Постанова

від 14.02.2013 по справі 2а-9537/10/16/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2013 р. Справа №2а-9537/10/16/0170

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О., представників сторін:

представник позивача, Хасіна Ірина Сергіївна, довіреність № БН від 03.01.13р.;

представник позивача, Уральський Владислав Анатолійович, довіреність № БН від 11.02.13р.;

представник відповідача, Патраш Володимир Іванович, довіреність № 17-07/7749 від 17.10.12р.;

прокурор, Березовиченко Юрій Юрійович, посвідчення № 009334;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд"

до Кримської митниці

про визнання неправомірною відмови, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю „Гранд Трейд" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці (далі - відповідач) про визнання неправомірною відмови Кримської митниці у митному оформленні товару, а саме: формуючої машини "Тенсіланд", модель Т-9 ЕV-5 зі зниженим рівнем шуму, зі встановленою на машині прес-формою для плит розміром 1200х220 мм., у комплекті з 2-ма вібраторами, приймальним бункером та гідравлічним барабаном намотування кабелю вартістю 21620 Євро, що поставляється з Іспанії та вноситься в статутний фонд ТОВ "Грант Трейд"; про скасування рішення Кримської митниці, а саме: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р.; про зобов'язання Кримської митниці провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., поданій ТОВ "Грант Трейд".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправильно визначив зміст правовідносин, які склалися з приводу поставки продукції, а саме: формуючої машини "Тенсіланд", модель Т-9 ЕV-5 зі зниженим рівнем шуму, зі встановленою на машині прес-формою для плит розміром 1200х220 мм, у комплекті з 2-ма вібраторами, приймальним бункером та гідравлічним барабаном намотування кабелю, яка була ввезена як вклад до статутного фонду, тобто є інвестицією. Також необґрунтовано застосував третій метод визначення митної вартості товару виходячи з вартості аналогічного товару, який суттєво відрізняється за якістю та за іншими показниками і тому невірно визначив митну вартість товару. У зв'язку з чим видана останнім картка про відмову у митному оформленні товару №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р. підлягає скасуванню, а товар підлягає митному оформленню за митною вартістю, первинно визначеною позивачем у митної декларації.

Тобто, у позовної заяві позивач вказує на те, що він у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р. вірно визначив митну вартість товару, в повній відповідності із Законом України „Про режим іноземного інвестування" та Митним кодексом України, оскільки товар був поставлений в обмін на корпоративні права (в якості внеску до статутного фонду позивача), а вартість цього товару відповідала розміру придбаних корпоративних прав.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.11.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі, який привласнений номер № 2а-7429/08/8, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2009р. по справі № 2а-7429/08/8 адміністративний позов задоволено, визнано протиправною відмову Кримської митниці (м.Сімферополь, вул.Мальченко, 22) у митному оформленні товару, а саме: формуючої машини "Тенсіланд", модель Т-9 ЕV-5 зі зниженим рівнем шуму, зі встановленою на машині прес-формою для плит розміром 1200х220 мм, у комплекті з 2-ма вібраторами, приймальним бункером та гідравлічним барабаном намотування кабелю вартістю 21620 Євро, що поставляється з Іспанії та вноситься до статутного фонду ТОВ "Грант-Трейд" (вул. Козлова,45, м.Сімферополь, АР Крим, код ЄДРПОУ 33077185); визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р., яка видана Кримською митницею; зобов'язано Кримську митницю (м. Сімферополь, вул. Мальченко, 22) провести митне оформлення товару, а саме: формуючої машини "Тенсіланд", модель Т-9 ЕV-5 зі зниженим рівнем шуму, зі встановленою на машині прес-формою для плит розміром 1200х220 мм, у комплекті з 2-ма вібраторами, приймальним бункером та гідравлічним барабаном намотування кабелю вартістю 21620 Євро, що поставляється з Іспанії та вноситься до статутного фонду ТОВ "Грант-Трейд" за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., поданій ТОВ "Грант-Трейд" (вул. Козлова, 45, м.Сімферополь, АР Крим, код ЄДРПОУ 33077185).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009р. по справі, який привласнений № 2а-7429/08/8/0170-105, апеляційні скарги прокурора та позивача відхилені, вищевказана постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2009р. залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010р. задоволено частково касаційні скарги Кримської митниці та прокуратури АР Крим, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2009р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2009р. скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.07.2010р. справу прийнято до провадження судді Александрова О.Ю. з привласненням номеру № 2а-9537/10/16/0170.

Провадження по справі неодноразово зупинялося, у тому числі, у зв'язку з призначенням судової товарознавчої експертизи ухвалою від 22.06.2011р.

03.01.2013р. судом було отримано висновок судової товарознавчої експертизи № 2332 від 28.11.2012р., у зв'язку з чим, ухвалою суду від 08.01.2013р. провадження по справі було поновлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2013р., представники позивача позов підтримали з підстав, визначених у позові та додаткових письмових поясненнях. Додатково зазначили, що позиція позивача, викладена у позові, повністю узгоджується з висновками експертизи, Також зазначили що позовна вимога про зобов'язання Кримської митниці провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості позивача, на їх думку, узгоджується з порядком митного оформлення, визначеним у Наказі Державної митної служби України від 17.03.2008р. № 230.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових письмових поясненнях, та, просив у задоволенні позову відмовити.

При цьому відповідач посилається на те, що за результатом перевірки наданих до митного оформлення документів встановлено, що оскільки товар поставляється на безоплатних умовах (як внесок до статутного фонду), визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, в рамках статті 267 Митного кодексу України - неможливо. В результаті перевірочних заходів відповідачем встановлено, що митна вартість задекларованого товару складає 2,4 доларів США за кг, що суттєво (у 16,3 рази) менше митної вартості подібного товару. Зокрема за ВМД від 01.09.08р. №101030019/8/001762 оформлена "комплектна технологічна лінія "TENSYLAND" для виробництва попередньо напружених погонажних залізобетонних виробів: формувальна машина "TENSYLAND", модель Т-9 ЕV-5, у комплекті 2008 року випуску. Виробник "TENSYLAND" Барселона, Іспанія" з митною вартістю 39,15 доларів США за кг, визначеною за першим методом визначення митної вартості. Також представник відповідача зазначив, що оскарженню підлягає не картка відмови, а рішення про визнання митної вартості товару митним органом, яким, на думку відповідача є Довідка про визнання митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № 540 від 20.10.2008р. Крім того зазначив, що під час судового розгляду справи, відповідачем було отримана інформація з митних органів Іспанії, відповідно до якої вартість спірного устаткування, ввезеного позивачем, складає 463455 євро, з урахуванням чого, на підставі проведеної посадовими особами відповідача невиїзної документальної перевірки, за Актом від 11.04.2011р. № Н/0002/11/600000000/0033077185 Довідка 540 від 20.10.2008р. була скасована, а митна вартість ввезеного позивачем обладнання була визначена за першим методом, а саме у сумі 3399478,11 грн., що є еквівалентом 463455 євро. Тому, у результаті перевірки позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ, яке оскаржується у судовому порядку у справі № 2а-5683/11/0170/20.

Представник прокуратури у судовому засіданні підтримав позицію відповідача, та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.543 Митного кодексу України від 13.03.2012р. № 4495-УІ, який набрав чинності з 01.06.2012р., безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митну службу України.

Митна служба України є складовою частиною системи органів виконавчої влади України і складається з митних органів, митних організацій, а також спеціалізованих навчальних закладів та науково-дослідної установи митної служби України (ч.2 ст.543 Митного кодексу України).

Згідно ч.2 цієї статті митними органами є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, спеціалізовані митні органи, митниці та митні пости.

Таким чином, відповідач у справі - Кримська митниця є суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій, а відтак даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання неправомірною відмови Кримської митниці у митному оформленні товару, а саме: формуючої машини "Тенсіланд", модель Т-9 ЕV-5, скасування рішення Кримської митниці, а саме: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р. та зобов'язання Кримської митниці провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., поданій ТОВ "Грант Трейд", суд зобов'язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його рішення обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні цій справи суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин - а саме, відмови митного органу позивачу в митному оформленні товару за митної вартістю, визначеною позивачем у декларації митної вартості

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" є юридичною особою, зареєстроване 27.06.1996 р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (код ЄДРПОУ 01267308).

17.10.2008р. для митного оформлення товару ТОВ "Грант Трейд" до Кримської митниці було подано вантажну митну декларацію №600000001/8/006956 на товар: виробниче обладнання - комплектну технологічну лінію "Тенсіланд", виробник Prensoland, країна походження Іспанія, з визначенням митної вартості за резервним методом (метод № 6) відповідно до вимог Митного кодексу України, яка складає 21620 Євро.

17.10.2008р. вищевказана декларація митної вартості товару №600000001/8/006956 зареєстрована Кримською митницею.

20.10.2008 року відділом контролю митної вартості та номенклатури Кримської митниці складено довідку № 540 від 20.10.2008 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), відповідно до якої митна вартість товару становить - 352689,11 Євро.

Дана митна вартість була визначена відповідачем за методом визначення вартості товару №3 (ст. 269 Митного кодексу України) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому судом встановлено, що в висновку довідки № 540 від 20.10.2008 про визначення митної вартості товарів зазначено про ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, відповідач керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України на подібні товари, оформлені за іншими угодами, актом про проведення митного огляду №600000001/2008/006956 від 20.10.2008р.

Згідно акту про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД №600000001/8/006956 від 20.10.2008р. в результаті проведення митного огляду оглянуто 2 дерев'яні ящика, в яких знаходяться комплектуючі, упаковані за допомогою клейкої стрічки з логотипом фірми "Prensoland", п.7.3. даного акту детально описано кількість , країну походження товарів за маркуванням, зазначено про те, що робочі органи не мають слідів експлуатаційного зносу.

На вимогу суду про надання повної інформації щодо застосованого відповідачем методу оцінки №3 Кримською митницею (метод оцінки подібних товарів) було надано роздрукування з Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, у вигляді таблиці із зазначенням номеру ВМД, коду товару, опису подібного товару із зазначенням митної вартості за одиницю, а саме: ВМД від 01.09.2008р. №101030019/8/001762, за якою оформлена комплектна технологічна лінія "TENSYLAND" для виробництва попередньо напружених погонажних залізобетонних виробів: формувальна машина "TENSYLAND", модель Т-9 ЕV-5, у комплекті 2008 року випуску, виробник "TENSYLAND" Барселона, Іспанія. Також на запит суду відповідачем у судове засідання 12.04.2011р. надано копії документів митного оформлення Житомирською митницею товару згідно ВМД від 01.09.2008р. №101030019/8/001762, зокрема, договір поставки, акт про проведення митного огляду товарів, технічну документацію на технологічну лінію "TENSYLAND", зокрема, паспорт, у якому визначена комплектність обладнання.

Судом встановлено, що розглянувши вантажну митну декларацію №600000001/8/006956, товаросупровідні та інші документи 20.10.2008 року відповідачем самостійно визначена митна вартість товару у сумі 352689,11 євро, про що складено Довідку про визнання митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № 540 від 20.10.2008р. та видано картку про відмову у митному оформленні товару № 600000001/2008/000636, в якій зазначено про коригування митної вартості товару згідно вказаної довідки № 540 та зобов'язано позивача подати нову ВМД з урахуванням такого коригування митної вартості.

Згідно пояснень представника відповідача в судовому засіданні підставою для відмови у митному оформленні товару ТОВ "Грант Трейд" стало значне заниження митної вартості товару позивачем при ввезені товару на територію України. При цьому ст. 269 МК України визначено критерії, за якими митний орган самостійно визначає, чи є товари подібними (аналогічними).

Судом встановлено, що вже після визначення митної вартості товару за третім методом, Держмитслужбою України був направлений запит до митних органів Іспанії про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України та оформлення товару: «комплект виробничого обладнання для лінії «Тенсіланд» на адресу ТОВ «Гранд Трейд» (Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Козлова, 45).

Листом від 23.07.2010р. № 20/04634 Держмитслужба України надіслана до Кримської митниці копії відповіді митних органів Іспанії (лист від 28.06.2010р. № 28974/2009/00485 МЕ).

За результатом опрацювання отриманих від митних органів Іспанії документів встановлено, що вказаний товар був оформлений в Іспанії у режимі «експорт». При цьому, митними органами Іспанії була надана відповідна митна та торгівельна документація, а саме: декларація 08 ES 001741 1 090182 2, рахунок 31/08, пакувальний лист, CMR від 30.09.2008р. б/н та CARNET TIR № XT 59283921 від 30.09.2008р., в яких зазначені дані з експертної операції.

Відповідно до отриманих документів обладнання було експортоване 30.09.2008р. підприємством Mashinery Building S.L. на адресу української компанії ТОВ «Гранд Трейд». Задекларована вартість при експорті відповідно до рахунку від 29.09.2008р. № 31/08 та експортної декларації 08 ES 001741 1 0901832 склала 463 455,00 євро, умови поставки - CIP SIMFEROPOL - UKRAINE.

Таким чином, відповідачем встановлено, що задекларована ТОВ «Гранд Трейд» у ВМД від 18.11.2008р. № 600000001/2008/007637 митна вартість товару (у сумі 2587001,78 грн., еквівалент 352689,11 євро (курс за 1 євро 7,335077 грн.)) є нижчою від вартості товару при експорті з Іспанії, яка відповідно до рахунку від 29.09.2008р. № 31/08 та експортної декларації 08 ES 001741 1 0901832, становить 463 455,00 євро.

Відповідно до пункту 8 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 71, підприємству листом Кримської митниці від 25.03.2011р. № 26-23/2119 (повідомлення про вручення 28.03.2011р.) було запропоновано надати додаткові документи (інформацію), письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки та можуть свідчити на його користь.

Оскільки будь які документи ТОВ «Гранд Трейд» не були надані до Кримської митниці, пояснення тощо, які передбачені пунктом 8 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 71, посадовими особами Кримської митниці було проведено невиїзну документальну перевірку позивача, за результати якої складено Акт від 11.04.2011р. № Н/0002/11/600000000/0033077185.

На підставі вказаного Акту перевірки Довідка № 540 від 20.10.2008р. була скасована, а митна вартість ввезеного позивачем обладнання була визначена за першим методом, а саме у сумі 3399478,11 грн., що є еквівалентом 463455 євро. Тому, у результаті перевірки позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 162495,26 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011р. № 16, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 203119,08 грн., з яких 162495,26 - за основним платежем, та40623,82 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з визначенням митної вартості за першим методом та обумовленими цім податковими зобов'язаннями, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Кримської митниці від 05.05.2011р. № 16 у судовому порядку по справі № 2а-5683/11/0170/20. Судом встановлено, що справу не розглянуто, провадження по неї зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги мають бути задоволені судом частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. № 92-ІУ, який діяв на час спірних правовідносин (далі -МК України), митна декларація -це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення, митне оформлення - виконання митним органом дій(процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України.

Відповідно до ст. 42 МК України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно зі ст. 45 МК України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

У ст. 70 МК України зазначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей , одержаних під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вивезення її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст.72 МК України).

Відповідно до ст. 78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно зі ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу(ст.82 МК України).

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту (ст.86 МК України).

Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів -це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МТ України). Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 МК України визначено, що порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Митний орган , що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів ( ст.265 МК України).

Відповідно до ч.4 ст. 260 МК України методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, визначені статтею 266 МК України, відповідно до якої визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 269 МК України, яка містить правила визначення митної вартості товару за третім методом, яким скористувався відповідач при прийнятті спірного рішення, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки:

1) якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку;

2) країна походження;

3) виробник.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Статтею 270 МК України встановлені застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів

Так, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконано в Україні.

У статті 273 МК України вказаний порядок визначення митної вартості за резервним методом, яким скористувався позивач Так, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

При розгляді справи судом встановлено помилковість визначення митної вартості товару, ввезеного ТОВ "Грант Трейд" на митну територію України згідно декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., як за третім методом, визначеним самостійно відповідачем, так і за шостим методом з підстав, визначених позивачем при поданні митної декларації та у позовної заяві.

Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач з огляду на норми Законів України «Про режим іноземного інвестування» та «Про інвестиційну діяльність» посилається на те, що метою поставки товару є вклад учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" до статутного капіталу цього товариства. При цьому товар не було завезено безкоштовно, а поставлено в обмін на корпоративні права, тому вартість такої поставки має визначатися розміром (вартістю) придбаних корпоративних прав.

Вказані доводи суд вважає помилковими.

При розгляді справи судом встановлено, що статутом ТОВ "Грант Трейд" визначено, що учасник ТОВ "Грант Трейд" - Компанія Айфекс Глобал Лімітед (IFEX GLOBAL LIMITED), який має 99,5% статутного капіталу товариства, частину свого внеску до статутного капіталу товариства вносить майном, а саме: виробничим обладнанням для лінії "Тенсіланд", загальна вартість якого згідно пункту 5.3 Статуту визначена в сумі 21620 Євро Згідно інвойс-проформи № 141/3 від 29.09.2009 року поставщик - фірма "MACHINERY BUILDING" здійснює поставку виробничого обладнання для лінії "Тенсіланд" вартістю 21620 Євро, яке поставляється як вклад компанії "IFEX GLOBAL LIMITED" до статутного фонду ТОВ "Грант-Трейд" вартістю 21620 Євро.

В той же час, суд зазначає, що наведеними позивачем законодавчими актами визначені особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи, з цілей, принципів і положень законодавства України, та загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Ними регулюються правовідносини, що виникають із взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності, тобто між ТОВ «Гранд Трейд» та його іноземним інвестором.

Так, стаття 5 Закону України "Про режим іноземного інвестування" № 93/96-ВР від 19.03.1996р. встановлює, що іноземні інвестиції, включаючи внески до статутного фонду підприємства, оцінюються в іноземній конвертованій валюті і у валюті України за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринку України.

Інвестор - суб'єкт інвестиційної діяльності, який ухвалив рішення про вкладення власних цінностей в об'єкти інвестування, - самостійно визначає цілі, напрями, види і об'єми інвестицій (ст. 7 вказаного Закону). Перед тім, як розповсюджувати наведену правову норму на правовідносини, що виникають при митному оформлені товару у 2005 р., слід звернути увагу, що Закон України «Про режим іноземного інвестування» був прийнятий у 1996 р., коли митне законодавство України ще не визначало та не регулювало поняття митної вартості товарів та методів її обчислення. Отже, наведена норма матеріального права не направлена на регулювання відносин з приводу обчислення митної вартості товару, має інший предмет регулювання та не може застосовуватися під час визначення митної вартості товарів.

Згідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-ХП від 18.09.1991р., інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь - яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

При цьому, статтею 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» необхідно розуміти в контексті її власної назви «Права суб'єктів інвестиційної діяльності», та давати трактування виходячи з того, що вона встановлює загальні права іноземного інвестора, а саме, переважне право інвестора перед іншими учасниками інвестиційної діяльності щодо визначення характеру його інвестицій. Права іноземного інвестора не можуть мати вплив або будь - яким іншим чином обмежувати повноваження митного органу щодо визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України.

Таким чином, з огляду на наведене, суд дотримується думки, що положення Закону України "Про режим іноземного інвестування" та Закону України «Про інвестиційну діяльність», на які посилається позивач, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до вимог цього Кодексу. Будь-яких документів, окрім інвойсу та Статуту, при визначенні товару позивачем на вимогу митного органу надано не було, що і обумовило право відповідача на самостійно визначення митної вартості ввезеного обладнання.

Саме ця правова позиція відносно застосування режиму інвестиції при митному оформленні викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010р. по цій справі при її поверненні на новий розгляд до суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що Кримською митницею при визначенні митної вартості товару було застосовано третій метод визначення вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Судом по справі було проведено дві товарознавчі експертизи, на вирішення яких поставлені різним питання.

Так, згідно висновку експерта Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 994 від 30 червня 2009 року питання щодо визначення митної вартості товару експертом не вирішувалося, оскільки визначення митної вартості не входить до компетенції судового експерта, а щодо наявності дефектів у формуючої машини "Тенсіленд", модель Т-9 ЕУ-5 зі зніженим рівнем шуму, яка передавалась компанією "Айфекс Глобал лімітед" до статутного фонду ТОВ "Грант-Трейд" експертом встановлено, що складові частини формуючої машини "Тенсіланд", модель Т-9 ЕУ-5 при огляді мають пошкодження у вигляді зносу, зчісування поверхні приймального бункера та пуансонів прес-форми, порушення лакофарбного покриття.

Вказаний висновок Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 994 від 30 червня 2009 року судом не приймається до уваги, оскільки питання про визначення митної вартості експертом не вирішувалось, а при вирішенні питання про наявність дефектів у формуючої машини "Тенсіланд" експертом встановлені пошкодження, які неможливо ототожнювати із дефектами, втім на вирішення спору це не вплинуло.

З урахуванням отримання документів Житомирської митниці про оформлення ввезення товару - формувальної машини "TENSYLAND", модель Т-9 ЕV-5, який митним органом врахований як аналогічний (подібний), судом за клопотанням позивача призначено товарознавчу експертизу для порівняння якісних та кількісних характеристик ввезеного обладнання.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2332 від 28.11.2012р. встановлено, що в ході проведення зіставлення показників обладнання «TENSYLAND» модель Т-9 EV-5 ВМД №101030019/8/001762 від 01.09.2008 р. та обладнання «TENSYLAND» модель Т-9 EV-5, що поставлена згідно з ВМД № 600000001/8/006956від 17.10.2008 р. встановлена наявність значних розбіжностей за основними показниками які приведені в таблиці №2 дійсного висновку.

Так, якщо ввезену позивачем формуючу машину «TENSYLAND» зазначити як «основна» а формуючу машину, митна вартість якої відповідачем узята зо основу як аналогічний товар, - «аналогічна», експертом встановлено, що виробник обладнання один і той же, але «аналогічна» машина має іншу модифікацію - «Т9 EV-5 SP P», іншу вагу (9047 кг проти 8390 кг), іншу серію, інший тип, різні країни постачання (Російська Федерація проти Британських Віргінських островів) та різних постачальників.

З урахуванням викладеного, експертом зазначено, що досліджуване обладнання за видовою приналежністю - є обладнанням «TENSYLAND» модель Т-9 EV-5, але вони мають значні розбіжності за класифікаційною приналежністю - розбіжності моделі, серії, типу, ваги. Також в матеріалах справи є лист, в якому зазначено , що обладнання (ВМД №600000001/8/006956 від 17.10.2008 р.) є колишнім в експлуатації (було вироблено у 1997-1998 р. р.) яке пройшло реставрацію від 01.09.2008 р. Продавцем обладнання зазначеного в (ВМД №101030019/8/001762 від 08.09.2008 р. ) є офіційний представник на території Російської Федерації, якій не є прямим виробником, та враховує включення до ціни продажу обладнання (податки, різноманітні витрати, транспортування, комерційну вигоду - розмір якої є прерогативою продавця та інше). Місце закупівлі, а саме країна постачальник та підприємство на якому була проведена закупівля є також одним з головних показників так як відсоток прибутку підприємства від продажу та обов'язкові платежі можуть сягати до 100% вартості товару.

В той же час експертом зазначено, що встановити розбіжності в комплектності вказаних товарів та окремо визначити вартість наявних та відсутніх комплектуючих не надається можливим. Вартість обладнання, додаткових частин та опцій значно коливається від таких умов як - країна продавець, кон'юнктура ринка країни продавця, є продавець виробником, чи торгівельною організацією, посередником, а також багатьох інших умов ринку продажу подібного майна.

На підставі експертного дослідження, експерт дійшов до висновків, що формуюча машина «TENSYLAND» модель Т-9 EV, що поставлена згідно з ВМД №101030019/8/001762 від 01.09.2008 р. та формуюча машина «TENSYLAND» модель Т-9 EV, що поставлена згідно з ВМД №600000001/8/006956 від 17.10.2008 р. за функціональним призначенням , відносяться до одного виду обладнання «TENSYLAND» модель Т-9 EV, але мають значні розбіжності за такими характеристиками як - модель, серія, вага, якісні показники, які виключають можливість порівняння та приєднання до однієї з груп - Ідентичне, аналогічне або подібне. Також враховуючи різні вагові показники обладнання можна зазначити про різноманітну комплектацію та комплектність досліджуваних машин , але зазначити які саме є розбіжності, не надається можливим в зв'язку з відсутністю детального опису машини та її комплектації та інших вагомих технічних показників в матеріалах справи, а також зазначеної в ВМД №101030019/8/001762 від 01.09.2008 року.

Таким чином, суд вважає доведеним відсутність підстав для визнання товарів -обладнання «TENSYLAND» модель Т-9 EV-5, ввезеного за ВМД №101030019/8/001762 від 01.09.2008 р. та обладнання «TENSYLAND» модель Т-9 EV-5, що поставлена згідно з ВМД № 600000001/8/006956 від 17.10.2008 р. подібними (аналогічними) на час проведення оцінки митної вартості товару та відмови у його митному оформленні відповідачем внаслідок неврахування митним органом ознак якості та країни походження, тобто двох з трьох критеріїв визначення подібності товарів, передбачених ч.3 ст. 269 МК України.

При цьому, незважаючи на розбіжність кількісних та якісних характеристик обладнання, корегування їх ціни, обов'язковість якого визначена у ч. 5 ст. 269 МК України, Кримською митницею проведено не було.

Крім того з матеріалів справи та пояснень, наданих представником позивача, вбачається, що помилковість визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за третім методом фактично встановлена самим митним органом, про що свідчить скасування відповідачем за власною ініціативою на підставі Акту перевірки від 11.04.2011р. № Н/0002/11/600000000/0033077185 Довідки № 540 від 20.10.2008р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), відповідно до якої митна вартість товару становить - 352689,11 євро. При цьому, згідно Акту перевірки митна вартість ввезеного позивачем обладнання була визначена відповідачем за першим методом, а саме у сумі 3399478,11 грн., що є еквівалентом 463455 євро, у результаті перевірки позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 162495,26 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011р. № 16, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 203119,08 грн., з яких 162495,26 - за основним платежем, та 40623,82 грн. - за штрафними санкціями. Оскільки, саме довідка № 540 від 20.10.2008р. визначена відповідачем як єдина підстава для прийняття рішення у формі картки відмови Кримської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р., поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд", то суд зазначає відсутність будь-яких підстав для визначення митної вартості за третім методом та відмови у митному оформленні з підстав, визначених податковим органом у вищевказаних документах.

Суд не погоджується з думкою відповідача, що позивач не мав права на оскарження картки відмови, оскільки вона не являється рішенням митного органу, на відміну від довідки № 540 від 20.11.2008р., яка позивачем не оскаржувалася.

Так, у "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766, передбачено право митного органу на прийняття рішення про визначення митної вартості товарів, у пункті 17 цього Порядку зазначено, що таке рішення може бути оскаржено декларантом до митного органу вищого рівня та/або суду. Аналогічна норма закріплена у п. 15 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, який затверджений наказом Державної митної служби України від 17.03.2008р. № 230. Але, типова форма такої відмови у вигляді окремого документу митного органу була затверджена лише Наказом Державної митної служби України № 506 від 29.05.2009р., якій діяв у період з 14.07.2009р. по 03.08.2012р., тобто по за межами періоду, у якому проводилось оформлення товару, що є предметом оскарження по цій справі.

Тому, довідка № 540 від 20.11.2008р., яке не відповідає формі, прийнятої для рішення митного органу про визначення митної вартості товару, з зазначених підстав не може вважатися єдиним документом, рішенням, що може бути підставою для відмови у митному оформленні товару.

В той же час, на момент правовідносин, що розглядаються у цієї справі, передбачалось оформлення відмови у митному оформленні товару з будь-яких підстав, визначених законодавством, саме Карткою відмови. Так, відповідно до п. 6.6 "Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 у відповідної редакції ), який діяв з 13.05.2005р. по 31.08.2012р.) за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України. "Порядок оформлення і використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України" затверджений Наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. № 1227, пункт 2 якого передбачає невідкладне оформлення Картки відмови у всіх випадках відмови Тобто, прийняття Картки відмови є засобом реалізації своїх повноважень митним органом у випадках, передбачених законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх змини чи припинення.

Таким чином, враховуючи, що права позивача порушуються відмовою в митному оформленні товару, саме Картка відмови Кримської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р. є тім документом, що перешкоджає митному оформленню товару позивачем та тягне правові наслідки для позивача у вигляді відмови у митному оформленні та зобов'язанні здійснити митне оформлення з урахуванням корегування митної вартості.

Тому, відмова у митному оформленні товару рішенням митного органу у формі Картки відмови може бути предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд зазначає, що питання щодо протиправності відмови у митному оформленні товару підлягає розгляду у суді незалежно від того, у якої словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких позовних вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав учасника митних правовідносин, порушених внаслідок такої відмови.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що доказів правомірності та правильності рішення митного органу, оформленого у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р. Кримської митницею не надано, що є підставою для визнання такої відмови протиправною, що має наслідком її скасування.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання неправомірною відмови та скасування картки відмови, а не про визнання Картки відмови протиправною та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

В той же час суд не погоджується з думкою позивача про відсутність у відповідача при визначенні митної вартості товару права керуватися інформацією, отриманою з , оскільки відповідачем не доведено наявність правових підстав для її функціонування та використання.

Так, відповідно до п.2. "Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 09.04.2008р., № 339 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", що діяв на час спірного митного оформлення позивачем товару, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення проводиться шляхом: 2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Згідно п.п. 1.8, 1.9 "Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення", затвердженого Наказом Державної митної служби від 08.12.1998р. № 771, Інформаційно-аналітичне митне управління Держмитслужби, використовуючи канали оперативного зв'язку, забезпечує доступ посадовим особам митниць у межах їх службових повноважень до інформації в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України (далі - ЄАІС Держмитслужби України) з можливістю перегляду змісту контрольних документів та контролю їх поточного стану. Відповідальність за організацію щоденного перегляду контрольних документів у ЄАІС Держмитслужби України та інформації про переміщувані вантажі покладається на начальників митниць.

Наказом Державної митної служби, від 27.04.2006р. № 340 затверджено "Порядок розробки та впровадження програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України", дія якого поширюється на програмно-інформаційні комплекси, включаючи їх поєднання, які створюються в рамках Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС Держмитслужби).

Тобто, доводи позивача відносно того, що інформація ЄАІС Держмитслужби не може враховуватися при визначенні митної вартості товару суд оцінює критично.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Кримської митниці провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., поданій ТОВ "Грант Трейд", суд не має підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Суд звертає увагу позивача, що він не наділений повноваженнями підміняти суб'єктів владних повноважень, які наділені визначеною компетенцію та виконують дискреційні повноваження, передбачені законодавством, тобто, не може зобов'язати прийняти рішення, які приймаються ними з використанням власного адміністративного розсуду.

Відповідач наділяється правом розсуду при вирішенні відповідних питань про визначення митної вартості ввезеного через митний кордон товару, та відмові у митному оформленні товару.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, на час її судового розгляду відповідач, з урахуванням обставин, що змінилися, скористався своїми повноваженнями та фактично визначив митну вартість товару за іншим, ніж розглядається у цієї справі, методом, а саме - першим методом (за ціною договору). При цьому правомірність визначення митної вартості за першим методом та обумовлені цім податкові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні Кримської митниці від 05.05.2011р. № 16, оскаржені позивачем у судовому порядку по справі № 2а-5683/11/0170/20. Судом встановлено, що справу не розглянуто, провадження по неї зупинено ухвалою від 28.09.2011р.

Таким чином, зобов'язання відповідача провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною самим позивачем ТОВ "Грант Трейд у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р. за умови, що незгода з митним органом, який визначив митну вартість товару в іншій чим позивач спосіб, також є предметом спору по іншої справі, не відповідає меті та завданням правосуддя.

Вказане підтверджує неможливість суду вирішувати по суті питання щодо митного оформлення товару з урахуванням наявності невирішеного спору щодо його митної вартості.

Крім того, суд погоджується з думкою відповідача відносно позовних вимог в цій частині щодо невірного способу захисту своїх прав, обраного позивачем.

Позивачем не доведено а судом не встановлено наявність правових підстав для повторного митного оформлення товарів, які вже були випущені у вільний обіг після ввезення їх на територію України. Пунктом 16 "Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України", який затверджений наказом Державної митної служби України від 17.03.2008р. № 230, передбачено повернення декларанту сумі надмірно сплачених податків і зборів з внесенням змін до оригіналу та електронної копії ВМД у випадку прийняття митним органом рішення про застосування митної вартості товарів, заявлених декларантом, але таке рішення митним органом не приймалося, а зміст позовних вимог позивача у наведеної частині вказаному вище порядку не відповідає.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат пов'язаних із проведенням судової експертизи, який не може перевищувати нормативну вартість проведення відповідних видів судової експертизи у науково-дослідних установах Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року №172/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2012 року за N 153/20466 встановлена нормативна вартість однієї експертогодини у науково-дослідних установах судової експертизи Міністерства юстиції України відповідно до ступеня важкості експертизи. З урахуванням індексу споживчих цін за 2011 рік нормативна вартість однієї експертогодини у 2012 році становить: експертиза середньої складності -61,30 грн.

Згідно із наданої судовим експертом калькуляції вартості робот по проведенню економічної експертизи експертом проведено середньої складності експертиза за нормативної вартості експертогодини 58,60 грн. і витрачено на її проведення 48 годин дослідження, що складає 3375,36 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, за рахунком № 24 від 24.12.2010р. позивачем платіжним дорученням № 376 від 29.12.2010р. до експертної установі фактично сплачено 3375,36 грн.

Отже враховуючі немайновий характер спору, відповідно до ст. 94 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судово-бухгалтерської експертизи у сумі 3375,36 грн., а також сплачений позивачем судовий збір - 3.40 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

В судовому засіданні 14.02.2013р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови, у повному обсязі постанова складена 18.02.2013р.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кримської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р., поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грант Трейд" (вул.Козлова, 45, м. Сімферополь, АР Крим, код ЄДРПОУ 33077185) витрати з проведення судової товарознавчої експертизи у сумі 3375,36 грн. та 3,40 грн. судового збору.

4. В іншої частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.