Рішення

від 27.01.2009 по справі 23/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/269

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09                                                                                           Справа№ 23/269

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства “Агроспецресурси-Львів” Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецресурси” (надалі ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси”), м. Львів,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТзОВ) “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів,

про стягнення 130439,26 грн.

за зустрічним позовом ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів,

до відповідача ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси”, м. Львів,

про внесення змін до договору

За участю представників:

від ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси” - Стадник І.В. - представник, Мриглод Г.Р. - директор,

від ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” – Галадій А.М., Кравчик Р.Р. –представники.

Суть спору:           ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів, 129220,07 грн. основного боргу, 1219,19 грн. пені та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами п.п. 1.1., 3.3., 6.2. Договору № ТП-310 від 04 лютого 2008 р., ст.ст. 526, 623, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України.

          У судовому засіданні, 27.01.2009 р., позивач за первісним позовом відмовився від позовних вимог в частині стягнення 1219,19 грн. пені.

          Відповідач за первісним позовом визнав наявність станом на 03.12.2008 р. 129220,07 грн. заборгованості перед ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси” за продукцію, отриману по договору № ТП-310 від 04 лютого 2008 р.  

ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”, м. Львів, 13.01.2009 р. подало зустрічний позов до ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси”, м. Львів, про доповнення Договору № ТП-310 від 04.02.2008 р. пунктом 3.8., яким фактично розстрочується сплата 129220,07 грн. заборгованості до 30.04.2009 р. Зустрічна позовна заява мотивована нормами ст. 652 ЦК України. ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” істотною зміною обставин вважає зміну кредитної політики банківських установ та збільшення ставок за користування кредитами до 27 %.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві просить відмовити ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” у задоволенні позову, посилаючись на те, що відсутні обставини, передбачені ч. 2 та ч. 4 ст.652 ЦК Ураїни, за наявності яких договір може бути змінено за рішенням суду. Крім цього, заборгованість відповідача виникла до підвищення банківськими установами ставок за користування кредитами (станом на 03.10.2008 р.), розрахунок за отриману продукцію жодним чином не може порушувати співвідношення  майнових інтересів сторін.

У судовому засіданні, призначеному на 13.01.2009 р., оголошувалась перерва до 27.01.2009 р.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Між сторонами у справі 04 лютого 2008 р. укладено Договір № ТП-310. Згідно з умовами цього договору (п.п. 1.1., 1.2., 3.3., 6.2.) позивач за первісним позовом зобов”язувався систематично поставляти відповідачу за первісним позовом продукти харчування, а відповідач зобов”язувався приймати товар та оплачувати його. Сторони погодились, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару від позивача за первісним позовом за умови своєчасного надання ним усіх, передбачених Договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання усіх, передбачених Договором та чинним законодавством України документів на товар, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування. За несвоєчасну оплату за поставлений товар договором передбачена сплата відповідачем за первісним позовом пені у розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми, що діяла в період прострочення, за кожен протермінований день оплати.  На підставі Договору № ТП-310 від 04.02.2008 р., по накладних № ЛВ-07264 від 09.09.2008 р., № ЛВ-07322, № ЛВ-07324, № ЛВ-07325, № ЛВ-07328, № ЛВ-07330 від 10.09.2008 р., № ЛВ-07592, № ЛВ-07593, № ЛВ-07594, № ЛВ-07595, № ЛВ-07596 від 18.09.2008 р., № ЛВ-07857, № ЛВ-07858, № ЛВ-07861, № ЛВ-07862, № ЛВ-07863 від 25.09.2008 р., № ЛВ-08099, № ЛВ-08100, № ЛВ-08101, № ЛВ-08102, № ЛВ-08104 від 02.10.2008 р. ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси” поставило ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” продукти харчування на загальну суму 150691,87 грн. За отриману продукцію відповідач розрахувався частково. Станом на день розгляду справи судом непогашеними залишились 129220,07 грн. основного боргу. Представником позивача за первісним позовом у судовому засіданні пояснено, що станом на 01.09.2008 р. існував борг ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” перед ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси” урозмірі 441704,01 грн. Відтак, грошові кошти, які поступали від відповідача за первісним позовом зараховувались спочатку на погашення вищезгаданої заборгованості. Вказане представниками відповідача за зустрічним позовом не заперечено та наявність боргу не спростована. Докази, які б свідчили про несвоєчасне подання позивачем за первісним позовом документів на поставлений товар, у матеріалах справи відстуні та відповідачем суду не подані. Представник ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” 27.01.2009 р. подав суду заяву, у якій визнав існування станом на 03.12.2008 р. 129220,07 грн. заборгованості перед ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси”. Повноваження Галадія А.М. на визнання позову підтверджуються Довіреністю від 19 листопада 2008 р. Наявність 129220,07 грн. заборгованості за договором № ТП-310 від 04.02.2008 р. визнається ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” й у зустрічній позовній заяві. Відтак, 129220,07 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси”.

В частині позовних вимог за первісним позовом щодо стягнення 1219,19 грн. пені провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки позивач подав суду заяву, підписану директором Мирглод Г.Р., про відмову від позовних вимог в цій частині. Повноваження Мирглод Г.Р. підтверджуються Протоколом № 1/15 загальних зборів учасників ТзОВ “Агроспецресурси” від 15.03.2001 р. та Наказом  № 1к від 01.05.2001 р. Наслідки відмови від частини позовних вимог представнику ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси” судом роз”яснені. Суд вважає за доцільне відмову від стягнення 1219,19 грн. пені прийняти.

Судові витрати за розгляд первісного позову на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується зустрічного позову, то він задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Згідно з ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

У матеріалах справи відстуні та ТзОВ “Торгова компанія “Інтремаркет” суду не подані докази наявності на день вирішення спору одночасно чотирьох умов, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України, за наявності яких допускається зміна договору за рішенням суду. Суду також не подано доказів існування виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 ЦК України, як і доказів того, що можливе розірвання договору № ТП-310 від 04.02.2008 р. суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, що значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. Крім цього, зміна ставки баків для отримання кредитів не є істотною зміною обставин у розумінні ч. 1 ст. 652 ЦК України щодо договорів поставки, оскільки зі спірного договору не вбачається, що при його укладенні сторони керувалися ставками банків за користування кредитами. Між сторонами у справі не існує кредитних правовідносин, Договір № ТП-30 стосується поставки продуктів харчування і про ставки за користування кредитами у ньому не йдеться. ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” не подано суду доказів, які б свідчили про те, що у момент укладення спірного договору сторони пов”язували його виконання з залученням кредитних коштів.

Вирішуючи зустрічний позов, суд також бере до уваги ту обставину, що письмових доказів врегулювання спору про внесення змін до договору в порядку, встановленому ст. 188 ГПК України ТзОВ “Торгова компанія “Інтремаркет” не подано. Однак, представниками відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні визнано, що переговори про повну сплату заборгованості, яка виникла за договором № ТП-130 від 04.02.2008 р., до квітня 2009 р. між сторонами велися. Такі строки кінцевого погашення заборгованості як і зміни до договору, запропоновані позивачем за зустрічним позовом, ДП “Агроспецресурси-Львів” ТзОВ “Агроспецресурси” вважає для себе неприйнятними, про вказане в усній формі повідомлялось ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет” до судового розгляду спору. Від внесення змін до Договору № ТП-310 в редакції, запропонованій позивачем, відповідач відмовляється.

За наведених обставин, підстави для задоволення зустрічного позову, який фактично стосується розстрочення сплати заборгованості за первісним позовом, відсутні. Судові витрати за розгляд зустрічного позову на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на ТзОВ “Торгова компанія “Інтермаркет”.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст.ст. 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Інтермаркет” (79008, м. Львів, вул. Галицька, 4, код ЄДРПОУ 13827416) на користь Дочірнього підприємства “Агроспецресурси-Львів” Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроспецресурси” (79035, м. Львів, вул. Кримська, 28, код ЄДРПОУ 31441987) 129220,07 грн. основного боргу, 1292,2 грн. державного мита та 116,9 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Провадження у справі щодо решти позовних вимог за первісним позовом припинити.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя