Рішення

від 26.01.2009 по справі 16/268пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/268пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.09                                                                                 Справа № 16/268пн

За позовом  Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Луганської обласної філії Акціонерно - комерційного банку «Укрсоцбанк», м. Луганськ

до Органу виконання судових рішень –Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч Луганської області

про звільнення майна з-під арешту

Суддя Шеліхіна Р.М.

Секретар судового засідання Маценко О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача –Думяк М.О., дов. від 23.06.08. №2112,

Від відповідача –Горський Р.В., дов. від 14.01.09. №321,

ВСТАНОВИВ:

          Суть спору: заявлена вимога про звільнення з-під арешту майна –технічного обладнання (навантажувач), яке є предметом застави за договором застави від 07.06.07. №2186, укладеним між позивачем як позикодавцем та ТОВ «Вугілляпромбуд»як позичальником, в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору від 07.06.07. №585/20-8-516001. Також заявлена вимога про зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Антрацит»повернути заставлене майно позивачеві як законному заставодержателю.

          Відповідач надіслав відзив від 24.12.08. №18/18466 до справи, яким заперечує проти позову, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими, оскільки позивачу не належить право власності на заставлене майно і позивач не є кредитором першої черги.

          При примусовому виконанні наказу №7\141, виданого 04.10.2008р

господарським судом Луганської області, державний виконавець актом опису та арешту майна від 07 листопада 2008 року провів опис та наклав арешт на майно, яке належить ТОВ «Вугілляпромбуд» (юридична адреса: м. Красний Луч Луганської області, вул. «Студенчеська», буд. 4, ід. код 33366561). Арештоване майно складається з навантажувача XG-953L, 2006року випуску, державний номерний знак № 00992 ВВ. Актом опису та арешту цей навантажувач був переданий на відповідальне зберігання ТОВ «Торговий дім «Антрацит».

          Вищевказане майно - навантажувач був придбаний ТОВ «Вугілляпромбуд»за рахунок кредитних коштів АКБ «Укрсоцбанк»(позивача) і є предметом застави згідно договору застави, від 07.06.07., посвідченого приватним нотаріусом Краснолуцького нотаріального округу Бобрицькой О.І. в реєстрі №2186.

Заставою забезпечено виконання ТОВ «Вугілляпромбуд»обов'язків по договору кредиту від 7 червня 2007року № 585X20-8-516001 в частині повернення позики.

На предмет застави у встановленому законі порядку було зареєстровано обтяження в державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 08.06.2007року №5101168, номер витягу №12910510.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою про звільнення з-під арешту майна –технічного обладнання (навантажувач), яке є предметом застави за договором застави від 07.06.07. №2186 в порядку ст.59 Закону України «Про виконавче провадження ».

Відповідач відзивом надає ретельне описання проведених виконавчих дій по виконанню наказу №7\141, виданого 04.10.2008р. господарським судом Луганської області, про стягнення боргу з ТОВ «Вугілляпромбуд»на користь ТОВ «Торговий дім «Антрацит», що не має ніякого відношення до суті спору. Відзивом відповідач підтвердив факт опису та арешту заставленого майна актом від 07 листопада 2008 року та вказав, що арештоване обладнання, яке є предметом застави, передано ТОВ «Торговий дім «Антрацит»на відповідальне зберігання.

Таким чином, відповідач не заперечив по суті вимог позивача по справі і доказів правомірності своїх дій до справи не надав.

Відповідач надіслав до суду клопотання від 14.01.09. №18/331 про залучення до справи в якості третьої особи ТОВ «Торговий дім «Антрацит», оскільки відповідач вважає, що законні права стягувача ТОВ «Торговий дім «Антрацит»будуть порушені.

За відсутністю нормативного обґрунтування та визначення статусу третьої особи суд залишає клопотання відповідача без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи,  вислухав представників сторін та прокурора, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція відповідача по виконанню судових рішень визначена в Конституції України, Законі України «Про виконавче провадження»та в інших законах і нормативних актах.

Згідно статті 52 Закону стягнення   на   заставлене   майно   в  порядку  примусового виконання  допускається за виконавчими документами для задоволення вимог    стягувача - заставодержателя.   Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,  стягнення  на  заставлене майно боржника може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення  судом  рішення  про стягнення з боржника коштів або коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

              Про звернення стягнення на заставлене майно  для  задоволення вимог   стягувачів,   які   не   є  заставодержателями,  державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше  наступного  дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі,  та  роз'яснює заставодержателю   право  на  звернення  до  суду  з  позовом  про звільнення заставленого майна з-під арешту.

З коштів,   одержаних   від  реалізації  заставленого  майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у  виконавчому  провадженні, кошти  йому  виплачуються  у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок   коштів  використовується  для  задоволення  вимог  інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.

З матеріалів справи встановлено факт того, що договір застави укладено між позивачем як кредитором та ТОВ «ВУгілляпромбуд»як позичальником грошових коштів 07.06.07. Договір застави укладено для забезпечення виконання ТОВ «Вугілляпромбуд»обов'язків по договору кредиту від 7 червня 2007року № 585X20-8-516001 в частині повернення позики в сумі 350000грн. в строк до 06.06.2012 року, яка надана позичальнику само для придбання заставленого обладнання. За договором застави в заставу передано майно - навантажувача XG-953L, 2006року випуску, державний номерний знак № 00992 ВВ, заставна вартість якого дорівнює 500000грн.

Згідно рішення господарського суду Луганської області від 22.09.08. по справі №7/141 присуджено до стягнення з ТОВ «Вугілляпромбуд»на користь  ТОВ «Торговий дім «Антрацит» загальна сума грошових коштів у розмірі 872772,15грн. та видано наказ для примусового виконання 04.10.08. Стягувач у виконавчому провадженні по виконанню судового наказу від 04.10.08. по справі №7/141 ТОВ «Торговий дім «Антрацит»не є заставодержателем.

Таким чином, право застави у позивача на спірне майно виникло до постановлення господарським судом Луганської області рішення по справі №7/141 і вартість предмета застави значно менша, ніж присуджено до стягнення з ТОВ «Вугілляпромбуд»на користь ТОВ «Торговий дім «Антрацит».

З огляду на викладене виконавчі дії Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч Луганської області по опису і арешту заставленого майна є незаконними, а майно підлягає вилученню з-під арешту. Правовими наслідками даного судового рішення, яким спірне майно вилучено з-під арешту, є повернення відповідачем цього майна власнику –ТОВ «Вугілляпромбуд», адже власник має право користуватися майном у відповідності до умов укладеного з позивачем договору застави.

Згідно до правил ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»у  разі  прийняття  судом  рішення про звільнення майна з-під арешту,  майно звільняється з-під арешту за постановою  державного  виконавця  не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, тобто, відповідач зобов'язаний винести постанову 27.01.09. Копія  постанови  про  звільнення  майна з-під арешту надсилається боржнику  та до органу (установи),  якому була надіслана постанова про  накладення арешту на майно боржника на виконання.

Позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Антрацит»повернути заставлене майно позивачеві як законному заставодержателю суд залишає без задоволення, оскільки позов заявлено до одного відповідача - Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч Луганської області, тому зобов'язувати  ТОВ «Торговий дім «Антрацит» до вчинення будь-яких дій, в тому числі і по поверненню звільненого з-під арешту майна, у суду відсутні

підстави. До того ж в рішенні суду по даній справі вказано правові наслідки звільнення заставленого майна з-під арешту.

Судові витрати слід покласти на відповідача по справі у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.22,27,33,34,43,49,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Звільнити з –під арешту заставлене майно -  навантажувач XG-953L, 2006року випуску, двигун №В406009815, заводський №061567, державний номерний знак ВВ 00992, що належить на праві власності Товаристу з обмеженою відповідальністю «Вугілляпромбуд», арештований Відділом державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч Луганської області за актом від 07 листопада 2008 року.

3.          Стягнути з Відділу державної виконавчої служби Краснолуцького міського управління юстиції, м. Красний Луч Луганської області, вул. ім. Карла Маркса, 13, ід. код 35019078 на користь Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», м. Київ, вул. ім. Ковпака, 29, ід. код 00039019 витрати по державно миту в сумі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

4.          В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 02.02.09.

Суддя                                                                                            Р. Шеліхіна