Постанова

від 11.04.2012 по справі 5/174

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2012 № 5/174

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Сивака В.М. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

20.12.2011 року

по справі

№ 5/174 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом

Приватного виробничо-ремонтного підприємства «Мазсервіс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг»

про

стягнення 37 741,02 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року позовні вимоги приватного виробничо-ремонтного підприємства «Мазсервіс», з урахуванням уточнення позовних вимог, задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» на користь приватного виробничо-ремонтного підприємства «Мазсервіс» 34 010,66 грн. основного боргу, 146,65 грн. збитків від інфляції та 430,50 грн. 3% річних.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки запасних частин (послуг) з умовою про відстрочення платежу № 2 від 13.01.2010 року, в частині оплати.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі № 5/174 і прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заборгованість на суму 37 741,02 грн. відсутня, суд не надав належної оцінки накладним та актам виконаних робіт, вказаних відповідачем у відзиві на позов як належних доказів, з підстав їх невідповідності Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року відновлено товариству з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдинг» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 5/174.

Розпорядженнями секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами змінювався склад колегії суддів.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» надійшла заява про те, що судовий збір ним сплачено у відповідності до вимог п. 8 ч. 4 Закону України «Про судовий збір».

З такими доводами апелянта колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.

Так, за статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» з 01 січня 2012 року розмір мінімальної заробітної плати складає 1 073,00 грн.

Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви у суді першої інстанції становить 1 609,50 грн., а до суду апеляційної інстанції відповідно 804,75 грн.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.01.2010 року між приватним виробничо-ремонтним підприємством «Мазсервіс» - постачальник та товариством з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» - покупець укладено договір поставки запасних частин (послуг) з умовою про відстрочення платежу № 2, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві запасні частини (товар), виконувати ремонтні роботи (послуги) з умовою про відстрочення платежу, а покупець зобов'язується сплатити грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору - п. 1.1 договору /а.с. 15/.

Згідно п. 3.1. договору сума цього договору складає орієнтовну грошову суму у розмірі 300 000,00 грн.

Ціна товару вказується у накладних. Ціна послуг вказується в акті виконаних робіт (п. п. 3.2., 3.2.1. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони встановили, що платежі за цим договором за окрему партію товару (послуг) у відповідності з накладними (актами виконаних робіт) здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу, у наступному порядку та на наступних умовах, так п. 3.3.1. договору сторонами погоджено, що покупець повинен здійснити повну оплату партії товару (послуг) у відповідності із накладною (актом), в термін 10 робочих днів включно з моменту отримання партії товару (послуг), що підтверджується накладною (актом виконаних робіт), але не пізніше останнього банківського дня місяця, у якому отриманий даний товар (послуги).

Зобов'язання покупця щодо оплати партії товару (послуг) вважаються виконаними в повному обсязі та в строк з моменту зарахування на поточний рахунок Постачальника суми вартості партії товару (послуг), вказаній у накладній (акті), у строк наведений у п. 3.1. цього договору - п. 3.4. договору.

Відповідно до п. 4.2. договору моментом виконання обов'язку передати товар (послуги) вважається дата отримання товару (послуг) покупцем в місці поставки товару, вказаному у п. 4.1. цього договору, що підтверджується документально шляхом складання накладної або акту виконаних робіт.

По видаткових накладних № РН-0007197 від 30.12.2009 року, № РН-0000112 від 29.01.2010 року, № РН-0000528 від 16.02.2010 року, № РН-0000304 від 16.02.2010 року, № РН-0000553 від 18.02.2010 року, № РН-0000606 від 22.02.2010 року, № РН-0000656 від 04.03.2010 року, № РН-0000888 від 09.03.2010 року, № РН-0000951 від 12.03.2010 року, № РН-0001129 від 16.03.2010 року, № РН-0001166 від 17.03.2010 року, № РН-0001023 від 19.03.2010 року, № РН-0001244 від 19.03.2010 року, № РН-0001273 від 22.03.2010 року, № РН-0001359 від 24.03.2010 року, № РН-0001262 від 25.03.2010 року, № РН-0001423 від 26.03.2010 року, № РН-0001385 від 29.03.2010 року, № РН-0001567 від 01.04.2010 року, № РН-0001530 від 02.04.2010 року, № РН-0001596 від 07.04.2010 року, № РН-0001656 від 07.04.2010 року, № РН-0001700 від 08.04.2010 року, № РН-0001915 від 19.04.2010 року, № РН-0002030 від 20.04.2010 року; актах виконаних робіт: № АВР-000931 від 28.01.2010 р., № АВР-000924 від 29.01.2010 р., № АВР-000934 від 29.01.2010 року, № АВР-000947 від 16.02.2010 року, № АВР-000959 від 23.02.2010 року, № АВР-000962 від 02.03.2010 року, № АВР-000986 від 11.03.2010 року, № АВР-000988 від 12.03.2010 року, № АВР-000989 від 12.03.2010 року, № АВР-000990 від 12.03.2010 року, № АВР-000999 від 19.03.2010 року, № АВР-001005 від 22.03.2010 року, № АВР-000992 від 30.03.2010 року, № АВР-001023 від 02.04.2010 року, № АВР-001025 від 08.04.2010 року позивачем було поставлено товар та виконано послуги для відповідача на загальну суму 215 188,49 грн. /а.с. 17-49/.

За отриманий товар та надані послуги відповідач розрахувався частково, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 34 010,66 грн. на доказ часткової оплати матеріали справи містять копії банківських витягів /а.с. 77-92/.

Окрім того, станом на 10.06.2010 року сторонами складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків, за яким заборгованість відповідача становить 34 010,66 грн., акт підписаний без зауважень /а.с. 16/.

Господарський суд міста Києва, керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 625, 692, 712, 901, Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 232 Господарського кодексу України визнав позовні матеріали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погоджується з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Доказів оплати на спірну суму матеріали справи не містять.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 5.2. договору за порушення п. 3.1. цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару (послуг) за кожен день прострочення оплати.

Разом з цим, відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Щодо невідповідності довіреностей Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, то зазначене не спростовує заборгованості відповідача, а наявні в матеріалах справи докази, як-то видаткові накладні, акти виконаних робіт та банківські витяги підтверджують позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі № 5/174.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011 року у справі № 5/174 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стіомі-Холдінг» (код ЄДРПОУ 32827667, 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58) в доход державного бюджету судовий збір у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 33 коп. за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

3. Матеріали справи № 5/174 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.

12.04.12 (відправлено)