cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" лютого 2013 р. Справа № 61/508
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддівБожок В.С. Корсака В.А. (доповідач), Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 у справігосподарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Контакт+Електро" доКиївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання недійсним та скасування рішення
в судовому засіданні взяли участь представники :
- - позивачаПоліщук Т.А., Кургатенко В.М.
- відповідачаТелицька В.А. - третьої особине з'явився В С Т А Н О В И В:
В грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт+Електро" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просило визнати недійсним рішення Київської міської ради № 905/4343 від 27.05.2010.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2012 (головуючий Івченко А.М., судді Спичак О.М., Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 (головуючий Зубець Л.П., суддів Новіков М.М., Мартюк А.І.) у справі № 61/508 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Київської міської ради "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 52/109 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.02.2005 № 85-6-00177 та продаж цієї земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Контакт+Електро" для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю) у Подільському районі м. Києва" від 27.05.2010 № 905/4343. Стягнуто з відповідача судові витрати.
Судові рішення мотивовані доведеністю та обґрунтованістю заявленого позову.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Київська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору невірно застосовані норми ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується з доводами скаржника і просить суд в задоволенні скарги відмовити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 24.06.2004 № 339/1549 "Про надання і вилучення земельних ділянок та права користування землею" ТОВ "Контакт + Електро" передано у короткострокову оренду на 1 рік земельну ділянку площею 0, 15 га для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю) у Подільському районі м. Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.107.1946 № 1722 "Про відвід території під будівництво Шовкового комбінату Міністерства текстильної промисловості УРСР" у зв'язку з переходом права власності на будівлю (договір купівлі - продажу від 19.11.2002, акт приймання - передачі від 20.11.2002).
04.02.2005 на підставі рішення Київської міської ради № 339/1549 від 26.04.2004 між ТОВ "Контакт + Електро" та Київською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., за умовами якого Київська міська рада передала, а ТОВ "Контакт + Електро" прийняло за актом приймання-передачі в строкове оплатне користування від 11.02.2005 об'єкт оренди, розташований за адресою: вул. Фрунзе, 60 (літера Ю) в Подільському районі міста Києва.
За умовами вказаного договору в оренду передана земельна ділянка площею - 1 529 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:85:289:0029, за цільовим призначенням "для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі".
Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.02.2005 за № 85-6-00177. Земельну ділянку відведено в натурі, що підтверджується Актом визначення меж земельної ділянки в натурі.
Рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 № 52/109 вирішено поновити строком на 1 рік договір оренди земельної ділянки від 11.02.2005 р. № 85-6-00177 для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю), погоджено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на вул. Фрунзе, 60 літ. Ю та затверджено вартість земельної ділянки у розмірі 2 662 405, 84 грн. на підставі експертної грошової оцінки (пункти 1-3 вказаного рішення міськради).
Крім того, відповідно до пункту 4 цього ж рішення вирішено продати ТОВ "Контакт + Електро" земельну ділянку площею 0, 1529 га за 2 662 405, 84 грн. для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю) у Подільському районі міста Києва.
Обов'язок щодо забезпечення оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 1529 га на вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю) у Подільському районі м. Києва за ціною та на умовах, визначених рішенням Київської міської ради № 52/109 від 28.09.2006 року, покладено на Головне управління земельних ресурсів (пункт 6 цього рішення).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 у справі № 40/220-53/143, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.11.2010, зобов'язано Київську міську раду укласти з ТОВ "Контакт + Електро" договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 1529 га, кадастровий номер 8000000000:85:289:0029, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю) та має цільове призначення "для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі" в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови; визнано укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки; зобов'язано Головне управління земельних ресурсів зареєструвати договір купівлі-продажу земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємними частинами у встановленому законом порядку.
Рішенням Київської міської ради № 905/4343 від 27.05.2010 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 52/109 "Про поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.02.2005 № 85-6-00177 та продаж цієї земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Контакт+Електро" для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі на вул. Фрунзе, 60 (літ. Ю) у Подільському районі м. Києва" пункти 2, 3, 4, 5, 6 рішення відповідача № 52/109 від 28.09.2006 та додаток до нього (в частині, що стосується продажу земельної ділянки позивачу) визнані такими, що втратили чинність.
Заявляючи у даній справі позов про визнання недійсним рішення Київської міської ради № 905/4343 від 27.05.2010, позивач послався на те, що він протягом тривалого часу намагався укласти з відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки, але відповідач ухилявся від його укладення. На думку позивача, спірне рішення вичерпало свою дію фактом його виконання.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до пункту 5 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009, зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).
Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що рішення відповідача № 52/109 від 28.09.2006 є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його виконання, у зв'язку з чим правові підстави для визнання такими, що втратили чинність, пунктів цього рішення, які стосувались продажу земельної ділянки позивачу, у відповідача були відсутні.
Отже дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, кваліфіковані судами попередніх інстанцій як перевищення визначених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень, що мало наслідком задоволення позову та визнання цього рішення недійсним.
Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх мотивованими та обґрунтованими.
Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх зміни або скасування, відсутні.
Стосовно доводів, як викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне:
В своїй касаційній скарзі скаржник фактично просить надати перевагу одним доказам над іншими, а також надати їм нову оцінку.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків та пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 у справі № 61/508 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді В.А. Корсак
О.М. Сибіга
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2013 |
Оприлюднено | 19.02.2013 |
Номер документу | 29400763 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Корсак B.A.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні