Постанова

від 03.02.2009 по справі 26/348

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/348

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.02.2009                                                                                           № 26/348

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Гольцової  Л.А.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Ситник Н.М. – представник, дов. б/н від 25.08.2008;

 від відповідача 1 - Прядко В.О. – представник, дов. № 346 від 21.04.2008;

від відповідача 2 - Яхнівська Г.С. – представник, дов. № 4018-НЮ від 29.10.2008;

від третьої особи 1 - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи 2 - Наседкін І.В. – представник, дов. б/н від 02.02.2009;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця”, Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2008

 у справі № 26/348 (Пінчук В.І.)

 за позовом                               ЗАТ "Хмельницька макаронна фабрика"

 до                                                   Статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця"

                                                  Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

 треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів           Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-К"

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотранс"

 про                                                   стягнення 4066,00 грн.

На підставі ст.ст.77,99 ГПК України 23.12.2008, 20.01.2009 розгляд справи відкладався на 20.01.2009 та 03.02.2009 відповідно.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 № 01-23/1/4 змінено склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 у справі №26/348 позов задоволено, з першого та другого відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 2 033,00 грн. вартості нестачі вантажу, 51,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що на станції Гречани Південно-Західної залізниці у вагоні № 23989619 вантажоодержувачем було виявлено невідповідність номера пломби вантажовідправника, а саме: замість пломби № 6869278 на вагоні значилась пломба № 7502265, у зв'язку з чим 09.06.2008 була призначена комісійна перевірка вантажу, за результатами якої виявлено нестачу вантажу в кількості 38 мішків борошна пшеничного вищого сорту загальною вагою 1 900,00 грн., а також встановлено невідповідність номера пломби вантажовідправника, про що був складений комерційний акт АА № 002229/4 від 09.06.2008; вартість нестачі вантажу складає 4 066,00 грн.; враховуючи те, що перевезення було здійснено відповідачами, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі перший відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 у справі № 26/348 з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за рахунок першого відповідача.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що, як вказує заявник скарги, відповідно до ч. 1 ст. 131 Статуту залізниць України претензії та позови, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу. Цей висновок також наведений в Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007 № 01-8/917.

Другий відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 у справі № 26/348 з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування та порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Другий відповідач стверджує, що оскільки вантаж до вагону № 23989619 завантажено засобами вантажовідправника, а дані комерційного акту свідчать про те, що вантаж надійшов у непошкодженому вагоні з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, то відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги другого відповідача, посилаючись на те, що згідно з листом вантажовідправника ЗПП № 7502265, який був виявлений замість ЗПП відправника № 6869278, не належить ТОВ «Укрзернотранс-К»; ЗПП № 7502265 в довідці на ЗПП не значиться; при прибутті вагону на станцію призначення на ньому було відсутнє ЗПП відправника № 6869278, у зв'язку з чим відсутні підстави для звільнення залізниці від відповідальності за незбереження вантажу на підставі ст. 111 Статуту залізниць України.

На виконання вимог ухвал апеляційного господарського суду сторонами і третіми особами були надані письмові пояснення та додаткові докази.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача, першого і другого відповідачів та третьої особи 2, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення солідарно з першого і другого відповідачів 4 066,00 грн. вартості нестачі вантажу, а також судових витрат.

Як вбачається із залізничної накладної № 44048286, третьою особою 1, за накладною відправником, було завантажено у вагон № 23989619 та відправлено зі станції Гадяч Південної залізниці вантаж – борошно пшеничне вищого ґатунку, стандартна маса одного місця 50 кг, кількістю місць 1 280, масою нетто 64 000,00 кг, позивачу, за накладною одержувачу, на станцію Гречани Південно-Західної залізниці. При цьому в накладній зазначено про опломбування вагону запірно-пломбувальними пристроями відправника № 6869278, № 6869277.

В розд. 6 залізничної накладної № 44048286 зазначено про складання комерційного акту № 002229/4 від 09.06.2008.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 306, ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі – Статут), встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційні акти складаються для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах; порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Пунктами 1, 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованим Міністерством юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, складаються комерційні акти та акти загальної форми; комерційні акти складаються для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

В п. 3 вказаних Правил наведений перелік підстав для складання актів загальної форми.

На станції Жмеринка 08.06.2008 та на станції Гречани 09.06.2008 були складені акти загальної форми № 1198 та № 611, в яких зазначено про неспівпадіння ЗПП на вагоні № 23989619, а саме: по документах – ЗПП № 6869278, фактично на вагоні ЗПП № 7502265, на якому цифри та дорога «Южн» червоною фарбою, а на іншій стороні вагону ЗПП № 6869277 цифри та найменування залізниці зазначені чорною фарбою; плашки «ст. Гадяч Укрзернотранск» з двох сторін однакові.

Як вбачається з комерційного акту №002229/4 від 09.06.2008 ст. Гречани, згідно з актами загальної форми ст. Жмеринка № 1198 від 08.06.2008 та ст. Гречани № 611 від 09.06.2008 була проведена комісійна перевірка вантажу у вагоні № 23989619 з подвійним перерахунком місць; по документах значиться 1 280, а фактично виявлено 1242 місця, що менше проти вказаного в документах на 38 місць; вагон завантажений не до повної місткості; недостатня кількість місць могла вміститися вільно; вантаж у вагоні навантажений не рівномірно; ряди з мішками зсунуті з бокових стінок на середину вагону; від стелі вагону до вантажу вільний простір по площині вагону 60-70 см; в дверному просторі мішки з борошном хаотично розкидані; перерахувати кількість ярусів, штабелів і рядів у вагоні не можливо; стандартна маса одного місця 50 кг, розміром 100х50 см; вагон в технічному відношенні справний; стельові люка заварені, бокові закриті щільно; слідів втрати вантажу на шляху проходження вагону не виявлено; з лівої сторони вагону з дверей знято справне ЗПП № 7502265, з правої сторони з дверей було знято справне ЗПП № 6869277; плашки на ЗПП заводські; ЗПП в кількості 2 шт., вилучені працівниками ВВС на ст. Хмельницький для проведення експертизи.

В листі за № 37/11/08 від 12.11.2008 (а.с. 100) ТОВ «Укрзернотранс-К» повідомило позивача про те, що вагон № 23989619 був перевірений працівником ст. Гадяч на предмет відповідності ЗПП, встановленим на вказаний вагон з довідкою на ЗПП, наданою ТОВ «Укрзернотранс-К» на ст. Гадяч; ЗПП № 7502265 не належав ТОВ «Укрзернотранс-К»; ЗПП № 6869277 та № 6869278 мають клеймо Укрзалізниці, а також зі зворотної сторони клеймо ДП «Вінницятрансприлад» і клеймо «Варта-Універсал М»; ЗПП № 6869277 та № 6869278 були придбані у ДП «Вінницятрансприлад», яке є дочірнім підприємством Укрзалізниці та є монопольним виробником ЗПП на території України; оформлення вагону на залізничних станціях України здійснюється тільки за наявності довідок на ЗПП, якими опломбовано вагон, що і перевіряється працівниками станції як в документації, так і на вагоні.

В матеріалах справи наявна факсокопія довідки № 718 від 21.05.2008 про номери ЗПП, що відпущені ТОВ «Укрзернотранс-К» (а.с. 101), в якій зазначені, зокрема, номери ЗПП 6869277 та 6869278.

Також у справі міститься лист № 143 від 22.12.2008 ТОВ «Міська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» (а.с. 106), в якому вказано, що останнє протягом всього часу співробітництва не реалізовувало ТОВ «Укрзернотранс-К» запірно-пломбувальний пристрій «Варта-Універсал М» з № 7502265, а в листі за № 3 від 12.01.2009 (а.с. 122), наданому на запит суду апеляційної інстанції від 26.12.2008 № 02-11/2484, зазначено, що ТОВ «Міська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт» запірно-пломбувальний пристрій з номером 7502265 і текстом: «Укрзернотранс-К» будь-якому підприємству не реалізовувало.

В листах від 04.11.2008 № П-24/14000 та від 19.01.2009 № П-24/695 Державне підприємство «Вінницятрансприлад» повідомило, що ЗПП № 7502265 типу «Варта-Універсал М» відпущено 26.09.2005 ТОВ «Зернотранс» по залізничній квитанції АБ № 363193; на корпусі нанесено: «ЮЖН.»; текст на пломбі-шайбі: «Лохвица, Зернотранс»; цифра року на кришці – 5; також ЗПП № 7502265 типу «Варта-Універсал М» відпущено 18.07.2008 ТОВ «Тиатранс» по залізничних квитанціях №№ АВ 205881, 205882, 205883; 24.07.2008 ТОВ «Тиатранс» відпустило це ЗПП ВАТ «Хайдельбергцемент Україна» через Компаниєць В.Л. за дорученням ЯНФ № 827823; на корпусі нанесено: «УЗ»; текст на пломбі-шайбі: «Батуринская, ОАО ХЦУКРАИНА»; на кришці ЗПП рік випуску – 8.

В письмовому поясненні ТОВ «Зернотранс» повідомило, що на підставі договору про повну матеріальну відповідальність ЗПП № 7502265 типу «Варта-Універсал М» було отримано Харченко О.М. для виконання обов'язків за договором-доручення № 07/05-26 від 01.09.2005 за накладною № 3767 від 26.09.2005 згідно з дорученням № 685530 від 21.09.2005, виданому вказаній особі ТОВ «Зернотранс»; під час розрахунку по закінченню терміну дії договору-доручення 01.09.2006, Харченко О.М. повідомив, що частина ЗПП, у тому числі зазначена, були у нього викрадені; ЗПП № 7502265 типу «Варта-Універсал М» Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернотранс» не був використаний, оскільки вважається викраденим. До цього пояснення третьою особою 2 були додані, зокрема, довідка про номери ЗПП, що відпущені ТОВ «Зернотранс» 26.09.2005 ДП «Вінницятрансприлад», та копія заяви Харченко О.М. про викрадення ЗПП.

Згідно зі ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.ст. 105, 110 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами; залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно з абз. 3 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, залізничної накладної № 44048286, залізницею до перевезення був прийнятий вагон № 23989619 із запірно-пломбувальними пристроями відправника №№ 6869278, 6869277 та доставлений із ЗПП № 6869277 та № 7502265. При цьому, як свідчать матеріали справи, ЗПП № 7502265 вантажовідправнику – ТОВ «Укрзернотранс-К» не належав, а був придбаний ТОВ «Зернотранс», у якого цей ЗПП було викрадено.

Таким чином відповідачами відповідно до ст. 33 ГПК України не доведено та з матеріалів справи не вбачається, що залізницею було забезпечено схоронність вантажу та до вантажу не було доступу, адже ЗПП відправника № 6869278 при прибутті вагону до станції призначення було відсутнє, а замість нього вагон було опломбовано ЗПП № 7502265, що був викрадений у ТОВ «Зернотранс», внаслідок чого сталася нестача вантажу, тому відповідальність належить покласти на перевізника.

Статтями 113, 114 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин; залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи нестачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

В комерційному акті АА №002229/4 встановлено, що нестача вантажу становить 38 місць.

Третьою особою 1 – відправником вантажу в довідці за № 403/06/08 від 10.06.2008 вказано, що за залізничною накладною № 44048286 було відправлено борошно пшеничне вищого ґатунку в кількості 1280 мішків по 50 кг, загальною вагою 64 тонни, загальною вартістю 136 960,00 грн. з ПДВ.

Отже вартість 38 мішків борошна, що становлять нестачу, складає 4 066,00 грн. (136 960 / 1 280 х 38), оскільки виявлено нестачу у кількості місць вантажу стандартної ваги, а саме: 38 мішків борошна, то немає підстав для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, як це передбачено п. 27 Правил видачі вантажів.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Ані договором, ані Законом не встановлено солідарного обов'язку залізниці відправлення та залізниці призначення відшкодовувати збитки від нестачі вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Статуту претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної), що передбачено пунктом 131 Статуту залізниць України (п. 6 Оглядового листа від 29.11.2007 № 01-8/917 «Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства»).

Таким чином задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з другого відповідача (залізниці призначення) вартості 38 мішків борошна, що становлять нестачу вантажу, в сумі 4 066,00 грн., у зв'язку з чим в позові до першого відповідача належить відмовити.

Суд першої інстанції безпідставно стягнув з першого відповідача суму нестачі вантажу, адже, як вже було встановлено вище, позови про відшкодування вартості нестачі вантажу при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються у всіх випадках до залізниці призначення, тобто у даній справі до другого відповідача.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами апеляційної скарги другого відповідача, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

Відповідно до п. «а» ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами.

Оскільки, як було встановлено вище, на станцію призначення вантаж прибув у вагоні без пломби відправника № 3839278, якою був опломбований вагон при відправленні, про що зазначено в накладній № 44048286, а замість неї була виявлена пломба № 7502265, яка відправнику не належала, то немає підстав для звільнення другого відповідача від відповідальності за нестачу вантажу згідно зі ст. 111 Статуту.

Оскільки позивач при поданні позову в даній справі безпідставно пред'явив вимоги до першого відповідача, то відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито за розгляд апеляційної скарги першого відповідача покладається на позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2008 у справі № 26/348 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов до Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” задовольнити повністю.

Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця” (01029, м. Київ, вул. Лисенка, 9; рахунок № 26002001504 АБ "Експрес-Банк", МФО 322959; код ЄДРПОУ 04713033) на користь Закритого акціонерного товариства „Хмельницька макаронна фабрика” (29015, м. Хмельницький, вул. Ярослава Галагана, 7; рахунок № 26009300000061 в Хмельницькій ФАКБ «Форум», МФО 315739; код ЄДРПОУ 00380511) 4 066,00 грн. збитків від нестачі, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові до Статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця” відмовити повністю”.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства „Хмельницька макаронна фабрика” (29015, м. Хмельницький, вул. Ярослава Галагана, 7; рахунок № 26009300000061 в Хмельницькій ФАКБ «Форум», МФО 315739; код ЄДРПОУ 00380511) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця” (61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7; рахунок № 26007000002 у ХФ АБ «Експрес-Банк» м. Харків, МФО 350716; код ЄДРПОУ 01072609) 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 26/348 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Гольцова  Л.А.