Рішення

від 12.02.2013 по справі 26/205-37/538-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/205-37/538-2012 12.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" м. Києва

до Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва"

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 770167,88 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Герасименко І.В.,

від відповідача Перелигіна О.А.

СУТЬ СПОРУ :

у червні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 03991/1-5-09 на послуги водопостачання та водовідведення від 11 грудня 1996 р., згідно з яким він зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній - оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом лютого-квітня 2011 року питну воду та надані послуги водовідведення вартістю 3437613,69 грн., заборгувавши йому 742263,19 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу за час прострочення 17061,94 грн., три проценти річних з простроченої суми 1758,28 грн., пеню 9084,47 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення 136102,06 грн. боргу, 3056,04 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 458,45 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2368,66 грн. пені. Заперечував і вказував на безпідставність вимог щодо оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, поставленої до теплових пунктів, які не йому не належать.

Справа розглядається після скасування на підставі постанови Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 р. рішення господарського суду м. Києва від 21 липня 2011 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 18 квітня 2012 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 грудня 1996 р. між позивачем як правонаступником Державного комунального об'єднання "Київводоканал" та відповідачем як правонаступником Державного комунального підприємства "Господар" укладено договір № 03991/1-5-09 на послуги водопостачання та водовідведення.

За умовами договору позивач зобов'язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній - оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р.

Кількість поданої води згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено визначати за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. Такий порядок зберігається до установки нового водолічильника і перерахунок за попередній час не проводиться.

Кількість стічних вод згідно п. 3.4 договору визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника, а при його відсутності за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом передбаченим п. 21.2 Правил.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 5 договору встановлений з 11 грудня 1996 до 31 грудня 1997 років та вважається пролонгованим на новий строк, якщо за один місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Заявлені вимоги стосуються оплати обсягів питної води та послуг водовідведення, наданих позивачем відповідачу протягом лютого-квітня 2011 року.

З пояснень позивача, поданого ним розрахунку слідує, що протягом указаного періоду на підставі спірного договору ним здійснювалося постачання обсягів питної води для забезпечення потреб холодного і гарячого водопостачання належних відповідачу жилих будинків згідно з дислокацією, а також приймалися у каналізацію стічні води з указаних будинків.

Відповідно до вимог п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р., розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з поясненнями сторін, наявними у справі дислокаціями відпуск питної води на потреби гарячого водопостачання 111 будинків здійснюється через 53 належні відповідачу теплові пункти. Ще до 95 належних відповідачу будинків відпуск питної води на потреби гарячого водопостачання здійснюється через 54 теплові пункти, що належать АК "Київенерго", до 13 будинків - через 7 теплових пунктів, належних МО України, Південно-Західній залізниці та ПП "Рікон-плюс".

Між сторонами у справі відсутні розбіжності щодо обсягів та вартості питної води, переданої позивачем відповідачу для потреб холодного водопостачання, обсягів та вартості питної води, використаної на потреби гарячого водопостачання через належні відповідачу теплові пункти, а також обсягів наданих послуг водовідведення.

Обсяги поставки вказаних послуг зафіксовані сторонами в актах про зняття показань з приладу обліку, що є первинними обліковими документами, та частково відображені у складених позивачем розшифровках рахунків абонента за лютий-квітень 2011 року.

Згідно з указаними доказами на потреби холодного водопостачання, а також на потреби гарячого водопостачання через належні відповідачу теплові пункти позивачем протягом лютого-квітня 2011 року поставлено 927012 м 3 питної води, а також надано відповідачу послуги водовідведення. Загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг водопостачання та водовідведення за договором становить 2831452,56 грн.

У силу вимог чинного законодавства у відповідача відсутній обов'язок оплачувати вартість питної води для потреб гарячого водопостачання, відпущеної до теплових пунктів, які йому не належать.

Крім того, всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано належних доказів, що підтверджували б обсяги поставки питної води до цих теплових пунктів, а відповідно й до належних відповідачу будинків.

Наявні у справі копії актів про зняття показань з приладів обліку стосуються фіксації даних приладів обліку, встановлених у теплових пунктах, належних відповідачу. Жодних даних про встановлення приладів обліку у теплових пунктах, які відповідачу не належать, та про їх показники суду не надано.

Подані розшифровки рахунків абонента є похідними документами, складені одноособово позивачем, за відсутності достовірних посилань на первинні документи, що містять дані про показники приладів обліку питної води, оцінюються судом критично.

Передача позивачем обсягів питної води до систем водопостачання третіх осіб (теплових пунктів, котелень тощо), не може свідчити про гарантоване одержання тих самих обсягів відповідачем, тому посилання з цього приводу є безпідставними.

Враховуючи недоведеність факту порушення відповідачем прав позивача, у позові про стягнення 606161,13 грн. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, відпущеної до теплових пунктів, які не належать відповідачу, а також нарахованих на цю суму штрафних та фінансових санкцій відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Поясненнями сторін, зведеними відомостями розщеплення оплат, складеними КП "ГІОЦ", актами звірки розрахунків по оплаті пільг та субсидій за лютий-квітень 2011 року стверджується факт оплати відповідачем одержаних за договором послуг у розмірі 2695350,05 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 136102,51 грн. боргу (2831452,56-2695350,05), а також виходячи з дійсного розміру прострочених сум 3056,04 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 458,45 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2368,66 грн. передбаченої п. 4.3 пені.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Господар Дарницького району м. Києва" (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3, код 14315687) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1 А код 03327664) 136102,51 грн. боргу, 3056,04 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 458,45 грн. три проценти річних з простроченої суми, 2368,66 грн. пені, 1419,86 грн. витрат по оплаті державного мита, 43,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар