. За наведеним розрахунком відповідача розмір заборгованості за фактично спожиту електричну енергію в період з січня 2010 року по грудень 2010 рік, включно, складає 23677,78 грн. Також, відповідач вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення 26924,12 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за жовтень, листопад, грудень 2010 року, оскільки позивач вирішуючи питання про наявність таких фактів користувався не п.6.14 ПКЕЕ, а положеннями п.6.21 ПКЕЕ, тобто визначив перевищення в одноособовому порядку.

06.03.2012 року господарський суд Миколаївської області прийняв рішення по даній справі, яке було залишено без змін апеляційною інстанцією, про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача 23677,78 грн. боргу за активну електричну енергію, в задоволенні іншій частині позову позивачу було відмовлено.

29.08.2012 року постановою Вищий господарський суд України постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.12р. та рішення господарського суду Миколаївської області від 06.03.12р. по даній справи скасував, справу передав на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

08.10.2012 року матеріали справи надійшли до суду першої інстанції.

Після проведення 30.10.12р. судового засідання, суд оголосив перерву до 06.12.12р.

06.12.12 суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін суд -

встановив:

31 березня 2008 року між сторонами був укладений договір «про постачання електричної енергії»№44/5701 згідно з предметом якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу з приєднаною потужністю 1800 кВт на об'єктах за адресою : м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/2, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії, як різновид товарної продукції, та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавствам України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) затвердженими в установленому порядку.

За умовами п. 2.3.3 цього договору та п. 1 додатків № 4 та № 10 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показники розрахункових засобів обліку щомісячно до 24 числа і повідомляє про них позивачу по встановленій додатком № 4 до договору формі, а у 5-денний строк проводить остаточно розрахунок за використану електроенергію, згідно рахунків енергопостачальної організації.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у березні та квітні 2010 р. надав позивачу акти про використану електричну енергію за приладами обліку №№ 124, 474 з даними про спожиту електричну енергію згідно яких спостерігалось зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму, що встановленні на об'єктах споживача, до рівня меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму.

27.04.2004 року в зв'язку з цим представниками позивача були складені акти про невідповідність метрологічних характеристик засобiв обліку відповідача.

Зазначеними актами встановлено, що схема обліку електричної енергії не вiдповiдає обліку метрологічним характеристикам засобів обліку електричної енергії, а саме -протягом двох послідовних періодів (березень, квiтень) середнє завантаження вимірювальних трансформаторів струму за схемою обліку електричної енергії зменшилося нижче рівня їх технічних характеристик заводу виробника.

Дослідивши вищезазначені акти від 27.04.2010 року про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку, суд дійшов висновку про їх невідповідність Правилам користування електричною енергією, виходячи з наступного:

Так, відповідно до 3.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 р. за № 417/1442, якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).

У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.

Термін приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або до технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку має не перевищувати 1 місяць (для обліку в мережах 0,4 кВ) та 3 місяці (для обліку в мережах 6 кВ та вище) з дня складення акта.

У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.

Матеріали справи свідчать, що акти про невідповідність метрологічних характеристик засобів обліку від 27.04.2010 р. були оформлені у присутності представника відповідача Капічуна В.М., який вніс до них свої зауваження, при цьому підпис представника споживача у відповідній графі в актах відсутній. Отже, можна вважати, що відповідач був обізнаний з вимогами актів, але фактично представник ТОВ «Контракт-С»відмовився від їх підписання у зв'язку з непогодженням зі змістом цих актів фактичним обставинам справи.

Згідно ж п. 3.4 ПКЕЕ акт про невідповідність метрологічних характеристик, у разі відмови представника, власника засобу обліку від підпису в акті, може вважатися дійсним у разі підписання його не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторін, що складають акт.

З боку енергопостачальної організації, згідно записів, акти були складені трьома представниками енергопостачання, а підписані фактично двома представниками. При цьому, підписи виконані нерозбірливо.

Водночас, акти не містять посилань на займані посади цих осіб представників енергопостачання, адреса об'єктів також вказана невірно (вул. Космонавтів 81 замість вул. Космонавтів 81/2). Крім цього, при огляді оригіналу акту (лічильник № 0474) суд встановив розбіжності в показниках лічильника по зрівнянню з копією цього акту доданого до матеріалів справи позивачем.

Суд зауважує, на недбале ставлення відповідальних осіб позивача при складанні та підписанні актів від 27.04.2010 року.

В зв'язку з наведеним акти мають помилки, не виглядають прозоро та зрозуміло, що викликає сумніви в їх достовірності і унеможливлює їх використання в якості належних доказів.

Як вище було зазначено, представник відповідача - головний інженер Капічун В. М. з даними актів не погодився, а в письмових поясненнях до суду (арк.51, 2 том справи) взагалі вказав, що акти складались одноособово Налівайським А.І. без присутності інших представників «Миколаївобленерго».

Згідно п. 6.21 ПКЕЕ у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).

Мінімально допустимий рівень завантаження схеми обліку визначається: у разі, якщо схема обліку не обладнана трансформаторами струму, виходячи із струму навантаження, який дорівнює порогу чутливості лічильника прямого включення; у разі встановлення у схемі обліку трансформаторів струму, виходячи з величини, яка є більшою: мінімального струму первинних обмоток трансформаторів струму, при яких нормується їх похибка, або добутку порога чутливості засобу обліку (лічильника) на коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

Згідно записів в актах, до вiдповiдача були поставленi вимоги привести схему обліку електричної енергії у вiдповiднiсть до п. 1.5, 17 ПУЕ, а в разі не виконання цих вимог розрахунок за споживання буде виконуватись з 27.06.2010р. на підставі п. 6.21 ПКЕЕ.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач передав відповідачу письмові звернення щодо приведення засобів обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку згідно до п. 3.4 Правил користування електричною енергією.

Як самі акти, так і письмові звернення (які до речі не фіксують конкретних вимог до відповідача щодо приведення схеми обліку електричної енергії у відповідність до ПКЕЕ) містять всі елементи самостійних документів: назва, дата і в тому числі рядки для підписів сторін наявні як в актах, так і в зверненнях. Отже, підпис представника відповідача, поставлений під зверненням, свідчить лише про отримання ним цього звернення (як це передбачено самою формою звернення з відміткою „отримав ") та не може бути доказом його участі в складанні актів, оскільки за формою актів на прикінці цих документів існують окремі рядки для підписів сторін і підписи відповідача в них відсутні.

В актах також не визначено відповідних вихідних даних на підставі яких розраховано обсяг електроенергії на рівні мінімального струму -134525кВт год., та використано формулу нормативне походження якої представник енергопостачальної організації суду не довів.

Отже, позовні вимоги розраховані на підставі актів, які відповідно до ПКЕЕ не можуть вважатися дійсними, так як не відповідають вимогам п. 3.4 ПКЕЕ.

Згідно змісту абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши та проаналізувавши обставини справи,оцінивши докази надані сторонами, взявши до уваги вищенаведені факти суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого:

У зв'язку з вищенаведеними обставинами обсяг фактично спожитої "Контракт-С" електричної енергії в період з серпня 2010 року по грудень 2010 року включно, повинен розрахуватися виходячи з показів приладів обліку.

Надані відповідачем копії платіжних доручень, а також реєстри платіжних документів, що складені сторонами, акти про використану енергію за серпень-грудень 2010р. свідчать, що відповідач повинен був оплатити позивачу за фактично спожитий обсяг електроенергії в кількості 448 786 кВт/год. - 368 718,05грн. Але, товариством було сплачено за цей період грошових коштів на загальну суму 307 687, 24 грн., отже залишок боргу за цей період склав в розмірі 61 030,81грн.

За період з січня 2011р. по липень 2011р. відповідачем було спожито 769 576 кВт/год., розрахунок за спожиту електричну енергію було проведено на підставі показів приладу обліку. За спожиту електроенергію відповідач розрахувався на загальну суму 766463, 60грн., тобто мала місце переплата, яка склала в розмірі 37353, 03грн.

Таким чином, з огляду на викладене, з урахуванням залишку боргу за період серпень-грудень 2010 року в сумі 61030,81грн. і переплати в розмірі 37 353, 03грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню лише в сумі 23 677,78грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за перевищення договірного обсягу споживання електричної енергії позивач посилається на п. 6.16 ПКЕЕ та ст. 26 Закону України «Про електроєнергетику»та просить стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірної величини за жовтень 2010р. - 8804,12грн.; за листопад 2010 р. - 11421, 90грн.; за грудень 2010р. - 6698,10грн., всього 26924,12 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів 1 - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини".

Отже, за змістом ст.26 ЗУ "Про електроенергетику" та п. 6.14. ПКЕЕ - нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини є штрафними санкціями, встановленими законодавством за споживання електроенергії понад договірну величину, які обумовлюються конкретними договорами, укладеними на основі типового договору, як відповідальність за порушення споживачем взятих на себе зобов'язань щодо споживання електроенергії у межах граничних договірних величин.

Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику" між сторонами до договору № 44/5701 від 31.03.08 р. були укладені додатки № № 1, 1 а, якими встановлені договірні величини споживання електричної енергії на 2010 р.

Згідно цих додатків споживач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді; споживач має право не пізніше п'яти робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду звернутися до постачальника із заявою щодо коригуванням договірної величини споживання електричної енергії; споживач несе відповідальність за перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ "Про електроенергетику".

У договорі № 44/5701від 31.03.08р. та додатку № 1а до нього, сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, відповідно до яких встановлена договірна величина у жовтні, листопаді 2010 року по 200000 кВт/год, а у грудні - 320000 кВт/год.

Відповідно вимог ПКЕЕ та договору ці договірні величини на підставі заяв відповідача були скореговані позивачем згідно повідомлень і склали по 120000 кВт/год за кожний місяць.

Згідно п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Як свідчать акти про використану електричну енергію, підписані представниками обох сторін, відповідачем фактично було спожито в жовтні 2010р. - 83438 кВт/год., в листопаді - 91630 кВт/год, в грудні - 115101 кВт/год.

З наведеного вбачається відсутність у відповідача перевищення договірних величин за спірний період.

Проте, позивач в односторонньому порядку розрахував кількість спожитої електроенергії у жовтні 2010р. - 132 834 кВт.г., у листопаді 2010р. - 136 650 кВт.г., у грудні 2010р.- 129764 кВт.г. і дійшов хибного висновку про перевищення відповідачем договірних величин, після чого, на підставі п. 6.21 ПКЕЕ визначив, що обсяг спожитої понад договірну величину склав: у жовтні 2010р. - 12 834 кВт.год. (132 834 кВт.г. - 120000 кВт.г.); у листопаді 2010р. - 16 650 грн.; 110564 кВт.г. (136 650 кВт.г. - 120000 кВт.г.); у грудні 2010р.- 9764 кВт.год. (129764 кВт.г. - 120000 кВт.г.).

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи те, що позовні вимоги були розраховані позивачем на підставі актів, які з вищенаведених підстав не можуть вважатися дійсними, то даний позов підлягає задоволенню частково - лише в частині стягнення боргу за активну електричну енергію в сумі 23 677,78 грн.

Таким чином, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) -23 677,78 грн. боргу за активну електричну енергію на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 23399393.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт-С" (вул. Космонавтів, 81/2, м. Миколаїв, 54000, код ЄДРПОУ 32189102) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 - 236,78 грн. державного мита та 15,84 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 11 грудня 2012 року.

Суддя О.Г. Смородінова