Постанова

від 18.02.2013 по справі 5004/1052/12 (5004/2421/11)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа № 5004/1052/12 (5004/2421/11)

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіПрокопанич Г.К., суддівАлєєвої І.В., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012р. (головуючий суддя Гудак А.В., судді: Олексюк Г.Є., Крейбух О.Г.) на рішенняГосподарського суду Волинської області від 01.11.2012 р. (суддя Кравчук А.М.) у справі№ 5004/1052/12 (5004/2421/11) господарського суду Волинської області за позовомПідприємця ОСОБА_4 доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" прозобов'язання вчинити дії та стягнення 880.775,46 грн. неустойки та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік нерухомість" доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" простягнення 3.680.973,32 грн. неустойки, за участю представників: позивачаОСОБА_5, відповідачаМузичук Ю.А., Баланчук А.В., третьої особиОСОБА_4, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.11.2012 р. у справі №5004/1052/12 (5004/2421/11), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р., позов підприємця ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 880.775 грн. 46 коп. неустойки. В частині позовних вимог про зобов'язання ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" усунути перешкоди, які чиняться фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 в користуванні нерухомим майном - офісом загальною площею 135,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" передати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 по акту приймання-передачі офіс загальною площею 135,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено.

Провадження у справі в частині стягнення з ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 12.600 грн. реальних збитків та 1.750.000 грн. збитків у формі упущеної вигоди припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пік нерухомість" задоволено повністю: стягнуто з ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" на користь ТОВ "Пік нерухомість" 3.680.973 грн. 32 коп. неустойки.

Не погоджуючись з даними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 785 ЦК України, ст.ст. 35, 43 ГПК України.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники третьої особи не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників третьої особи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14 лютого 2008 року між позивачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", правонаступником якого є відповідач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Фінансова ініціатива", був укладений договір найму (оренди), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального, реєстраційний № 501.

Згідно з вказаним договором наймодавець зобов'язується передати наймачу, а наймач, в свою чергу, прийняти у тимчасове платне користування офіс (приміщення № 17-18) загальною площею 135,3 кв. м (а саме приміщення з 1 по 7), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на строк та згідно умов даного договору. Передача приміщення в найм (оренду) та повернення приміщення з найму (оренди) здійснюється сторонами на підставі акту прийому-передачі (п. 1.1 договору); приміщення передається в найм (оренду) з метою використання його для розміщення відділення банку (п. 1.5 договору); плата за користування включає в себе плату за приміщення та плату за землю, здійснюється у національній валюті України у розмірі 34.846,52 грн. за один місяць на момент підписання цього договору і не може бути меншою суми еквівалентної 6.900,30 доларів США на місяць по курсу НБУ на день сплати. При цьому вартість одного квадратного метра складає 257,55 грн., що по курсу НБУ на дату платежу не може бути менше суми еквівалентної 51 долар США (п. 4.1 договору).

Факт передачі в користування відповідача об'єкту оренди підтверджується доданим до справи актом приймання-передачі від 14.02.2008 р.

Згідно з п. п. 5.2.3, 5.2.4 договору дія договору може бути припинена за взаємною письмовою згодою; в односторонньому порядку наймачем, за умови письмового повідомлення наймодавця не менш ніж за 90 (дев'яносто) календарних днів до передбачуваної дати припинення даного договору.

Судами також встановлено, що відповідно до п. 7.1.10 договору наймодавець зобов'язується у разі припинення або дострокового розірвання договору прийняти від наймача приміщення по акту приймання-передачі.

У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні, відповідно до п. 8.1.6 договору, наймач зобов'язаний повернути протягом 5 (п'яти) робочих днів наймодавцю приміщення у задовільному стані на підставі акту прийому-передачі. Днем здачі (повернення) приміщення та обладнання наймачем наймодавцю вважається день підписання сторонами акту прийому - передачі приміщення.

Оскаржувані рішення та постанова мотивовані тим, що відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи, що договір оренди припинив свою дію 07.04.2009 р., а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів повернення майна в порядку, визначеному чинним законодавством і умовами договору, та не підтверджено виконання зобов'язання щодо повернення предмету оренди по закінченню дії укладеного між сторонами договору, суди дійшли висновку, що вимоги позивача в частині стягнення неустойки в розмірі 880.775,46 грн. за період з 15.04.2009 р. по 20.12.2009 р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Судами також встановлено, що всі права наймодавця з 21.12.2009 р. перейшли до нового власника приміщення ТОВ "Пік нерухомість", оскільки згідно зі ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Враховуючи викладене, суди вирішили, що вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ "Пік нерухомість" до відповідача ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення 3.680.973,32 грн. неустойки за період з 01.01.2010 р. по 15.10.2012 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки на день подання позову та розгляду справи власником майна фізична особа - підприємець ОСОБА_4 не є, то суди визнали відсутність правових підстав для задоволення її позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та зобов'язання банку передати це майно.

Колегія суддів вважає зазначені висновки судів передчасними та такими, що зроблені за неповного з'ясування обставини, які мають значення для справи, а також за невірного застосовано норм процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За змістом вказаної статті неустойка підлягає палаті за період користування вчасно не повернутим майном.

Таким чином при вирішенні даного спору судам передовсім слід було дослідити обставини щодо фактичного користування відповідачем вказаним приміщенням.

В оскаржуваних рішеннях суди послались на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. у справі № 35/390, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2011 р., встановлено, що датою припинення договору від 14.02.2008 р. є 07.04.2009 р.

Як вбачається з наявних у справі копій вказаних судових рішень у справі № 35/390, відповідач, використовуючи своє право на дострокове розірвання договору відповідно до встановленого п. 5.1 договору порядку, належним чином повідомив позивача листом від 30.12.2008 р., відправленим 05.01.2009 р. рекомендованою кореспонденцією на належну адресу відповідача, отже, з врахуванням поштового обігу, дія договору оренди припинена 07.04.2009 р.

Крім того, судами у справі № 35/390 встановлено, що відповідач звільнив орендоване приміщення 21.01.2009 р. у зв'язку з припиненням діяльності Луцького відділення № 1, надіславши позивачеві для підписання акт приймання-передачі приміщення, проте позивач свого зобов'язання, передбаченого п. 7.1.10 договору щодо обов'язку прийняти від наймача приміщення за актом у разі припинення або дострокового розірвання договору оренди не виконав, акт приймання-передачі не підписав.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак вище встановлені обставини судами в межах розгляду даної справи до уваги не взяті.

Як уже зазначалось, в оскаржуваних рішеннях суди зазначали, що відповідно до п. 7.1.10 наймодавець зобов'язується у разі припинення або дострокового розірвання договору прийняти від наймача приміщення за актом приймання-передачі.

Разом з тим судами не надано оцінки встановленій у справі № 35/390 обставині з приводу невиконання позивачем свого зобов'язання, передбаченого п. 7.1.10 договору, щодо прийняти від наймача приміщення за актом у разі припинення або дострокового розірвання договору та підписання акту приймання-передачі.

В п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позовні вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом, обґрунтовується певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом в сукупності.

У своїх заперечення на позов відповідач стверджував, що спірне приміщення ще 10.05.2009 р. було передано в оренду підприємцю ОСОБА_8, який здійснював користування приміщенням відповідно до договору оренди від 10.05.2009 р. (копія знаходиться в матеріалах справи).

На підтвердження того, що приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1, перебувало в користуванні інших осіб станом на 30.03.2010 р., відповідачем було надано копію Актів перевірки заставленого майна за іпотечним договором № 9098 від 15.11.2007 р. та копію витягу з державного реєстру іпотек. Згідно з актами перевірки заставного майна від 30.03.2010 р., 18.06.2010 р., 15.10.2010 р. предметом перевірки було приміщення офісу № 17 - 18, а саме приміщення з 1 по 7 загальною площею 135,3 кв. м, номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20392530.

Відтак, відповідач стверджував, що об'єктом оренди є одне і те саме приміщення офісу № 17-18, загальною площею 135,3 кв. м (а саме приміщення з 1 по 7) за номером в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20392530.

Відповідач також зазначав, що передача підприємцю ОСОБА_8 в оренду саме спірного приміщення підтверджується поясненнями, наявними в матеріалах справи № 5/34-71 за позовом ПАТ "Мегабанк" до відповідачів ТОВ "Сервісний центр "Рем - сервіс" та підприємця ОСОБА_8, третя особа - ОСОБА_4 про визнання відсутності прав та зобов'язання звільнити приміщення, яке перебуває в іпотеці. Згідно з поясненнями представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9, поданого у справі № 5/34-71 (копії довіреності та пояснень знаходяться в матеріалах справи (т. 3. а.с. 43) на день розгляду справи № 5/34-71 спірне приміщення звільнене. Провадження у справі 5/34-71 припинено за клопотанням представника ОСОБА_4, отже, як стверджує скаржник, встановлено факт оренди відповідачами ТОВ "Сервісний центр "Рем - сервіс" та ФОП ОСОБА_8 спірного приміщення.

Колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій оцінку вказаним доводам відповідача не надали, надані на їх підтвердження докази не дослідили. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішення та постанови, судами не наведено правового обґрунтування і не зазначено фактичних обставин, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. №6 "Про судове рішення" також зазначено, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 4-2 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, суди в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України не встановили в судовому процесі всіх обставин справи всебічно, повно і об'єктивно в їх сукупності, та належним чином не дослідили наявні у справі докази.

Як встановлено ст. 111-5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Невстановлення судами попередніх інстанцій відповідних фактичних обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спорів у справі, входять до предмету доказування, а отже підлягають обов'язковому дослідженню, і ненадання їм належної правової оцінки в сукупності є порушенням вимог ст. 43 ГПК України, що виключає можливість висновку суду касаційної інстанції про правильність застосування судами норм матеріального права при вирішенні спору.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними фактичні обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, а також з урахуванням наведених вище процесуальних порушень, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись ст. ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Волинської області від 01.11.2012 р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2012 р. у справі № 5004/1052/12 (5004/2421/11) скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич суддіІ.В. Алєєва О.О. Євсіков