Ухвала

від 07.05.2015 по справі 12/212-09-4789

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"07" травня 2015 р.Справа № 12/212-09-4789

За позовом: комунального підприємства „Водопостачання та каналізація"

до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: малого приватного підприємства „Південькурортінвест"

про стягнення 32 689,36 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

від позивача: Медвідь І.П. (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

від відділу ДВС Южненського МУЮ Одеської області: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області в порядку ст.121-2 ГПК України.

08.04.2015р. відповідач звернувся до господарського суду Одеської області із скаргою (вх.№2-1820/15) на дії відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області в порядку ст.121-2 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2015р. скарга суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 була прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача скаргу відповідача не визнає.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання, призначене на 07.05.2015р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судові засідання з розгляду скарги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції.

Представник Южненського міського управління юстиції Одеської області в судові засідання, з розгляду скарги не з'являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги, суд встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. у справі №12/212-09-4789 за позовом комунального підприємства „Водопостачання та каналізація" до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача малого приватного підприємства „Південькурортінвест" про стягнення 32 689,36 грн., у задоволенні позову комунального підприємства „Водопостачання та каналізація" відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. скасовано, позов комунального підприємства „Водопостачання та каналізація" задоволено, стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства „Водопостачання та каналізація" борг у розмірі 32689 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 36 коп., витрати по оплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 326 (триста двадцять шість) грн. 89 коп., витрати на оплату ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 45 коп.

Господарським судом Одеської області на виконання вищенаведеної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2010р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2010р. у справі №12/212-09-4789 скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. у справі №12/212-09-4789 - залишено без змін.

08.04.2015р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області із скаргою (вх.№2-1820/15) на дії відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області в порядку ст.121-2 ГПК України.

В обґрунтування поданої скарги відповідач зазначає, що постановою №В-4/1033 від 30.06.2010р. про закінчення виконавчого провадження державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області Шведенко Д.Л. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області у справі №12/212-09-4789 від 31.03.2010р., скасовано постанову АА№187658 від 19.05.2010р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на нежитлову будівлю, нежитлове приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1

Як зазначає скаржник, копії зазначеної постанови були направлені сторонам виконавчого провадження та до господарського суду Одеської області, однак до органів державної реєстрації майнових прав копія даної постанови направлена не була, у зв'язку з чим фактично арешт на приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_1 скасований не був, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно.

В березні 2015р. відповідач звернувся до Державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області з вимогою про направлення до Реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції Одеської області копії постанови №В-4/1033 від 30.06.2010р. про закінчення виконавчого провадження.

Листом від 24.03.2015р. (№2113/03-25) начальник Державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області повідомив скаржника про те, що матеріали виконавчого провадження були знищенні в порядку п.п.9.9., 9.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

На думку скаржника, безпідставна відмова посадових осіб відділу Державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області щодо надання інформації до Реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції Одеської області в частині скасування арешту на нежитлову будівлю, нежитлове приміщення - магазин за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 є протиправною, що і стало підставою для відповідача, звернутись до суду із даною скаргою.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.19 названого закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України (п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ч.1 ст.25 вказаного закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження , якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 цієї статті державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення , а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За результатами дослідження матеріалів скарги та з врахуванням того, що станом на момент звернення скаржника до державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області з вимогою надіслати до реєстраційної служби Южненського міського управління юстиції Одеської області копії постанови про закінчення виконавчого провадження та скасування арешту, начальник відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області Трифонов Ю.М. фактично був позбавлений можливості направити копію зазначеної постанови, оскільки матеріали виконавчого провадження вже знищені.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області в порядку ст.121-2 ГПК України слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Южненського міського управління юстиції Одеської області в порядку ст.121-2 ГПК України - відхилити.

Суддя О.В. Цісельський