Вирок

від 18.02.2013 по справі 1-336/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №1-336/12

Категорія 81

1/295/60/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого - судді Костенко С.М.

при секретарі судового

засідання Боровицької Т.О., Зелінської І.О.

з участю:

захисника ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, ПП, проживаючого в АДРЕСА_1, інваліда 3-ї групи, раніше не судимого,

за ст. 125 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 обвинувачує ОСОБА_5 в тому, що 11 квітня 2010 року близько 09 години 30 хвилин, в під'їзді будинку АДРЕСА_1, на сходинковому майданчику між третім та четвертим поверхом біля квартири № 87, між нею та ОСОБА_5 виник конфлікт, в ході якого останній взяв її за волосся і голову та умисно ударив обличчям об стіну і наніс ще два удари кулаком правої руки в обличчя, від чого вона знепритомніла. Внаслідок чого їй було заподіяно тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких без короткочасного розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину і цивільний позов не визнав та пояснив, що 11 квітня 2010 року о 09-30 годин він повертався з прогулянки з собаками. Зайшовши до під'їзду, між третім та четвертим поверхом побачив сусідку ОСОБА_6, остання його пропустила відійшовши до стіни, а свою палку, якою вона користується, тримала під своєю правою рукою. Коли він став проходити повз ОСОБА_6, остання вставила йому між ноги свою палку, від чого він впав на праву руку. Підвівшись він зробив декілька кроків вперед, а в цей час ОСОБА_6 його вдарила палкою між лопаткою і він зробив останній зауваження. На це, ОСОБА_6 своєю лівою рукою вдарила по його обличчю, стягнувши його окуляри і вушком яких хотіла пошкодити йому очі та при цьому сказала, що він їй винен гроші за гараж, за перукарню та за те, що її покусали собаки. На крики вийшла його дружина і він попросив її забрати у ОСОБА_6 його окуляри, які остання тримала в своїх руках. Він піднявся до своєї квартири, а дружина забрала його окуляри і зайшла до квартири. Зазначив, що потерпілій жодного удару не наносив. Також пояснив, що конфлікт між його сім'єю та ОСОБА_6 триває 10 років, оскільки остання постійно на нього скаржиться в різні інстанції та вимагає щоб він їй купив холодильник та телевізор. Просить його виправдати.

Потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 11 квітня 2010 року о 08 годині 40 хвилин вона пішла до магазину і повернувшись до свого під'їзду, сіла відпочити. Потім, зайшовши в під'їзд, стала підніматися сходами та між третім і четвертим поверхом її наздогнав ОСОБА_5, який був з двома собаками. Коли підсудний зрівнявся з нею, дав команду собакам «фас», старша собака її не чіпала, а молодша почала ричати, але не чіпала. Після цього, ОСОБА_5 завів собак до своєї квартири, а вийшовши знову на сходинковий майданчик, подивився через перила чи нікого немає, перескочив з десятої сходинки на п'яту, де вона стояла. Будучи поряд з нею ОСОБА_5 схопив її правою рукою за горло, а лівою за волосся, притиснувши її своїми ногами та тілом до стіни, таким чином вона не могла поворушитися. Потім він почав її бити, а саме задньою частиною голови по стіні в кількості 5-6 ударів, а правою рукою затис її горло, щоб вона не кричала. Після цього, відпустивши її волосся, ОСОБА_5 наніс їй три удари кулаком по голові, в районі потилиці, від чого вона втратила свідомість. А коли прийшла до тями, побачила, що поряд з нею немає нікого. Вона повільно піднялася до своєї квартири, де викликала міліцію та швидку. Коли приїхала швидка, вона разом з лікарем спустилася до автомобіля.

Для повного та всебічного розгляду справи, судом були досліджені пояснення, заяви та скарги потерпілої ОСОБА_6, які вона надавала під час перевірки її звернень до правоохоронних органів та прокуратури, які містяться у відмовному матеріалі № ЖРЗПЗ 3057/2.

Так, в заяві від 19 квітня 2010 року ОСОБА_6 зазначила, що 11 квітня 2010 року ОСОБА_5 однією рукою схопив її за волосся, а другою за шию та почав її душити і бити об панель. Вона почала кричати і в цей час вийшла дружина ОСОБА_5, яка кричала щоб останній бив її по голові і ОСОБА_5 двічі вдарив її в голову та вона втратила свідомість (а.с.4).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в заяві, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що вказану заяву писала власноруч. Зазначила, що ОСОБА_5 наніс їй три удари, але чому в заяві написала, що наніс два удари, пояснити не змогла, можливо на час написання заяви мала погане самопочуття, а можливо забула, але ствердила, що було нанесено три удари.

З дослідженого судом пояснення ОСОБА_6 від 12 квітня 2010 року, остання пояснила, що ОСОБА_5 підійшов до неї та безпричинно вдарив, взяв її за коси та вдарив головою об стіну, їй стало погано. Після цього ОСОБА_5 пішов до себе додому (а.с.5).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в поясненнях, ОСОБА_6 зазначила, що об стінку ОСОБА_5 бив її декілька разів. Зазначила, що в поясненні є її підпис, але вона його не читала, оскільки довіряла працівникам міліції. Ствердила, що ОСОБА_5 бив її багато раз, але вона перебувала в стресовому стані, а тому не уточнила кількість ударів. Зазначила, що коли на її крики вийшла дружина ОСОБА_5, остання наказала бити її по голові, після чого ОСОБА_5 тричі вдарив її.

З дослідженої судом скарги ОСОБА_6 від 10 червня 2010 року вбачається, що 11 квітня 2010 року ОСОБА_5 нацькував на неї своїх собак надавши їм команду «фас», після чого розпочав сварку. В ході якої висловлював до неї погрози фізичної розправи, висловлювався нецензурною лайкою, залякував її, після чого наніс їй тілесні ушкодження в голову та інші частині тіла руками та ногами. (а.с.16-17).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в скарзі, ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_5 наносив їй удари тільки по голові, а в інші частини тіла удари не наносилися, він лише її притиснув своїм тілом та ногами до стінки. Пояснила, що не знає чому в скарзі написала те, чого не було насправді.

З дослідженого судом пояснення ОСОБА_6 від 29 червня 2010 року вбачається, що ОСОБА_5 підійшовши до неї, своєю лівою рукою взяв за волосся, а правою за підборіддя та почав бити головою об стіну та потім правою рукою вдарив її два рази в обличчя, від чого вона втратила свідомість (а.с.19).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в поясненнях, ОСОБА_6 зазначила, що по обличчю ОСОБА_5 її не бив, а бив лише по голові. Зазначила, що пояснення підписала не читаючи.

З дослідженої в судовому засіданні скарги ОСОБА_6 від 14 липня 2010 року вбачається, що 11 квітня 2010 року ОСОБА_5 нацькував на неї своїх собак надавши їм команду «фас», після чого розпочав сварку. В ході якої висловлював до неї погрози фізичної розправи, висловлювався нецензурною лайкою, залякував її, після чого наніс їй тілесні ушкодження в голову та інші частині тіла руками та ногами. (а.с.30-33).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в скарзі, ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_5 її ногами не бив, а лише підпер до стінки. Від того, що вона лежала на перилах у неї утворилися синці на спині. Ствердила, що крім ударів по голові, були ще удари коліном в живіт в кількості 3-4. Лікарю про синці на спині не говорила та не показувала. Зазначила, що 11 квітня 2010 року ОСОБА_5 їй наніс удари коліном в живіт, при цьому тримаючи її за щелепу і шию та тричі вдарив по голові кулаком.

З дослідженого в судовому засіданні пояснення ОСОБА_6 від 28 липня 2010 року вбачається, що ОСОБА_5 коли проходив повз неї, одна з його собак плигнула на неї, яку останній відтягнув та завів собак додому. Потім ОСОБА_5 підійшов до неї та почав її бити по стінці, а потім наніс два удари по голові, від чого вона втратила свідомість (а.с.34).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в поясненнях, ОСОБА_6 зазначила, що собака на неї не плигала, а лише ричала. Зазначила, що їй було нанесено три удари, але чому дільничний написав що два, вона не знає. Своє пояснення підписала не читаючи.

З дослідженого в судовому засіданні пояснення ОСОБА_6 від 21 вересня 2010 року вбачається, що ОСОБА_5 її взяв за шию та щелепу одночасно. Зазначила, що по обличчю він її не бив, а бив її затилком голови об стінку, вдарив два рази по верху голови та після другого удару вона втратила свідомість. Пояснила, що в підборіддя її ОСОБА_5 не бив, а синець утворився від того, що він її душив. Зазначила, що коли втратила свідомість, вона не падала на підлогу, а впала на перила та за них трималася. Ствердила, що ногами ОСОБА_5 її не бив, а тільки притримував коліном, щоб вона не виривалася і по тілу він її також не бив. Також зазначила, що свідків її побиття не було (а.с. 77-78).

На питання суду щодо розбіжностей в її показах даних в суді і викладених в поясненнях, ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_5 їй наніс три удари по голові та бив колінами по животі, а потім довго бив по голові. Коли вона падала то була у свідомості і машинально впала на перила і була вже без свідомості та не трималася.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що потерпіла є її бабусею. Зазначила, що очевидцем події вона не була. Прийшовши додому, близько 19 години, побачила, що бабуся дуже схвильована і розповіла їй, що з сусідом ОСОБА_5 на сходинковому майданчику відбувся конфлікт. Під час якого ОСОБА_5 наніс їй один удар по голові, від якого бабуся схопилася за перила, щоб не впасти. Дідусь під час конфлікту був у квартирі і викликав швидку допомогу. Видимих тілесних ушкоджень на бабусі вона не бачила, але остання скаржилася на біль в голові та грудях. Також зазначила, що синяків на спині бабусі вона не бачила.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що очевидцем події вона не була і ОСОБА_6 довго не бачила. А коли вони зустрілися, остання розповіла, що 11 квітня у неї з сусідом був конфлікт, а саме коли вона йшла по сходах в під'їзді, сусід схопив її та вдарив головою об стінку, внаслідок чого вона втратила свідомість. Потім ОСОБА_6 сама викликала собі швидку. При зустрічі їй ОСОБА_6 синці не показувала, а лише скаржилася на головний біль. Також зазначила, що своє пояснення вона писала сама, в присутності ОСОБА_6 і під її диктовку. Прізвище кривдника їй назвала ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що очевидцем події вона не була. 11 квітня близько 15 години до неї подзвонила ОСОБА_6 та розповіла, що її побив сусід. А саме коли ОСОБА_6 була в під'їзді сусід ведучі собак, дав команду «фас», а потім собак завів до своєї квартири та повернувся, перед цим глянувши через перила. Підійшовши до ОСОБА_6, притулив її до стіни і почав бити по обличчю, а потім вдарив головою об стінку, внаслідок чого остання втратила свідомість. Всі подробиці на вона знає зі слів ОСОБА_6, читала її скарги та вони часто спілкуються на цю тему і під час розмов ОСОБА_6 детально про все розповідає.

Допитаний свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є чоловіком потерпілої. Коли відбувся конфлікт, його не було вдома, він був в магазині і повернувся через півтори години. Вдома була дружина і плакала, бо сусід її 2-3 рази вдарив головою об стіну, внаслідок чого вона втратила свідомість. Потім дружина викликала швидку. Уточнив, що з дружиною зустрівся, коли та вже повернулася з лікарні. Також зазначив, що дружина розповідала, що ОСОБА_5 зажав її ногами і бив по голові, а потім тричі вдарив об стіну, тримаючи її за коси. Пояснив, що у дружини були синяки на руках та боках тулуба.

Для повноти розгляду справи, судом були досліджені пояснення свідка, дані ним під час перевірок скарг ОСОБА_6, а саме від 29 червня 2010 року, в яких вбачається, що 11 квітня 2010 року він повернувся додому близько 15-16 години і дружина йому розповіла, що в неї стався конфлікт з ОСОБА_5. Останній наніс їй тілесні ушкодження, але конфлікт був короткочасний і більше йому нічого не відомо (а.с.20 відмовний матеріал ЖРЗПЗ № 3057/2). З пояснень від 28 липня 2010 року вбачається, що свідок повернувся додому близько 13 години і дружина йому розповіла, що ОСОБА_5 бив її об стіну і вона втратила свідомість, а коли отямилася самостійно викликала собі швидку, яка її забрала. Після лікарні дружина самостійно тролейбусом доїхала додому. Все йому відомо зі слів дружини ( а.с.36 відмовний матеріал ЖРЗПЗ № 3057/2).

На питання суду щодо розбіжностей в показах, даних ним в суді і з досліджених пояснень, свідок ОСОБА_10 зазначив, що давав правдиві покази і в суді, і під час коли у нього відбирали пояснення. Про події він знає зі слів дружини та в подальшому вони це ще обговорювали.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що підсудний та потерпіла є її сусідами. Очевидцем події вона не була. 11 квітня 2010 року вона вранці йшла на кладовище і бачила, що біля під'їзду сиділа сусідка ОСОБА_6 на наступний день ОСОБА_6 їй розповіла, що коли вона піднімалася сходами до своєї квартири, за нею йшов ОСОБА_5 та давав собакам команду «фас», після чого собак завів до своєї квартири і повернувся до неї. Взяв її за волосся і двічі вдарив об стіну головою. Після чого ОСОБА_6 розповіла, що піднялася до своєї квартири та викликала швидку і міліцію.

Для повноти судом були досліджені пояснення свідка ОСОБА_11, дані нею 28 серпня 2010 року, з яких вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 довгий час склалися неприязні стосунки. Про те, що ОСОБА_5 наносив тілесні ушкодження та погрожував фізичною розправою, їй нічого невідомо (а.с. 63 відмовний матеріал ЖРЗПЗ № 3057/2).

На питання суду щодо розбіжностей в показах, даних нею в суді і з дослідженого пояснення, свідок ОСОБА_11 зазначила, що оголошене пояснення дійсно підписано нею. Зазначила, що про конфлікт їй відомо лише зі слів ОСОБА_6. Але особисто вона ніколи не чула і не бачила між ними конфліктів Саме на прохання ОСОБА_6 вона погодилася давати покази.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює лікарем швидкої допомоги. За погодженням учасників судового розгляду, оглянувши карту виїзду карети швидкої допомоги від 11 квітня 2010 року пояснила, що в карті виїзду було записано скарги ОСОБА_6. Під час її огляду видимих ушкоджень виявлено не було. Ствердила, що в разі того, якби були видимі тілесні ушкодження, в карті виїзду в обов'язковому порядку вони були б зафіксовані. Лікування ОСОБА_6 було направлено здебільшого на гіпертонічний криз, а саме зниження артеріального тиску. Діагноз струс головного мозку поставлений під знаком питання, оскільки ОСОБА_6 скаржилася, що побив сусід, а саме що останній наніс удар по голові. Після цього, вони поїхали до травмпункту, оскільки зобов'язані перевірити чи не було струсу мозку. Зазначила, що карета швидкої допомоги не забезпечена такими приладами, тому вона рекомендувала поїхати до травмпункту.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що підсудний є її чоловіком. 11 квітня 2010 року вони збиралися на кладовище, а перед цим близько 09-ї години чоловік вивів собак на вигул. Через деякий час вона почула розмову в під'їзді на підвищених тонах. Відкривши вхідні двері, побачила, як ОСОБА_6 вдарила палкою її чоловіка по спині. Після цього вони звернулися до міліції з заявою і до лікарів. Зазначила, що конфлікт між її сім'єю та ОСОБА_6 триває довгий час, оскільки остання пред'являє до них безпідставні звинувачення.

З акту судово-медичного обстеження № 1216 від 12 квітня 2010 року, а саме дослідної частини вбачається, що зі слів ОСОБА_6 сусід наносив удари руками по обличчю. В заключній частині акту експерт зазначив, що у ОСОБА_6 виявлено синець на обличчі (а.с.7, відмовного матеріалу ЖРЗПЗ № 3057/2). Отже на час обстеження, а саме на наступний день після події, у ОСОБА_6, в місцях, вказаних останньою, зокрема потиличній частині голови, ударів головою об стіну, в області зводу черепа від ніби нанесених двох ударів кулаком, шиї від здавлювання рукою, обличчі, від нанесених ударів кулаком в обличчя, в області спини і живота від ударів спиною об стіну і 3-4 ударів колінами в живіт, тілесних ушкоджень виявлено не було.

Для повноти та перевірки показів ОСОБА_6 по справі була проведена комісійна судово-медична експертиза № 158 від 16 листопада 2012 року, за висновком якої у ОСОБА_6 виявлено синець на підборідді праворуч. Інших будь-яких видимих тілесних ушкоджень на кожних покровах обличчя, волосистої частини голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівках, які б свідчили про прикладання сторонньої фізичної сили, тобто ударів травмуючими предметами, не виявлено. Виявлене тілесне ушкодження у ОСОБА_6 спричинено дією тупого твердого з обмеженою контактуючою поверхнею предмета, могло утворитися від надавлювання пальцями рук сторонньої особи, тобто за обставин на які вказує потерпіла. Враховуючи характер і локалізацію тілесного ушкодження у ОСОБА_6, вважають, що його утворення від нанесення двох ударів кулаком в одне й теж місце локалізації, є маловірогідним. Місце локалізації описаного тілесного ушкодження у ОСОБА_6 доступно для здавлювання пальцями рук самої потерпілої або при ударі на виступаючі тупі предмети (спинка дивану, кут умивальнику, сходинкові перила і т.п.) під час падіння з вертикального положення. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до категорії легких, без короткочасного розладу здоров'я. Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в період 1-2 діб до часу освідування, тобто як 10 квітня 2010 року, на протязі дня 11 квітня 2010 року, так і незадовго до освідування 12 квітня 2010 року. Діагноз струс головного мозку виставлений лише на скаргах ОСОБА_6, але не підтверджений достовірними об'єктивними даними (достовірною клінічної симптоматикою в динаміці, даними лабораторних методів дослідження). Звернення ОСОБА_6 як 11 квітня 2010 року, так і в послідуючі дні, обумовлено загостренням хронічних хвороб, якими остання страждає тривалий період часу (з 1992 року). Згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року загострення захворювань, які мали місце до травми, не слугують підставою для кваліфікації ступеню тяжкості тілесних ушкоджень. З амбулаторної карти НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 вбачається, що звернення ОСОБА_6, як 11 квітня 2010 року, так і в послідуючому, не пов'язано з характером і тяжкістю травми перенесеної 11 квітня 2010 року, а обумовлено загостренням наявних у неї хвороб. Таким чином, придбання медикаментів і медикаментозних препаратів обумовлено загостренням захворювань, якими ОСОБА_6 страждає протягом значного періоду років (а.с.129-134).

Аналіз показів потерпілої ОСОБА_6 даних нею під час судового слідства і даних нею під час проведення перевірки її заяв та скарг щодо застосованого до неї насилля, вказує на суперечність даних про ніби застосоване ОСОБА_5 насилля. Так, судом встановлено, що звертаючись в правоохоронні органи та органи прокуратури зі скаргами та заявами, ОСОБА_6 вказувала на кардинально різні обставини та локалізацію спричинення їй тілесних ушкоджень. Такі ж суперечливі і кардинально змінні покази надавала ОСОБА_6 і в суді, при цьому зміст скарги, з якою остання звернулася до суду, різниться з її показами даними нею в суді щодо фактичних обставин. Так, під час дослідження письмових доказів і даючи питання про суперечності в показах, потерпіла ОСОБА_6 постійно змінювала покази про фактичні обставини щодо ніби застосованого до неї ОСОБА_5 насильства.

Крім суперечливих показів ОСОБА_6 про ніби застосоване до неї насильство, її покази не підтверджені й об'єктивними даними.

Так, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 зазначили, що жоден з них не був очевидцем події і в різний період часу і по різному, кожному з вказаних свідків ОСОБА_6 описувала насилля, яке ніби було до неї застосоване підсудним ОСОБА_5 Крім цього, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що за проханням ОСОБА_6 писала пояснення і під її диктовку. А свідок ОСОБА_9 зазначала, що вона разом з ОСОБА_6 часто спілкується з приводу подій, які відбулися 11 квітня 2010 року і під час цих розмов остання їй все детально розповідає. Покази свідка ОСОБА_10, дані ним в судовому засіданні, спростовуються висновками експертиз про відсутність синців, які він нібито бачив на руках та боках її тулубу і поясненнями, даними ним 29 червня та 28 липня 2010 року. Покази свідка ОСОБА_11, даними нею в суді, спростовуються її ж поясненнями від 28 серпня 2010 року, в яких вона зазначала, що ніколи не бачила та не чула, щоб ОСОБА_5 наносив ОСОБА_6 тілесні ушкодження чи погрожував їй. Покази свідка ОСОБА_7 спростовуються показами самої потерпілої та свідка ОСОБА_10, а саме в частині того, що 11 квітня 2010 року ОСОБА_10 був вдома та викликав швидку допомогу своїй дружині.

Суд, не приймає як докази покази вищевказаних осіб, як свідків про відомі їм обставини ніби вчинення злочину ОСОБА_5, оскільки останні не були очевидцями описаних ОСОБА_6 події. Крім цього, вищевказані свідки пояснювали суду, що вони разом з ОСОБА_6 часто і детально обговорюють про події 11 квітня 2010 року і саме під диктовку потерпілої вони писали свої пояснення.

Очевидець подій свідок ОСОБА_13 показала, що її чоловік ОСОБА_5 потерпілу не бив, а навпаки остання своєю палкою нанесла йому двічі удари по спині. Покази вказаного свідка не спростовано і доказів на їх спростування суду не надано.

Проведена комісійна судово-медична експертиза спростовувала доводи ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 вдарив її двічі кулаком по обличчю, оскільки виникнення синця від двох ударів в одне й те ж саме місце малоймовірне. При цьому, експерти зазначили, що місце локалізації синця на підборідді доступне для здавлювання пальцями рук самою потерпілою чи при ударі об виступаючі предмети та синець на підборідді міг утворитися не тільки 11 квітня 2010 року, а і 10 квітна та 12 квітня до її освідування. Попередній діагноз травматичного пункту струс головного мозку, забій м'яких тканин обличчя не підтверджений об'єктивно. Звернення ОСОБА_6 за медичною допомогою був обумовлений загостренням наявних у неї хвороб і придбання медикаментів також обмовлено саме загостренням хвороб. Висновком експертизи спростовано покази ОСОБА_6 про нанесення їй серії ударів як в обличчя, так і в голову, а саме потиличну її частину, по тулубу і живіт.

Зазначені обставини було підтверджено і свідком ОСОБА_12, лікарем швидкої допомоги, яка пояснила, що медична допомога ОСОБА_6 надавалася з приводу гіпертонічного кризу, а саме для зниження артеріального тиску. Ствердила, що якби вона побачила б на шкірі ОСОБА_6 синці, то обов'язково б це зафіксувала в карті виїзду. Зазначала, що діагноз струс головного мозку поставила під знаком питання, оскільки досліджень для встановлення вказаного діагнозу не проводила.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніві щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_6 обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, викликає сумніви щодо наведених нею обставин його вчинення і цей сумнів тлумачиться на користь підсудного ОСОБА_5

За таких обставин, суд вважає, що за ст. 125 ч.1 КК України ОСОБА_5 слід виправдати.

Відповідно до вимог ст. 328 ч.3 КПК України цивільний позов ОСОБА_6 суд залишає без розгляду.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_5 за ст. 125 ч.1 КК України виправдати у зв'язку з недоведеністю у вчиненні злочину.

Запобіжний захід, у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_6 - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: