Ухвала

від 09.12.2013 по справі 1-478/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-478/12 Головуючий у І інстанції Хрипун С.В. Провадження № 11/780/813/13 Доповідач у 2 інстанції Ігнатюк Категорія 22 09.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого-судді Ігнатюка О.В.,

суддів - Левчука О.Д., Свінціцької О.П.,

при секретарі - Волкотруб О.О.,

з участю:

прокурора - Красківського В.В.,

засудженої - ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_1,ОСОБА_3,

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

представника потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляції старшого прокурора прокуратури Києво-Святошинського району, потерпілого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3, засудженої ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2013 року,

в с т а н о в и л а:

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.06.2013 року,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Миколаївка, Бородинського району, Одеської області, українку, громадянку України, освіта вища, одружену, працюючу на посаді директора ТОВ «Веста», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області 03.06.2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимої,

засуджено за ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України, із застосуванням ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, що належить засудженій;

стягнуто у відшкодування завданої матеріальної шкоди: на користь ОСОБА_6 - 50 000 грн.; на користь ОСОБА_7 - 742 440 грн. 80 коп.; на користь ОСОБА_15 - 172 117 грн. 75 коп.; на користь ОСОБА_5 - 540 280 грн.; на користь ОСОБА_16 - 40 000 грн.; на користь ОСОБА_4 - 240 000 грн.; на користь ОСОБА_12 - 98 000 грн.; на користь ОСОБА_9 - 50 000 грн; на користь ОСОБА_10 - 46 000 грн.; на користь ОСОБА_11 -140 095 грн. 10 коп.;

Вирішене питання про речові докази.

Відповідно до вироку, ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою, в період часу з жовтня 2003 року по весну 2007 року в денний час доби, знаходячись в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_6, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_6 в розмірі 10 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 50 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин ОСОБА_2, в період часу з листопада 2003 року по липень 2008 рік в невстановлений досудовим слідством час та місці, передала процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 9 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 45 000 гривень, з метою створення у потерпілого штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілого.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання довірою, в період часу з 2004 року по літо 2008 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_13, висловивши вигідну пропозицію отримання відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в розмірі 35 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 175 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 175 000 грн.

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин, ОСОБА_2 в період часу з 2004 року до початку літа 2009 року, у невстановлений досудовим слідством час за адресою: АДРЕСА_3, передала потерпілому ОСОБА_13 відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 25 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 126 250 гривень, з метою створення у потерпілого штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілого.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, весною 2005 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_7, висловивши вигідну пропозицію отримання грошової позики, яку вона обіцяла по першій вимоги повернути потерпілій, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 в розмірі 54 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 270 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 270 000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, в період часу з весни 2005 року по весну-2007 року в денний час доби, знаходячись на території ринку «Борщагівський ринок господарчих товарів» торгівельне місце НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_5, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_7, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_7 в розмірі 57 412 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 287 060 гривень, та 30 372 євро, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 182 232 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 469 292 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, в серпні 2005 року в денний час доби, знаходячись на території ринку «Борщагівський ринок господарчих товарів» торгівельне місце НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_5, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_15., висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_15 в розмірі 21 205 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 107 085 гривень 25 копійок, та 9 425 євро, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 65 032 гривень 50 копійок, загальна сума становить 172 117 гривень 75 копійок, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 172 117 гривень 75 копійок.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, 17.03.2007 року в денний час доби, знаходячись на першому поверху магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», за адресою: АДРЕСА_6, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_8, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 30 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 165 000 гривень, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 165 000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою, в період часу з березня 2007 року по 28.06.2008 року, в денний час доби, знаходячись на жилому масиві Троєщина в Деснянському районі в м. Києві, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_8, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 15 407 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 77 035 гривень 50 копійок, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 77 035 гривень 50 копійок.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання, 03.09.2007 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_7, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_5, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в розмірі 10 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 50 500 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 50 500 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, 10.09.2007 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_7, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_5, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в розмірі 30 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 150 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 150 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 01.03.2008 року приблизно о 09 годині, знаходячись в нежилому приміщені відділення №35 ТОВ «Укрпромбанк» за адресою: м.Ки'їв, вул. Княжий Затон, 15, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_16, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_16 в розмірі 40 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, ОСОБА_2 в період часу з квітня 2008 року по березень 2009 року в денний час доби, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_8, передала процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 14 400 гривень, з метою створення у потерпілої штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілої.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою, весною 2008 року в денний час доби, знаходячись в м. Києві, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_4, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_4 в розмірі 20 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 100 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 100 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою, весною 2008 року в денний час доби, знаходячись біля метро Дружби Народів в Печерському районі в м. Києві, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_4, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами останнього в розмірі 28 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 140 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 140 000 гривень.

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин ОСОБА_2, в період часу з весни 2008 року по літо 2008 року у невстановлені досудовим слідством місці та час, передала ОСОБА_4 процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 2000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 10 100 гривень, з метою створення у потерпілого штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілого.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, 01.06.2008 року в денний час доби, знаходячись в нежилому приміщені за адресою: АДРЕСА_2, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_5, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в розмірі 70 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 339 780 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 339 780 гривень.

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин, ОСОБА_2, в період часу з жовтня 2007 року по червень 2008 року, в невстановлені досудовим слідством місці та час, передала ОСОБА_5 процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 2 000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 10 100 гривень, з метою створення у потерпілого штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілого.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, в період часу з липня 2008 року по 05.12.2008 рік в денний час доби, знаходячись на жилому масиві Троєщина в Деснянському районі в м. Києві, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_8, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 126 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 693 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 693 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 16.01.2009 року у вечірній час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_9, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_9, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами останньої в розмірі 50 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 50 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин, ОСОБА_2, 16.02.2009 року в денний час доби за адресою: АДРЕСА_9, передала ОСОБА_9 процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 5 000 гривень, з метою створення у потерпілої штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілої.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 01.04.2009 року в ранковий час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_10, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_10, висловивши вигідну пропозицію обміняти валюту в еквіваленті долари США на грошову одиницю гривню вище ніж становлення курсу НБУ на дату проведення операції, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_10 в розмірі 46 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду розмірі 46 000 гривень.

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин ОСОБА_2, в травні 2009 року в денний час доби за адресою: АДРЕСА_10, передала ОСОБА_10 процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 180 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 1 386 гривень, та літом 2009 року в денний час доби за адресою: АДРЕСА_10, передала ОСОБА_10 процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 3 600 гривень, з метою створення у потерпілої штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілої.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання довірою, 24.04.2009 року в денний час доби, знаходячись біля приміщення банку на жилому масиві Харківський в Дарницькому районі в м. Києві, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_8, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 54 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 415 800 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 415 850 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 08.05.2009 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3, зловживаючи довірою раніше знайомого потерпілого ОСОБА_13, висловивши вигідну пропозицію обміняти валюту в еквіваленті долари США на грошову одиницю гривню вище ніж становлення курсу НБУ на дату проведення операції, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_13 в розмірі 5 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення злочину становить 38 500 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпілий добровільно передав ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілому матеріальну шкоду в розмірі 38 500 гривен.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом зловживання довірою, на початку вересня 2009 року у вечірній час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_11, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_11, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_11 в розмірі 17 536 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 140 095 гривень 10 копійок, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 140 095 гривень 10 копійок.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 05.09.2009 року в ранковий час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_12, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_12, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_12 в розмірі 20 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 05.11.2009 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_12, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_12, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_12 в розмірі 10 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, на початку листопада 2009 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_12, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_12, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_12 в розмірі 6 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилася на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 6 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, в кінці листопада 2009 року у в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_12, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_12, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_12 в розмірі 12 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 12 000 грн.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 29.12.2009 року в ранковий час доби, знаходячись біля приміщення банку ПАТ «АКБ «КИЇВ» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 14, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_12, висловивши вигідну пропозицію отримання грошових відсотків від надання їй грошової позики, повторно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_12 в розмірі 50 000 гривень, не маючи наміру їх повертати, які потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманими грошовими коштами, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 50 000 гривень.

В подальшому з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний нею злочин, ОСОБА_2, в січні 2010 року в денний час доби за адресою: АДРЕСА_12, передала процентні відсотки в розмірі грошових коштів у сумі 1500 гривень, в лютому 2010 року - у сумі 1500 гривень, на початку 2011 року - у сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на час скоєння злочину становить 3 979 гривень 50 копійок, з метою створення у потерпілої штучного уявлення про виконання взятих на себе зобов'язань та створення нібито цивільно-правових відносин з метою приховування скоєного нею злочину та завідомо злочинного умислу на заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами потерпілої.

Крім того, ОСОБА_2 з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, літом 2011 року в денний час доби, знаходячись за адресою: АДРЕСА_4, зловживаючи довірою раніше знайомої потерпілої ОСОБА_7, висловивши пропозицію надання їй ювелірного виробу, як зразка при виготовленні для себе аналогічного ювелірного виробу, повторно заволоділа майном ОСОБА_7, а саме ювелірним виробом - ланцюгом, виготовленого з металу жовтого кольору, вагою 8 грам, вартістю 3 148 гривень 81 копійка, не маючи наміру його повертати, який потерпіла добровільно передала ОСОБА_2

Отриманим майном, ОСОБА_2 розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій матеріальну шкоду в розмірі 3148 гривень 81 копійка.

Своїми діями, що виразилися:

за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_6, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене у великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України;

за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_13 у сумі 175 000 грн., ОСОБА_7 у сумі 469 292 грн., ОСОБА_15 у сумі 172 117 грн. 75 коп., ОСОБА_8 у сумі 165 000 грн. у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у особливо великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України;

за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_8 у сумі 77 035 грн. 50 коп., ОСОБА_5 у сумі 50 500 грн., у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 у сумі 150 000 грн., у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у особливо великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_16, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, що завдало потерпілій значної шкоди, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України;

за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_5 у сумі 339 780 грн., ОСОБА_8 у сумі 693 000 грн., у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у особливо великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України;

за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілим, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 у сумі 415 800 грн., у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у особливо великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_13 у сумі 38 500 грн., у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_11, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, у великих розмірах, вчинила злочин, передбачений ч.3 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном потерпілої ОСОБА_12, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілій, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України;

за епізодом заволодіння майном та золотим ланцюжком потерпілої ОСОБА_7, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство) вчинене повторно, вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженої та доведеність її вини, указав на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої, внаслідок його м'якості. Зазначив, що судом належним чином не надано оцінку тим обставинам, що засуджена вчинила злочини середньої тяжкості, тяжкий та особливо тяжкий злочини, будь-яку шкоду не відшкодувала, обставини, що пом'якшують її покарання відсутні та не враховано позицію потерпілих, які наполягали на максимальному покаранні ОСОБА_2 Просив вирок скасувати та призначити ОСОБА_2 покарання, із застосуванням ст.70 КК України, у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить їй на праві власності.

В своїй апеляції потерпілий ОСОБА_4 не погодився з вироком в частині задоволення цивільного позову. Вказав, що 02.11.2009 року ОСОБА_2 підписала договір позики про отримання від нього 396 000 гривень, що за домовленістю сторін становило 48 000 доларів США та обіцяла повернути їх до 20.11.2009 року, а за вироком з ОСОБА_2 на його користь було стягнуто суму завданої шкоди в розмірі 240 000 грн. Із урахуванням вимог ст.ст. 533; 536 ЦК України, зазначив, що сума збитків, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 повинна становити 383 664 грн. та проценти в розмірі 483 416 грн.64 коп., а всього 867 080 грн. 60 коп. Просив вирок змінити частково в частині задоволення цивільного позову та стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування завданої матеріальної шкоди указану суму.

В апеляції потерпілий ОСОБА_5 не погодився з вироком в частині задоволення цивільного позову. Вказав, що ОСОБА_2 взяла у нього в борг гроші на загальну суму 110 000 доларів США, що підтвердила розписками, а за вироком на його користь було стягнуто суму завданої шкоди в сумі 540 280 грн. Із урахуванням вимог ст. 533 ЦК України, стверджує, що сума збитків, яка підлягає стягненню на його користь з ОСОБА_2 повинна становити 879 230 грн. Просив вирок змінити частково в частині задоволення цивільного позову та стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування завданої матеріальної шкоди указану суму.

В апеляції захисник ОСОБА_1 вказав на незаконність вироку та необхідність його скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. В обґрунтування доводів скарги вказав на порушення принципу змагальності під час розгляду справи, оскільки попри захворювання засудженої, її клопотання про зупинення розгляду справи залишалися без задоволення, суд видаляв підсудну з залу суду мотивуючи це тим, що вона порушує порядок та проводив допит потерпілих за відсутності як засудженої так і її захисників. Зазначив, що підсудна не змогла реалізувати своє право на останнє слово та виступ у дебатах. Стверджував, що із кожним з потерпілих ОСОБА_2 укладала процентні договори позик та підтверджувала їх розписками, в період з 2001 по 2008 роки добросовісно та вчасно виконувала всі зобов'язання, на судовому слідстві визнала свої особисті боргові зобов'язання з усіма потерпілими в повному обсязі, навіть за відсутності розписок. Зазначив, що в діях засудженої був відсутній умисел на вилучення майна (грошей) з володіння законних власників шляхом обману чи зловживання довірою, тобто відсутній склад злочинів, передбачених ч.2, ч.3, ч.4 ст.190 КК України. Просив вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд та у зв'язку з тяжким станом здоров'я ОСОБА_2 змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший не пов'язаний із триманням під вартою.

В апеляції захисника ОСОБА_3 вказано на незаконність вироку та необхідність його скасування внаслідок порушення норм кримінально-процесуального закону. В обґрунтування доводів скарги указав на безпідставність відхилення судом клопотання про призначення судово-медичної експертизи засудженої. Зазначив, що допит потерпілих проводився за відсутності ОСОБА_2, внаслідок чого вона була позбавлена можливості дати свої пояснення та коментарі по суті їх свідчень. Стверджує, що у протоколі судового засідання від 28.03.2013 року були внесені дописки про те, що підсудна неодноразово перебиває суддю і суддя робить їй зауваження, чого насправді не було, а на клопотання про ознайомлення зі звукозаписом судового засідання відповіли відмовою. Також вказав, що один із понятих, який брав участь під час обшуку в квартирі ОСОБА_2 не був допитаний судом, що ставить під сумнів законність добутих речових доказів та подальше кримінальне слідство взагалі.

В доповненні до апеляції указав на існування численних невідповідностей між записами у протоколі судового засідання та фактичним перебігом справи. Зазначив, що судом в порушення ст.369 КПК України, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Просив вирок скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

У апеляції засудженої ОСОБА_2 указано на незаконність вироку та недоведеність її вини у вчиненні злочинів. В обґрунтування доводів апеляції засуджена зазначила про порушення принципу змагальності, рівності та права на захист внаслідок її хвороби та упередженості судді Хрипун С.В. щодо неї. Просила вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд або особисту поруку.

В запереченні на апеляцію потерпілого ОСОБА_5, засуджена ОСОБА_2 указала, що грошей у ОСОБА_5 в борг не брала, оскільки у них був спільний бізнес та існували договірні відносини на основі розписок. Характер цивільно-правових відносин підтверджують і рішення судів за позовами її бізнес-партнерів ОСОБА_8 та ОСОБА_13 Зазначила, що при допиті ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_18 вона та її адвокати присутні не були, а тому здобуті у такий спосіб докази не можуть вважатися законними. Стверджувала, що в судовому засіданні зовсім не досліджувались правочинні документи, не були взяті до уваги покази ОСОБА_5 про отримання будь-яких коштів та покази ОСОБА_18 На момент 01.06.2008 року, у неї в розпоряджені залишалося ще 13 000 доларів США, з яких він отримував відсотки.

В заперечені на апеляцію потерпілого ОСОБА_4, засуджена ОСОБА_2 указала, що у неї ніколи не було умислу на вчинення злочину, передбаченого ст.190 КК України. Дата вчинення правочину визначена судом правильно - весна 2008 року, а розписка від 02.11.2009 року виникла, бо ОСОБА_4 згубив дві попередні за 2008 рік. До цього часу ОСОБА_4 отримував відсотки, а в 20-х числах листопада відбувся розрахунок із ним. Розписку від 02.11.2009 року він їй повернув, і написала іншу про отримання ним 396 000 грн. Зазначила, що розпискою, якою зараз володіє ОСОБА_4 була вилучена у неї під час обшуку 14.03.2012 року. Також указала, що під час допиту ОСОБА_4 вона присутня не була, чим були порушені її права, судом не досліджувалися правочинні документи, не були взяті до уваги показання ОСОБА_4 про отримання ним грошових коштів. Просила визнати апеляцію потерпілого такою, що не підлягає задоволенню.

В запереченні на апеляцію прокурора засуджена ОСОБА_2 зазначила, що прокурором не вказано та не обґрунтовано, що саме суд повинен був врахувати щодо тяжкості скоєного злочину, не наводить фактів, які не були враховані судом. Стверджувала, що судом не враховано того факту, що нею дійсно виконувалися всі зобов'язання за всіма договорами, що свідчить про відсутність складу інкримінованих злочинів. Зазначила, що невизнання нею вини у вчиненні злочину прокурор визначив як обтяжуючу обставину, хоча вона не входить до переліку, передбачених ст.67 КК України. Поряд із цим, не враховано обставини, що вона є особою похилого віку, раніше не судима, ветеран праці, працююча пенсіонерка, має поганий стан здоров'я та інші. Вказівка прокурора на те, що потерпілі наполягали на максимальному покаранні для неї не відповідає дійсності, оскільки вони взагалі не висловлювалися з цього приводу. Просила апеляцію прокурора визнати такою, що не підлягає задоволенню.

В доповненні до апеляції ОСОБА_2 вказала на цивільно-правововий характер відносин з потерпілими та на відсутність у її діях складу інкримінованих злочинів. Досудове та судове слідство було проведено необ'єктивно та з порушеннями закону, а показання потерпілих на цих стадіях суттєво відрізняються. Зазначила, що протягом 2010-2012 не переховувалася, брала участь у багатьох заходах, вказала на поганий стан здоров'я що значно погіршився під час проведення досудового та судового слідства, а тому застосований до неї запобіжний захід у виді тримання під вартою вважала таким, що не відповідає вимогам закону. Крім цього, вказала на порушення вимог ст.ст. 370; 371; 368; 369 КПК України та інших.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який підтримав апеляцію, підтвердив її доводи, просив її задовольнити, вирок в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок, яким призначити засудженій покарання у відповідності до вимог, заявлених у апеляції. Апеляції засудженої та її захисників із поданими до них доповненнями вважав не обґрунтованими та просив залишити їх без задоволення, апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважав необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення;

засудженої ОСОБА_2, яка свою апеляцію підтримала, підтвердила доводи цієї апеляції, вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах вважала не доведеною, просила вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю складу злочину. В обґрунтування вказала на цивільно-правовий характер взаємовідносин з потерпілими. Вказала на порушення принципу змагальності та рівності під час судового розгляду та порушення права на захист, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Підтримала апеляції своїх захисників з поданими до них доповненнями та просила їх задовольнити, апеляцію прокурора вважала не обґрунтованою та просила залишити її без задоволення, апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважала необґрунтованими та просила залишити їх без задоволення;

захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, який свою апеляцію підтримав, підтвердив доводи цієї апеляції, вину засудженої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй злочинах вважав не доведеною, просив вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в діях засудженої складу злочину. В обґрунтування вказав на порушення принципу змагальності. Вказав на істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та цивільно-правовий характер відносин засудженої з потерпілими. Підтримав апеляційні скарги засудженої та захисника із поданими до них доповненнями, підтвердив їх доводи та просив їх задовольнити, апеляцію прокурора вважав не обґрунтованою та просив залишити її без задоволення, апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважав необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення;

захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який свою апеляцію із поданим до неї доповненням підтримав, підтвердив доводи цієї апеляції, вину засудженої ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй злочинах вважав не доведеною, просив вирок скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в діях засудженої складу злочину. Вказав на істотне порушення кримінально-процесуального закону та безпідставне відхилення клопотання про проведення судово-медичної експертизи. Послався на те, що зібраним у справі доказам була дана не правильна юридична оцінка. Підтримав апеляції засудженої та захисника із поданими до них доповненнями, підтвердив їх доводи та просив їх задовольнити, апеляцію прокурора вважав не обґрунтованою та просив залишити її без задоволення, апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважав необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення;

потерпілого ОСОБА_5, який свою апеляцію підтримав, підтвердив доводи цієї апеляції, вважав вирок незаконним в частині задоволення цивільного позову. Заперечував проти апеляцій засудженої та її захисників разом із поданими до них доповненнями, підтримав апеляцію прокурора та просив її задовольнити;

потерпілого ОСОБА_4, який свою апеляцію підтримав, підтвердив доводи цієї апеляції, вважав вирок незаконним в частині задоволення цивільного позову. Заперечував проти апеляцій засудженої та її захисників разом із поданими до них доповненнями, підтримав апеляцію прокурора та просив її задовольнити;

представника потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_14, який заперечував проти апеляцій засудженої та її захисників разом із поданими до них доповненнями, підтримав апеляцію прокурора та просив її задовольнити, апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважав обґрунтованими та просив їх задовольнити;

потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_10, які заперечували проти апеляцій засудженої та її захисників разом із поданими до них доповненнями, підтримали апеляцію прокурора та просили її задовольнити, апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вважали обґрунтованими та просили їх задовольнити;

провівши у справі судове слідство, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, доповнень та заперечень до них, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не підлягають до задоволення, апеляції засудженої ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Доводи апеляції захисника щодо неналежної правової оцінки зібраних у справі доказів, наявності суперечностей у доказах прийнятих судом та показань потерпілих, неприйняття доказів, які виправдовують засуджену і, як наслідок цього, щодо хибності висновків суду про доведеність вини засудженої у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст.190 КК України не ґрунтується на матеріалах справи. Так, висновки суду про доведеність вини засудженої у вчинені злочинів, за обставин, наведених у вироку стверджуються зібраними у справі доказами, серед яких: показання потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_4, відповідно до яких дійсно засуджена брала грошові кошти і зобов'язувалась повернути їх по першій вимозі, багаточисленними розписками відповідно до яких засудженій дійсно у час, в місці та за обставин, наведених судом у вироку були передані грошові кошти факт написання яких та отримання коштів засудженою не оспорювався, показаннями самої засудженої під час проведення очних ставок із потерпілими ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, де вона визнала факт отримання коштів в розмірі наведеному судом у вироку, інші докази. Дослідивши указані докази, проаналізувавши їх та давши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини засудженої у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Колегія суддів звертає увагу на те, що указані докази не містять суперечностей, узгоджуються між собою, зібрані із дотриманням вимог КПК у зв'язку із чим судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про можливість прийняття цих доказів.

Кваліфікація дій засудженої за ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України є правильною.

Щодо доводів апеляції засудженої та її захисників щодо порушення принципу змагальності та рівності, то вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, а доводи щодо порушення права на захист не підтверджуються матеріалами справи. Так, із протоколу судового засідання вбачається, що головуючим засудженій неодноразово було зроблено зауваження про порушення порядку в судовому засіданні, а після системного порушення порядку, засуджену було видалено із залу судового засідання до кінця судового слідства. Крім того, в судовому засіданні багаторазово заявлялися клопотання засудженою або її захисниками про оголошення перерви в судовому засіданні у зв'язку із поганим самопочуттям, які головуючим суддею задовольнялися та до приміщення суду викликалася карета швидкої допомоги.

Таким чином засуджену на думку колегії суддів, обґрунтовано було видалено із залу судового засідання, тому розгляд справи у її відсутність за цих обставин, в тому числі і вчинення судових дій не можливо розцінювати як порушення процесуальних прав засудженої.

Не обґрунтованими є доводи апеляцій захисників та засудженої щодо неповноти проведеного досудового та судового слідства. Із матеріалів справи вбачається, що усі обставини справи встановлені із належною повнотою.

Доводи апеляцій засудженої та її захисників про відсутність в діях засудженої складу злочину та наявності між засудженою та потерпілими виключно цивільно-правових відносин не ґрунтуються на матеріалах справи.

Отримання грошових сум у значних розмірах від значної кількості громадян, відсутність можливості повернення зазначених коштів у повному обсязі протягом певного періоду часу, ухилення засудженої від спілкування із потерпілими з приводу повернення боргу указують на те, що засуджена заволоділа грошовими коштами потерпілих (та іншим майном в одному випадку) шляхом зловживання їх довірою. Зазначені обставини у поєднанні із фактами не повернення зазначеного вище майна та відсутності даних про реальну можливість його повернути указує на те, що отримуючи майно у своє користування засуджена не мала на меті повернення потерпілим цього майна, звернула це майно на свою користь, що указує на вчинення нею злочинів, передбачених ст.190 КК України за різними її частинами, в залежності від розміру майна, яке було звернуте на її користь.

Посилання засудженої на факт повернення майна (грошових коштів), виплату значних відсотків за договорами позик не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, спростовується як показаннями потерпілих, так і наявними у справі розписками, де відсутні будь-які записи про повернення грошових коштів.

Посилання засудженої на неправомірні дії працівників міліції, пов'язаних із вилученням у неї розписок, колегія суддів вважає надуманими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Факт часткового повернення засудженою потерпілим грошових сум у незначних розмірах, колегія суддів розцінює як намагання засудженої створити уяву у потерпілих щодо наявності у неї намірів повернути грошові кошти та створення умов для отримання грошових коштів у інших громадян в майбутньому.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції засудженої та захисників в частині неповноти з'ясування обставин справи, істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, та не доведеності наявності в діях засудженої складу злочину не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Щодо цих обставин судом першої інстанції у вироку зроблені обґрунтовані висновки, а тому вирок в цій частині залишається без змін, а апеляції у цій частині - без задоволення.

Доводи апеляції прокурора про необхідність посилення призначеного засудженій покарання, не ґрунтується як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.

При призначені покарання засудженій ОСОБА_2, суд першої інстанції в достатній мірі врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу засудженої, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Наведене указує на те, що покарання засудженій призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженої та попередження нових злочинів. Підстав для посилення покарання колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апеляцій потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про зміну вироку в частині задоволення цивільних позовів в частині збільшення суми стягнення завданої матеріальної шкоди, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Розглядаючи питання в частині цивільних позовів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, оскільки як вбачається із матеріалів справи потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 цивільні позови не заявлялись, на що суд першої інстанції увагу не звернув.

З огляду на положення ст.28 КПК України(редакції 1960 року), пред'явлення цивільного позову, є необхідною умовою для відшкодування майнової шкоди завданої злочином. Не заявлення цивільних позовів є перешкодою для стягнення грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди, навіть, якщо особу визнано у справі цивільним позивачем.

У зв'язку із даними обставинами вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року підлягає скасуванню в частині задоволення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Поряд із тим, Апеляційний суд Київської області звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.28 КПК України (редакції 1960 року), особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок Києво-Святошинського районного суду від 06 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню в зазначеній вище частині чим частково задовольняються апеляції захисників та засудженої.

Керуючись ст.ст.365; 366 КПК України 1960 року та п.7 розділу XI перехідних положень КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Апеляції потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Апеляції засудженої ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати в частині задоволення цивільних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В іншій частині вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 червня 2013 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Судді

Ігнатюк О.В. Левчук О.Д. Свінціцька О.П.