Рішення

від 06.11.2013 по справі 2-865/12

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.11.2013 Справа № 2-865/12

Справа 2/756/50/13

У Х В А Л А

01 листопада 2013 року Оболонський районний суд м.Києва

в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.

при секретарі - Литвиненко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : Головне управління юстиції в м.Києві, реєстраційна служба Головного управління юстиції в м.Києві, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності, договору довічного утримання, договору дарування , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності, визнання недійсним договору довічного утримання та договору дарування.

Посилається позивач на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його тітка ОСОБА_3, яка мешкала в АДРЕСА_1. Після смерті останньої відкрилась спадщина у вигляді наступного майна: квартири АДРЕСА_1; будинку та земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; гараж, який знаходиться на території м. Києва.

19.03.2011 року позивач подав до одинадцятої КДНК заяву про прийняття спадщини. Однак нотаріусом було повідомлена позивача проте, що ОСОБА_3 було складено заповіт на все майно на ОСОБА_2.

Даний заповіт позивач вважає недійсним з наступних підстав. Померла ОСОБА_3 була рідною тіткою позивача по батькові. Вона та батьки разом підтримували батьківський дім в с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_3 на все літо виїжджала з Києва жити до села, батько постійно навідувався до неї та допомагав. Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_1 тітка поступово все менше і менше прагла до спілкування з родиною позивача, відмовляючись від допомоги.

ОСОБА_3 була інвалідом з дитинства, знаючи про її проблеми зі здоров»ям, а також про те, що рідних дітей у неї не було, позивач та його мати всіляко намагалися допомогти їй.

Хвороба тітки прогресувала, в останні роки життя її пам»ять дуже погіршилась, спостерігались симптоми склерозу. Сама вона не визнавала те, що у неї існують проблеми, не вірила рідним та була дуже піддатлива на вплив зовні. Таким фізичним та психічним станом тітки неодноразово користувались нечесні люди.

Так невідомі позивачу особи нав»язали ОСОБА_3 ідею спасіння, яке вона може здобути лише в разі постійного відвідування засідань свідків ОСОБА_4 та внесення різноманітних пожертвувань.

Також за настановами свідків ОСОБА_4 тітка в останні роки життя відрізала себе від цивілізованого світу, відмовлялась іти на будь-який контакт, спілкувалась виключно із іншими свідками. ОСОБА_2, також належить до свідків ОСОБА_4. Негативна реакція тітки на спілкування з нею позивача з кожним разом все більше посилювалась. Одного разу тітка зазначила в розмові, що в церкві їй пояснили, що її рідні можуть викинути її з вікна.

ОСОБА_3 перед смертю знаходилась в безпорадному стані, мала стійкі проблеми зі здоров*ям та перебувала під психічним примусом. Позивач переконаний, що ідея складання заповіту на абсолютно чужу для неї людину, ОСОБА_2, яка також є прихильницею віросповідання свідків ОСОБА_4 була нав*язана зовні.

Враховуючи викладене позивач вважає, що порушені його права та просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом 11-ї КДНК. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане державним нотаріусом 11-ї КДНК на ім»я ОСОБА_2. Визнати недійсними свідоцтва про право власності відповідачки на квартиру АДРЕСА_1 та на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2.

Під час розгляду справи позивач подав доповнення до позовної заяви посилаючись на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3, яка уклала договір довічного утримання, на підставі чого передала ? своєї квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідачці. 20.11.2010 року ОСОБА_3 уклала договір дарування, на підставі якого остання подарувала ? своєї квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідачці.

Враховуючи доповнення до позовної заяви позивач просив суд визнати недійсним договір довічного утримання від 18.03.2004 року , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за № 658; договір дарування від 20.11.2010 року, укладений між ОСОБА_3 на ім*я ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Яворською Н.В. та зверєстрованим в реєстрі за № 7-1320; заповіт від 20.01.2004 року , посвідчений державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за № с\с-57; заповіт від 14.10.2010 року , посвідчений державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Яворською Н.В. та зареєстрований в реєстрі № 1173 на ім*я ОСОБА_2

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з обставин , викладених в позові та просили позов задовольнити. Позивач суду пояснив, що ОСОБА_3 його тітка. З нею він спілкувався в 2000 - 2002 роки, потім з нею не спілкувався, оскільки вона уникала спілкування з родичами.

Представник відповідача та відповідач проти позову заперечували з посиланням на те, що родичі з ОСОБА_3 не спілкувалися, не допомогали їй , в зв*язку з чим нею опікалася відповідачка . Просили в задоволенні позову відмовити. Також пояснювали, що ОСОБА_3 в психоневрологічному диспансері не лікувалася.

Свідок ОСОБА_7 - мати позивача , суду пояснила, що до 2001 року спілкувалася з ОСОБА_3

ОСОБА_3 рідна сестра її чоловіка, з дитинства була інвалідом. Після смерті свекра з ними відмовилася спілкуватися, з посиланням на те, що родичі її викинуть з балкона. Почала спілкуватися з свідками ОСОБА_4.

Була дуже нервова. Приступи епілепсії були у сні.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_3 її двоюрідна сестра. Пояснила , що ОСОБА_3 в дитинстві навчалася в школі для розумово відсталих дітей. Поведінка в неї була неадекватна.

В 2010 році зустріла її в автобусі, вона розповідала, що пішла в секту. З родичами ні з ким не спілкувалася, була агресивно проти них налаштована.

Психічних розладів за нею не спостерігала.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив , що проживав у належному ОСОБА_3 будинку в АДРЕСА_2 з 2003 року.

Про відповідачку ОСОБА_3 ніколи нічого поганого не говорила.

Ніякі психічні вади не спостерігав за ОСОБА_10.

Хотів її помирити з племінником, проте вона не бажала, з посиланням на те, що вони від неї відмовилися.

Матеріальну допомогу ОСОБА_3 потребувала.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що проживала у належному ОСОБА_3 будинку в АДРЕСА_2 з 2007 року.

ОСОБА_3 на літо приїздила в село, проте в Київ їздила за пенсією. Говорила, що в Києві неї доглядає жінка. Стосунки з відповідачкою у померлої були гарні.

ОСОБА_1 і його маму бачила. ОСОБА_3 говорила, що родичі не бажають їй допомагати.

ОСОБА_3 відвідувала секту ОСОБА_4. Любила спати, читати, телевізор дивитися.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що у ОСОБА_3 орендувала житло по вул. Вишгородській в м.Києві з 2005 року.

ОСОБА_3 ніколи не перебувала на обліку у психоневрологічному диспансері.

У ОСОБА_3 у квартирі крім неї на квартирі проживала іще одна дівчина .

ОСОБА_3 часто згадувала родичів, сумувала за ними .

Останній рік життя вона лежала в лікарні, ОСОБА_2 за нею доглядала.

Стосунки були теплі , родинні . Коли вона вселялася в квартиру, то їй сказали, що заселяється до двох сестер.

ОСОБА_3 була тиха , спокійна. Часто згадувала ОСОБА_12 та свого брата.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з 2000 по 2006 р. працювала двірником та обслуговувала будинок 38 по вул. Вишгородській в м.Києві.

У ОСОБА_3 була заборгованість по квартирній платі і тому з нею познайомилася. Їй було відомо , що ОСОБА_10 інвалід дитинства, з її слів. Психологічних відхилень у ОСОБА_3 не бачила. У неї щось було з рукою, перед собою руку носила.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_3 перебувала у неї на обліку як у лікаря психіатра у психоневрологічному диспансері № 3.

Стаціонарне лікування їй не призначалося.

ДЦП в неї було та порушення функцій руки були та інтелектуальна недостатність.

У людей з таким діагнозом нормальна форма мислення. Неадекватно може оцінювати окремі ситуації.

В неї була середня ступінь розумової відсталості.

Останні три роки психотропні ліки ОСОБА_3 не призначалися.

Ухвалою суду від 21.05.2012 року по справі була призначена посмертна судово-психіатрична експертиза.

28.12.2012 року по справі проведена експертиза , яка надійшла до суду 07.02.2013 року.

В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_15 котрий суду пояснив, що помилково було зазначено, що експертиза є повторною. Також суду пояснив, що ОСОБА_3 була психічно недорозвита, страждала недоумством, мала хронічний стійкий психічний розлад. З урахуванням показів свідків, медичної документації , комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_3 страждала недоумством. Була інвалідом з дитинства. Із захворювань мала атеросклероз, енцифолопатію, ДЦП. В неї була виражена дебільність, що є синонімом олігофренії, яка взагалі не лікується і на протязі всього життя була недієздатною, а тому не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання спірних правочинів.

Експерт ОСОБА_16 суду пояснив, що у ОСОБА_3 були розлади психіки невиліковні. Захворювання протікає таким чином, що покращень не буває. Також експерт зазначав, що при наявності захворювань , що були у ОСОБА_3 її не повинні були знімати з обліку в психоневрологічному диспансері.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи для визначення психічного стану померлої ОСОБА_3, з посиланням на те, що висновок експертів є таким , що суперечить матеріалам справи та викликає сумнів в його правильності з огляду на недотримання норм законодавства, якими експерти повинні були керуватися при проведенні експертизи. Також вказувала, що предметом спору є правочини за період з 2004 по 2010 роки, проте за вказаний період ніяких фактів про наявність у ОСОБА_3 ознак помірної розумової відсталості експертам на дослідження надано не було , а тому просила суд призначити по справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_3 на вирішення якої поставити питання :

Чи була ОСОБА_3 абсолютно неспроможною в момент укладення договору довічного утримання від 18.03.2004 року , укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за № 658; договору дарування від 20.11.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 на ім*я ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Яворською Н.В. та зверєстрованим в реєстрі за № 7-1320; заповіту від 20.01.2004 року , посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за № с\с-57; заповіту від 14.10.2010 року, посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Яворською Н.В. та зареєстрований в реєстрі № 1173 на ім*я ОСОБА_2 розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними? Проведення експертизи просила доручити Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров*я України, а в подальшому просила направити в іншу експертну установу поклавшись на розсуд суду.

Відповідач в судовому засіданні клопотання свого представника підтримала та просила задовольнити.

Позивач та його представник проти заявленого клопотання не заперечували, тобто не заперечували проти призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.

Вислухавши думку учасників процесу , суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню , оскільки з*ясування питання які мають суттєве значення для вирішення справи по суті потребують спеціальних знань та з метою об*єктивності дослідження всіх обставин справи потребують повторного дослідження спеціалістами у галузі психіатрії.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.143, 144, п5 ст.202 ЦПК України , суд -

У Х В А Л И В :

Призначити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : Головне управління юстиції в м.Києві, реєстраційна служба Головного управління юстиції в м.Києві, реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції в Київській області про визнання недійсним заповіту, свідоцтва про право на спадщину, свідоцтва про право власності, договору довічного утримання, договору дарування повторну посмертну судово-психіатричну експертизу відносно ОСОБА_3, проведення якої доручити експертам КЗ Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об»єднання» відділення судово-психіатричних (наркологічних) експертиз (08631, смт. Глеваха, вул..Вокзальна, 8 Васильківського району, Київської області).

На вирішення експертизи поставити питання :

- чи могла ОСОБА_3 в силу свого захворювання на час складання договору довічного утримання від 18.03.2004 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим в реєстрі за № 658; договору дарування від 20.11.2010 року, укладеного між ОСОБА_3 на ім*я ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Яворською Н.В. та зверєстрованим в реєстрі за № 7-1320; заповіту від 20.01.2004 року , посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за № с\с-57; заповіту від 14.10.2010 року , посвідченого державним нотаріусом 11-ї Київської державної нотаріальної контори Яворською Н.В. та зареєстрований в реєстрі № 1173 на ім*я ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ?

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384,385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 2/756/50/13 та медичну документацію ОСОБА_3 .

Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.

Визначити термін на проведення експертизи 2 місяці.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції в частині зупинення провадження по справі подається протягом п*яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва. У разі, якщо ухвалу було проголошено без участі особи , яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п*яти днів з дня отримання її копії.

Суддя :