Постанова

від 25.03.2009 по справі 23/269

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/269

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

25.03.09                                                                                           Справа  № 23/269

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді                                                  Мурської Х.В.

суддів                                                                    Кордюк Г.Т.

                                                                             Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання                       Куцик-Трускавецькій О.Б.

розглянув матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», м. Львів, без номера від 06.02.2009р.

на рішення Господарського суду  Львівської області від 27.01.2009 року

у справі      №  23/269, суддя Бортник О.Ю.,

за позовом  Дочірнього підприємства «Агроспецресурси –Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси», м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», м. Львів

про стягнення 130 439, 26 грн. боргу,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет», м. Львів

до Дочірнього підприємства «Агроспецресурси –Львів»Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспецресурси», м. Львів

про внесення змін до договору,

за участю представників

від позивача за первісним позовом: Стадник І.В. - представник;

від відповідача за первісним позовом: не з'явились.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2009р. у справі № 23/269 позовні вимоги по первісному позову задоволено частково. З рахунку ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»на користь ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси»стягнуто 129 220, 07 грн. основного боргу, позивачу відшкодовано судові витрати, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване нормами ст. 526, ч.2 ст.625 та ст.ст. 626, 651, 652  ЦК України, а також тим, що позовні вимоги по первісному позову обґрунтовані законодавчо та матеріалами справи, а по зустрічному позову є безпідставними.

Товариство  «Торгова компанія «Інтермаркет»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області у даній справі з підстав його невідповідності нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси»просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2009р. у справі  № 23/269 залишити без змін, апеляційну скаргу  ТОВ «Торгова компанія «Інтермаркет»- без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача по первісному позову підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Скаржник участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що ухвалою суду від 27.02.2009 року участь уповноважених представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника скаржника.

Як встановлено судом першої інстанції, 4 лютого 2008р. між ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговою компанією «Інтермаркет»було укладено договір № ТП-310, відповідно до умов якого постачальник (ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси») зобов'язався на умовах та в порядку, визначених договором, систематично поставляти покупцю (ТОВ ТК «Інтермаркет») визначений договором товар, а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених договором, приймати названий товар та оплачувати його.

Згідно з п.3.1 даного договору постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами, зазначеними в специфікації, затвердженій сторонами (додаток № 1, а.с.8-9). Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній.

На виконання умов договору на підставі наявних у матеріалах справи накладних у період з 09.09.2008 р. по 02.10.2008 р. постачальник передав покупцю товарно-матеріальні цінності на загальну суму 150 691, 87 грн. (а.с.15-49).

Відповідно до п.3.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту його отримання від постачальника.

Відповідач по первісному позову - ТОВ ТК «Інтермаркет», яке виступало покупцем товару, виконало свої зобов'язання по договору частково, внаслідок чого станом на день звернення до суду основна заборгованість відповідача за отриманий товар становить 129 220, 07 грн., що останнім не заперечується (а.с.80).

Також, позивач по первісному позову просив суд стягнути з відповідача 1 219, 19 грн. пені, від стягнення яких він відмовився в процесі розгляду справи, а тому суд першої інстанції припинив провадження в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Товариство ТК «Інтермаркет»подало зустрічний позов до ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси» про внесення змін до договору № ТП -310 від 04.02.2008р., а саме просив суд зобов'язати відповідача внести зміни до вищезазначеного договору, доповнивши його пунктом 3.8 наступного змісту: «Покупець зобов'язаний сплатити заборгованість, що утворилася за цим договором станом на 03.12.2008р. в розмірі 129 220, 07 грн. в наступні строки:

50 000,00 грн. до 28.02.2009р.

50 000,00 грн. до 31.03.2009р.

29 220,07 грн. до 30.04.2009р.».

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2009 р. у справі № 23/269 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з неповною оплатою отриманого товару по договору № ТП - 130 від 04.02.2008р. у ТОВ ТК «Інтермаркет»виникла заборгованість перед ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси» в сумі 129 220, 07 грн.

Заборгованість в сумі 129 220, 07 грн. відповідачем по первісному позову не заперечується, навпаки в зустрічному позові він просить суд внести зміни до договору, а саме: встановити строки погашення ним боргу в сумі 129 220, 07 грн., тобто відповідач визнає існування заборгованості перед позивачем в згаданому розмірі.

Пунктом 6.2 договору № ТП-310 від 04.02.2008р. передбачено, що за несвоєчасну оплату за поставлений товар покупець сплачує постачальникові пеню за кожен протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період , за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє покупця від виконання договірних зобов'язань.

Позивач на підставі наведених норм чинного законодавства та умов договору нарахував відповідачу пеню в сумі 1219, 19 грн.

Однак, місцевим господарським судом, з врахуванням заяви позивача по первісному позову про відмову від позовних вимог в цій частині, правомірно припинено провадження у справі щодо стягнення з рахунку ТОВ ТК «Інтермаркет»1219, 19 грн. пені.

З огляду на викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з місцевим господарським судом в тому, що позовні вимоги по первісному позову підлягають до задоволення в сумі 129 220, 07 грн.

Щодо зустрічного позову ТОВ ТК «Інтермаркет»до ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси»про внесення змін до договору № ТП -310 від 04.02.2008р., а саме:   зобов'язання відповідача внести зміни до вищезазначеного договору, доповнивши його п. 3.8 наступного змісту: «Покупець зобов'язаний сплатити заборгованість, що утворилася за цим договором станом на 03.12.2008р. в розмірі 129 220, 07 грн. в наступні строки:

50 000,00 грн. до 28.02.2009р.

50 000,00 грн. до 31.03.2009р.

29 220,07 грн. до 30.04.2009р.», слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 652 ЦК передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Частиною 2 даної статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно умов (перелічені у цій нормі).

Обґрунтовуючи позовні вимоги по зустрічному позову, позивач посилається саме на ст. 652 ЦК України, а під істотною зміною обставин має на увазі зміну кредитної політики банківських установ. Зокрема, що на момент укладення договору поставки, ставка банку для отримання кредиту становила близько 18% річних за користування грошима, а станом на сьогоднішній день становить приблизно 27% річних. За твердженнями позивача по зустрічному позову, для дотримання умов кредитних договорів підприємство зобов'язане акумулювати значні суми коштів, що ускладнює розрахунки з постачальниками.

Суду не було подано доказів, що відповідач по первісному позову у встановленому порядку звертався до позивача про внесення змін до договору, а відтак і відсутні підстави для звернення до суду з даною вимогою, оскільки це суперечить ст.652 ЦК України.

Окрім того, як вбачається з зустрічного позову, ТОВ ТК «Інтермаркет»просить внести зміни до договору, доповнивши його п.3.8: «Покупець зобов'язаний сплатити заборгованість, що утворилася за цим договором станом на 03.12.2008р. в розмірі 129 220, 07 грн.…», тобто позивач фактично просить розстрочити погашення вартості продукції, яка вже була отримана ним від відповідача, що не може бути предметом позовних вимог.

З наведеного випливає, що поставка продукції ДП «Агроспецресурси –Львів»ТОВ «Агроспецресурси»та її отримання ТОВ ТК «Інтермаркет»відбувались на умовах договору в редакції від 04.02.2008р., а відтак і оплата за отриманий товар повинна здійснюватись у відповідності до п.3.3 договору, тобто протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення первісного позову та відмови в задоволенні зустрічного позову. Підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.          Рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2009р. у справі № 23/269 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя                                                            Мурська Х.В.

Суддя                                                                                           Кордюк Г.Т.                                                                     

          Суддя                                                                                   Краєвська М.В.