Постанова

від 28.01.2009 по справі 18/82-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/82-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2009                                                                                       Справа№  18/82-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Павловського П.П.,

суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.

при секретарі:  Марунич Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача:  Чебикін С.В. представник, довіреність №б/н  від 01.12.08;

від відповідача: Сущенко С.В., представник, довіреність № б/н від 01.12.08р.

представник третьої особи у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр Автомир” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  17.11.08р. у справі №  18/82-08

за позовом:   Відкритого акціонерного товариства “Міськшляхрембуд” м. Дніпропетровськ  

до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр Автомир” м. Дніпропетровськ

третя особа: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу –Бондаренко В.Г. м. Дніпропетровськ

про  визнання договору недійсним.

ВСТАНОВИВ:       

                 У квітні 2008 року Відкрите акціонерне товариство “Міськшляхрембуд” м. Дніпропетровськ  звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр Автомир” м. Дніпропетровськ, Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу –Бондаренко В.Г. м. Дніпропетровськ про  визнання договору купівлі –продажу від 06.03.07р. -  недійсним.

          02.11.2008 року позивач  здійснив заміну позовних вимог та просив суд  розірвати договір купівлі-продажу і зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр “Автомир” повернути Відкритому Акціонерному товариству “ Міськшляхрембуд” спірні будівлі та споруди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.08 року (суддя - Петрова В.І.) - позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

При винесені оскаржуваного рішення, господарський суд виходив з того що актом приймання –передачі сторони внесли зміни до умов договору купівлі –продажу від 06.03.07р. щодо порядку оплати за придбане майно, які згідно умов договору не були нотаріально посвідчені, на підставі чого вбачається порушення умов виконання зобов'язання за договором купівлі –продажу від 06.03.07р.

          Не погодившись із зазначеним рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр Автомир” м. Дніпропетровськ звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає що місцевим судом при винесені оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

У відзиві та доповненні до відзиву на апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство “Міськшляхрембуд” просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.08р.  без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

           Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи  апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –підлягає скасуванню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 06.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі –продажу будівель та споруд, за адресою м. Дніпропетровськ, вул.. Шинна, 2 та відповідно до витягом реєстру прав власності на нерухоме майно, виданому КП “Дніпропетровське МБТІ” 23 лютого 2007 року за № 13674687, що складається з майстерні адміністративної будівлі, прибудови Літ. А –1, А3 –2, А2 –1 площею 800, 9 кв. метрів, зовнішніх сход Літ. А, ганок Літ. А”, диспетчерська Літ. Б –1 –площею 50, 1 кв. метрів, будівля профілакторію Літ. В –1 –площею 580, 5 кв. метрів, гаражі Літ. Ш –1 площею 62, 2 кв. метрів, ганок Літ. Ш, гараж (тимчасовий) Літ 1Б. Укладений договір купівлі –продажу зареєстрований у реєстрі за № 461 06.03.07р. та зареєстрований приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г.

За умовами п. 1.1 договору від 06.03.07р. продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв передбачені договором будівлі та споруди та зобов'язався сплатити за них обговорену грошову суму.

Як вбачається з п. 2 зазначеного договору, передання об'єкта здійснюється продавцем покупцю в день підписання цього договору, право власності на об'єкт переходить від продавця покупцю з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.

В п. 1.7 договору зазначено ціну договору, яка склала 715 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 119 166, 67грн., які покупець передав продавцю до підписання цього договору. Балансова вартість цього об'єкту згідно з вищевказаними витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно становить 705 721, 15 грн.

В день підписання оскарженого договору був складений акт приймання –передачі, за яким сторони встановили, що розрахунок за об'єкти нерухомості слід провести шляхом зарахування зустрічних одноразових вимог у зв'язку з заборгованістю продавця перед покупцем по договору уступки права вимоги від 22.12.06р. на суму 2 285 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи господарським судом помилково встановлено факт внесення змін до умов договору купівлі –продажу від 06.03.07р., щодо порядку оплати придбаного об'єкту за актом приймання –передачі від 06.03.07р., а тому відповідно до ст.. 654 Цивільного процесуального кодексу України цей акт приймання –передачі підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, чого  не було зроблено.

Відповідно до акту  приймання –передачі об'єкта нерухомого майна від 06.03.07р. сторони домовились розрахуватися за об'єкти нерухомості за договором купівлі –продажу від 06.03.07р., шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог у зв'язку з заборгованістю позивача перед відповідачем за договором про відступлення права вимоги  від 22.12.06р. на суму 2 285 000 грн.

Згідно. ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Проведення заліку зустрічних однорідних вимог не є зміною істотних умов договору ціни та предмету, а є встановлений законодавством  способом виконання зобов'язань, тому нотаріального посвідчення не потребує. Таким чином,  сторони погодились змінити не форму, а лише спосіб розрахунку –заліком зустрічних однорідних вимог, а форма розрахунку залишилась незмінною відповідно до умов договору –грошова.

В рішенні господарського суду від 17.11.08р. зазначено, що зміст договору купівлі –продажу –це ті умови, стосовно яких сторони досягають згоди, а істотними умовами договору купівлі –продажу, зокрема, є ціна та предмет.

Зазначена зміна розрахунку за виконання зобов'язання не є принциповою і не повинна була враховуватись господарським судом при винесені оскарженого рішення, тому що вона ні як не відобразилась на виконанні зобов'язання згідно договору від 06.03.07р., яке було виконано в повному обсязі, а зміна способу розрахунку не є істотною умовою договору, до того ж такий спосіб розрахунку відбувся за погодженням обох сторін, в результаті укладення угоди про залік зустрічних однорідних вимог від 30.03.07р., згідно з якою борг позивача перед відповідачем, за договором про відступлення права вимоги від 22.12.06р. на суму 2 285 000 грн. на підставі договору купівлі – продажу від 03.04.06р. № 06-141/2К –зменшився на суму договору купівлі –продажу від 06.03.07р. – на 715 000 грн.

За  змістом  ч. 1 ст.. 651 Цивільного кодексу України, визначено, що  розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зазначено, що договір  може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї сторони у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Частиною 3 цієї статті встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Колегія суддів вважає, що при розрахунку за договором купівлі – продажу від 06.03.07р. не було порушено умови договору, а наслідки такого виконання зобов'язань по договору не порушили права та інтереси позивача.

Таким чином колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Міськшляхрембуд” м. Дніпропетровськ .

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення господарський суд Дніпропетровської області  неправильно застосував  норми матеріального  права та неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення від 17.11.2008 року у справі №  18/82-08 підлягає скасуванню з прийняттям у справі  нового рішення про відмову у задоволенні  позовних вимог .

Керуючись ст.. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісний центр Автомир” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  17.11.2008р.–задовольнити.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 17.11.2008р. по справі № 18/82-08- скасувати.

В задоволенні позовних вимог –відмовити.

    Постанова може бути оскаржена у місячний  строк  в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                    П.П. Павловський

Суддя                                                                                        О.В. Чус

Суддя                                                                                        В.В. Швець