Рішення

від 21.02.2013 по справі 914/4/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.13 Справа № 914/4/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства «Європацукор», Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі,

до відповідача: Фермерського господарства «ТАМ +», Львівська область, Сокальський район, с. Смиків,

про: стягнення 15 427 грн. 02 коп. заборгованості за договором, 12 132 грн. 94 коп. плати за користування товарним кредитом, 2 160 грн. 00 коп. штрафу та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Колєсов М.Г. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Тимощук В.О. - керівник, Гривняк В.М. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Європацукор» до Фермерського господарства «ТАМ +» про стягнення 15 427 грн. 02 коп. заборгованості за договором, 12 132 грн. 94 коп. плати за користування товарним кредитом, 2 160 грн. 00 коп. штрафу та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.01.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22.01.2013 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 11.01.2013 року рекомендованою поштою №45300 0035773 5, відповідач - 10.01.2013 року рекомендованою поштою №80032 0000636 2 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, подали клопотання (вх. №4952/13), у якому просять долучити до матеріалів справи документи згідно переліку.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву справа розглядається у порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Приватне підприємство «Європацукор» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 31979894, знаходиться за адресою: 45300, Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі, вул. Заводська, буд. 18, що підтверджується Витягом з ЄДРЮО та ФОП серії АЖ №806027 та Довідкою Відділу статистики в Іваничівському районі Головного управління статистики у Волинській області з ЄДРЮО та ФОП серії АБ №393264 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Фермерське господарство «ТАМ+» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37624541, знаходиться за адресою: 80032, Львівська область, Сокальський район, с. Смиків, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №654293, Випискою з ЄДРЮО та ФОП серії ААБ №563108 та Довідкою Відділу статистики в Сокальському районі Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРЮО та ФОП серії АБ №352706 (докази в матеріалах справи).

29.04.2011 року між Приватним підприємством «Європацукор» (надалі - позивач, заготівельник) та Фермерським господарством «ТАМ+» (надалі - відповідач, господарство) укладено договір купівлі-продажу цукрових буряків урожаю 2011 року №76 (надалі - договір).

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за цим договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає статтям 207, 208 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору купівлі-продажу цукрових буряків урожаю 2011 року від 29.04.2011 року №76 станом на час розгляду справи в суді сторонами суду не заявлено та не подано.

Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором поставки, який укладено відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Згідно пункту 2.1. договору його предметом та метою договору є зобов'язання сторін щодо виробництва, доставки та переробки сировини для максимального виробництва і реалізації цукру, досягнення максимально можливих прибутків від спільної діяльності.

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що строк дії договору становить з дня укладання по 01.03.2012 року з можливою наступною пролонгацією за погодженням сторін.

Розділом 3 договору встановлено зобов'язання господарства, розділом 4 - обов'язки заготівельника.

Так, згідно пункту 3.1. договору господарство зобов'язане посіяти цукрові буряки на площі 20 га, виробити і продати заготівельнику цукрові буряки базисної цукристості, що відповідають вимогам державного стандарту ДСТУ 4327:2004 «Коренеплоди цукрових буряків для промислового переробляння», «Вимоги до заготівлі» та інструкції на токсичні елементи.

Пунктами 3.2. та 3.3. договору встановлено, що з метою забезпечення належних якісних властивостей буряків та забезпечення їх ефективної перероби з мінімально можливими втратами доставляти цукросировину в кількості і термін, за узгодженим сторонами графіком, який погоджується не пізніше, ніж за десять днів до початку збирання цукрових буряків та є складовою частиною договору.

Незалежно від графіку, в будь-якому випадку, кінцева дата поставки цукрового буряка на визначений бурякоприймальний пункт е може бути пізніше 10.11.2011 року. Ціна на цукрові буряки включає в себе всі витрати до місцезнаходження заготівельника (вул. Заводська, 18, смт. Іваничі, Волинська область). Цукрові буряки доставляються на Призаводський бурякоприймальний пункт.

Відповідно до пункту 4.4. договору заготівельник зобов'язувався по замовленню авансувати господарство кондиційним посівним матеріалом (додаток №1 до договору), а також, по можливості, мінеральними добривами, засобами захисту рослин, паливно-мастильними матеріалами, іншими матеріальними ресурсами та послугами згідно його заявки або окремої угоди на умовах товарного кредиту на термін до 10.11.2011 року із розрахунком за надані аванси цукровими буряками, зданими заготівельнику.

За користування товарним кредитом господарство сплачує заготівельнику плату в розмірі 0,1 відсотка від його вартості за кожен день користування товарним кредитом з дати його отримання до 10.11.2011 року. Після зазначеної дати плата за користування товарним кредитом становить 0,15 відсотка від його вартості за кожен день користування товарним кредитом по дату фактичного розрахунку. У випаду, коли господарство отримало товарний кредит і не поставило на даний завод цукросировини, або поставило в кількості, що не вистачає для погашення кредиту, воно зобов'язане оплатити наданий товарний кредит грошовими коштами в термін до 10.11.2011 року, сплативши при цьому вартість товарно-матеріальних цінностей, наданих на умовах товарного кредиту та проценти за користування ним, в розмірі, встановленому договором.

Розділом 8 договору передбачено порядок розгляд спірних питань, розділом 9 - відповідальність сторін та інші умови.

Так, відповідно до пункту 8.1. договору сторони зобов'язуються використати всі можливості для розв'язання спірних питань на основі двосторонніх переговорів. В разі неможливості вирішення їх таким чином, сторони звертаються до Господарського суду.

Пунктом 9.1. договору сторони дійшли згоди про те, що за невиконання умов договору однією із сторін, винна сторона несе відповідальність згідно чинного законодавства, в тому числі відшкодовує іншій стороні всі завдані збитки та упущену вигоду. Позовна давність щодо стягнення неустойки встановлюється в два роки.

Окрім того, між сторонами укладено додатковий договір про забезпечення насінням цукрових буряків бурякосіючого господарства до договору від 29.04.2011 року №76, за умовами якого заготівельник зобов'язувався продати або відпустити на умовах товарного кредиту в рахунок майбутнього врожаю господарству насіння цукрових буряків, яке відповідає всім посівним вимогам в кількості 30 посів/од на загальну суму 7 200 грн. 00 коп., а господарство зобов'язувалось посіяти, виростити цукрові буряки і доставити їх заготівельнику на умовах, передбачених розділом 3 договору від 29.04.2011 року №76 та своєчасно розрахуватись за надане насіння на умовах, встановлених пунктом 4.1. додаткового договору.

Так, згідно пункту 4.1. додаткового договору господарство за отримане від заготівельника насіння цукрових буряків в термін до 10.11.2011 року проводить оплату цукровими буряками, зданими на заготівельний бурякоприймальний пункт «Призаводський».

Пунктом 4.2. додаткового договору сторони погодили, що у випадку невиконання господарством умов додаткового договору, останнє зобов'язується оплатити надане насіння грошовими коштами, сплативши при цьому основну суму боргу з урахуванням вимог пункту 4.4. договору від 29.04.2011 року №76 та штраф в розмірі тридцяти відсотків від основної суми боргу у десятиденний термін з дати розрахунку, вказаної у пункті 4.1. додаткового договору.

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за цим договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає статтям 207, 208 ЦК України, а в силу статті 204 ЦК України є правомірним правочином.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав,а відповідач отримав насіння буряка та засоби захисту рослин на загальну суму 15 427 грн. 70 коп., з врахуванням податку на додану вартість, що підтверджується долученими до матеріалів справи накладеними від 29.04.2011 року №06-458 на суму 7 200 грн. 00 коп., від 17.05.2011 року №06-475 на суму 2 889 грн. 20 коп. та від 27.05.2011 року №06-480 на суму 4 448 грн. 75 коп. та довіреностями на отримання матеріальних цінностей від 29.04.2011 року №8, від 17.05.2011 року №2 та від 27.05.2011 року №14. Вказані накладні та довіреності підписано повноважними представниками сторін за договором (докази в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 15 427 грн. 70 коп. (розрахунок суми основної заборгованості в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача Претензією від 02.03.2012 року вих. № 144 з вимогою про погашення заборгованості за отримане насіння в розмірі 15 427 грн. 00 коп. та плати за користування товарним кредитом в розмірі 5 445 грн. 02 коп., яку відповідачем залишено без відповіді та реагування.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати поставленого товару становить 15 427 грн. 70 коп., станом на момент розгляду справи по суті сторонами доказів її погашення суду не заявлено та не подано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15 427 грн. 02 коп. суми основної заборгованості за договором від 29.04.2011 року №76 та 12 132 грн. 94 коп. плати за користування товарним кредитом нарахованої у відповідності до пункту 4.4. договору за період з 29.04.2011 року по 18.12.2012 року (розрахунок суми плати за користування товарним кредитом в матеріалах справи).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з договору купівлі-продажу цукрових буряків урожаю 2011 року від 29.04.2011 року та додаткового договору від 29.04.2011 року, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Окрім стягнення уми основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2 160 грн. 00 коп. штрафу, нарахованого у відповідності до пунктів 4.1. та 4.2. додаткового договору (розрахунок суми штрафу в матеріалах справи).

У відповідності до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Фермерського господарства «ТАМ+» (80032, Львівська область, Сокальський район, с. Смиків; код ЄДРПОУ 37624541) на користь стягувача: Приватного підприємства «Європацукор» (45300, Волинська область, Іваничівський район, смт. Іваничі, вул. Заводська, буд. 18; код ЄДРПОУ 31979894) 15 427 грн. 02 коп. суми основного боргу, 12 132 грн. 94 коп. плати за користування товарним кредитом, 2 160 грн. 00 коп. штрафу та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

21.02.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 25.02.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.