Ухвала

від 13.11.2012 по справі 2а-1670/2715/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/2715/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. по справі № 2а-1670/2715/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра М"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Астра М" звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2011 року №0010542301/3430, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 556 932 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч дев'ястом тридцять дві гривні), за штрафними (фінансовими) санкціями 247 633,50 грн. (двісті сорок сім тисяч шістсот тридцять три гривні п'ятдесят копійок); стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астра М" витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року та прийняте нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинами справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що в жовтні 2011 року посадовими особами Кременчуцької ОДПІ Полтавської області було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Астра - М" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за цей період.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.11.2011р. № 7564/23 -209/32860704, висновками якого встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за результатами господарських операцій із контрагентами ПП "Авіс Сістемз", ТОВ "Авто Профіт", ПП "Інбуд"та ПП "Екобудсервіс - Плюс"на загальну суму 561 187 грн. 00 коп.

Доходячи висновку про наявність встановлених перевіркою порушень, відповідач виходив з того, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р. встановлено його завищення, зокрема, у сумі 561 187 грн., у т.ч. у листопаді 2009 -470 000 грн., червні 2010 -1005 грн., липні 2010 -25 265 грн., серпні 2010 -1 723 грн., вересні 2010 -1 527 грн., січні 2011 -61 667 грн.

Так, перевіркою встановлено, що у листопаді 2009 року ТОВ "Астра -М"отримувало від ПП "АВіС сістемз" послуги із влаштування покрівлі та благоустрою автосалону, що належить позивачу, на загальну суму 2 820 000 грн., у т.ч. ПДВ -470 000. Актом № ОУ -4112 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 форми КБ-2в оформлено виконання замовлених робіт. За результатами виконання вищевказаних робіт позивачем було віднесено до складу податкового кредиту у листопаді 2009 року суму 470 000 ПДВ, сплаченого контрагенту у вартості виконаних робіт, на підставі податкової накладної від 30.11.2009 № 4112, виданої ПП "АВіС сістемз".

Відповідачем зроблено висновок, що господарські операції не мають реального характеру, а тому їх результати не можуть бути враховані під час формування податкового кредиту. При цьому він посилався на те,що згідно "Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" ПП "АВіС сістемз" має стан 12 (припинено, але не знято з обліку). Його постачальником було ПП "Поліцентрсервіс", яке за інформацією ДПІ у Приморському районі м. Одеси відсутнє за місцезнаходженням, не має необхідної кількості працюючих та основних фондів.

За висновками перевірки позивачем також неправомірно віднесено до складу податкового кредиту у липні 2010 року суму ПДВ в розмірі 25 265 грн., сплачену ТОВ "Авто Профіт" у ціні придбаного автомобіля загальною вартістю 151 591 грн.

До таких висновків ревізори дійшли у зв'язку з тим, що згідно пошуково-довідкової системи "ПДС"ДПА України стан платника ТОВ "Авто Профіт"- визнано банкрутом, а згідно "Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України"встановлено розбіжність між сумами податкового зобов'язання, задекларованого ТОВ "Авто Профітта сумою податкового кредиту, задекларованого ТОВ "Астра -М"у сумі 25 265 грн., оскільки декларація ТОВ "Авто Профіт" подана за липень 2011 року визнана податковим органом недійсною .

Також ревізорами в ході перевірки встановлено, що позивач у січні 2011 року мав фінансово-господарські взаємовідносини із ПП "Інбуд". Актом № 15 приймання -виконання підрядних робіт за січень 2011 року оформлено виконання замовлених робіт на загальну суму 370 000 грн., в т.ч. ПДВ -61 666 грн. 67 коп., сума якого була віднесена позивачем до складу податкового кредиту в січні 2011 року на підставі податкової накладної від 27.01.2011 № 84.

Однак, ревізори дійшли висновку, що ТОВ "Астра -М"безпідставно віднесло до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суму ПДВ за нікчемним правочином з посиланням на акт позапланової невиїзної перевірки ПП "Інбуд"від 06.04.2011р. № 1917/23-309/34411735, за висновками якого встановлено порушення ПП "Інбуд" ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим правочини вчинені ПП "Інбуд" у перевірений період визнано нікчемними. Крім того, ПП "Інбуд" має стан - до ЄДР внесено запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу, анулювання податковим органом 07.04.2011 свідоцтва платника ПДВ ПП "Інбуд",

Аналогічних висновків про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів сум ПДВ за нікчемними правочинами із ПП "Екобудсервіс Плюсна загальну суму 4 255 грн., у т.ч. червень 2010 року -1005 грн., серпень 2010 року -1 723 грн., вересень 2010 року -1 527 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 04.11.2011р. № 7564/23 -209/32860704 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.11.2011 № 0010542301/3430, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 810 948 грн. 00 коп., з них за основним платежем 561 187 грн. 00 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 249 761 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, за винятком суми грошового зобов'язання та відповідних штрафних санкцій, нарахованих в зв'язку з порушеннями, виявленими при перевірці взаємовідносин позивача з ПП "Екобудсервіс Плюс".

При цьому суд першої інстанції взяв до уваги, що між позивачем та його контрагентами - ПП "Авіс Сістемз", ТОВ "Авто Профіт", ПП "Інбуд" у перевіреному періоді мали місце господарські операції, які належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача. Досліджені судом первинні документи, надані позивачем на підтвердження реального характеру господарських угод, не мають дефектів форми та змісту, підтверджують реальне проведення між сторонами господарських операцій.

За таких обставин суд першої інстанції вважав хибними доводи відповідача про нікчемність спірних господарських операцій та наявність з боку позивача зазначених в акті перевірки порушень вимог податкового законодавства.

Стосовно господарських операцій позивача з ПП "Екобудсервіс Плюс", суд першої інстанції виходив з того, що їх реальне вчинення та виконання не підтверджено належними доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до ст.185 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту;

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України.

Статтею 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналогічні норми містилися в Законі України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення спірних відносин, які склалися в даній справі до набрання чинності Податковим кодексом України з 01.01.2011р.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 зазначеного Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судовим розглядом в суді першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що ТОВ "Астра -М" має у приватній власності будівлю автосалону загальною площею 1 454, 9 кв.м., розташовану за адресою: м. Кременчук, пр. 50 - річчя Жовтня, буд. 1-В, в якій здійснює свою господарську діяльність за видами діяльності згідно КВЕД, що відповідають зазначеним у витягу з ЄДР (а.с. 187 том 2).

Для ремонту та обслуговування вказаної будівлі позивачем було укладено угоди із ПП "АВіС сістемз"та ПП "Інбуд".

Зокрема, 02.11.2009р. між ПП "АВіС сістемз"(Виконавець) та ТОВ "Астра -М"(Замовник) був укладений договір № 02/11-А на виконання робіт (послуг), а саме облаштування покрівлі та благоустрою території автосалону (а.с. 56 том 3). Згідно умов договору роботи виконувалися із матеріалів виконавця.

Перелік робіт та матеріалів визначені у локальному кошторисі № 2-1-1 із розрахунком договірної ціни та відомості ресурсів до локального кошторису № 2-1-1 (а.с. 47 -55 том 3).

Виконання робіт сторонами оформлено Актом № ОУ-4112 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 форми КБ-2в (а.с. 41-46 том 3).

В зв'язку з зазначеними господарськими операціями позивачем отримано від ПП "АВіС сістемз"податкову накладну від 30.11.2009 № 4112 на загальну суму 2 820 000 грн., в т.ч. ПДВ 470 000 грн. (а.с. 69 том 3), яку включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних листопада 2009 року за порядковим № 221. Дана податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "АВіС сістемз", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Розрахунок за виконані роботи був проведений позивачем 01.12.2009р. одним простим векселем серії, номеру вексельного бланку АА 056869 номінальною вартістю 2 820 000 грн. зі строком погашення по пред'явленню. Результати вищезазначених господарських в повному обсязі було відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечувалося відповідачем при судовому розгляді в суді першої інстанції. Суму ПДВ, сплачену контрагенту у ціні послуг в розмірі 470 000 грн., позивачем включено до складу податкового кредиту у грудні 2009 року.

Факт наявності відремонтованої покрівлі та облаштованої території вищевказаного об'єкту також не заперечувалося відповідачем, натомість висновок про відсутність реального характеру зазначених господарських операцій та нікчемність укладених угод між ТОВ "Астра -М"та ПП "АВіС сістемз" було зроблено відповідачем у зв'язку з інформацією ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо відсутності за місцезнаходженням контрагента ПП "АВіС сістемз" - ПП "Поліцентрсервіс", а також відомостями про припинення ПП "АВіС сістемз" через процедуру банкрутства та відсутністю працівників та основних засобів для здійснення господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом ПП "Інбуд"судовим розглядом було встановлено, що 05.01.2011р. між ТОВ "Астра -М" (Замовник) та ПП "Інбуд"(Виконавець) був укладений договір № 125, згідно якого останнім надавалися позивачу клірингові послуги (а.с. 40 том 3).

Перелік робіт та матеріалів визначені у локальному кошторисі № 2-1-1 із розрахунком договірної ціни (а.с. 1 -27 том 3).

Виконання робіт сторонами оформлено Актом № 15 приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011 (а.с. 3 - 4 том 3), згідно якого ПП "Інбуд"виконувало для позивача роботи з прибирання та мийки.

На підтвердження господарських операцій по проведенню зазначених робіт матеріали судової справи містять копію отриманої позивачем від ПП "Інбуд"податкової накладної від 27.01.2011 № 84 на загальну суму 370 000 грн. (в тому числі ПДВ 61 666,67 грн.) (а.с. 107 том 1), яку включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних січня 2011 року за порядковим № 131. Дана податкова накладна підписана та скріплена печаткою ПП "Інбуд", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Згідно висновків акту перевірки розрахунок позивачем із контрагентом був проведений в повному обсязі.

Результати вищезазначених господарських в повному обсязі було відображено в бухгалтерському (відображені проведенням Дт 15 Кт 63) та податковому обліках позивача, що не заперечувалося відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції, а суму ПДВ, сплачену контрагенту у ціні послуг в розмірі 61 666,67 грн., включено до складу податкового кредиту в січні 2011 року.

Враховуючи акт позапланової невиїзної перевірки ПП "Інбуд"від 06.04.2011 № 1917/23-309/34411735, за висновками якого встановлено порушення останнім ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим правочини, вчинені ПП "Інбуд"у перевіряємий період визнані нікчемними, ревізори дійшли висновку, що ТОВ "Астра -М"безпідставно віднесло до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суму ПДВ за нікчемним правочином. Також було взято до уваги, що даний контрагент має стан -до ЄДР внесено запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу, анулювання податковим органом 07.04.2011 свідоцтва платника ПДВ ПП "Інбуд".

При цьому, доводи відповідача про порушення позивачем правил формування податкового кредиту через віднесення до його складу суми ПДВ по податковій накладній, що була виписана особою, яка не мала права її виписувати, оскільки податковим органом 07.04.2011 було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП "Інбуд", судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги, оскільки в січні 2011 року, на момент проведення спірних господарських операцій із позивачем та їх документального оформлення (в тому числі видання податкової накладної) ПП "Інбуд"було зареєстровано платником ПДВ та відповідно мало право на видання податкових накладних.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем правил формування податкового кредиту за результатами взаємовідносин із контрагентом ТОВ "Авто Профіт"судовим розглядом було встановлено, що 01.06.2010р. між ТОВ "Торговий дім "Ніко"(Імпортер) та позивачем укладено дилерський договір, згідно умов якого Імпортер надає право Дилерові здійснювати на території Дилера реалізацію контрактних продуктів (автомобілі марки "Mitsubishi", оригінальні запасні частини до автомобілів марки "Mitsubishi", аксесуари до автомобілів марки "Mitsubishi", мастильні матеріали "Mobil"і "ESSO") . В подальшому "Торговий дім "Ніко"змінило назву на ТОВ "Авто Профіт".

На виконання вищевказаного договору позивачем придбано у ТОВ "Авто Профіт» в липні 2010 року автомобіль марки Mitsubishi Lancer X 2.0 AT Intive AT з метою подальшого продажу.

Матеріали справи містять докази отримання автомобіля від контрагента, його поставки ТОВ "Н-Транс", оплати згідно рахунку -фактури від 07.07.2010 № 1007 -0235 платіжним дорученням від 07.07.2010 № 985 на суму 151 519 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 25 265, 17 грн.

07.07.2010 між ТОВ "Астра -М"(Продавець) та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір купівлі -продажу автомобіля марки Mitsubishi Lancer X 2.0, виконання якого оформлено актом приймання -передачі (а.с. 205 том 2).

На підтвердження господарської операції по купівлі - продажу вищевказаного автомобіля позивачем було отримано від ТОВ «Авто Профіт» податкову накладну від 07.07.2010 № 15752 на загальну суму 151 519 грн., в т.ч. ПДВ 25 265,17 грн., яку включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних липня 2010. Дана податкова накладна підписана та скріплена печаткою ТОВ "Авто Профіт", яке на момент її видачі мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами.

Результати вищезазначених господарських в повному обсязі відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача; суму ПДВ, сплачену контрагенту у ціні придбаного автомобіля в розмірі 25 265,17 грн., включено до складу податкового кредиту у липні 2010 року.

Колегія суддів зазначає, що доводи відповідача про фіктивний характер діяльності зазначених вище контрагентів позивача не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цим контрагентам, до складу податкового кредиту та відповідного бюджетного відшкодування за умови дотримання вимог чинного законодавства щодо порядку формування податкового кредиту. Позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складені первинні документи.

Стосовно висновків перевірки щодо порушення позивачем правил формування податкового кредиту за результатами взаємовідносин із контрагентом ПП "Екобудсервіс Плюс"судовим розглядом було встановлено, що позивачем отримано від ПП "Екобудсервіс Плюс"наступні податкові накладні: від 30.06.2010 № 104 на загальну суму 6 027,59 грн. (в тому числі ПДВ- 1004,60 грн.); від 30.08.2010 № 114 на загальну суму 10 340 грн., (в тому числі ПДВ - 1723,33 грн.); від 30.09.2010 № 472 на загальну суму 9 160, 36 грн. (в тому числі ПДВ - 1526,73 грн.)

Згідно платіжних доручень від 19.07.2010 № 1060 на суму 3027 грн. 59 коп. та від 23.07.2010 № 110 на суму 3000 грн. ТОВ "Астра - М"здійснено часткову оплату по вищевказаним податковим накладним та на їх підставі включено до складу податкового кредиту в червні 2010 року -1004,60 грн., серпні 2010 року -1723,33 грн., вересні 2010 року -1 527 грн.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено при апеляційному перегляді справи, що договорів з ПП "Екобудсервіс Плюс"про надання транспортних або рекламних послуг позивач не укладав.

Пояснень щодо конкретизації товарів, які поставлялися позивачу ПП «Екобудсервіс Плюс» або доказів фактичної поставки та переміщення будь-яких товарів між ними суду не надано.

Згідно наданих пояснень товари в подальшому були повернуті постачальнику, а вищевказаними податковими накладними було оформлено повернення ПП «Екобудсервіс Плюс» витрат на доставку товарів при поставці.

При цьому, доказів руху товарів у зворотному напрямку суду не надано

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що фактично рекламні та транспортні послуги ПП «Екобудсервіс Плюс» позивачу не надавалися, взаємовідносини між сторонами носили інший характер ніж відображено у вищевказаних податкових накладних. Керуючись наведеними висновками судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов'язання по взаємовідносинам з ПП «Екобудсервіс Плюс».

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст., ст. 160, 167, 195, 196, п.ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. по справі № 2а-1670/2715/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Присяжнюк О.В. Судді (підпис) (підпис) Курило Л.В. Русанова В.Б. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2012 р.