Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2-865/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Женеску Є.В.

Доповідач - Єрмаков Ю.В.

Справа № 2-865/12

Провадження № 22ц/782/126/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого: Єрмакова Ю.В.

суддів: Малієнко Н.В., Матвєйшиної О.Б.

при секретарі: Глусенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ Приватбанк" про стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИЛА :

В жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, який під час розгляду справи уточнила та просила зобов'язати відповідача сплатити їй кошти несплачених відсотків за депозитним договором № SAMDN80000712849380 у сумі 2739,54 грн. та кошти несплачених відсотків і неповернутого вкладу за депозитним договором № SAMDN25000712849267 у сумі 5575,90 грн., а загалом 8315,44 грн., а також стягнути з відповідача на її користь сплачені нею кошти на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 гривень та кошти за надані юридичні послуги у розмірі 2000 грн.

В обґрунтування вимог зазначила, що 10.11.2010 року між ОСОБА_4 та ПАТ КБ „ПриватБанк" було укладено договір № SAMDN80000712849380 на суму 40000 гривень на строк до 10.05.2011 р. із відсотковою ставкою 14,75% та договір № SAMDN25000712849267 на суму 240 000 грн. на строк до 10.11.2011 р. включно із відсотковою ставкою 16% річних. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.09.2011 року, яке було зареєстровано в реєстрі за № 1-519 спадкоємцем спадщини, що складалася з грошових коштів, зокрема, на депозитному договорі SAMDN25000712849267 на рахунку № НОМЕР_2 та на депозитному договорі SAMDN80000712849380 на рахунку № НОМЕР_1, що були відкриті у Луганській філії відповідача, було встановлено ОСОБА_2. 28.09.2011 року позивач звернулася до Луганського регіонального відділення відповідача із заявою щодо повернення вкладів Копилка та Стандарт та отримання грошових коштів за договором. Відповідно до банківських квитанцій щодо видачі готівки № 16 з вкладу Стандартний позивачу було видано 236160,90 гривень, а № 17 з вкладу Копилка позивачу було видано 41794,24 грн. Із вказаними сумами, які були виплачені позивачка не згодна, оскільки відсотки за користування кредитом відповідачем були нараховані та сплачені тільки по день смерті ОСОБА_4

Рішенням Ленінського районного суду м.Луганська від 10 грудня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, з приводу неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, за відсутності всебічного та об'єктивного розгляду справи та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного:

В статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду має бути законним та обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно з законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Такі вимоги закону судом першої інстанції були виконані.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції послався на ст.ст. 514-516, 1060, 1228, 1230 ЦК України та виходив з того, що при заміні кредитора до нього переходять усі права на заняття вкладу та процентів по вкладу, однак поточні рахунки клієнтів банком закриваються у разі смерті власника рахунку - фізичної особи, після закриття рахунків нарахування процентів не можливе.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_4 та ПАТ КБ „ Приватбанк" 10.11.2010 року було укладено договори депозиту, а саме: SAMDN80000712849380, терміном до 10.05.2010 року на суму 40000 грн. та SAMDN25000712849267 терміном до 10.11.2011 року на суму 240 000 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, спадкоємицею за вказаними вкладами відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом є ОСОБА_2

30.09.2011 року ОСОБА_2 відповідачем були видані грошові кошти за депозитними договорами, а саме : за договором SAMDN80000712849380 у сумі 41794,24 грн. та за договором № SAMDN25000712849267 у сумі 236160,90 грн.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу або на умовах повернення внеску по закінченні строку, установленого договором. За договором банківського вкладу банк зобов'язаний видати внесок на першу вимогу вкладника.

Згідно із ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків померлої фізичної особи до інших осіб.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час смерті та не припинилися у зв'язку з нею.

До складу спадщини згідно із ст. 1219 ЦК України не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу . Цією статтею встановлено, що зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.

Зі змісту ст.1228 ЦК України вбачається, що вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Відповідно до статей 514-516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.20.1-20.6 Постанови Правління Національного Банку України від 12.11.2003р. № 492 «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» поточні рахунки клієнтів банків закриваються у разі смерті власника рахунку - фізичної особи та фізичної особи-підприємця (за заявою третьої особи, зокрема спадкоємця); Абзац четвертий пункту 20.1 в редакції Постанови Національного банку N 485 від 21.12.2005 та Банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) , коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Таким чином, виходячи з аналізу вищезазначених статей, сторонами зобов'язального правовідошення у даному випадку є банк і вкладник. Зі смертю кредитора (тобто вкладник) вибуває із цих правовідносин, вони припиняються, так як без контрагента ці правовідносини неможливі.

Враховуючи наведене вище, судова колегія приходить до висновку, що у суду першої інстанції були підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, оскільки спадкування позивачем після смерті ОСОБА_4, тягне не заміну сторони за депозитними договорами, укладеними між спадкодавцем та відповідачем і продовження їх виконання з нарахуванням процентів, а перехід до позивача права вимоги до банку в тому обсязі, який мав спадкодавець на час смерті, у тому числі і в частині процентів, нарахованих до цього часу.

Таким чином, доводи апелянта у апеляційній скарзі не знайшли свого належного підтвердження та не спростовують висновків суду. При встановленні фактів, на яких ґрунтується рішення, суд не припустив таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєви ми і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправи льного вирішення справи, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду за лишенню без змін .

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Луганська від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ Приватбанк" про стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, може бути оскаржена до касаційної інстанції - Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді: