Постанова

від 18.02.2013 по справі 2а-1225/10/1770

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1225/10/1770

18 лютого 2013 року 15год. 53хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Троянчук Д.М.;

відповідача: представник Рудь В.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне доТовариство з обмеженою відповідальністю фірма " Лавісс" про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма «Лавісс» (далі - ТОВ-фірма «Лавісс»), в якому просить стягнути до бюджету заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 40 711,70 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2013 року замінено первинного позивача ДПІ у м.Рівне на належного - Державну податкову інспекцію у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем не сплачено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40 711,70 грн., які нараховані згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій №1002302343 від 18.12.2009 року, яке прийняте на підставі акта перевірки №0256/17/16/43/13990381 від 14.12.2009 року. Даною перевіркою було встановлено обставини щодо невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків в розмірі 8142,34 грн., що вказує на порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях. Зазначає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1002302343 від 18.12.2009 року, на підставі якого виник податковий борг ТОВ-фірми «Лавісс» є безпідставним, оскільки в ході перевірки інспектор вимагав від в. о. касира перерахування всіх без винятку грошових коштів, що знаходились на підприємстві, а відтак крім готівкових коштів, що знаходилися в касі РРО в розмірі 32120,16 грн. були обраховані також кошти з центральної каси позивача, що залишилися на початок дня в сумі 5018,54 грн. та готівкові кошти в розмірі 3123,64 грн., які були видані з каси РРО на виплату заробітної плати, як службова видача і оприбутковані в центральній касі. Відтак позивач не погоджується з висновком податкового органу про те, що загальний розмір готівкових коштів, що знаходилися в касі РРО складав 40262,34 грн. Також вказує щодо порушення позивачем ст. 250 Господарського кодексу України, в якій зазначено що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ТОВ-фірма «Лавісс» зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 03.12.1992 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №231246 та копією Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідача взято на облік в органах ДПС 17.01.1993 року за № 040/0621, що підтверджено довідкою № 1 від 25.02.2010 року.

Заборгованість ТОВ «Лавісс» виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1002302343 від 18.12.2009 року, прийнятого на підставі акта перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №0256/17/16/43/13990381 від 14.12.2009 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 40 711,70 грн.

Вказане рішення було оскаржене відповідачем до Рівненського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 20.05.2010 року в адміністративній справі №2а-1494/10/1770 в задоволенні позову ТОВ-фірми «Лавісс» до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.12.2009 року №1002302343 відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року апеляційну скаргу ТОВ-фірми «Лавісс» залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20.05.2010 року - без змін.

Щодо тверджень відповідача про безпідставність винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №1002302343 від 18.12.2009 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Суд вважає, безпідставним покликання представника відповідача на те, що позивач не повинен нести відповідальності за порушення вказаного вище пункту у зв'язку з тим, що із перерахованих під час перевірки коштів 5018,54 грн. - був залишок готівкових коштів центральної каси підприємства на початок дня (14.12.2009 року), а 3123,64грн. - це були кошти видані з каси РРО в порядку службової видачі готівки на виплату заробітної плати, оскільки пункт 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Щодо застосування норм ст. 250 Господарського кодексу України, суд зазначає, що такий строк позивачем не порушено, оскільки акт перевірки складений 14.12.2009 року, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 18.12.2009 року.

ТОВ-фірма «Лавісс» не надано доказів добровільної сплати штрафної (фінансової) санкції в розмірі 40 711,70 грн.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись статтями 17-19, 35, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавісс" (м.Рівне, вул.Промислова, 1, код ЄДРПОУ 13990381) штрафні (фінансові) санкції у розмірі 40 711 (сорок тисяч сімсот одинадцять) грн. 70 коп., які перерахувати в управління Державного казначейства в Рівненській області, МФО 833017, на ім"я Державного бюджету, код ЄДРПОУ 22586331, р/р31115104700002 (код платежу 21080900).

Судові витрати зі сторін стягувати не слід.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Клименко О.М.