Рішення

від 04.02.2013 по справі 5017/232/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2013 р.Справа № 5017/232/2012

За позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ"

про розірвання договору та стягнення 752119,88грн.

Головуючий суддя Гут С.Ф.

суддя Літвінов С.В.

суддя Зайцев О.Ю.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Остапов В.В., довіреність №152 від 24.12.12р.;

Від відповідача: Федорчук Р.В., довіреність від 15.02.12р.;

В судовому засіданні 27.03.12р. по справі було оголошено перерву до 05.04.12р. о 10:00хв., а також в судовому засіданні 28.01.13р. по справі було оголошено перерву до 04.02.13р. о 12:15хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" про розірвання договору №382-ОТ від 10.06.09р., укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ", а також стягнення 739650,56грн., а саме: вартості оплачених портом та невиконаних відповідачем робіт у розмірі 400206,88грн., пені у розмірі 242459,77грн., та 7%штрафу у розмірі 96983,91грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.01.2012р. порушено провадження у справі №5017/232/2012.

15.02.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№4966/2012 від 15.02.12р.), згідно якого просить суд відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомиться з матеріалами справи.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2012р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

06.03.12р. відповідач подав у судовому засіданні клопотання (вх.№7185/2012 від 06.03.12р.) про проведення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі, відповідно до якого просить суд призначити по справі №5017/232/2012 судову будівельно-технічну експертизу.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.03.2012р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 07.04.2012р., в порядку ст.69 ГПК України.

27.03.12р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог(вх.№9207/2012 від 27.03.12р.), згідно якої зазначає, що предметом позову, зокрема, є стягнення пені в сумі 242459,77грн. яка порахована за період з 01.07.2011р. по 22.12.2011р., при цьому відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, таким чином, підлягає донарахуванню пеня за період з 23.12.2011р. по 31.12.2011р., яка складає 12469,32грн. Тому збільшує розмір позовних вимог на 12469,32грн. пені, та просить суд розірвати договір №382-ОТ від 10.06.2009р. укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ", та стягнути вартість робіт оплачених портом та невиконаних відповідачем у розмірі 400206,88грн.; суму пені яка складає 254929,09грн., та 7% додаткового штрафу, який складає 96983,91грн.

05.04.12р. позивач подав у судовому засіданні лист(вх.№10333/2012 від 05.04.12р.), згідно якого зазначає, що стосовно 4-го питання, щодо наявності причинного зв'язку між даними робочого проекту та затримкою у виконанні робіт, то це є правове питання оскільки йде мова про встановлення наявності або відсутність вини відповідача у порушенні зобов'язання, що є виключно компетенцією суду, а не експерта; щодо першого та третього запитання, то порт пропонує поставити перед експертом запитання: "Чи можливе завершення виконання робіт за договором №382-ОТ з реконструкції об'їзної автодороги в тилу перевантажувального комплексу причалу № 9 ДП "Іллічівський морський торговельний порт" відповідно до вимог робочого проекту, розробленого ДП "ЧерноморНДІпроект". Також пропонує на вирішення експертизи поставити наступні питання: 1.Який об'єм робіт з реконструкції об'їзної автодороги в тилу перевантажувального комплексу причалу №9 ДП "Іллічівський морський торговельний порт" фактично виконаний відповідно до умов договору №382-ОТ від 10.06.2009р. ?; 2.Яка вартість цих робіт відповідно до договірної ціни до договору №382-ОТ від 10.06.2009р.?. Крім того просить суд витрати по оплаті експертизи покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2012р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" (вх.№7185/2012 від 06.03.12р.) про проведення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено частково, призначено у справі №5017/232/2012 судову будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі №5017/232/2012.

Приймаючи до уваги надходження на адресу господарського суду Одеської області повідомлення №3609/3610/23 від 24.04.12р.(вх№143580/2012 від 11.05.12р.) про неможливість проведення експертизи, а також надходження справи №5017/232/2012 до господарського суду Одеської області, ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.12р. поновлено провадження у справі №5017/232/2012 з 31.05.2012р.

31.05.2012р. відповідач подав у судовому засіданні клопотання (вх.№10784/2012 від 31.05.12р.) про проведення судової будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2012р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ"(вх.№10784/2012 від 31.05.12р.) про проведення судової будівельно-технічної експертизи - задоволено, призначено у справі №5017/232/2012 судову будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі №5017/232/2012.

Приймаючи до уваги надходження на адресу господарського суду Одеської області повідомлення №1210 від 03.07.12р.(вх№21254/2012 від 10.07.12р.) про неможливість проведення експертизи, а також надходження справи №5017/232/2012 до господарського суду Одеської області, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. поновлено провадження у справі №5017/232/2012 з 21.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.12р. справу №5017/232/2012 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 21.08.12р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Літвінов С.В., суддя Зайцев О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2012р. прийнято справу №5017/232/2012 до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Гут С.Ф., суддя Літвінов С.В., суддя Зайцев О.Ю.

21.08.12р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№25973/2012 від 21.08.12р.) про призначення судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого просить суд призначити по справі №5017/232/2012 судову будівельно-технічну експертизу.

28.08.12р. від позивача надійшла заява (вх.№26527/2012 від 28.08.12р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 399603,42грн., згідно якої зазначає, що предметом спору, зокрема, є стягнення 400206,88грн. попередньої оплати робіт, які не виконані відповідачем, проте, після звернення портом з позовною заявою до суду відповідачем виконані роботи на суму 399603,42грн., що підтверджується актами виконаних робіт, у зв'язку з чим спір в частині стягнення основного боргу в сумі 399603,42грн. відсутній, тому сума позовних вимог в частині стягнення основного боргу складає 603,38грн.(400206,88грн.-399603,42грн.), та просить суд розірвати договір №382-ОТ від 10.06.2009р. укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ", та стягнути основний борг у розмірі 603,38грн.; суму пені яка складає 254929,09грн., та 7% додаткового штрафу, який складає 96983,91грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2012р. призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, та зупинено провадження у справі №5017/232/2012.

Супровідним листом господарського суду Одеської області №5017/232/2012/5037/2012 від 03.09.12р., згідно ухвали господарського суду Одеської області від "28" серпня 2012р. було надіслано на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України справу №5017/232/2012 за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" про розірвання договору та стягнення 739650,56 грн. для проведення будівельно-технічної експертизи.

01.10.2012р. від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України на адресу господарського суду Одеської області надійшов супровідний лист №2/24-15вих від 25.09.12р.(вх.№29717/2012 від 01.10.12р.), згідно якого направлено клопотання про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення дослідження №9233 від 21.09.12р. та рахунок на оплату №3020 від 19.09.12р., а також з проханням щодо розгляду питання про узгодження строків проведення експертизи.

Поряд з цим 19.10.12р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" надійшло клопотання(вх.№31663/2012 від 19.10.12р.) про припинення провадження у справі, згідно якого у зв'язку з тим, що між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" узгоджені всі питання, що були предметом даного спору шляхом укладення 12.10.12р. угоди про розірвання договору №382-ОТ від 10.06.2009р., у зв'язку з чим спір, що був предметом позовної заяви Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" за якою відкрито провадження у справі №5017/232/2012 припинився, просить суд відповідно до п.п.1-1 п.1 ст.80 ГПК України припинити провадження у справі №5017/232/2012 оскільки відсутній предмет спору.

26.10.2012р. на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України було надіслано лист господарського суду Одеської області №5017/232/2012/6039/2012 з проханням надіслати на адресу господарського суду Одеської області справу №5017/232/2012 у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем узгоджені всі питання, що були предметом даного спору.

Приймаючи до уваги надходження на адресу господарського суду Одеської області повідомлення №9233 від 05.11.12р.(вх№35148/2012 від 20.11.12р.) про неможливість проведення експертизи, а також надходження справи №5017/232/2012 до господарського суду Одеської області, хвалою господарського суду Одеської області від 23.11.12р. було поновлено провадження у справі №5017/232/2012.

17.12.12р. від позивача надійшло клопотання (вх.№38319/2012 від 17.12.12р.), згідно якого просить суд розгляд справи призначений на 18.12.12р. відкласти на іншу дату у зв'язку із тим, що після звернення портом з позовною заявою до суду відповідачем виконувались роботи в межах договору та у зв'язку із необхідністю оформлення та підписання з відповідачем акту звірки взаємних розрахунків.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.12р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77 ГПК України.

17.12.12р. від відповідача надійшло клопотання (вх.№38380/2012 від 17.12.12р.) про долучення до справи письмових доказів, згідно якого в підтвердження узгодження всіх питань між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ", що були предметом даного спору шляхом укладення Угоди від 12.10.2012р. про розірвання договору №382-ОТ від 10.06.2009р. та здійснення повного розрахунку по зобов'язанням, що виникли на підставі вищезазначеного договору, у зв'язку з чим даний спір припинився.

Судом залучено до матеріалів справи надані докази.

За клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.12р. продовжено строк вирішення спору по справі №5017/232/2012 до 02.02.2013р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, та просить суд відмовити в позові в повному обсязі, з підстав які викладені у відзиві на позов(вх.№7183/2012 від 06.02.12р.). У відзиві зазначаає, що прострочка зобов'язання за договором трапилась не з вини відповідача, як вказав позивач, а через невідповідність робочого проекту реальній ситуації на об'єкті виконання робіт, саме через це заперечує проти розірвання договору та застосування штрафних санкцій до нього. Крім того просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" узгоджені всі питання, що були предметом даного спору шляхом укладення 12.10.12р. угоди про розірвання договору №382-ОТ від 10.06.2009р., у зв'язку з чим спір, що був предметом позовної заяви Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" за якою відкрито провадження у справі №5017/232/2012 припинився.

25.01.13р. від позивача надійшли заперечення на відзив на позовну заву(вх.№2713/2013 від 25.01.13р.), згідно якого вважає викладені у відзиві доводи такими, що не заслуговують не увагу суду та не спростовують позовних вимог порту, та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Так в обґрунтування заперечень зазначає, що щодо відсутності вини відповідача у порушенні строку виконання робіт через виникнення необхідності виконання додаткових робіт, то вважає ці доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності. Так у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що своїми листами він попереджував порт про необхідність проведення додаткових робіт та подовження строків виконання робіт. Проте, відповідач залишає поза увагою, що відповідно до додаткової угоди №1 від 18.08.10р. відповідач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи на суму 2097588грн. до 01.11.2010р., в подальшому додатковою угодою №3 від 31.12.2010р. сторони встановили, що остаточний термін виконання робіт за договором складає 90 календарних днів з моменту підписання цієї додаткової угоди і додатковою угодою №4 від 14.04.2011р. сторони встановили, що відповідач закінчує виконання робіт до 30.06.2011р. Тобто, на протязі виконання умов договору сторони неодноразово подовжували строк виконання робіт і відповідач станом на 14.04.2011р. знаючи про всі фактичні обставини виконання будівельних робіт і прийняв на себе зобов'язання закінчити виконання робіт до 30.06.2011р. Вважає за необхідне також відзначити, що відповідач невірно інформує суд про обставини, що зумовили зупинення виконання робіт. Як вбачається з листів відповідача №14 від 29.06.2011р. та №170611 від 17.06.11р. причиною зупинки виконання робіт стала не необхідність внесення змін до робочого проекту реконструкції автодороги та неможливість відсутність оплати робіт в сумі 115420,51грн., які були вказані в акті виконаних робіт. Однак, враховуючи наявність у відповідача на той час авансових коштів в сумі 400206,88грн., які були раніше сплачені портом у відповідача не було правових підстав для зупинення виконання робіт. Тому вважає, що саме через неправомірні дії відповідача роботи не були виконані у строк встановлений в договорі, що призвело до порушення відповідачем умов договору та нарахування штрафних санкцій. Крім того, вже після звернення портом з позовною заявою до суду відповідачем виконані роботи на суму, яку було заявлено до стягнення, що підтверджується актами виконаних робіт. Тобто, вже після того як порт звернувся з позовом про стягнення з відповідача вартості виконаних робіт та після того, як відповідач надав суду відзив в якому вказував на відсутність вини у простроченні виконання зобов'язання, він все ж таки частково виконав роботи за Договором. Зазначене також підтверджує, що саме через бездіяльність відповідача роботи не були виконані в строк, обумовлений договором. Крім того, саме через невиконання відповідачем вимог судового експерта, відповідна експертиза не була проведена. Згідно п. 23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» у разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з доведенням судової експертизи, суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Враховуючи вищевикладені обставини з наявних матеріалів справи вбачається, що зупинення виконання робіт сталося саме з ініціативи відповідача та не було пов'язано з необхідністю внесення змін до робочої документації.

28.01.13р. від позивача надійшла заява(вх.№2829/2013 від 28.01.13р.) про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 603,38грн. та розірвання договору, згідно якої зазначає про те, що предметом спору, зокрема, є стягнення 603,38грн. попередньої оплати робіт, які не були виконані відповідачем, проте, після звернення портом з позовною заявою до суду відповідачем виконані роботи на суму 603,38грн., що підтверджується актами виконаних робіт, а крім того, між сторонами підписана угода про розірвання спірного договору, у зв'язку з чим спір в частині стягнення основного боргу в сумі 603,38грн. та розірвання договору на даний час відсутній, тому просить суд стягнути суму пені яка складає 254929,09грн., та 7% додаткового штрафу, який складає 96983,91грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

10.06.2009р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт"(Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ"(Підрядник) було укладено договір підряду №382-ОТ, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з реконструкції об'їзної автодороги в тилу перевантажувального комплексу причалу №9 ДП"Іллічівський морський торговельний порт" в обсязі й видів робіт: "реконструкція об'їзної автодороги, покриття, інженерних комунікацій та споруд перевантажувального комплексу причалу №9 ДП"Іллічівський морський торговельний порт"(інв.№90-688), розробленого ДП"ЧорноморНДІпроект"" (договір №90-688/459-0 від 20.06.08р. та додаткова угода №1 від 23.12.08р.) і договірної ціни(додаток №1 до даного договору), яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 1.2. договору, Замовник зобов'язаний оплатити виконані Підрядником роботи відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна вартість робіт зазначених у п.1.1. даного договору, відповідно до розрахунку договірної ціни(додатка №1), що є невід'ємною частиною договору, становить 5250000грн., у тому числі ПДВ-20% - 875000грн.

Розділом 3 договору визначено, що початок робіт за договором - підписання договору й оплата авансу. Закінчення робіт - згідно календарного графіка робіт(додаток 2), що є невід'ємною частиною договору, але не більш 4-х місяців. Строки виконання робіт продовжуються за узгодженням сторін, у письмовій формі.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть господарську-правову відповідальність на умовах цього договору.

Згідно п. 5.2. договору, за кожний календарний день прострочення виконання робіт, передбачених даним договором, Підрядник сплачує Замовникові пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а при затриманні більш ніж на 30 днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

У відповідності до розділу 9 договору „Термін дії договору" визначено, що строки закінчення дії договору визначаються датою здачі об'єкта в гарантійну експлуатацію й повним виконанням взаємних зобов'язань за цим договором Замовником і Підрядником.

П.9.3. договору передбачено, що дострокове розірвання договору може мати місце за згодою сторін, або на підставах, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 16.08.10р. до договору сторони визнали факт виконання відповідачем робіт на суму 3152412грн., та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" було прийнято на себе зобов'язання виконати роботи на суму 2097588грн. до 01.11.2010р.

Додатковою угодою №3 від 31.12.2010р. сторони встановили, що остаточний термін виконання Підрядником робіт за договором складає 90 календарних днів від дати укладання цієї додаткової угоди.

Згідно додаткової угоди №4 від 14.04.2011р. сторони встановили, що Підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" завершує виконання робіт за договором підряду від 10.06.2009р. №382-ОТ до 30.06.2011р.

На виконання умов договору, та в період дії договору відповідно до актів виконаних робіт Підрядником - Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" було виконано робіт на загальну суму 4428126,84грн., при цьому портом на виконання договору перераховано 4779971,32грн.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" в зв'язку з тим, що ним було завищено вартість робіт, було повернуто порту грошові кошти в сумі 14290грн., таким чином загальна вартість виконаних робіт складає 4413836,84грн. а сума оплати портом за договором складає 4765681,32грн.

В липні 2011р. за результатами перевірки КРУ Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" було визнано факт завищення ним вартості виконаних робіт на суму 48362,40грн., що було відображено в довідці про вартість виконаних робіт за липень 2011р. та в акті приймання виконаних робіт за липень 2011р., однак цих коштів повернуто не було.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що фактично роботи виконано Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" на суму 4365474,44грн. (4413836,84грн.-48362,40грн.), а портом було сплачено 4765681,32грн., у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" не було виконано робіт на суму 400206,88грн., а крім того з урахуванням укладених додаткових угод граничний строк виконання зобов'язання закінчився 30.06.2011р., тобто має місце порушення строку виконання зобов'язання з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ".

Внаслідок прострочення Підрядником строку виконання зобов'язання за договором підряду №382-ОТ від 10.06.09р. Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" втратив інтерес, у зв'язку з чим було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" лист №1137/20.3-7 від 22.11.2011р., згідно якого порт відмовився від подальшого виконання даного договору та просив вважати договір розірваним.

Однак зазначений лист залишився без відповіді.

При цьому роботи за лютий 2011р. є додатковими роботами, які не були передбачені договірною ціною, що є додатком №1 до договору та необхідність в їх здійсненні виникла вже під час виконання сторонами умов договору підряду, що було відображено в п.1 додаткової угоди №2 від 22.12.2010р. Тобто, за договором (без врахування додаткових робіт) відповідачем виконано робіт на загальну суму 4365474,44грн. - 500958,84грн. = 3864515,60грн., та невиконані роботи в межах договору на загальну суму 5250000грн. - 3864515,60грн. = 1385484,40грн.

12.10.12р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" було підписано угоду про розірвання договору, згідно якої сторони дійшли згоди про наступне: розірвати договір №382-ОТ від 10.06.09р., укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ"; замовник приймає на себе зобов'язання сплатити протягом 20-ти календарних днів остаточну вартість виконаних підрядних робіт на підставі рахунка Підрядника та Актів виконаних робіт за встановленою законодавством формою.

Позивач в підтвердження виконання відповідачем підрядних робіт на виконання умов договору №382-ОТ від 10.06.09р., здійснених під час розгляду справи, надав суду підписані та скріплені печатками сторін: довідку про вартість виконаних робіт за червень 2012р. на суму 399603,42грн. та акти приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012р. №1, №2, №3, №4, №5. Також надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт(затрати) звірка за 2012рік на суму 28166,24грн., та акт приймання виконаних будівельних робіт звірка за 2012р.

Вищевикладене зумовило звернення Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 2 ст. 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно п.1 ст. 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти -вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 220 Господарського кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 848 Цивільного кодексу України якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків.

Частиною 5 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦКУ, якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи неодержання позивачем відповіді на пропозицію у встановлений законом строк з урахуванням часу поштового обігу, ним обґрунтовано, у відповідності з п.4 ст.188 Господарського кодексу України, передано спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та договору підряду №382-ОТ від 10.06.09р., укладаючи даний договір Замовник розраховував на те, що Підрядник, виконає комплекс робіт, а отже, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" робіт передбачених договором у строки передбачені договором та додатковими угодами, слід вважати істотною умовою договору, невиконання якої може бути підставою для розірвання договору.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що під час розгляду справи 12.10.12р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" було підписано угоду про розірвання договору, згідно якої сторони дійшли згоди про розірвання договору №382-ОТ від 10.06.09р., укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" провадження у справі №5017/232/2012 в частині розірвання договору підряду №382-ОТ від 10.06.2009р. укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 400206,88грн. оплачених портом та невиконаних робіт в межах договору підряду №382-ОТ від 10.06.09р.

Відповідно до п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем під час розгляду справи були виконані підрядні роботи на виконання умов договору підряду №382-ОТ від 10.06.09р., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін: довідкою про вартість виконаних робіт за червень 2012р. на суму 399603,42грн. та актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012р. №1, №2, №3, №4, №5; а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт(затрати) звірка за 2012рік на суму 28166,24грн., та актом приймання виконаних будівельних робіт звірка за 2012р., у зв'язку з чим судом провадження у справі №5017/232/2012 в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 400206,88грн. оплачених портом підлягає припиненню на підставі п.1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Так судом встановлено порушення відповідачем умов договору підряду №382-ОТ від 10.06.2009р. укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" в частині своєчасного виконання своїх зобов'язань.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" пені в розмірі 254929,09грн., розрахованої за період з 01.07.2011р. по 31.12.2011р., обрахованої із суми заборгованості у розмірі 1385484,40грн.(в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт).

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.10.11р. у справі №15/187 та Вищого господарського суду України у справі № 9/107 від 21 квітня 2011 року.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 107669,22грн. за період з 01.07.11р. по 31.12.11р.(183 днів прострочення) обрахована із суми заборгованості у розмірі 1385484,40грн.

Оскільки судом встановлено наявність порушення відповідачем умов договору в частині своєчасного виконання своїх зобов'язань, а п. 5.2. договору передбачено, що за кожний календарний день прострочення виконання робіт, передбачених даним договором, Підрядник сплачує Замовникові пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а при затриманні більш ніж на 30 днів - додатково штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт, то суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт у сумі 96983,91грн., обрахованого із суми заборгованості у розмірі 1385484,40грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 107669,22грн., та 7%штрафу у розмірі 96983,91грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 13170,20грн.(12097,20грн. за майнову вимогу+1073грн.за немайнову вимогу).

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, п. 1 1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" (м. Одеса, вул.Миколаївська дорога, 124, код ЄДРПОУ 34598268, п/р 2600005440621 в Южне ГРУ"Приватбанк" м. Одеса, МФЛ 328704) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26009114761 в ПАТ „Марфін банк", м. Іллічівськ) пеню у розмірі 107669(сто сім тисяч шістсот шістдесят дев'ять)грн.22коп., 7%штрафу у розмірі 96983(дев'яносто шість тисяч дев'ятсот вісімдесят три)грн.91коп.

3. Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ" (м. Одеса, вул.Миколаївська дорога, 124, код ЄДРПОУ 34598268, п/р 2600005440621 в Южне ГРУ"Приватбанк" м. Одеса, МФЛ 328704) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул.Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672, р/р 26009114761 в ПАТ „Марфін банк", м. Іллічівськ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 13170(тринадцять тисяч сто сімдесят)грн.20коп.

4.Провадження у справі №5017/232/2012 в частині розірвання договору підряду №382-ОТ від 10.06.2009р. укладеного між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП МІСЬКІ ФАСАДИ"- припинити.

5. Провадження у справі №5017/232/2012 в частині заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 400206,88грн. -припинити.

6.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.02.2013р.

Головуючий суддя Гут С.Ф.

Суддя Літвінов С.В.

Суддя Зайцев О.Ю.