Постанова

від 19.02.2013 по справі 12/212

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа№ 12/212

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі Вершута О.П.

за участю представників: позивача - не з`явилися;

відповідача-1 - не з`явилися;

відповідача-2 - не з`явилися;

прокуратури - Куриленко Р.М.;

ВДВС - Мороз Л.Є.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва

на ухвалу господарського суду м. Києва від 24.10.2012 р.

за розглядом скарги Українсько-російського Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві

у справі № 12/212 (суддя - Куркотова Є.Б.)

за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України

до 1. Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод";

2. Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна"

про визнання недійсним договору та стягнення 1728666,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року заступник Генерального прокурора України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод" (далі - відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи № 25/07 від 01.10.2007 р., укладеного між відповідачами, та стягнення з відповідача-2 до Державного бюджету України 1728666,33 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.07.2011 р. порушено провадження у справі № 12/212.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.09.2011 р. позов заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України задоволено повністю, визнано недійсним договір на виконання складової частини дослідно-конструкторської роботи № 25/07 від 01.10.2007 р. та стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" в дохід Державного бюджету України 1728666,33 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р. у справі № 12/212 рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2011 р. залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2011 р. у справі № 12/212 було видано наказ про примусове виконання рішення від 21.11.2011 р. та постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 27.12.2011 р. відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 27.12.2011 р. накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, що належить ЗАТ «Фазатрон - Україна» в межах суми звернення стягнення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. у справі № 12/212 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 р. залишено без змін.

05.10.2012 р. Українсько-російське Закрите акціонерне товариство "Фазотрон-Україна" (боржник) звернулося до господарського суду м. Києва зі скаргою на постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. ВП № 30515128 про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження та просило скасувати її в частині, що стосується іншого майна, ніж нежилі приміщення загальною площею 598,7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 8-А (в тому числі машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прибори).

12.10.2012 р. Українсько-російське Закрите акціонерне товариство "Фазотрон-Україна" (боржник) звернулося до господарського суду м. Києва зі скаргою № 2 на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить скасувати постанову ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.12.2011 р. ВП № 30515128 в частині, що стосується іншого, ніж нежилі приміщення загальною площею 598,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 8-А, майна Українсько-Російського Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" (в т.ч. машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прибори).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.10.2012 р. клопотання Українсько-Російського Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" про відновлення пропущеного стоку на подачу скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві задоволено, розгляд скарги призначено на 09.11.2012 р.

В процесі розгляду скарги представник скаржника подав заяву про відмову від скарги № 2 від 12.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 12/212 скаргу відповідача-2 задоволено, постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. ВП № 30515128 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження скасовано в частині, що стосується іншого майна, ніж нежилі приміщення загальною площею 598,7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 8-А, майна Українсько-російського Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" (в тому числі машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прибори).

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 24.10.2012 р., заступник прокурора м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні скарги відповідача-2 на постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. ВП № 30515128.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь - які документи, які свідчать про перевищення вартості арештованого майна над сумою стягнення. Також апелянт зазначає, що місцевим судом помилково прийнято до уваги наданий відповідачем-2 звіт про оцінку майна, яка проведена на замовлення боржника та не в рамках виконавчого провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 12/212.

В засідання суду, призначене на 19.02.2013 р., представники сторін не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

За змістом ст. 121-2 ГПК України неявка представника боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання, які повідомлені належним чином, не є перешкодою для розгляду скарги. А тому неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду скарги та доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та відповідає вимогам Інструкції з діловодства в господарських судах України № 75 від 10.12.2002 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ВДВС та прокуратури, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2011 р. у справі № 12/212 було видано наказ про примусове виконання рішення від 21.11.2011 р. та постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 27.12.2011 р. відкрито виконавче провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюється Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішень суду здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених вказаним законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до вказаного закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до вказаного закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим законом.

Постановою від 27.12.2011 р., винесеною державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Мороз Л.Є., відкрито виконавче провадження ВП № 30515128 з примусово виконання наказу господарського суду м. Києва від 21.11.2011 р. № 12/212.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження у межах суми боргу.

Як зазначалося вище, 05.10.2012 р. Українсько-російське Закрите акціонерне товариство "Фазотрон-Україна" (боржник) звернулося до господарського суду м. Києва зі скаргою на постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. ВП № 30515128 про арешт майна боржника, оголошення заборони на його відчуження та просило скасувати її в частині, що стосується іншого майна, ніж нежилі приміщення загальною площею 598,7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 8-А (в тому числі машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прибори).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 12/212 скаргу боржника задоволено, постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. ВП № 30515128 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження скасовано в частині, що стосується іншого майна, ніж нежилі приміщення загальною площею 598,7 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ежена Потьє, 8-А (в тому числі машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти, прибори).

Задовольняючи скаргу Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" суд першої інстанції виходив з того, що вартість нерухомого майна, яке знаходиться в м. Києві на вул. Ежена Потьє, 8-А, є більшою за суму, яка підлягає стягненню за рішенням суду, а тому немає необхідності для накладення арешту на все майно боржника.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, у тому числі, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

З матеріалів справи вбачається, що при прийнятті виконавчого документу до провадження та застосуванні арешту державним виконавцем вказано, що такий арешт накладено в межах суми стягнення, що відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь - які документи, які свідчать про перевищення вартості арештованого майна над сумою стягнення.

Крім того, судом першої інстанції помилково прийнято до уваги наданий відповідачем-2 звіт про оцінку майна, яка проведена на замовлення боржника та не в рамках виконавчого провадження.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено можливість проведення оцінки вартості майна, на яке звертається стягнення.

Так, за змістом ч. 1 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Таким чином, законодавцем чітко визначено випадки проведення оцінки під час здійснення виконавчих дій, а оцінка, проведена не в рамках виконавчого провадження на замовлення боржника, не є підставою для скасування постанови про накладення арешту.

Така оцінка жодним чином не спростовує необхідність накладення арешту на все майно боржника та може бути відмінною від вартості майна, визначеної під час здійснення виконавчих дій.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач-2 надавав вказаний звіт до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві для врахування його під час проведення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення господарського суду м. Києва від 07.09.2011 р.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково встановлено, що вартість нерухомого майна, яке знаходиться в м. Києві на вул. Ежена Потьє, 8-А, є більшою за суму, яка підлягає стягненню за рішенням суду.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції безпідставно та з порушення норм процесуального права задовольнив скаргу Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 27.12.2011 р. ВП № 30515128 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що дії державного виконавця стосовно накладення арешту на все майно боржника та заборони здійснювати відчуження будь - якого майна, що належить ЗАТ «Фазатрон - Україна», в межах суми звернення стягнення, є обґрунтованими та такими, що не суперечать нормам чинного законодавства, державний виконавець діяв правомірно, в рамках процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», законних підстав для часткового зняття арешту майна на вказаній стадії виконавчого провадження не має.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 24.10.2012 р. підлягає скасуванню, а в задоволенні зазначеної скарги Українсько-російського Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 24.10.2012 р. у справі № 12/212 скасувати.

Скаргу Закритого акціонерного товариства "Фазотрон-Україна" на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві залишити без задоволення.

Матеріали справи № 12/212 повернути до господарського суду м. Києва.

Копію постанови надіслати сторонам, ВДВС та прокуратурі.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.