cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
31 січня 2013 р. № 57/219
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Плюшка І.А.,
суддів:Демидової А.М.,
Козир Т.П., Малетича М.М., Шевчук С.Р., розглянувши заяву Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 30.10.2012 у справі№ 57/219 за позовом Приватного підприємства "Регіон Трейд" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Гедеон" 2. Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" за участюпрокуратури Чернігівської області прозобов'язання вчинити дії та стягнення 138 277, 44 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2011 у справі № 57/219, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2012, позов Приватного підприємства "Регіон Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Гедеон" задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Гедеон" на користь Приватного підприємства "Регіон Трейд" 138 277,44 грн. штрафу; позовні вимоги Приватного підприємства "Регіон Трейд" до Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" задоволено частково: зобов'язано Державне підприємство "Добрянське лісове господарство" передати на користь Приватного підприємства "Регіон Трейд" сировину для кріпильних робіт (рудстійку) (діаметр 9-14 см, довжина - 2 та/або 4 метри, сосна, відсутність гнилі, сухостоя, горілої деревини) кількістю 9876,96 куб.м. шляхом поставки залізничними напіввагонами; прийнято відмову Приватного підприємства "Регіон трейд" від позову в частині стягнення з Державного підприємства "Добрянське лісове господарство" штрафу у розмірі 138 277,44 грн. та припинено провадження у справі в цій частині.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Державне підприємство "Добрянське лісове господарство" звернулося з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2012 у справі № 57/219, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 24.01.2012 у справі № 52/322.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи № 57/219 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції, про перегляд якої просить заявник, та доданої до заяви постанови Вищого господарського суду України від 24.01.2012 у справі
№ 52/322 вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
Так, у постанові від 30.10.2012 у справі № 57/219 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про зобов'язання відповідача-2 передати позивачу товар, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи стосовно неналежного виконання відповідачем-2 своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару. Стосовно позовних вимог до відповідача-1 про стягнення штрафу, суд касаційної інстанції зазначив, що за умовами укладеного позивачем та відповідачем-1 договору поруки, відповідач-1 поручився перед позивачем щодо сплати неустойки за договором поставки (укладеного позивачем та відповідачем-1), тому, враховуючи неналежне виконання відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки, вимоги щодо стягнення з відповідача-1 штрафу є обґрунтованими.
Водночас з постанови від 24.01.2012 у справі № 52/322 вбачається, що Вищий господарський суд України залишив без змін постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у позові про стягнення солідарно з відповідачів штрафу та зобов'язання
відповідача-2 передати позивачу товар. При цьому, суд касаційної інстанції виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи стосовно того, що позивачем, в порушення умов договору поставки, укладеного позивачем та відповідаче-2, не виконано зобов'язань щодо надання заявок на поставку продукції та реквізитів для поставки продукції, а також здійснення попередньої оплати, що позбавило відповідача-2 можливості виконати свої зобов'язання за договором та зумовило їх порушення.
Таким чином, зазначені судові рішення, незважаючи на подібність предмета спору, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Державному підприємству "Добрянське лісове господарство" у допуску справи № 57/219 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяІ.Плюшко СуддіА.Демидова Т.Козир М.Малетич С.Шевчук
KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2013 |
Оприлюднено | 22.02.2013 |
Номер документу | 29486768 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні