Рішення

від 14.02.2013 по справі 5020-1398/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року справа № 5020-1398/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Сімоходської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Нахімовського району міста Севастополя

(вул. Робоча, буд, 18, м. Севастополь, 99001)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, буд. 3, м. Севастополь, 99011),

до Приватного підприємства "ТЕРРА"

(вул. Генерала Мельника, буд. 15, кв. 21, м. Севастополь, 99023)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Героїв Севастополя , буд. 74, м. Севастополь, 99001).

про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку,

за участю:

прокурора - Нейкова О. І - прокурор відділу прокуратури Нахімовського району, посвідчення № 008718 від 11.10.2012;

представників:

позивача- Шелакова В. І - головний спеціаліст- юрисконсульт, довіреність № 0315/525 від 29.01.2013;

відповідача - не прибув;

третя особа - не прибув.

Суть спору:

Прокурор Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства "ТЕРРА" про розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 15.07.2009.

Ухвалою суду від 17.12.2012 було порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 24.01.2013 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Державну податкову інспекцію у Нахімовському районі міста Севастополя та справу призначено до судового розгляду.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі з зазначених у позові підстав, наполягали на задоволенні позову.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений за адресою його місцезнаходження - вул. Генерала Мельника, буд. 15, кв. 21, м. Севастополь, 99023, яка відповідає відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, однак поштовий конверт разом із повідомленням повернуто до господарського суду міста Севастополя з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2. зазначеної постанови).

З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009 між Севастопольською міською Радою (орендодавець) і Приватним підприємством "ТЕРРА" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (далі-Договір) (а.с. 11-20).

У відповідності до п. 1.1 Договору орендодавець у відповідності до рішення Севастопольської міської Ради від 08.07.2008 № 4674 та від 10.06.2009 № 7262 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями для обслуговування населення і підземних паркінгів з віднесенням цих земель до категорії земель житлової і суспільної забудови, яка знаходиться в м. Севастополі, вул. Папаніна, 3-А.

У розділі 2 Договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,5000 га у тому числі:

Кадастровий номер земельної ділянки площею 0,05000 га - 8536900000:01:002:0156.

У пункті 3.1 Договору передбачено, що договір укладений строком на 25 років.

У розділі 4 Договору сторони визначили порядок нарахування та сплати орендної плати. Зокрема, сторони узгодили, що річна орендна плата за користування земельною ділянкою визначається у відповідності до Методики визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженої рішенням міської Ради № 1348 від 14.10.2003, в розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки

Розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до розрахунку складає:

3956726 х 0,04 = 158269, 04 грн.

на період будівництва

791345 х 0,04 = 31653, 80 грн.

Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно впродовж 30 календарних днів, наступним за останнім календарним днем звітного періоду ( податкового ) місяця в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста (п. 4.4 Договору).

Розмір річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку в термін до 01 січня поточного року в залежності від індексу грошової оцінки земельної ділянки (п. 4.5 Договору).

У пункті 4.6. Договору сторони визначили, що в строк до 15 січня поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, надається орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно з пунктом 9.2.2.Догвору орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату у відповідності до розділу 4 Договору і щорічно до 20 січня надавати орендодавцю довідку про платежі з орендної плати за минулий рік, засвідчену податковою інспекцією.

Невиконання орендарем договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати стало підставою для прийняття Севастопольською міською Радою рішення № 4589 від 30.10.2012 про розірвання з Приватним підприємством "ТЕРРА" договору оренди від 15.07.2009 та звернення до суду з даним позовом з посиланням на положення статей 24, 25, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", статті 188 Господарського кодексу України.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

Статтею 36 1 Закону України „Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з відповідними позовами.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави також закріплено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно формулює, у чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також, у пункті 2 резолютивної частини цього рішення вказано, що під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах ", визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади м. Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради.

Отже, прокурор вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України, так і спеціальних норм Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі".

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України „Про оренду землі").

Водночас, статтею 24 Закону України „Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, укладення договору оренди земельної ділянки зумовлює виникнення у орендаря зобов'язання по внесенню орендних платежів.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У судовому засіданні встановлено, що 30.10.2012 Севастопольською міською Радою було прийнято рішення № 4589 про розірвання з Приватним підприємством "ТЕРРА" договору оренди від 15.07.2009, зареєстрованого 13.10.2009 під № 040988600079, земельної ділянки загальною площею 0,5000 га, розташованої по вул. Папаніна, 3-А, наданого для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями для обслуговування населення і підземним паркінгом.

23.01.2012 за № 03-15/216 позивачем на адресу Приватного підприємства "ТЕРРА" було направлено лист про розгляд питання про розірвання договору оренди (а.с 66).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, до даного часу заборгованість за договором оренди відповідачем погашена не була.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України „Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

У пункті 12.4 Договору оренди сторони передбачили, що орендодавець може розірвати договір в односторонньому порядку із звільненням орендодавця від відповідальності, відповідно до Цивільного кодексу України без укладення додаткової угоди до даного договору, з моменту прийняття рішення про розірвання в наступних випадках: систематична несплата орендної плати (протягом шести місяців).

Згідно довідки ДПІ у Нахімовському районі в м. Севастополі від 31.01.2013 за № 556/10/19.0, яке надано прокуратурою Нахімовського району міста Севастополя станом на 31.01.2013 Приватне підприємство "ТЕРРА" має податкову заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором від 15.07.2009 (№ державної реєстрації 040988600079) в загальному розмірі 606 005, 88 грн, дата виникнення з 25.05.2012 по 30.01.2013 (а.с. 130).

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя від 31.01.2013 станом на 31.01.2013 Приватне підприємство "ТЕРРА" має заборгованість перед бюджетом по податках, контрольованих ДПІ Нахімовського району в м. Севастополі.

Несвоєчасна сплата орендної плати відповідачем також підтверджується повідомленням Державної податкової служби, яке було надіслано на адресу Севастопольської міської Ради 19.07.2012 за № 134219119-0, (а.с. 62).

Отже, зазначені обставини свідчать про невиконання відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, відповідачем орендна плата за договором не сплачується у повному обсязі понад трьох місяців, що являється підставою для розірвання договору оренди.

Згідно з підпунктом н) пункту 9.2.2 розділу 9 Договору після припинення або розірвання договору орендатор зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку в стані придатному для його використання за цільовим призначенням.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85 , 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.07.2009, укладений між Приватним підприємством "ТЕРРА" (вул. Генерала Мельника, буд. 15, кв. 21, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 31803081) і Севастопольською міською Радою (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 248728450).

3. Зобов'язати приватне підприємство "ТЕРРА" (вул. Генерала Мельника, буд. 15, кв. 21, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 31803081) повернути Севастопольській міській Раді (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 248728450) земельну ділянку площею 0,5000 га, яка розташована в м. Севастополі, вул. Папаніна, 3-А (кадастровий номер 8536900000:01:002:0156).

4. Стягнути з Приватного підприємства "ТЕРРА" (вул. Генерала Мельника, буд. 15, кв. 21, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 31803081, відомості щодо розрахункових рахунків відсутні) в доход державного бюджету міста Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 1147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім гривень).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.02.2013.

Суддя Д.О. Сімоходська