Постанова

від 01.12.2008 по справі 21/281

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/281

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

01.12.08 р.                                                                                          № 21/281          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Шевченко  В. Ю. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Мостової  Г. І.

                                                  Тарасенко К. В.

секретар судового засідання          Олійник О.Л.

В судове засідання з'явились представники сторін

від позивача:не з'явились

від відповідача: Шимка М.В. –паспорт КН №446757 від 29.07.1997р., голова об'єднання

розглянувши апеляційну скаргу Гадяцького виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення господарського суду Полтавської області від 01.09.2008 року

по справі №21/281 (суддя Тимченко Б.П.)

за позовом          Гадяцьке виробниче управління житлово-комунального господарства

до          Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Пріма”

про                    стягнення 9958, 64 грн.,

в с т а н о в и в :

Гадяцьке виробниче управління житлово-комунального господарства звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Пріма” про стягнення 9958, 64 грн. (а.с.2-3).

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути 9374,27грн, в тому числі 3743,65 грн. основного боргу, 2639,41грн. пені, 2503,52грн. інфляційних витрат та 487,69 грн. 3% річних (а.с.26-27).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 01.09.2008р. по справі №21/281 позовні вимоги задоволено частково - стягнуто 4328,02грн. основного боргу. В іншій частині позову відмовлено (а.с.61-62).

Не погоджуючись із рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Апеляційну скаргу він обґрунтовує тим, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Відповідач рішення місцевого суду не оскаржував, згідно ст.96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу від 25.11.2008р., в якому просить залишити рішення без змін та повідомляє про наміри розрахуватися повністю.

В судовому засіданні 01.12.2008р. представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував. Представник позивача надіслав клопотання розглядати справу без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія апеляційного суду виходить із наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, між Гадяцьким виробничим управлінням житлово-комунального господарства та Об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку „Пріма” були укладені: договір №70 від 01.01.2004р., додаткова угода від 09.09.2005р., договір №70 від 01.01.2006р., додаткова угода від 04.03.2007р., договір №87 від 01.01.2008р. та додаткова угода від 01.03.2008р., згідно яких позивач надавав відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а відповідач зобов'язувався оплачувати надані послуги (а.с.13-22).

Відповідно до зазначених договорів, в разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше третього числа місяця, що настає за розрахунковим (п.6).

За період з 01.07.2005р. по 07.07.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 4328,02грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується учасниками провадження.

Заявою від 15.08.2008р. позивач збільшив позовні вимоги і наполягає на стягненні заборгованості також і за липень 2008 р. в сумі 1927,26 грн. Тобто, фактично позивач збільшив позовну вимогу і доводить обґрунтованість стягнення основного боргу за період з 01.07.2005р. по 01.08.2008р. на загальну суму 6255,28грн.

В зазначеній заяві позивач також повідомляє про сплату відповідачем 2511,63 грн. основного боргу періоду з 01.07.2005р. по 07.07.2008р., та остаточно наполягає на стягненні 3743,65 грн. (6255,28грн.-2511,63грн.) основного боргу, 2639,41грн. пені, 2503,52грн. інфляційних витрат та 487,69 грн. 3% річних (а.с.26-27).

Під час апеляційного провадження до суду надійшов лист позивача про погашення відповідачем заборгованості в сумі 3743,65 грн. (вх. № 2-05/3950 від 01.12.2008 р.), а відповідач надав копії відповідних платіжних документів.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого суду має бути скасоване частково, виходячи із наступного.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін).

Частина 1 ст.901 ЦК України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договори №70 від 01.01.2004р., №70 від 01.01.2006р. та №87 від 01.01.2008р. містять положення про те, що платежі здійснюються не пізніше третього числа місяця, що настає за розрахунковим.

У зазначений строк відповідач не повністю розрахувався за отримані послуги, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується і самим відповідачем. Станом на 07.07.2008р. заборгованість становила 4328,02грн., а станом на 01.08.2008р. - 3743,65 грн.

Відповідач наявність заборгованості на час звернення позивача з позовом не спростовував, апеляційному суду надав підтвердження сплати основного боргу та посилався на складне фінансове становище.

Таким чином, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 15.08.2008р., стягнення основного боргу в розмірі 3743,65 грн. є обґрунтованими, а рішення місцевого суду в цій частині відповідає діючому  законодавству і має бути залишене без змін.

Місцевий суд безпідставно стягнув з відповідача 584,37 грн. основного боргу (4328,02 грн.-3743,65 грн.), оскільки з урахуванням заяви від 15.08.2008р., позивач на стягненні цієї суми не наполягав.

В частині стягнення основного боргу в сумі 2511,63 грн., який був сплачений відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Оплата відповідачем 3743,65 грн. основного боргу під час розгляду апеляційної скарги не є підставою для зміни рішення місцевого суду в цій частині, але вказана обставина має бути врахована під час виконавчого провадження для запобігання повторного стягнення цієї суми.

Відповідно договорів №70 від 01.01.2004р., №70 від 01.01.2006р. та №87 від 01.01.2008р., за несвоєчасне внесення платежів за послуги відповідач несе відповідальність шляхом сплати пені (п.18.2).

Згідно ч.1 та 2 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути пені за період з липня 2005р. по 02.07.2008р. на загальну суму 2639,41грн. (а.с.26-27).

Таким чином, вказана вимога позивача має бути задоволена частково в сумі 344,79грн., оскільки сума пені підлягає стягненню за шість місяців, а не за весь період наявності заборгованості. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Частина 2 статті 625 ЦК України перебачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення 2503,52грн. інфляційних витрат та 487,69 грн. 3% річних є похідною від вимоги про стягнення боргу за поставлений товар. Вказані розрахунки відповідачем не спростовані і діючому законодавству відповідають. Відповідач, на якого ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, покладається обов'язок довести виконання взятого зобов'язання належним чином, вказану обставину не довів.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання відповідача на скрутне фінансове становище, оскільки вказані обставини не є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України порушення норм матеріального чи процесуального права, є підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Виходячи із наведеного, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 01.09.2008р. має бути скасоване: в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу на суму 584,37 грн. (4328,02грн.–3743,65грн.), а також в частині відмови в стягненні пені на суму 344,79грн., 3% річних на суму 487,69грн. та інфляційних витрат на суму 2503,52грн.

Судова колегія апеляційного господарського суду постановляє нове рішення, яким задовольняє позов в частині стягнення пені на суму 344,79грн., 3% річних на суму 487,69грн. та інфляційних витрат на суму 2503,52грн.

В частині стягнення основного боргу в сумі 2511,63 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

В решті рішення місцевого суду має бути залишене без змін.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, державне мито з позивача за збільшення ціни позову відповідно до заяви від 15.08.2008р., підлягає стягненню на користь Державного бюджету. За наслідками розгляду апеляційної скарги судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1-1 ст. 80 ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу Гадяцького виробничого управління житлово-комунального господарства на рішення господарського суду Полтавської області від 01.09.2008 року задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду Полтавської області від 01.09.2008 р. у справі №21/281 скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 584,37 грн., а також в частині відмови в стягненні пені на суму 344,79грн., 3% річних на суму 487,69грн. та інфляційних витрат на суму 2503,52грн.

3. Прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Гадяцького виробничого управління житлово-комунального господарства в частині стягнення пені на суму 344,79грн., 3% річних на суму 487,69грн. та інфляційних витрат на суму 2503,52грн. задовольнити.

В частині стягнення основного боргу в сумі 2511,63 грн. провадження у справі припинити.

4. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області 01.09.2008р. у справі №21/281 залишити без змін.

5. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Полтавської області 01.09.2008р. у справі №21/281 в наступній редакції.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Пріма” (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Гагаріна, 76-А, р/р 26006301105 в Гадяцькому відділенні №3232 ВАТ „Державний ощадному банку України”, МФО 391021, код 25976185) на користь Гадяцьке виробниче управління житлово-комунального господарства (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Драгоманова, 22, р/р 26008446 в Гадяцькій філії АБ „Полтава-банк”, МФО 331360, код 03351852) 3743,65 грн. основного боргу, 344,79грн. пені, 487,69грн. 3% річних, 2503,52грн. інфляційних витрат, 130,10 грн. витрат на сплату державного мита та 89,11 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Стягнути з Гадяцького виробничого управління житлово-комунального господарства (37300, Полтавська область, м. Гадяч, вул. Драгоманова, 22, р/р 26008446 в Гадяцькій філії АБ „Полтава-банк”, МФО 331360, код 03351852) на користь Державного бюджету - 19,27 грн. державного мита.

7. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.

8. Справу №21/281 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя:                                                                      Шевченко  В. Ю.

Судді:

                                                                                                    Мостова  Г. І.

                                                                                                    Тарасенко К. В.

Дата відправки  16.12.08