Рішення

від 14.08.2007 по справі 2-3448/07

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 2-3448/2007р

Справа № 2-3448/2007р.

РІШЕННЯ

Іменем України

14

серпня 2007 року Автозаводський районний суд м. 

Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючого

судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі -

Матюшиній Ю.О.,  розглянувши у відкритому

судовому засіданні в залі суду в м. 

Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,    ОСОБА_3  

про   визнання  права власності на самочинно збудоване

нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У липні

2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Просив

визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно,  а саме: квартиру №12 розташовану

поАДРЕСА_1,  яка складається з санвузла

/на схемі 1/,  кухні /на схемі 21,  вітальні /на схемі З/,  кабінету /на схемі 4/,  спальні /на схемі 5/,  коридору /на схемі 6/,  лоджії, 

має загальну площу 109, 4 кв.м. 

та розташована на третьому поверсі будинку.

У

судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав,  просив задовольнити,  посилаючись на обставини та підстави,  викладені в позовній заяві.

Представник

відповідача - ОСОБА_3 позов визнав; представник відповідача - ОСОБА_2 в судове

засідння не прибув,  про час та місце

розгляду справи повідомлявся належним чином. 

Письмово повідомив суд,  що

райвиконком не може виступати відповідачем по даному питанню.

Третя

особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову не заперечував,  та вважав його таким,  що підлягає задоволенню.

Представники

третіх осіб - Управління містобудування та архітектури Кременчуцького

міськвиконкому,  Кременчуцького міського

управління земельних ресурсів та КП „Кременчуцьке МБТІ" проти позову не

заперечували.

Суд,  вислухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи,  встановив наступне.

Відповідно

ч. 1  ст. 

376 ЦК України

житловий будинок,  будівля,  споруда, 

інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом,  якщо вони збудовані або будуються на

земельній ділянці,  що не була відведена

для цієї мети,  або без належного дозволу

чи належно затвердженого проекту,  або з

істотними порушеннями будівельних норм і прав.

Згідно

ч. 5  ст. 

376 цього Кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд

може визнати за ним право власності на нерухоме майно,  яке самочинно збудовано на ній,  якщо це не порушує права інших осіб.

Судом

достовірно встановлено,  що позивачу

ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка,  яка розташована поАДРЕСА_1,  що підтверджується Державним актом

Кременчуцької міської ради від 27 червня 2002р. За час користування у зв'язку з

побутовою необхідністю позивач самовільно збудував без належного

дозволутриповерховий житловий будинок, 

який складається з підвального приміщення та поверхів,  на яких розташовано житлові квартири. Будинок

єдиний,  але у технічній документації

значиться житловий будинок №АДРЕСА_1.

Державний

пожежний нагляд м.  Кременчука та

Кременчуцька міська санепідемстанція надали висновки про можливість

експлуатації самочинно збудованих побудов.

Суд,  на підставі встановлених фактів,  враховуючи відсутність порушень прав інших

осіб зі сторони позивача,  приходить до

висновку,  що позов підлягає

задоволенню,  за позивачем ОСОБА_1

необхідно визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Керуючись  ст. 

376 ЦК України,   ст.  

ст.  14,  57 - 59, 

208,  209,  212 - 215, 

218,  223 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 -

задовольнити.

Визнати

за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудоване нерухоме майно: квартиру №12

розташовану поАДРЕСА_1,  яка складається

з санвузла /на схемі 1/,  кухні /на схемі

2/,  вітальні /на схемі 3/,  кабінету /на схемі 4/,  спальні /на схемі 5/,  коридору /на схемі 6/,  лоджії, 

має загальну площу 109, 4 кв.м. 

та розташована на третьому поверсі будинку.

Рішення

може бути оскаржене до Апеляційного Суду Полтавської області через

Автозаводський районний суд м. 

Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення

заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів

апеляційної скарги,  з подачею її копії

до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 

ст.  295 ЦПК України.