Рішення

від 16.01.2013 по справі 2030/154/12

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2030/154/12

провадження № 2/632/19/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"16" січня 2013 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Библів С.В. при секретарі судового засідання Кузьменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, 3-тя особа - комунальне підприємство «Комунальник-1» про виселення з самовільно зайнятого житлового приміщення без надання іншого; зустрічним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, третя особа - комунальне підприємство «Комунальник-1» та СГІРФО Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання права на житлове приміщення, укладення договору найму житла та реєстрацію в ньому, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року виконавчий комітет Первомайської міської ради Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, 3-тя особа - комунальне підприємство «Комунальник-1» та по ходу розгляду справи уточнив вимоги та просив виселити відповідача з самовільно зайнятого приміщення без надання іншого жилого приміщення, посилаючись на таке: рішенням Первомайського міськвиконкому від 17.10.1995 року № 375 затверджено протокол засідання комісії з житлових питань від 16.10.1995 року № 9, згідно яких відповідачу надано дозвіл на заселення квартири АДРЕСА_1 Харківської області разом з його дружиною ОСОБА_2 відповідно до ордеру № 025643 від 19.10.1995 року. Проте на сьогоднішній день вказана квартира не заселена, договір найму не укладено, газ відрізано та протягом всього часу жодних комунальних платежів не проводилося. Оскільки ордер на заселення квартири дійсний протягом місяця, то вважає, що відповідач не скористався своїм правом на заселення квартири і ордер вже недійсний, тому відповідача слід виселити з самовільно зайнятого житлового приміщення без надання іншого на підставі ч.3 ст. 116 ЖК України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Непогоджуючись з первісним позовом, ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, третя особа - комунальне підприємство «Комунальник-1» та СГІРФО Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області про визнання права на житлове приміщення, укладення договору найму житла та реєстрацію в ньому, посилаючись на таке: в спірній квартирі АДРЕСА_1 Харківської області він з померлою дружиною ОСОБА_2 проживали з самого початку видачі ордера і договір найму був укладений теж одразу, проте укладався він не з теперішнім ПКП «Комунальник-1», а з вже ліквідованим ПВУ ЖКГ. Як з'ясовано з відповідей ПКП «Комунальник-1», з ПВУ ЖКГ архіви разом з ордерами та договорами по будинку НОМЕР_1 до нього не передавалися. На сьогодні укладено договори з комунальними підприємствами на надання послуг, крім ПАТ «Харківгаз», оскільки вони користуються електроплитою. Через те, що відповідач не визнає його право на користування спірною квартирою, просить суд своїм рішенням визнати його за ним, а також право на укладення договору найму та реєстрацію в квартирі.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 підтримала зустрічні позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на безпідставність вимог Первомайського міськвиконкому, бо ніякого самовільного зайняття житлового приміщення у світлі ст. 116 ЖК України немає, заселення відбулося законно на підставі ордера, з реєстрації ОСОБА_1 у попередній квартирі АДРЕСА_2 не знявся, оскільки така реєстрація йому була необхідна, бо там був зареєстрований його син-інвалід, що на сьогодні є померлим. Але, наданою квартирою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постійно користувалися та користуються, сплачують за комунальні послуги, здійснювали поточні ремонти. Просила первісні позовні вимоги міськвиконкому залишити без задоволення як такі, що не грунтуються на Законі. Крім того, вважає, що Первомайський міськвиконком пропустив строк на звернення до суду за захистом свого, ніби-то, порушеного права, що також є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник міськвиконкому зустрічні позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки вони не є обґрунтованими та не підтверджуються жодними доказами. Стосовно пропуску позовної давності представником міськвиконкому зазначено, що про не заселення спірної квартири їм стало відомо у лютому 2011 року з акту ПКП «Комунальник-1», тому вказаний строк не пропущено.

Представник ПКП «Комунальник-1» у судовому засіданні пояснив, що, дійсно, ПВУ ЖКГ ліквідоване і рішенням Первомайської міської ради зобов'язано ПВУ ЖКГ передати на баланс безоплатно до ПКП «Комунальник» основні засобі, в тому числі і житловий фонд, а з часу реорганізації ПКП «Комунальник» - ПКП «Комунальник-1» стало правонаступником останнього та визначене виконавцем житлово-комунальних послуг і йому передано житлові багатоквартирні будинки з прибудинковими територіями, у тому числі і АДРЕСА_1, проте без будь-якої документації, тобто договорів найму чи ордерів, а відповідач не зареєстрований у спірній квартирі. Підтримав вимоги представника міськвиконкому та просив відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1, а позов міськвиконкому задовольнити.

Представник СГІРФО Первомайського РВ ГУМВС України в Харківській області до суду не прибув, надавши заяву про розгляд справи без його участі, поклався на розсуд суду.

Суд, вивчивши позовні заяви, заслухавши пояснення сторін та показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини:

рішенням Первомайського міськвиконкому від 17.10.1995 року № 375 (а.с.20) затверджено протокол засідання комісії з житлових питань від 16.10.1995 року № 9 (а.с.19), згідно яких ОСОБА_1 надано дозвіл на заселення квартири АДРЕСА_1 Харківської області разом з членом його сім`ї - дружиною ОСОБА_2 відповідно до ордеру № 025643 від 19.10.1995 року (корінець ордеру а.с.21). Проте, на сьогоднішній день ОСОБА_1 не знявся з реєстрації у попередньому помешканні за адресою: АДРЕСА_2, як і його дружина, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.97) також.

Згідно ст. 58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення в надане приміщення.

ОСОБА_1 та його на той час ще жива дружина одразу почали обживати надану квартиру, робити ремонт та закуповувати меблі, перенесли частину речей з попереднього помешкання, що підтвердили у судовому засіданні у своїх поясненнях та показаннях ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 Факт проживання в спірній квартирі ОСОБА_2 встановлено і актом ПКП «Комунальник-1» від 22.02.2011 року (а.с.7), складеним у присутності двох сусідів, де зазначено, що там проживає вчителька (ким була за життя ОСОБА_2.). Зі слів сторони ОСОБА_2, одразу після видання ордеру вони уклали договір найму з ПВУ ЖКГ та здали ордер, як того вимагає чинне законодавство, проте згодом ПВУ ЖКГ ліквідоване шляхом реорганізації з приєднанням до ПКП «Комунальник», який у свою чергу після своєї

ліквідації мав передати всі документи по житловому фонду до правонаступника ПКП «Комунальник-1», проте перший цього не зробив, а тому на баланс ПКП «Комунальник-1» передано лише житловий фонд без будь-якої документації на мешканців будинкуНОМЕР_1 і будь-яка інформація до 2004 року відсутня, що вбачається з листа директора КП «Комунальник-1» та міського голови (а.с.10,42).

На підставі ст. 59 ЖК України ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшені житлових умов, порушення прав інших громадян або організації на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень. Вимоги про визнання ордеру недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі. З такою вимогою міськвиконком до суду не звернувся, оскільки вважає, що ордер вже недійсний за минуванням місяця з дня його видачі та не вселення відповідача ОСОБА_1 до наданої квартири, тому, необхідності у визнанні ордеру недійсним немає, а є необхідність через недійсність ордеру виселити ОСОБА_1 з займаної ним самовільно квартири.

З такими висновками Первомайського міськвиконкому суд погодитися не може. Так, дійсно, згідно п. 69 «Правил обліку…» на підставі рішення про надання жилого приміщення громадянину видається ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер дійсний протягом 30 днів. Даний строк є припинювальним, але при наявності поважних причин пропуску цього строку, він може бути продовжений. З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру ОСОБА_1 та його дружині надано квартиру АДРЕСА_1 Харківської області. З пояснень сторони ОСОБА_1 ордер здано до ПВУ ЖКГ у встановлений термін, проте судові не вдалося встановити через низку реорганізацій житлово-експлуатаційних підприємств місцезнаходження ордеру та наявності договору найму. Ордер відсутній як у міськвиконкому, так і у ОСОБА_1, та останній має лише корінець від ордеру, який згідно згаданих правил і має бути у останнього. Натомість, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 порушили вимоги п.64 Правил обліку громадян які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» згідно якого, «громадяни відносно яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду». ОСОБА_1 продовжує бути зареєстрованим по 6-му м-ну. Але суд має зазначити, що у наймача та члена сім'ї наймача, включеного до ордера на заселення жилого приміщення, право користування останнім виникає у зв'язку зі включенням до ордера, а не у зв'язку із вселенням у це приміщення та реєстрацію у ньому. У разі не вселення в приміщення без поважних причин у строки передбачені ст. 71 ЖК України, ця особа визнається судом такою, що втратила право на користування наданим на сім'ю жилим приміщенням. З позовом міськвиконком про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 Харківської області до суду не звертався, доказів не надавав, а тільки в позовній заяві в резолютивній частині є формальне посилання на ст.ст. 71. 72 ЖК України.

Судом встановлено, що сім'я ОСОБА_1 згідно ордеру вселилася в спірну квартиру, користувалася нею протягом довгого часу. Як також доведено в судовому засіданні, відповідач та його дружина за основним позовом не змогли одразу вселитися в надане приміщення, оскільки квартира мала будівельні недоліки, але вони зробили в спірній квартирі ремонт, оплачували, хоча і не у повному об'ємі, комунальні послуги, про що свідчать листи з різних підприємств, що надають комунальні послуги (а.с.4-5,11-13). З листа головного лікаря Первомайської ЦРЛ вбачається, що амбулаторна картка ОСОБА_1 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 2005 року.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач за первісним позовом Первомайський міськвиконком не обґрунтував своїх вимог щодо виселення ОСОБА_1 з наданої згідно ордеру квартири АДРЕСА_1 Харківської області, як самовільно зайнятої, а тому даний позов задоволенню не підлягає. Натомість, своїми діями позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 повністю довів судові правомірність користування спірною квартирою, обслуговування її та утримання, а тому його позов підлягає повному задоволенню. Оскільки міськвиконком не визнає права ОСОБА_1 на користування спірною квартирою, таке право останнього підлягає захисту шляхом визнання за ним права користування вказаною квартирою з правом на укладення договору найму та на реєстрацію в ній.

Питання щодо пропуску строку позовної давності міськвиконкомом судом не розглядалося, оскільки такий строк не пропущено..

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 59, 64, 65, 71, 72 ЖК України, «Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР від 11.12.1984 року № 470, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем с. Велика Гомільша Зміївського району Харківської області, зареєстрованим в АДРЕСА_2, що фактично мешкає в АДРЕСА_1, право на житло і укладення договору найму і реєстрації в однокімнатній ізольовані квартирі, розташованій в АДРЕСА_1.

Позовні вимоги виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, 3-тя особа - комунальне підприємство «Комунальник-1» про виселення з самовільно зайнятого житлового приміщення без надання іншого залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя С. В. Библів