Рішення

від 12.02.2013 по справі 5011-10/211-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/211-2012 12.02.13

За позовом SIA «NEW ROSME» (Республіка Латвія, м. Рига)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН»

про стягнення грошових коштів

Головуючий суддя Котков О.В.

Суддя Мандриченко О.В.

Суддя Спичак О.М.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Чернічук М.В.(представник за довіреністю);

від відповідача: Мислинський (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 12 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 29 від 06 вересня 2007 року в сумі 508 992,60 латвійських лат з них основного боргу - 90 963,40 латвійських лат та штрафних санкцій - 418 029,20 латвійських лат, що еквівалентно 7 498 733,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 29 від 06 вересня 2007 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 09.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року розгляд справи було відкладено до 21.02.2012 року.

21 лютого 2012 року в судовому засідання оголошено перерву до 06 березня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року судом, за клопотанням відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, в судовому засіданні оголошено перерву до 20.03.2012р.

20 березня 2012 року господарським судом ухвалено призначити розгляд даної справи у колегіальному складі суддів, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи для призначення колегіального складу розгляду справи на дату, яка буде визначена ухвалою про прийняття справи до провадження колегією суддів, призначеною у відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням від 20.03.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/211-2012 за позовом SIA «NEW ROSME» (Республіка Латвія, м. Рига) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН» про стягнення коштів, розглядати колегіально у складі: Головуючий суддя: Котков О.В.; суддя Чеберяк П.П.; суддя Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року справа № 5011-10/211-2012 прийнята до провадження колегією суддів, призначено розгляд справи на 24.04.2012 року.

В судовому засіданні 24 квітня 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 22 травня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Розпорядженням від 22.05.2012р. голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/211-2012 за позовом SIA «NEW ROSME» (Республіка Латвія, м. Рига) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН» про стягнення коштів на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Котков О.В.; суддя Чеберяк П.П.; суддя Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року справа № 5011-10/211-2012 прийнята до провадження колегією суддів, призначено розгляд справи на 14.06.2012 року.

Розпорядженням від 14.06.2012р. виконуючого обов'язки голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/211-2012 за позовом SIA «NEW ROSME» (Республіка Латвія, м. Рига) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН» про стягнення грошових коштів в сумі 508 992,60 латвійських лат розглядати колегіально у складі: головуючий суддя: Котков О.В.; суддя Івченко А.М.; суддя Морозов С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2012 року справа № 5011-10/211-2012 прийнята до провадження колегією суддів, призначено розгляд справи на 26.07.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012 року судом відхилено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН» про відвід складу суду: головуючий суддя Котков О.В.; суддя Чеберяк П.П.; суддя Шаптала Є.Ю. від розгляду справи № 5011-10/211-2012, в судовому засіданні судом оголошено перерву до 31 серпня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року відкладено розгляд справи до 22.11.2012р., зупинено провадження у справі № 5011-10/211-2012 до виконання судового прохання/доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання щодо встановлення інформації про чинне в Латвійській Республіці законодавство та про отримання в офіційному тексті окремого цивільного законодавства Латвійської Республіки

Розпорядженням від 22.11.2012р. виконуючого обов'язки голови Господарського суду міста Києва передано справу № 5011-10/211-2012 за позовом SIA «NEW ROSME» (Республіка Латвія, м. Рига) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН» про стягнення грошових коштів в сумі 508 992,60 латвійських лат розглядати колегіально у складі: головуючий суддя: Котков О.В.; суддя Мандриченко О.В.; суддя Спичак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2012 року справа № 5011-10/211-2012 прийнята до провадження колегією суддів.

В судових засіданнях 22.11.2012р., 20.12.2012р., 17.01.2013р. та 05.02.2013р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошувалась перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2012 року судом, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

04 травня та 21 травня 2012 року представником позивача подані клопотання про відмову у прийнятті позовної заяви і про припинення провадження у справі в задоволенні яких судом, з підстав їх необґрунтованості, було відмовлено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2007 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 29 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує корсетні вироби /по тексту - товар/, у відповідності з інвойсом, який є невід'ємною частиною Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 110 243,00 лат, при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар в розмірі - 19 279,60 лат, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, що становить 90 963,40 лат, тобто 110 243,00 лат - 19 279,60 лат.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст.ст. 5, 6 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

Так, п. 8.4. Договору передбачено, що всі спори та протиріччя вирішуються за згодою сторін. При недосягненні згоди спори вирішуються в порядку передбаченому законодавством Латвійської Республіки.

З конструкції вказаного пункту слідує, що сторонами взаємно погоджено порядок вирішення спорів, які виникають між ними за Договором, зокрема, їх вирішення в порядку передбаченому законодавством Латвійської Республіки. Таким чином, сторони Договору самостійно здійснили вибір права, що підлягає застосуванню до змісту існуючих між ними правових відносин, що є явно вираженим та кореспондує до права/законодавства Латвійської Республіки.

Згідно ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Так, з правої конструкції ст. 8 випливає, що встановлення змісту норм права іноземної держави можливе як шляхом звернення в установленому законом порядку до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном, так і шляхом подачі особами, які беруть участь у справі документів, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2012 року відкладено розгляд справи до 22.11.2012р., зупинено провадження у справі № 5011-10/211-2012 до виконання судового прохання/доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання щодо встановлення інформації про чинне в Латвійській Республіці законодавство та про отримання в офіційному тексті окремого цивільного законодавства Латвійської Республіки.

05 грудня 2012 року через канцелярію до суду від Міністерства юстиції України надійшов лист № 5732-0-30-12/12.2-3682-12 від 30.11.2012р. разом з додатком Цивільного закону Латвійської Республіки, який долучено судом до матеріалів справи № 5011-10/211-2012.

Частиною 2 статті 26 Цивільного процесуального закону Латвійської Республіки встановлено, що позов до юридичної особи пред'являється в суд за його місцезнаходженням (юридичною адресою).

У відповідності до ст. 1511 Цивільного закону Латвійської Республіки договором в широкому змісті є будь-яка взаємна згода декількох осіб про встановлення, зміну або припинення яких-небудь правовідносин. Договором в більш вузькому, вказаному вище смислі є взаємна згода волі декількох осіб, яке має ціллю встановити право вимоги (ст. 1401).

Як вже було встановлено судом, 06 вересня 2007 року між сторонами укладено договір № 29 згідно п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує корсетні вироби у відповідності з інвойсом, який є невід'ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з січня по листопад 2009 року позивач передав товар на загальну суму 110 243,00 лат, що підтверджується експортними митними деклараціями та міжнародними товарно-транспортними накладними (належним чином засвідчені копії документів містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки штампу Отримувача.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата товару проводиться Покупцем протягом 30 (тридцять) календарних днів після отримання товару на складі Продавця.

Стаття 1588 Цивільного закону Латвійської Республіки передбачає, що одна сторона не може відступити від договору без згоди іншої і навіть тоді, коли остання його не виконує, та тому, що вона його не виконує.

За ст. 1838 Цивільного закону Латвійської Республіки довести, що оплата проведена, повинен той, хто це стверджує. Доказувати оплату можливо всіма дозволеними способами доказування, але особливо письмовим ствердженням або квитанцією.

Позивач стверджує, що на загальну суму 19 279,60 лат Покупець частково оплатив отриманий по Договору товар та має заборгованість за вказаним правочином на суму 90 963,40 лат, що підтверджується довідкою б/н від 16.01.2012р. (оригінал міститься в справі).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.01.2012р. та 09.02.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог вказаних ухвал контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів оплати товару по Договору у більшому розмірі, а ніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 90 963,40 лат з розрахунку: 110 243,00 лат (загальні вартість товару) - 19 279,60 лат (частково оплачений товар).

У відповідності до ст. 1651 Цивільного закону Латвійської Республіки прострочкою є неправомірне затримання у виконанні або прийнятті викоання зобов'язання.

За ст. 1662 Цивільного закону Латвійської Республіки прострочка накладає на боржника обов'язок в повній мірі відшкодувати кредитору всі збитки.

Неустойка може бути включена в любий договір, і вона може бути встановлена не тільки в грошах, але і в інших цінностях (ст. 1717 Цивільного закону Латвійської Республіки).

Кредитор може вимагати як неустойки, так і виконання договору:

- якщо саме так було визначено;

- якщо неустойка була визначена не стільки у випадку невиконання взагалі, скільки на випадок виконання несвоєчасно (ст. 1720 Цивільного закону Латвійської Республіки).

Розмір неустойки визначається контрагентами, та не обмежується величиною збитків, передбачуваних при невиконанні договору (ч. 2 ст. 1717 Цивільного закону Латвійської Республіки).

З пункту 2.2. Договору передбачено, що у випадку якщо Покупець прострочить строк платежу за товар, то Покупець виплачує Продавцю штраф в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 418 029,20лат штрафу за прострочення строку платежу за товар по Договору.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ст. 1724 1 Цивільного закону Латвійської Республіки потерпіла від неустойки сторона може просити зменшення стягуваної неустойки до розумного розміру, якщо вона більша по відношенню до зв'язаних з невиконанням або неналежним виконанням збитків чи з урахуванням інших зобов'язань.

Станом на лютий 2013 року клопотань, в аспекті ст. 1724 1 Цивільного закону Латвійської Республіки, про зменшення стягуваної неустойки від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ст. 1895 Цивільного закону Латвійської Республіки всі права вимоги, які певно не вилучені з дії давності та для використання яких законом не встановлені більш короткі строки, закінчується, якщо існуюче право особа не використає протягом десяти років.

За таких обставин, недоведеними є викладені відповідачем в заяві б/н від 21.02.2012р. твердження щодо застосування на підставі ст. 267 Цивільного кодексу України строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення штрафних санкцій.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3 031,69 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖАСММІН» (ідентифікаційний код: 31953504, адреса: 02232, м. Київ, вул. М. Цвєтаєвої, буд. 8-А, кв. 140, р/р 260013181301 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» м. Київ, МФО 300120, ІПН 3195350266524, св-во № 35342840), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь SIA «NEW ROSME» (LV-1045 м. Рига, вул. Ханзас, 18, реєстраційний код 40003138919, рахунок LV34HABA0551016766340 в A/S «Swedbank», Латвія, м. Рига), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 7 498 733,40 грн. (сім мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч сімсот тридцять три гривні 40 копійок) та судові витрати - 56 460,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

Головуючий суддя О.В. Котков

Суддя О.В. Мандриченко

Суддя О.М. Спичак