Постанова

від 20.02.2013 по справі 12/114/2011/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа № 12/114/2011/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіГончарука П.А., суддіКондратової І.Д., суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачаОСОБА_4, від відповідачане з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - Авто" на рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі№ 12/114/2011/5003 Господарського суду Вінницької області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - Авто" провитребування майна вартістю 96 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (надалі - ФОП ОСОБА_5, позивач) звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом, в якому посилаючись на те, що після припинення договору оренди від 08.11.2007 року та пред'явлення вимоги про повернення майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Меридіан - Авто" (надалі - ТОВ "Меридіан - Авто", відповідач) незаконно володіє майном позивача (чотири підіймачі загальною вартістю 96 000,00 грн.) та не повертає його власнику, просило витребувати та зобов'язати відповідача повернути вказане майно позивачу.

Згідно заяви б/н від 28.09.2012 року про зміну предмету позову, позивач просив суд витребувати у ТОВ "Меридіан-авто" наступне майно: 1) підіймач двохстійковий PRO-9 D серійний № 212, вартістю 16000 грн.; 2) підіймач двохстійковий PRO-9 D серійний № 356, вартістю 16000 грн.; 3) підіймач двохстійковий PRO-9 D серійний № 732, вартістю 16000 грн.; 4) підіймач чотирьохстійковий PRO-9 D серійний № 3128, вартістю 48000 грн. (а.с. 101 т. 2).

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір оренди від 08.11.2007 року ним не укладався та не підписувався; договір є сфальсифікованим та неукладеним; обладнання, що є предметом договору, відповідач не отримував, й вказане обладнання у нього відсутнє; відповідач має 4 підйомники, що належать йому на праві власності, що підтверджується проведеною інвентаризацією на підприємстві за рішенням засновників до проколу № 6 від 18.03.2011 року зборів засновників ТОВ "Меридіан-авто" (пояснення від 09.02.2012 року (а.с. 44 т. 1), відзив на позовну заяву від 09.02.2012 року (а.с. 62-63 т. 1)).

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.10.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кожухар М.С., судді : Маслій І.В., Стефанів Т.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., судді : Мельник О.В., Василишин А.Р.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 08.11.2007 року між Фізичною особою-підприємцем ФОП ОСОБА_5 (надалі - орендодавець) та ТОВ "Меридіан - Авто", в особі генерального директора Вариводи С.В., який діє на підставі статуту, (надалі - орендар), укладено договір оренди обладнання (а.с. 120 т. 1), згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно: підіймач двохстійковий РRО-9D, серійний № 212, вартістю 16000 грн., підіймач двохстійковий РRО-9D, серійний № 356, вартістю 16000 грн., підіймач двохстійковий РRО-9D, серійний № 732, вартістю 16000 грн., підіймач чотирьохстійковий РRО-9D, серійний № 3128, вартістю 48 000 грн. (надалі - об'єкт оренди).

Факт передачі вищевказаного орендного майна підтверджується актом приймання-передачі від 08.11.2007 року (а.с. 121 т. 1).

25.12.2007 року сторони уклали додаткову угоду до договору оренди обладнання від 08.11.2007 року (а.с. 122 т. 1).

Відповідно до додаткової угоди пункт 3 договору оренди від 08.11.2007 року викладено у наступній редакції: "Договір оренди діє з моменту його підписання та до 8 листопада 2011 року. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, якщо жодна сторона в термін за 1 місяць до закінчення Даного Договору письмово не повідомить про намір його розірвати".

Пункт 4 договору оренди від 08.11.2007 року викладено у наступній редакції: "За користування Об'єктом оренди в період з 1 січня 2008 року по 8 листопада 2011 року Орендар сплачує Орендодавцеві орендну плату. Розмір орендної плати становить 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. Орендна плата вноситься Орендарем щороку не пізніше 15 січня року, наступного за розрахунковим. За користування Об'єктом оренди з 08.11.2007 року по 31.01.2007 року орендна плата не нараховується".

Статтею 763 Цивільного кодексу (надалі - ЦК) України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами, листом № 1 від 07.10.2011 року позивач повідомив відповідача про те, що договір оренди від 08.11.2007 року не буде продовжено на наступний термін (а.с. 9 т. 1).

З огляду на те, що позивач вчасно попередив відповідача про припинення договору оренди, суд першої інстанцій встановив, що з 09.11.2011 року договір оренди припинив свою дію.

Статтею 785 ЦК України передбачені обов'язки наймача у разі припинення договору найму, зокрема, зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 6 договору оренди визначено, що по закінченню терміну дії даного договору об'єкт оренди підлягає поверненню орендодавцю, що оформлюється актом приймання-передачі.

Враховуючи те, що по закінченню строку дії договору, відповідач, порушуючи вимоги ст. 785 ЦК України та умови договору, орендоване майно орендодавцю не повернув, місцевий господарський суд, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, надавши відповідно до ст. 43 ГПК України оцінку всім зібраним у справі доказам, в тому числі висновку судово-технічної експертизи № 903 від 25.07.2012 року (а.с. 3-10 т. 2), та встановивши, що договір оренди підписаний уповноваженими особами та містить всі істотні умови договору, суд першої інстанції відхилив заперечення відповідача щодо фальсифікації та неукладеності договору оренди, як такі, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не підтверджені належними доказами.

Твердження відповідача про відсутність у нього підіймачів, що є предметом оренди, та належність відповідачу 4 підіймачів на праві власності, місцевий господарський суд також відхилив, оскільки, як встановлено судом, факт передачі відповідачу підіймачів в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 08.11.2007 року, а наявність вказаних у відповідача підіймачів підтверджується актом огляду підіймачів, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. К.Маркса, 50 в приміщенні ТОВ "Меридіан-Авто", від 10.09.2012 року, який складений представником ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_7 та директором ТОВ "Меридіан - Авто" Самусєвим Д.В. на виконання вимог ухвали суду (а.с. 104 т. 2); право власності позивача на підіймач двохстійковий PRO-9 D серійний № 212, підіймач двохстійковий PRO-9 D серійний № 356, підіймач двохстійковий PRO-9 D серійний № 732, підіймач чотирьохстійковий PRO-9 D серійний № 3128 підтверджується накладною № 14 від 22.05.2007 року (а.с. 103 т. 2), за якою позивач придбав вказані підіймач. Наданий відповідачем протокол № 6 зборів учасників ТОВ "Меридіан-авто" від 18.03.2011 року з додатком № 1 до нього "Перелік майна, що належить засновникам ТОВ "Меридіан-Авто", суд першої інстанції відхилив, як неналежний доказ, будь-які інші докази на підтвердження права власності на підіймачі суду відповідачем не надано.

Колегія суддів вважає, що висновки попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.

Доводи касаційної скарги не приймаються до уваги, оскільки не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що згідно ст. 111 7 ГПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, та фактично повторюють заперечення відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву, та доводи апеляційної скарги, що були предметом ретельного дослідження в судах попередніх інстанції і їм дана належна правова оцінка.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Меридіан - Авто" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 10.10.2012 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 12/114/2011/5003 - без змін.

Головуючий суддя Гончарук П.А. Суддя Кондратова І.Д. СуддяСтратієнко Л.В.