Постанова

від 10.02.2009 по справі 34/287-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/287-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2009                                                                                       Справа№  34/287-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Прудніковій Г.В.

представників:

від позивача: Дерлюк В.Д. представник, довіреність №63-ДВ  від 09.12.08;

від відповідача:  Федорищев В.Г. представник, довіреність №б/н  від 10.02.09;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ”КАШТАН-ГОДИННИКИ” на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  05.12.2008 року у справі №34/287-08

за позовом відкритого акціонерного товариства “ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ”, м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю ”КАШТАН-ГОДИННИКИ”, м.Дніпропетровськ

про розірвання договору

                                                              В С Т А Н О В И В:

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 року  у даній справі (головуючий суддя  Примак С.А.) позовні вимоги відкритого акціонерного товариства  «Південтеплоенергомонтаж», м. Київ  до товариства з обмеженою відповідальністю “Каштан-годинники”, м.Дніпропетровськ про розірвання договору оренди задоволено повністю.

        Рішення мотивовано тим, що внаслідок залишення відповідачем без відповіді пропозиції позивача про зміну розміру орендної плати у зв`язку зі зміною правового регулювання відносин щодо визначення розміру орендної плати виникли передбачені ст.652 ЦК України правові підстави для розірвання укладеного сторонами 01.07.1996 року договору оренди №1 нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, бульвар Шевченко,6.          

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати  та постановити нове, яким у позові відмовити.

        Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме норми  ст.188 ГК України та ст.652 ЦК України.

        Вважає, що відповідно за положень зазначених правових норм та висновків рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №16/198-07 від 20.12.07 року ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»має право звертатися до ТОВ “Каштан-годинники” з пропозицією зміни розміру орендної плати, а у разі відмови - передати цей спір на вирішення суду. Висновок господарського суду про те, що не надання відповідачем відповіді на лист позивача № 463-202 від 10.09.2008 року про зміну (підвищення) розміру орендної плати дає право позивачу звернутись з позовом про розірвання договору, а не зміну орендної ставки, є хибним.

       Відзив на апеляційну скаргу позивач не надав.

       Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду –скасуванню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами 01.07.1996 року укладено договір оренди   №1 нежитлового приміщення  загальною площею 180,9 кв.м. розташованого  за адресою: м. Київ, бульвар Шевченко, 6. Договір укладено відповідно до рішення арбітражного суду м. Києва від  25.09.1996 року  по  справі №19/61 на строк  до 31.12.2016 року (а.с.16-18).                                      

        Пунктом п. 3.1 договору передбачена місячна орендна плата за користування орендованим приміщенням в сумі,   еквівалентній трьом  доларам США за 1 кв.м. за курсом, встановленим НБУ на день здійснення платежу (а.с.12-15).         

        Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що нормативний документ, відповідно до якого було встановлено розмір орендної плати -  постанова Кабінету Міністрів України   від 04.10.1995р. №786 „Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” не може застосовуватися при визначенні розміру орендної плати за договором в даний час, оскільки орендоване майно втратило статус державного і стало власністю позивача.

         Оскільки відповідач не відреагував на пропозицію позивача  привести договір у відповідність до істотно змінених обставин та встановити ринкову вартість орендної плати, договір відповідно до ст.652 Цивільного кодексу України підлягає розірванню.

          З такою позицією позивача, яка підтримана рішенням господарського суду від 05.12.2008 року у даній справі, колегія суддів не може погодитись та приходить до протилежного висновку про безпідставність позовних вимог ВАТ «Південтеплоенергомонтаж».

         Відповідно до вимог ч. 1 ст.652 Цивільного кодексу України   у  разі  істотної  зміни  обставини, якими  сторони  керувалися  при  укладенні  договору, договір може  бути  змінений  або  розірваний  за  згодою  сторін, якщо  інше не  встановлено  договором  або  не  випливає  із  суті  зобов'язання. Зміна  обставин  є  істотною, якщо  вони змінилися  настільки, що якби  сторони   могли  це  передбачити, вони  не  уклали  б  договір  або  уклали  б  його  на  інших  умовах.

          Факт відповідності пункту 3.1 договору оренди нежитлового приміщення вимогам чинного на час його укладення законодавства, а саме: вимогам постанови Кабінету Міністрів України   від 04.10.1995р. №786 „Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна”  встановлено рішенням арбітражного суду м. Києва від  25.09.1996 року  по  справі №19/61.

         Також факт дійсності договору в цілому був предметом судового розгляду у справі №16/198-07 та підтверджений рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2007 року та Постановою Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 20.12.2007 року по  справі №16/198-07 (а.с.19-25).

         Відповідно до вимог ст.35 ГПК  України   факти,  встановленні  рішенням  господарського  суду  під  час  розгляду  однієї  справи, не  доводяться  знову  при  вирішенні   інших  спорів, в  яких  беруть   участь  ті  самі  сторони.

         Господарський суд, посилаючись на постанову Дніпропетровського  апеляційного  господарського суду від 20.12.2007 року по  справі №16/198-07, правильно зазначив, що на даний час  у зв'язку з приватизацією орендоване відповідачем майно втратило статус державного майна і стало власністю позивача. Однак при цьому суд не врахував, що цією ж постановою встановлено, що дійшовши висновку про те, що указаний договір оренди підлягає зміні, позивач, відповідно до вимог ст.188 Господарського кодексу України має право звернутися до відповідача з відповідною пропозицією до сторони за договором, а у разі недосягнення згоди –передати спір на вирішення суду, обґрунтувавши свої вимоги.

          Позивач не скористався таким правом. Належні докази отримання відповідачем його пропозиції щодо зміни орендної плати у матеріалах справи відсутні. Наявні на а.с.40 квитанція та повідомлення про вручення рекомендованого листа не містять опису поштового вкладення та не підтверджують отримання ТОВ “Каштан-годинники” саме листа-пропозиції від 10.09.2008 року про внесення змін до договору оренди.

           Відповідно до ч. 2 ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Висновок господарського суду про те, що неотримання позивачем відповіді від відповідача на пропозицію щодо зміни розміру орендної плати є підставою для розірвання договору оренди суперечить положенням ст.188 ГК України та ст.652 ЦК України.

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»його нормами можуть регулюватися відносини оренди інших форм власності. З матеріалів справи вбачається, що сторони спору не приймали спільних рішень щодо непоширення дії цього закону на регулювання відносин за договором оренди №1 від 01.07.1996 року. Тобто, до правовідносин сторін можливо застосування цієї правової норми.

        Протилежний висновок в оскаржуваному рішенні грунтується на фактах, встановлених рішенням господарського суду м.Києва від 06.02.2008 року у справі №36/411 Однак, заявляючи позов у справі №36/411, позивач зазначав зовсім інші підстави зміни умов договору оренди, на що господарський суд увагу не звернув.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

          На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами того, що сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, що істотно змінилися та є передбачені ст.188 ГК України та ст.652 ЦК України підстави для розірвання договору.

          Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, з позивача на користь відповідача слід стягнути понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 85 грн.

Керуючись ст. ст. 101-105  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

                                                      ПОСТАНОВИВ :

         Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ”КАШТАН-ГОДИННИКИ” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2008 року у справі № 34/287-08 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

        Стягнути з відкритого акціонерного товариства “ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ”,       (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 27, код ЄДРПОУ 00121146)   на користь товариства з обмеженою відповідальністю ”КАШТАН-ГОДИННИКИ” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. К.Цеткін, 8/11, код ЄДРПОУ 33338094) судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 85 грн..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

  Головуючий суддя:                                                                        Т.А. Верхогляд                                                                                                                                                  

  Суддя:                                                                                               І.Л. Кузнецова       

  Суддя:                                                                                    І.А. Сизько