Ухвала

від 19.02.2013 по справі 1-478/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/176/13 Головуючий по 1 інстанції Категорія: ч.1 ст. 309 КК України Орленко В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого судді Євтушенка В Г.

суддів Биби Ю.В. , Вавріва І.З.

за участю:

прокурора Свищ Л.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора Дудки С.В., на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року, якою вирішено направити на додаткове розслідування прокурору м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

с. Молодецьке Маньківського району Черкаської області, проживаючого

в АДРЕСА_1, зареєстрованого в м. Черкаси,

АДРЕСА_2 раніше не судимого в силу ст. 88 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме в тому, що він на початку листопада 2011 року близько 13 години в лісосмузі неподалік ТОВ "Азот" в м. Черкаси незаконно без мети збуту придбав (зірвав верхівки кущів рослини коноплі), переніс та зберігав при собі та за місцем свого проживання: АДРЕСА_3, де також незаконно, шляхом сушіння та подрібнення верхівок рослини коноплі, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуана), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 13,74 грама, 08.12.2011 року 11-ї години неподалік від будинку № 172 по вул. Благовісній в м. Черкаси у нього було виявлено та вилучено працівниками міліції.

Суд вирішив повернути кримінальну справу на додаткове розслідування у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 на виклики в суд не з'явився, за вказаною органами слідства адресою не проживає і встановити його місце перебування суду не надається можливим, не дивлячись на те, що суд постановляв рішення про примусовий привід, про розшук обвинуваченого та про зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою. При цьому суд наголосив, що судові доручення від 03.12.2012 року та 13.12.2012 року, дані в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, про встановлення місця перебування та зміну обвинуваченому запобіжного заходу, не дивлячись на нагадування судом органу досудового слідства та прокурору, не виконані. За таких обставин суд дійшов висновку, що органи досудового слідства належним чином не з'ясували дані про особу обвинуваченого, своєчасно не застосували до нього запобіжний захід, який унеможливив би його ухилення від суду та забезпечив своєчасний розгляд справи по суті в розумні строки і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотного порушення судом вимог ч. 1 ст. 281 КПК України 1960 року. Посилається на роз'яснення, які містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року №2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" щодо неприпустимості безпідставного направлення справи на додаткове розслідування і вважає, що неявка підсудного в судові засідання та оголошення його в розшук не може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. На виконання рішення суду про розшук обвинуваченого Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області заведено розшукову справу та вживаються оперативно-розшукові заходи щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_3 про що суду надана письмова інформація, але на даний час встановити місцезнаходження останнього не представляється можливим. Прокурор вважає, що твердження суду про несвоєчасність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, який усував би можливість ухилення обвинуваченого від суду не конкретизоване і суперечить вимогам ст.ст. 150,155 КПК України. Справу просить направити на новий судовий розгляд в іншому складі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 22, 64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства прокурор і слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи з метою доказування події злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема це достовірні дані про його місце фактичного проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону органами досудового слідства не були виконані. В ході розслідування кримінальної справи не було вжито можливих і передбачених законом заходів для з'ясування необхідних і достатніх даних про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим обвинувачений ОСОБА_3 на виклики суду з невідомих суду причин не з'являвся на попереднє та в судові засідання, за вказаною органами слідства адресою не проживає і встановити його місце перебування суду не надається можливим, не дивлячись на те, що суд постановляв рішення про примусовий привід, про розшук обвинуваченого та про зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою. При цьому судові доручення від 03.12.2012 року та 13.12.2012 року, дані в порядку ст. 315-1 КПК України 1960 року, про встановлення місця перебування та зміну обвинуваченому запобіжного заходу, не дивлячись на нагадування судом органу досудового слідства та прокурору, не виконані, що об'єктивно вказує на неможливість усунути таку неповноту в судовому засіданні.

Тобто, судом вжито передбачених законом заходів забезпечення судового розгляду справи, здійснити який не надається можливим із-за не встановлення досудовим слідством достатніх даних про особу обвинуваченого.

Згідно ст.281 КПК України 1960 року та відповідно до роз'яснення, що міститься в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. N 2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", кримінальну справу може бути направлено на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового розслідування, які суд позбавлений можливості усунути в судовому засіданні.

У даному випадку за вказаних обставин суд дійсно позбавлений можливості в судовому засіданні усунути виявлену неповноту досудового слідства і забезпечити своєчасний судовий розгляд справи по суті в розумні строки, а тому є законним рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування, в ході якого необхідно вжити всіх передбачених діючим кримінальним процесуальним законом заходів для забезпечення ефективності досудового розслідування, збирання та перевірки доказів з метою встановлення обставин, зокрема і тих, які характеризують особу підозрюваного та його місцезнаходження.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2012 року про направлення на додаткове розслідування прокурору м. Черкаси кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України залишити без змін, а апеляцію прокурора Дудки С.В. - без задоволення.

Головуючий

Судді