Постанова

від 11.02.2013 по справі 5/174

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа № 5/174

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кордюк Г.Т.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача та третьої особи - Купіна В.Ю.

від прокуратури - Яворський Я.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці вх.№10-08-02278 від 25.07.12 р.

на рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2012 року (підписане 16.07.2012 року), суддя Скрипничук І. В.

у справі № 5/174

за позовом Закритого акціонерного товариства "Чернівецький машинобудівний завод", м.Чернівці

до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, м. Київ

за участю прокуратури Чернівецької області , м.Чернівці

про визнання права власності

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.10.2010 року по справі №5/174 задоволено позов ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод", визнано за останнім право власності на нежитлову двохповерхову цегляну будівлю з підвалом і прибудовами (їдальню для працівників заводу на 330 місць), розташовану за адресою м.Чернівці, вул.Прутська,16, загальною площею 1836,8 кв.м. вартістю 20515,77 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2012 року рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2012 року по справі №5/174 скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

23.05.2012 року постановою Вищого господарського суду України скасовано вказані рішення та постанову по справі №5/174, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області. ВГСУ у постанові відзначено, що суд апеляційної інстанції мотивовано не спростував твердження позивача про безоплатну передачу спірного майна йому у власність в процесі приватизації згідно із договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ОП «Чернівецький машинобудівний завод», актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом ФДМУ від 11.12.1993 року №22-0М, актом приймання-передачі від 29.07.1994 року, не досліджено план (порядок) приватизації та за які кошти створено спірний об'єкт.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.07.2012 року по справі №5/174 задоволено позов ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод", визнано за останнім право власності на нежитлову двохповерхову цегляну будівлю з підвалом і прибудовами (їдальню для працівників заводу на 330 місць), розташовану за адресою м.Чернівці, вул.Прутська,16, загальною площею 1836,8 кв.м. вартістю 20515,77 грн.

Суд у рішенні беручи до уваги договір оренди від 25.06.1991 року із наступними змінами і доповненнями, договір купівлі-продажу №КП-296-08.02.94 від 03.02.1994 року, згідно якого, організація орендарів Орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод» (яке в подальшому реорганізоване у ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» та є його правонаступником) купив майно цілісного майнового комплексу, посилаючись на положення ст.ст.20,21 Закону України «Про власність», ст.ст.11, 24 Закону України «Про приватизацію державного майна», ч.1 ст.58 Конституції України, ст.5 ЦК України, Положення про план приватизації, затв. наказом ФДМ України від 10.11.1992 року №476, рішення господарського суду Одеської області по справі №5/175-33/118-09-5512 вказує, що їдальня на 330 місць створена за рахунок власних коштів ОП «Чернівецький машинобудівний завод» та передана останньому у власність безоплатно під час його приватизації. З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, РВ ФДМ України по Чернівецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2012 року по справі №5/174, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилаючись на положення ст.35 ГПК України вказує на те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги рішення господарського суду Одеської області по справі №5/175-33/118-09-5512, яким визнано за ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» право власності на гараж, дерев'яний будиночок, вагон-гуртожиток, які розташовано у смт.Затока, Білгород-Дністровського району, Одеської області, оскільки по даній справі не встановлювався факт щодо вибуття із власності держави саме майна, про визнання права власності на яке просить позивач у даній справі. Разом з тим, вказуючи на положення ст.24 Закону України «Про приватизацію державного майна» зазначає, що спірне майно у процесі приватизації не ввійшло до статутного фонду ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод», таке майно, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.07.2004 року зареєстровано за державою, в особі КМУ в оперативному управлінні РВ ФДМУ по Чернівецькій області, про що було відомо позивачу з 2004 року, а перебування такого майна на балансі господарського товариства не породжує у балансоутримувача права власності на це майно. Крім того, апелянт вказує на ст.ст.25, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст.128 ЦК УРСР, зазначаючи, що спірний об'єкт не передавався згідно договору купівлі-продажу №КП-296 від 03.02.1994 року та акту приймання-передачі. Одночасно, вказує, що в матеріалах приватизаційної справи містяться документи на підтвердження того, що їдальня на 330 місць створена не за рахунок коштів фонду соціального розвитку підприємства (аналогічних фондів) та посилається на рішення господарського суду Чернівецької області по справі №5/199, яке набрало законної сили та яким відмовлено в позові ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» до Чернівецької міської ради, треті особи - ФДМ України, РВ ФДМУ по Чернівецькій області про визнання недійсним п.1.3 рішення виконкому Чернівецької МР від 22.06.2004 року №523/12 та п.п. 1.1.1 п.1.1 рішення виконкому Чернівецької МР від 06.07.2004 року №578/13 на підставі яких за державою оформлено право власності на нежитлову будівлю їдальні, розташовану за адресою м.Чернівці, вул.Прутська,16-б, загальною площею 1836,8 кв.м.

12.10.2012 року на адресу суду від скаржника надійшло доповнення до апеляційної скарги (вих.№10-08-03217 від 10.10.2012 року, арк. справи 104-105 т.ІІІ), в якому останній просить стягнути з позивача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, а 15.11.2012 року клопотання (вих.№10-08-03635 від 13.11.2012 року), в якому міститься прохання про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми, що становить - 21,75 грн. (арк. справи 125 -126 т.ІІІ).

01.10.2012 року до суду надійшла від ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» заява про припинення провадження у справі (вих.№11/43-З від 01.10.2012 року, арк. справи 93 т.ІІІ), в якій останнє вказує про те, що позивач перебуває у процесі ліквідації та, що на даний момент між сторонами відсутній спір щодо спірного об'єкту.

16.10.2012 року до суду від представника позивача надійшли листи (арк. справи 112, 113 т.ІІІ), в яких останній зазначає, що ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» визнає апеляційну скаргу РВ ФДМУ по Чернівецькій області на рішення господарського суду Чернівецької області, а також в порядку ст.103 ГПК України та п.4 ч.1 ст.80 ГПК України просить суд прийняти відмову від позову.

Колегія суддів розглянувши вказане клопотання, враховуючи положення ГПК України щодо апеляційного розгляду та повноважень апеляційної інстанції, відхилила клопотання про прийняття відмови від позову.

У листі від 22.10.2012 року вих.№10-08-03342, який надійшов до суду 23.10..2012 року (арк. справи 115 т.ІІІ), скаржник не заперечує щодо припинення провадження у справі, поряд з цим, просить про скасування оскаржуваного рішення.

21.01.2013 року РВ ФДМ України по Чернівецькій області (скаржником) подано клопотання (вих.№10-08-0247 від 18.01.2013 року, арк. справи 140 - 141 т.ІІІ), в якому останнє вказує, що 18.01.2013 року на адресу регіонального відділення надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №15591132, в якій зазначено про проведення 19.12.2012 року реєстраційної дії щодо ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» ідентифікаційний код 00217685 (довідка долучена до клопотання, арк. справи 142-143 т.ІІІ), а саме - державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією. З огляду на наведене, апелянт посилаючись на п.6 ч.1 ст.80 ГПК України просить припинити провадження у справі №5/174.

24.01.2013 року від скаржника надійшов лист (вих.№10-08-00294 від 24.01.2013 року, арк. справи 2 - т.IV), в якому останній просить суд рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2012 року по справі №5/174 скасувати та припинити провадження у справі, у зв'язку із ліквідацією ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод».

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача (скаржника) та третьої особи в судовому засіданні просив скасувати оскаржуване рішення, провадження у справі припинити.

Прокурор підтримав вимоги апелянта.

Суд, заслухавши пояснення представників прокуратури, відповідача та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25.06.1991 року між МДО "Нефтеком" (в тексті договору - орендодавець) та ВО "Чернівецький машинобудівний завод" (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди майна (усіх сформованих фондів в повному обсязі станом на 01.07.1991р.) ВО "Чернівецький машинобудівний завод" з правом викупу

25.06.1991р. до вказаного договору оренди між Фондом державного майна України (правонаступник орендодавця) та ОП "Чернівецький машинобудівний завод" укладено додаткову угоду, якою визначена вартість та порядок викупу орендованого майна, що підлягало викупу орендарем.

У пункті 2 доповнення до договору зазначено, що сума орендованих основних засобів на 01.10.1991 року становить 84020 тис. руб. У пункті 6 доповнення до договору вказано, що пункт 19 договору оренди доповнити абзацом - процедура викупу буде регламентована Законодавством України.

03.02.1994 року між Фондом державного майна України (в тексті договору - продавець) та організацією орендарів Орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод» (в тексті договору - покупець) укладено договір купівлі-продажу №КП-296_08.02.94, згідно умов якого а саме п.1, продавець продав, а покупець купив майно цілісного майнового комплексу загальною вартістю - 27 117 752 тис. крб. У п.2 договору зазначено, що вказаний у цьому договорі об'єкт продано за 16 381 291 тис. крб.

29.07.1994 року ФДМ України та ОП «Чернівецький машинобудівний завод» складено акт приймання-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Чернівецький машинобудівний завод». Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу (оціненого згідно з методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів від 08.09.1993р. № 717), затверджений наказом ФДМУ від 11.12.1993 р. № 22 - 0М

02.08.1994 року Фонд державного майна України видав ОП "Чернівецький машинобудівний завод" свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс.

Із акту оцінки вартості майна орендованого підприємства "Чернівецький машинобудівний завод" затвердженого Головою Фонду державного майна України 14.12.1993р., а саме пункту 21 вартість майна, що підлягає приватизації становить 16381291 тис. крб. ( рядок 19 + рядок 20 ). Зокрема даним актом передбачено: вартість цілісного майнового комплексу 27117752 тис. крб.( рядок 11); вилучення вартості майна, всього 11212916 тис. крб. ( рядок 17) ( в тому числі для якого встановлено пільги 1198136 тис крб.( рядок 17.2); вартість майна з урахуванням зонального коефіцієнта ( рядок 19, який складається з рядок 11, гр.13 -рядок 17)*рядок 18 ) 15904836 тис. крб., нематеріальні активи 476455 тис. крб. ( рядок 20).

Тобто, 27117752 тис. крб.( рядок 11) - 11212916 тис. крб. ( рядок 17) = 15904836 тис. крб. (рядок 19 ). + 476455 тис. крб. ( рядок 20).= 16381291 тис. крб.

З наведеного вбачається, що вказаний акт оцінки чітко визначає, що вартість майна яка підлягає приватизації у сумі 16381291 тис. крб. не включає вилучену вартість майна на суму 11212916 тис. крб. (рядок 17) в тому числі для якого встановлено пільги на суму 1198136 тис. крб.).

Слід зазначити, що 29.07.1994 року до договору купівлі-продажу від 03.02.1994 року, між ФДМУ та ОП "Чернівецький машинобудівний завод" підписано акт приймання-передачі державної частки цілісного майнового комплексу ОП "Чернівецький машинобудівний завод", у відповідності до п. 1 якого продавець передає, а покупець приймає згідно з відомістю інвентаризації викуплену ним частку цілісного майнового комплексу ОП "Чернівецький машинобудівний завод" вартістю 16381291 тис. крб., а підпунктом 12 визначено, вартість майна, що підлягає приватизації становить 16381291 тис.

Таким чином, позивачу передано лише частину цілісного майнового комплексу ОП "Чернівецький машинобудівний завод" вартістю 16381291 тис. крб., яке не включає вилучену вартість майна на суму 11212916 тис. крб.( в тому числі для якого встановлено пільги 1198136 тис. крб., тобто вартість об'єктів соціально культурного призначення до яких відноситься також і їдальня на 330 місць).

Суд першої інстанції беручи до уваги вказані договори, враховуючи положення ст.ст.20, 21 Закону України «Про власність», ст.ст.11, 24 Закону України «Про приватизацію державного майна», Положення про план приватизації, затв. наказом ФДМ України від 10.11.1992 року №476, вказує, що їдальня на 330 місць створена за рахунок власних коштів ОП «Чернівецький машинобудівний завод» та передана останньому у власність безоплатно під час його приватизації, проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно з приписами ст.128 ЦК України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 24 Закону України "Про приватизацію держаного майна" передбачено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно зі ст. 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені коштом Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства зі зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.

Таким чином, наведена норма права передбачає безоплатну передачу об'єктів соціально-побутового призначення, за умови створення даних об'єктів за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували створення спірного об'єкту соціально побутового призначення, а саме їдальні на 330 місць за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства. В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували факт: передачі спірного об`єкту саме у власність організації орендарів ОП "Чернівецький машинобудівний завод", передачі покупцю у статутний капітал цілісного майнового комплексу, вартість якого встановлена з врахуванням майна (об`єктів соціально-побутового призначення), щодо якого встановлені пільги, створення спірного об`єкту, як зазначалось вище, за рахунок коштів Фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) підприємства.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку, що позивачу не передавався в процесі приватизації підприємства об'єкт соціально-побутового призначення - їдальня на 330 місць, а перебування державного майна на балансі господарського товариства не породжує у балансоутримувача права власності на це майно (п. 7 роз`яснення ВАСУ від 02.04.1994р. № 02-5/225 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з судовим захистом права державної власності").

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державні органи приватизації здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Спірне майно не увійшло ні до статутного фонду товариства, а також до майна, що підлягало приватизації, ані до майна, яке було власністю ОП «Чернівецький машинобудівний завод» на момент приватизації, що виключає безоплатну передачу будівлі їдальні на 330 місць у власність без сплати її ціни, в порядку пільгової приватизації, передбаченої ч. 2 ст.24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Поряд з цим, відповідач звертає увагу суду на те, що до матеріалів справи долучено витяг з реєстру державного майна (арк. справи 50-58 т.ІІ) у якому на стор.1 помилково проставлена ознака «згідно статті 24 Закону України «Про приватизацію державного майна» (безоплатна передача державного майна) щодо їдальні на 330 місць, яка в процесі приватизації не ввійшла до статутного капіталу ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод», та що у листі (від 11.07.2012 року вих.№10-08-02164), РВ ФДМУ по Чернівецькій області просило не враховувати попередньо наданий додаток до апеляційної скарги від 05.11.2010р. №10-08-03325 - витяг з Реєстру державного майна, та повторно надав витяг з Реєстру державного майна за формою Іє-П (арк. справи 29 - 39 т.ІІІ).

Із матеріалів інвентаризації та ряду документів (листів, довідок, договорів та ін.) вбачається, що позивач впродовж багатьох років аж до 2009 року визнавав той факт, що об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі спірне у даній справі майно, не увійшли до його статутного фонду під час приватизації та залишились у державній власності.

Як уже зазначено вище, відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 08.07.2004р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 06.07.2004р. №578/13 та рішення №523/13 від 22.06.2004р., право власності на нежитлову будівлю їдальні, розташовану за адресою м. Чернівці, вул. Прутська, 16-6, загальною площею 1836,8 кв.м., зареєстровано за державою, в особі Кабінету Міністрів України в оперативному управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 04.05.2011р. у справі №5/199, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" до ВК Чернівецької міської ради, третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача виступають РВ ФДМУ по Чернівецькій області та ФДМУ про визнання недійсними п.1.3 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 22.06.2004р. №523/12 "Про присвоєння поштових адрес, розділ будинковолодінь, внесення змін у раніше прийняті рішення (делеговані повноваження)" та підпункту 1.1.1. п. 1.1 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 06.07.2004р. №578/13 "Про оформлення, підтвердження права власності на об'єкти нерухомого майна та внесення змін до рішення виконкому міської ради від 25.05.2004р. №427/10 із зазначеного питання (делеговані повноваження)", якими змінено поштову адресу будівлі їдальні площею 1 836,80кв.м. та оформлено право державної власності на цю будівлю.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2011 року залишено без змін рішення та постанову по справі №5/199. При цьому, ВГСУ відзначено, що будівля їдальні площею 1 836,80кв.м. на 330 місць не увійшла до статутного фонду ЗАТ "Чернівецький машинобудівний завод" (правонаступника ОП "Чернівецький машинобудівний завод"), яка належить до державної власності та перебуває на балансі товариства, суди не знайшли правових підстав для скасування оскаржуваних рішень, тому мотивовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції необгрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №15591132 від 14.01.2013 року (арк. справи 142-143 т.ІІІ)вбачається, що щодо ЗАТ «Чернівецький машинобудівний завод» (ідентифікаційний код 00217685) проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією.

Положеннями п.6 ч.1 ст.80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання , які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про її припинення.

Згідно із ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлений порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, абз.2 пункту 8 якої передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, провадження у справі припинити на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.

Клопотання апелянта (вих.№10-08-03635 від 13.11.2012 року) щодо повернення судового збору в розмірі переплаченої суми, що становить - 21,75 грн. (арк. справи 125 -126 т.ІІІ) підлягає до задоволення, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» та те, що скаржником за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду по даній справі сплачено платіжним дорученням № 179 від 19.07.2012 року судовий збір в розмірі - 826,50 грн.

Керуючись п.6 ч.1 ст.80, ст.ст.101, 102, 103,104,105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області задоволити частково.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2012 року по справі №5/174 скасувати, провадження у справі припинити.

Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернівецькій області (м.Чернівці, вул.Л.Кобилиці,21-А, код ЄДРПОУ 21432643) з Державного бюджету України 21,75 грн. зайво сплаченого судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кордюк Г.Т.

Кравчук Н.М.