Ухвала

від 24.03.2016 по справі 2а-9537/10/16/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року м. Київ К/800/750/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Кримської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі № 2а-9537/10/16/0170 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Грант Трейд" до Кримської митниці Державної митної служби України, за участі прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання неправомірною відмови, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Грант Трейд" звернулося в суд з позовом до Кримської митниці Державної митної служби України, за участі прокуратури Автономної Республіки Крим, в якому просило визнати неправомірною відмову Кримської митниці у митному оформленні товару, а саме: формуючої машини „Тенсіланд", модель Т-9 ЕV-5 зі зниженим рівнем шуму, зі встановленою на машині прес-формою для плит розміром 1200х220 мм., у комплекті з 2-ма вібраторами, приймальним бункером та гідравлічним барабаном намотування кабелю вартістю 21620 Євро, що поставляється з Іспанії та вноситься в статутний фонд ТОВ „Грант Трейд"; про скасування рішення Кримської митниці, а саме: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р.; про зобов'язання Кримської митниці провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., поданій ТОВ „Грант Трейд".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р. позивач вірно визначив митну вартість товару, в повній відповідності із Законом України „Про режим іноземного інвестування" та Митним кодексом України, оскільки товар був поставлений в обмін на корпоративні права (в якості внеску до статутного фонду позивача), а вартість цього товару відповідала розміру придбаних корпоративних прав.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, позовні вимоги задоволені частково.

Визнана протиправною та скасована картка відмови Кримської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р., поданої товариством з обмеженою відповідальністю „Грант Трейд".

В іншої частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Кримська митниця Міністерства доходів і зборів України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю „Грант Трейд" є юридичною особою, зареєстроване 27.06.1996 р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (код ЄДРПОУ 01267308).

Для митного оформлення товару 17.10.2008р. ТОВ „Грант Трейд" до Кримської митниці була подана вантажна митна декларація №600000001/8/006956 на товар: виробниче обладнання - комплектна технологічна лінія „Тенсіланд", виробник Prensoland, країна походження Іспанія, з визначенням митної вартості за резервним методом (метод № 6) відповідно до вимог Митного кодексу України, яка складає 21620 Євро.

Вищевказана декларація митної вартості товару №600000001/8/006956 зареєстрована 17.10.2008р. Кримською митницею.

Відділом контролю митної вартості та номенклатури Кримської митниці 20.10.2008 року складена довідка №540 від 20.10.2008 про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), відповідно до якої митна вартість товару становить - 352689,11 Євро.

Дана митна вартість була визначена відповідачем за методом визначення вартості товару №3 (ст.269 Митного кодексу України) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. При цьому судом встановлено, що в висновку довідки №540 від 20.10.2008 про визначення митної вартості товарів зазначено про ненадання позивачем додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, відповідач керувався ціновою інформацією Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України на подібні товари, оформлені за іншими угодами, актом про проведення митного огляду №600000001/2008/006956 від 20.10.2008р.

Згідно акту про проведення митного огляду товарів, що переміщуються за ВМД №600000001/8/006956 від 20.10.2008р. в результаті проведення митного огляду оглянуто 2 дерев'яні ящика, в яких знаходяться комплектуючі, упаковані за допомогою клейкої стрічки з логотипом фірми „Prensoland", п.7.3. даного акту детально описано кількість, країну походження товарів за маркуванням, зазначено про те, що робочі органи не мають слідів експлуатаційного зносу.

Кримською митницею (метод оцінки подібних товарів) було надане роздрукування з Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, у вигляді таблиці із зазначенням номеру ВМД, коду товару, опису подібного товару із зазначенням митної вартості за одиницю, а саме: ВМД від 01.09.2008р. №101030019/8/001762, за якою оформлена комплектна технологічна лінія „TENSYLAND" для виробництва попередньо напружених погонажних залізобетонних виробів: формувальна машина „TENSYLAND", модель Т-9 ЕV-5, у комплекті 2008 року випуску, виробник „TENSYLAND" Барселона Іспанія. Також на запит суду відповідачем у судове засідання 12.04.2011р. надані копії документів митного оформлення Житомирською митницею товару згідно ВМД від 01.09.2008р. №101030019/8/001762, зокрема, договір поставки, акт про проведення митного огляду товарів, технічну документацію на технологічну лінію „TENSYLAND", зокрема, паспорт, у якому визначена комплектність обладнання.

Розглянувши вантажну митну декларацію №600000001/8/006956, товаросупровідні та інші документи 20.10.2008 року відповідачем самостійно визначена митна вартість товару у сумі 352689,11 євро, про що складена Довідка про визнання митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) № 540 від 20.10.2008р. та видана картка про відмову у митному оформленні товару №600000001/2008/000636, в якій зазначено про коригування митної вартості товару згідно вказаної довідки № 540 та зобов'язано позивача подати нову ВМД з урахуванням такого коригування митної вартості.

Підставою для відмови у митному оформленні товару ТОВ „Грант Трейд" стало значне заниження митної вартості товару позивачем при ввезені товару на територію України.

Вже після визначення митної вартості товару за третім методом, Держмитслужбою України був направлений запит до митних органів Іспанії про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України та оформлення товару: „комплект виробничого обладнання для лінії „Тенсіланд" на адресу ТОВ „Гранд Трейд" (Україна АР Крим м. Сімферополь вул.Козлова 45).

Листом від 23.07.2010р. № 20/04634 Держмитслужба України надіслала до Кримської митниці копії відповіді митних органів Іспанії (лист від 28.06.2010р. № 28974/2009/00485 МЕ).

За результатом опрацювання отриманих від митних органів Іспанії документів встановлено, що вказаний товар був оформлений в Іспанії у режимі „експорт". При цьому, митними органами Іспанії була надана відповідна митна та торгівельна документація, а саме: декларація 08 ES 001741 1 090182 2, рахунок 31/08, пакувальний лист, CMR від 30.09.2008р. б/н та CARNET TIR № XT 59283921 від 30.09.2008р., в яких зазначені дані з експортної операції.

Відповідно до отриманих документів обладнання було експортоване 30.09.2008р. підприємством Mashinery Building S.L. на адресу української компанії ТОВ „Гранд Трейд". Задекларована вартість при експорті відповідно до рахунку від 29.09.2008р. № 31/08 та експортної декларації 08 ES 001741 1 0901832 склала 463455,00 євро, умови поставки - CIP SIMFEROPOL - UKRAINE.

Таким чином, відповідачем встановлено, що задекларована ТОВ „Гранд Трейд" у ВМД від 18.11.2008р. № 600000001/2008/007637 митна вартість товару (у сумі 2587001,78 грн., еквівалент 352689,11 євро (курс за 1 євро 7,335077 грн.)) є нижчою від вартості товару при експорті з Іспанії, яка відповідно до рахунку від 29.09.2008р. № 31/08 та експортної декларації 08 ES 001741 1 0901832, становить 463455,00 євро.

Відповідно до пункту 8 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 71, підприємству листом Кримської митниці від 25.03.2011р. № 26-23/2119 (повідомлення про вручення 28.03.2011р.) було запропоновано надати додаткові документи (інформацію), письмові заяви, зауваження, пояснення з питань, що стосуються перевірки та можуть свідчити на його користь.

Оскільки будь які документи ТОВ „Гранд Трейд" не були надані до Кримської митниці, пояснення тощо, які передбачені пунктом 8 Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. № 71, посадовими особами Кримської митниці була проведена невиїзна документальна перевірка позивача, за результами якої складений Акт від 11.04.2011р. № Н/0002/11/600000000/0033077185.

На підставі вказаного Акту перевірки Довідка № 540 від 20.10.2008р. була скасована, а митна вартість ввезеного позивачем обладнання була визначена за першим методом, а саме у сумі 3399478,11 грн., що є еквівалентом 463455 євро. Тому, у результаті перевірки позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 162495,26 грн., та прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011р. № 16, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 203119,08 грн., з яких 162495,26 - за основним платежем, та40623,82 грн. - за штрафними санкціями.

Суди першої і апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що помилковість визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за третім методом фактично встановлена самим митним органом, про що свідчить скасування відповідачем за власною ініціативою на підставі Акту перевірки від 11.04.2011р. №Н/0002/11/600000000/0033077185 Довідки №540 від 20.10.2008р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), відповідно до якої митна вартість товару становить - 352689,11 євро.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 42 Митного кодексу України від 11.07.2002 р. №92-ІУ, який діяв на час спірних правовідносин (далі -МК України) під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Згідно ст.45 МК України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

У ст.70 МК України зазначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей , одержаних під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (ст.72 МК України).

Відповідно до ст. 78 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Згідно і ст.81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу(ст.82 МК України).

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту (ст.86 МК України).

Ст.259 МК України встановлює, що митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості (ст. 262 МТ України). Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 МК України визначено, що порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості.

Згідно зі ст.264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватись на достовірній документально підтвердженій інформації. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів, та у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів (ст.265 МК України).

Методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, визначені статтею 266 МК України.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 269 МК України, яка містить правила визначення митної вартості товару за третім методом, яким скористувався відповідач при прийнятті спірного рішення, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Статтею 270 МК України встановлені застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів

Так, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

У статті 273 МК України вказаний порядок визначення митної вартості за резервним методом, яким скористувався позивач Так, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак, при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що встановлення помилковості визначення митної вартості товару, ввезеного ТОВ „Грант Трейд" на митну територію України згідно декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., як за третім методом, визначеним самостійно відповідачем, так і за шостим методом з підстав, визначених позивачем при поданні митної декларації та у позовній заяві.

Так, статутом ТОВ „Грант Трейд" визначено, що учасник ТОВ „Грант Трейд" - Компанія Айфекс Глобал Лімітед (IFEX GLOBAL LIMITED), який має 99,5% статутного капіталу товариства, частину свого внеску до статутного капіталу товариства вносить майном, а саме: виробничим обладнанням для лінії „Тенсіланд", загальна вартість якого згідно пункту 5.3 Статуту визначена в сумі 21620 Євро Згідно інвойс-проформи № 141/3 від 29.09.2009 року постачальник - фірма „MACHINERY BUILDING" здійснює поставку виробничого обладнання для лінії „Тенсіланд" вартістю 21620 Євро, яке поставляється як вклад компанії „IFEX GLOBAL LIMITED" до статутного фонду ТОВ „Грант-Трейд" вартістю 21620 Євро.

В той же час, наведеними позивачем законодавчими актами визначені особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи, з цілей, принципів і положень законодавства України, та загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Ними регулюються правовідносини, що виникають із взаємовідносин між суб'єктами інвестиційної діяльності, тобто між ТОВ „Гранд Трейд" та його іноземним інвестором.

Так, стаття 5 Закону України „Про режим іноземного інвестування" № 93/96-ВР від 19.03.1996р. встановлює, що іноземні інвестиції, включаючи внески до статутного фонду підприємства, оцінюються в іноземній конвертованій валюті і у валюті України за домовленістю сторін на підставі цін міжнародних ринків або ринку України.

Інвестор - суб'єкт інвестиційної діяльності, який ухвалив рішення про вкладення власних цінностей в об'єкти інвестування, - самостійно визначає цілі, напрями, види і об'єми інвестицій (ст. 7 вказаного Закону). Перед тим, як розповсюджувати наведену правову норму на правовідносини, що виникають при митному оформлені товару у 2005 р., слід звернути увагу, що Закон України „Про режим іноземного інвестування" був прийнятий у 1996 р., коли митне законодавство України ще не визначало та не регулювало поняття митної вартості товарів та методів її обчислення. Отже, наведена норма матеріального права не направлена на регулювання відносин з приводу обчислення митної вартості товару, має інший предмет регулювання та не може застосовуватися під час визначення митної вартості товарів.

Згідно до п. 2 ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність" № 1560-ХП від 18.09.1991р., інвестор самостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізації на договірній основі будь - яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів і торгів.

При цьому, статтею 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність" необхідно розуміти в контексті її власної назви „Права суб'єктів інвестиційної діяльності" та давати трактування виходячи з того, що вона встановлює загальні права іноземного інвестора, а саме, переважне право інвестора перед іншими учасниками інвестиційної діяльності щодо визначення характеру його інвестицій. Права іноземного інвестора не можуть мати вплив або будь - яким іншим чином обмежувати повноваження митного органу щодо визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що положення Закону України „Про режим іноземного інвестування" та Закону України „Про інвестиційну діяльність", на які посилається позивач, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки відповідно до ст.259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до вимог цього Кодексу. Будь-яких документів, окрім інвойсу та Статуту, при визначенні товару позивачем на вимогу митного органу надано не було, що і обумовило право відповідача на самостійне визначення митної вартості ввезеного обладнання.

Судами встановлено, що Кримською митницею при визначенні митної вартості товару був застосований третій метод визначення вартості товару, а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2332 від 28.11.2012р. встановлено, що в ході проведення зіставлення показників обладнання „TENSYLAND" модель Т-9 EV-5 ВМД №101030019/8/001762 від 01.09.2008 р. та обладнання „TENSYLAND" модель Т-9 EV-5, що поставлена згідно з ВМД № 600000001/8/006956від 17.10.2008 р. встановлена наявність значних розбіжностей за основними показниками які приведені в таблиці №2 дійсного висновку.

Судами досліджені докази щодо правомірності відповідача при винесенні картки відмов та застосування третього методу визначення митної вартості та безперечно встановлено про відсутність підстав для визнання товарів - обладнання „TENSYLAND" модель Т-9 EV-5, ввезеного за ВМД №101030019/8/001762 від 01.09.2008 р. та обладнання „TENSYLAND" модель Т-9 EV-5, що поставлена згідно з ВМД №600000001/8/006956 від 17.10.2008 р. подібними (аналогічними) на час проведення оцінки митної вартості товару та відмови у його митному оформленні відповідачем внаслідок неврахування митним органом ознак якості та країни походження, тобто двох з трьох критеріїв визначення подібності товарів, передбачених ч.3 ст. 269 МК України.

Крім того, помилковість визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за третім методом фактично встановлена самим митним органом, про що свідчить скасування відповідачем за власною ініціативою на підставі Акту перевірки від 11.04.2011р. №Н/0002/11/600000000/0033077185 Довідки №540 від 20.10.2008р. про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки), відповідно до якої митна вартість товару становить - 352689,11 євро. При цьому, згідно Акту перевірки митна вартість ввезеного позивачем обладнання була визначена відповідачем за першим методом, а саме у сумі 3399478,11 грн., що є еквівалентом 463455 євро, у результаті перевірки позивачу донараховане податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 162495,26 грн., та прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.05.2011р. №16, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 203119,08 грн., з яких 162495,26 - за основним платежем, та 40623,82 грн. - за штрафними санкціями. Оскільки, саме довідка №540 від 20.10.2008р. визначена відповідачем як єдина підстава для прийняття рішення у формі картки відмови Кримської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р., поданої товариством з обмеженою відповідальністю „Грант Трейд", а тому відсутні будь-які підстави для визначення митної вартості за третім методом.

Враховуючи, що права позивача порушуються відмовою в митному оформленні товару, саме Картка відмови Кримської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000001/2008/000636 від 20.10.2008р. є тим документом, що перешкоджає митному оформленню товару позивачем та тягне правові наслідки для позивача у вигляді відмови у митному оформленні та зобов'язанні здійснити митне оформлення з урахуванням корегування митної вартості.

Щодо вимог позивача, в частині зобов'язання Кримської митниці провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р., поданій ТОВ „Грант Трейд", а саме за резервним методом, слід зазначити наступне.

Суд не наділений повноваженнями підміняти суб'єктів владних повноважень, які наділені визначеною компетенцію та виконують дискреційні повноваження, передбачені законодавством, тобто, не може зобов'язати прийняти рішення, які приймаються ними з використанням власного адміністративного розсуду.

Відповідач наділяється правом розсуду при вирішенні відповідних питань про визначення митної вартості ввезеного через митний кордон товару, та відмові у митному оформленні товару.

При цьому, відповідач, з урахуванням обставин, що змінилися, скористався своїми повноваженнями та фактично визначив митну вартість товару за іншим, ніж розглядається у цієї справі, методом, а саме - першим методом (за ціною договору). При цьому правомірність визначення митної вартості за першим методом та обумовлені цим податкові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні Кримської митниці від 05.05.2011р. № 16, оскаржені позивачем у судовому порядку по справі №2а-5683/11/0170/20.

Щодо доводів Товариства про зобов'язання відповідача визначити митну вартість товару по ВМД №600000001/8/006956 від 17.10.2008р. слід зазначити наступне.

Згідно з частиною 2 статті 124 Конституції України, яка є нормою прямої дії, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд не може брати на себе функції органу, на який покладені повноваження щодо здійснення митного оформлення товарів, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог про зобов'язання митниці здійснити визначення митної вартості товару за резервним методом.

Крім того, скасування судом рішення про визначення митної вартості товарів є достатнім для відновлення порушених прав позивача та не потребує додаткового зобов'язання прийняти рішення про визначення митної вартості за певним методом оцінки.

Більш того, зобов'язання відповідача провести митне оформлення товару за митною вартістю, визначеною самим позивачем ТОВ „Грант Трейд" у декларації митної вартості №600000001/8/006956 від 17.10.2008р. за умови, що незгода з митним органом, який визначив митну вартість товару в інший, ніж позивач спосіб, також є предметом спору по іншій справі, не відповідає меті та завданням правосуддя.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Кримської митниці Міністерства доходів і зборів України відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: