Постанова

від 18.06.2009 по справі 26/348

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/348

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 18 червня 2009 р.                                                                                    № 26/348  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скаргидержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р.

у справігосподарського суду №26/348міста Києва

за позовомзакритого акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика"

до

треті особи1) статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця"2) державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"1) товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-К"2) товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотранс"

про за участю  представників сторін:позивача –

відповідача 1–

відповідача 2–

третіх осіб –

стягнення 4 066,00грн.

не з'явився

не з'явився

пр. Костерний Д.О. –дов. №3719-НЮ від 07.10.08р.1) не з'явився

2) не з'явився

Розпорядженням №02.03-10/323 від 17.06.2009р. у зв'язку із поверненням з відпустки судді Ходаківської І.П. змінено склад колегії суддів у справі №26/348 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В. утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року закрите акціонерне товариство "Хмельницька макаронна фабрика" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" та державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача 4 066,00грн. вартості недостачі вантажу у вагоні №23989619 по залізничній накладній №44048286 та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факт недостачі вантажу підтверджується комерційним актом №АА002229/4 від 09.06.2008р., а відповідно до ст.ст.110, 113, 114 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу, ст.ст. 924, 925 Цивільного кодексу України та ст.ст.307, 314, 315 Господарського кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів 4 066,00грн. вартості недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2008р. (суддя Пінчук В.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з першого та другого відповідачів на користь позивача по 2 033,00грн. вартості нестачі вантажу, 51,00грн. державного мита та 59,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення вмотивоване тим, що на станції Гречани Південно-Західної залізниці у вагоні №23989619 вантажоодержувачем було виявлено невідповідність номера пломби вантажовідправника, а саме, замість пломби №6869278 на вагоні значилась пломба №7502265, у зв'язку з чим 09.06.2008р. була призначена комісійна перевірка вантажу, за результатами якої виявлено нестачу вантажу в кількості 38 мішків борошна пшеничного вищого ґатунку загальною вагою 1 900,00 кг, про що був складений комерційний акт №АА002229/4 від 09.06.2008р. Вартість нестачі вантажу складає 4 066,00грн., враховуючи те, що перевезення було здійснено відповідачами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за рахунок обох відповідачів.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, статутне територіально-галузеве об'єднання "Південна залізниця" та державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких перший відповідач просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2008р. з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог за рахунок першого відповідача, а другий відповідач просив скасувати вказане рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування та порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р. до участі у справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-К" м. Київ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2009р. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Зернотранс" м. Одеса.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. (судді Ропій Л.М., Буравльов С.І., Гольцова Л.А.) рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2008р. у справі №26/348 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов до державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задовольнити повністю.

Стягнути з державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01029, м. Київ, вул. Лисенка, 9; рахунок №26002001504 АБ "Експрес-Банк", МФО 322959; код ЄДРПОУ 04713033) на користь закритого акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" (29015, м. Хмельницький, вул. Ярослава Галагана, 7; рахунок №26009300000061 в Хмельницькій ФАКБ "Форум", МФО 315739; код ЄДРПОУ 00380511) 4 066,00грн. збитків від нестачі, 102,00грн. державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові до статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" відмовити повністю".

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що відповідно до ч.1 ст.131 Статуту залізниць України претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу. Позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення, а не відправлення або транзитної, що передбачено пунктом 131 Статуту залізниць України.

Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального, просить скасувати рішення та постанову, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Клопотання закритого акціонерного товариства "Хмельницька макаронна фабрика" про відкладення розгляду касаційної скарги  державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" задоволенню не підлягає, оскільки двохмісячний термін, встановлений ст.1118 Господарського процесуального кодексу України для розгляду касаційної скарги, спливає 22 червня 2009 року.

Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача-2, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до залізничної накладної №44048286 товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзернотранс-К", відправником за накладною, було завантажено у вагон №23989619 та відправлено зі станції Гадяч Південної залізниці вантаж –борошно пшеничне вищого ґатунку, стандартна маса одного місця 50 кг, кількістю місць 1 280, масою нетто 64 000,00 кг, позивачу, за накладною одержувачу, на станцію Гречани Південно-Західної залізниці. При цьому в накладній зазначено про опломбування вагону запірно-пломбувальними пристроями відправника №№6869278, 6869277.

Згідно із ч.ч.5, 6 ст.306, ч.5 ст.307 Господарського кодексу України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Вимогами ст.129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційні акти складаються для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах, порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на станції Жмеринка 08.06.2008р. та на станції Гречани 09.06.2008р. були складені акти загальної форми №1198 та №611, в яких зазначено про невідповідність ЗПП на вагоні № 23989619, а саме: по документах –ЗПП №6869278, фактично на вагоні ЗПП №7502265, на якому цифри та залізниця "Южн" червоною фарбою, а на іншій стороні вагону ЗПП №6869277 цифри та найменування залізниці зазначені чорною фарбою; плашки "ст. Гадяч Укрзернотранс" з двох сторін однакові.

Судами встановлено, що з комерційного акту №002229/4 від 09.06.2008р. станції Гречани вбачається, що згідно із актами загальної форми станції Жмеринка №1198 від 08.06.2008р. та станції Гречани №611 від 09.06.2008р. була проведена комісійна перевірка вантажу у вагоні №23989619 з подвійним перерахунком місць, по документах значиться 1 280, а фактично виявлено 1 242 місця, що менше проти вказаного в документах на 38 місць, вагон завантажений не до повної місткості, недостатня кількість місць могла вміститися вільно, вантаж у вагоні навантажений не рівномірно, ряди з мішками зсунуті з бокових стінок на середину вагону, від стелі вагону до вантажу вільний простір по площині вагону 60-70 см, в дверному просторі мішки з борошном хаотично розкидані, перерахувати кількість ярусів, штабелів і рядів у вагоні не можливо, стандартна маса одного місця 50 кг, розміром 100х50 см. Вагон в технічному відношенні справний, стельові люка заварені, бокові закриті щільно, слідів втрати вантажу на шляху проходження вагону не виявлено, з лівої сторони вагону з дверей знято справне ЗПП №7502265, з правої сторони з дверей було знято справне ЗПП №6869277, плашки на ЗПП заводські, ЗПП в кількості 2 шт., вилучені працівниками МВС на станції Хмельницький для проведення експертизи.

За таких підстав та враховуючи положення ст.110, 113, 114 Статуту залізниць України, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та солідарного стягнення з відповідачів вартості недостачі вантажу, але з таким висновком не погодився суд апеляційної інстанції, зазначивши наступне.

В листі за №37/11/08 від 12.11.2008р. ТОВ "Укрзернотранс-К" повідомило позивача про те, що вагон №23989619 був перевірений працівником станції Гадяч на предмет відповідності ЗПП, встановлених на вказаний вагон з довідкою на них наданою ТОВ "Укрзернотранс-К" на станції Гадяч. ЗПП №7502265 не належав ТОВ "Укрзернотранс-К"; ЗПП №6869277 та №6869278 мають клеймо Укрзалізниці, а також зі зворотної сторони клеймо ДП "Вінницятрансприлад" і клеймо "Варта-Універсал М". ЗПП № 6869277 та №6869278 були придбані у ДП "Вінницятрансприлад", яке є дочірнім підприємством Укрзалізниці та є монопольним виробником ЗПП на території України, оформлення вагону на залізничних станціях України здійснюється тільки за наявності довідок на ЗПП, якими опломбовано вагон, що і перевіряється працівниками станції як в документації, так і на вагоні.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи наявна факсокопія довідки №718 від 21.05.2008р. про номери ЗПП, які відпущені ТОВ "Укрзернотранс-К", в якій зазначені номери ЗПП №6869277 та №6869278.

Також у справі міститься лист №143 від 22.12.2008р. ТОВ "Міська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт", в якому вказано, що останнє протягом всього часу співробітництва не реалізовувало ТОВ "Укрзернотранс-К" запірно-пломбувальний пристрій "Варта-Універсал М" з №7502265, а в листі за №3 від 12.01.2009р., наданому на запит суду апеляційної інстанції від 26.12.2008р. №02-11/2484 зазначено, що ТОВ "Міська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" запірно-пломбувальний пристрій з номером 7502265 і текстом: "Укрзернотранс-К" будь-якому підприємству не реалізовувало.

В листах від 04.11.2008р. №П-24/14000 та від 19.01.2009р. №П-24/695 Державне підприємство "Вінницятрансприлад" повідомило, що ЗПП №7502265 типу "Варта-Універсал М" відпущено 26.09.2005р. ТОВ "Зернотранс" по залізничній квитанції №АБ363193; на корпусі нанесено: "ЮЖН."; текст на пломбі-шайбі: "Лохвица, Зернотранс"; цифра року на кришці –5.

В письмовому поясненні ТОВ "Зернотранс" м. Одеса повідомило, що на підставі договору про повну матеріальну відповідальність ЗПП №7502265 типу "Варта-Універсал М" було отримано Харченко О.М. для виконання обов'язків за договором-доручення №07/05-26 від 01.09.2005р. за накладною №3767 від 26.09.2005р. згідно з дорученням №685530 від 21.09.2005р., виданому вказаній особі ТОВ "Зернотранс"; під час розрахунку по закінченню терміну дії договору-доручення 01.09.2006р., Харченко О.М. повідомив, що частина ЗПП, у тому числі зазначена, були у нього викрадені; ЗПП №7502265 типу "Варта-Універсал М" Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернотранс" не був використаний, оскільки вважається викраденим. До цього пояснення третьою особою 2 були додані, зокрема, довідка про номери ЗПП, що відпущені ТОВ "Зернотранс" 26.09.2005р. ДП "Вінницятрансприлад", та копія заяви Харченко О.М. про викрадення ЗПП.

Згідно із ст.314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу сталася внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.ст.105, 110 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами; залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до залізничної накладної №44048286 залізницею до перевезення був прийнятий вагон №23989619 із запірно-пломбувальними пристроями відправника №№6869278, 6869277 та доставлений із ЗПП №№6869277 та 7502265. При цьому, як свідчать матеріали справи, ЗПП №7502265 вантажовідправнику –ТОВ "Укрзернотранс-К" не належав, а був придбаний ТОВ "Зернотранс", у якого цей ЗПП було викрадено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність залізницею відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, що залізницею було забезпечено схоронність вантажу та до вантажу не було доступу, адже ЗПП відправника №6869278 при прибутті вагону до станції призначення було відсутнє, а замість нього вагон було опломбовано ЗПП №7502265, тому відповідальність належить покласти на перевізника.

Статтями 113, 114 Статуту залізниць України передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин; залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи нестачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

В комерційному акті №АА002229/4 встановлено, що нестача вантажу становить 38 місць.

Відправником вантажу в довідці за №403/06/08 від 10.06.2008р. вказано, що за залізничною накладною №44048286 було відправлено борошно пшеничне вищого ґатунку в кількості 1 280 мішків по 50 кг, загальною вагою 64 тонни, загальною вартістю 136 960,00 грн. з ПДВ.

Отже вартість 38 мішків борошна, що становлять нестачу, складає 4 066,00грн., оскільки виявлено нестачу у кількості місць вантажу стандартної ваги, а саме: 38 мішків борошна, то немає підстав для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто, як це передбачено п.27 Правил видачі вантажів.

Згідно із ст.541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ані договором, ані Законом не встановлено солідарного обов'язку залізниці відправлення та залізниці призначення відшкодовувати збитки від нестачі вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.131 Статуту претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, заявляються залізниці призначення вантажу.

Позови про відшкодування вартості вантажу втраченого, пошкодженого або такого, який прибув з нестачею, при перевезенні вантажів у прямому залізничному сполученні в межах залізниць України заявляються як вантажоодержувачем, так і вантажовідправником, а також від їх імені уповноваженою особою у всіх випадках до залізниці призначення (а не відправлення або транзитної), що передбачено пунктом 131 Статуту залізниць України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з другого відповідача (залізниці призначення) вартості 38 мішків борошна, які становлять нестачу вантажу в сумі 4 066,00грн., у зв'язку з чим в позові до першого відповідача відмовлено.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. у справі №26/348 залишити без змін.

Головуючий                                                           Є. Першиков

Судді                                                                                Т. Данилова

                                                                                  І. Ходаківська