Постанова

від 20.02.2013 по справі 5/5007/971/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

20 лютого 2013 року Справа № 5/5007/971/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Філіпова Т.Л. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.12.12р. у справі №5/5007/971/12 (суддя Ляхевич А.А.)

за позовом Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в особі Національного авіаційного університету в особі Навчально-наукового підрозділу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" (м.Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області;

2. Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету

про стягнення 24731,08 грн.

За участю представників:

прокурор - Барілов Денис Володимирович (посвідчення №012685 від 05.11.2012 р.)

позивача 1 - не з'явився

позивача 2 - Бобер Андрій Валерійович (довіреність №06-03/369 від 14.02.2013 р.)

позивача 3 - Бобер Андрій Валерійович (довіреність №б/н від 15.01.2013 р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи 1 - не з'явився

третьої особи 2 - Федорчук Віктор Святославович (довіреність №б/н від 28.12.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.12.2012р. у справі №5/5007/971/12 (суддя Ляхевич А.А.) позов Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в особі Національного авіаційного університету в особі Навчально-наукового підрозділу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області; 2) Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету про стягнення 24731,08 грн. - задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" на користь Національного авіаційного університету в особі Навчально-наукового підрозділу Житомирський інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету: 22303,22 грн. заборгованості, 1721,50 грн. пені, 178,76 грн. штрафу.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" в доход Державного бюджету України 1575,21 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ТзОВ "Сіма" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№267/13 від 05.02.2013р.), в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким Житомирському прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в задоволенні позову відмовити (т.2, арк.справи 88-90). В апеляційній скарзі зазначає, що п.9 договору оренди №792 від 28.10.2008 року передбачено, що спори між сторонами, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Тому вважає, що лише сторони даного договору мають право звернутись до суду з приводу невиконання чи неналежного виконання умов даного договору.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний авіаційний університет, Навчально - науковий підрозділ Житомирський інститут імені С.П. Корольова НАУ не є сторонами даного договору, а отже Житомирський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері безпідставно, без належних правових обґрунтувань звернувся до суду в інтересах вищезазначених осіб.

Тому скаржник вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у справі від 07.02.2013р. відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято скаргу ТзОВ "Сіма" до провадження, справу призначено до слухання (т.2, арк.справи 86, 87).

У судове засідання апеляційної інстанції 20.02.2013р. представник Національного авіаційного університету та Навчально-наукового підрозділу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету подав письмовий відзив на апеляційну скаргу (Вх.№1694/13, Д-2), в якому заперечує проти доводів скаржника (т.2, арк.справи 111-113).

У відзиві зазначає, що з січня 2011 року рахунки ТзОВ «Сіма» за оренду нерухомого майна за договором від 28.10.2009 року №792 почав виставляти саме Навчально-науковий підрозділ Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету, а ТзОВ «Сіма» до листопада 2011 року їх оплачувало, тобто фактично за згодою орендаря пройшла заміна кредитора в зобов'язанні.

За умовами договору оренди балансоутримувачем (ННП ЖВІ НАУ) орендованого відповідачем майна щомісячно виставлялись до оплати останньому рахунки, із зазначенням суми нарахованої відповідно до методики орендної плати та порядок пропорційного розподілу орендної плати для сплати до Державного бюджету України (50%) та балансоутримувачу (50%). Тобто саме за умовами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2008 року №792, балансоутримувач переданого в оренду майна є також вигодонабувачем за цим договором.

Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, натомість рішення господарського суду Житомирської області вважає законним і таким, що прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права (т.2, арк. справи 111-113).

У судому засіданні апеляційної інстанції прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 06.12.12 р. у справі №5/5007/971/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача 2 та позивача 3 заперечив проти доводів апеляційної скарги, обгрунтовуючи свою позицію викладену у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи 2 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання. Листом від 15.02.2013р. надіслав заяву (вх.№1615/13, Д-1 від 18.02.2013 р.), в якій просив відкласти розгляд справи у зв'язку перебуванням у службовому відрядженні та неможливістю підприємства направити іншого представника (т.2, арк.справи 108).

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не було подано жодних доказів перебування представника у відрядженні, крім того, ухвалою від 07.02.2013р. суд не зобов'язував конкретну особу з'явитися у судове засідання, а уповноваженого представника юридичної особи, який мав здійснювати представницькі повноваження ТзОВ «Сіма».

В судове засідання представники позивача 1 та третьої особи 1 не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не подавали, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому законом порядку (т.2, арк.справи 105, 106).

Враховуючи приписи ст. 101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача, позивача 1 та третьої особи 1.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

28.10.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області (орендодавець) в особі начальника Поліщука В.Ю., що діяв на підставі Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.1994р. №412 та наказу Фонду державного майна України від 30.09.1997 р. №78-р, з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіма" (орендар) в особі директора Сітайла Валерія Сергійовича, що діяв на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Житомирської міської ради Житомирської області від 19.10.2007 р. за №13051050006000677, з іншої сторони, було укладено договір оренди №792 нерухомого майна, що належать до державної власності (т.1, арк.справи 51-53).

Пунктом 1.1. договору оренди передбачено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові будівлі №1/460 (КПП №1 - кімната відвідувачів) площею 75,3 кв.м. та №1/533 (прохідна) площею 64,55кв.м. (далі - майно), що перебуває на балансі Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету (далі - балансоутримувач) та знаходяться за адресою: м.Житомир, проспект Миру, військове містечко №1.

Цільове призначення майна встановлене п.1.2. договору, відповідно до якого майно передається в оренду для розміщення їдальні в навчальному закладі (без здійснення продажу товарів підакцизної групи).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою KM України від 04.10.1995р. №786, зі змінами (далі - методика розрахунку), та за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (червень 2008 року) 1950,00 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень, серпень, вересень, жовтень 2008 року (п.3.1. договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати, відповідно до п.3.2 договору, здійснюється у порядку визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3 договору)

Пунктом 3.6 договору обумовлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених KM України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована не своєчасно або в неповному розмірі, відповідно до п.3.7 договору, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п.3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Пунктом 3.8 договору сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяця, орендар також сплачує штраф у розмірі 1% від суми заборгованості.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору).

За змістом пункту 5.2 договору після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодовувати державному бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку.

Відповідно до п.5.3 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строк дії договору встановлено п.10.1 договору, відповідно до якого вказаний договір діє з 28.10.2008р. до 26.10.2009 року включно. Продовження строку дії договору здійснюється шляхом укладення додаткових угод до договору, які є невід'ємною частиною договору (п.10.4 договору).

У відповідності до п.10.7., п.10.8. договору, у разі припинення або розірвання договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а невід'ємне поліпшення - власністю держави; вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за згодою орендодавця, не підлягає компенсації.

В пункті п.10.10 договору майно вважається повернутим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання - передавання.

Відповідно до акту приймання-передавання орендованого державного майна від 28.10.2008р. орендодавець передав, а орендар отримав у користування вказане у договорі майно (т.1, арк.справи 54).

23 жовтня 2009 року між РВ ФДМ України по Житомирській області (орендодавець) та ТзОВ "Сіма" (орендар) укладено додатковий договір №1 про продовження договору оренди нерухомого майна (т.1, арк.справи 56), що належить до державної власності від 28.10.2008р. №792, за яким строк дії основного договору продовжено до 25 жовтня 2010 року включно.

21.10.2010 року між сторонами укладено додатковий договір №2 про продовження договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2008р. №792 (т.1, арк.справи 57), за яким строк дії основного договору продовжено до 25 жовтня 2012 року включно, а також, змінено цільове використання орендованого майна, обумовленого в п.1.2. договору, а саме, погоджено, що нежитлова будівля №1/460 передається в оренду для розміщення магазину з продажу непродовольчих товарів, будівля №1/533 - для розміщення кафетерію без реалізації товарів підакцизної групи. Цим же додатковим договором №2 змінено орендну плату (п.3.1. договору) та визначено її у розмірі 8404,32 грн. за базовий місяць оренди - вересень 2010 року.

Листом від 06.04.2012р. №09/1122 "Щодо оренди державного майна" РВ ФДМ України по Житомирській області повідомило Житомирський військовий інститут ім.С.П.Корольова про укладення 06.04.2012р. договору про розірвання договору оренди державного нерухомого майна від 28.10.2008 р. №792 (т.1, арк.справи 58).

Договором про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2008р. №792 (т.1, арк.справи 59), договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 28.10.2008р. №792 вважається розірваним за згодою сторін з моменту підписання цього договору. Згідно пункту 3 цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю за участю балансоутримувача, згідно з актом приймання-передавання орендованого державного майна.

Відповідно до акту приймання-передавання орендованого нерухомого майна, що належить до державної власності 10.04.2012р. (т.1, арк.справи 60)., підписаного РВ ФДМ України по Житомирській області як орендодавцем, Навчально-науковим підрозділом Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету як балансоутримувачем та ТзОВ "Сіма" як орендарем, орендар передав, а орендодавець та балансоутримувач прийняли нерухоме майно - нежитлову будівлю №1/460 (КПП №1 - кімната відвідувачів) площею 75,3 кв.м. та нежитлову будівлю №1/533 (прохідна) площею 64,55 кв.м., що перебуває на балансі ЖВІ ім. С.П.Корольова НАУ, належить до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (акт №12 та перелік будівель, належних до сфери управління названого Міністерства - т.1, арк.справи 40-46) та знаходиться за адресою м.Житомир, просп.Миру, військове містечко №1. До акту додано висновки сторін щодо стану об'єкта, а також розрахунок заборгованості по орендній платі.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору оренди балансоутримувачем орендованого майна щомісячно виставлялись до оплати відповідачу рахунки, із зазначенням суми нарахованої відповідно до методики орендної плати та порядок пропорційного розподілу орендної плати для сплати до Державного бюджету України (50%) та балансоутримувачу (50%).

Відповідно до Наказу Національного авіаційного університету Міністерства освіти і науки України №306/01/од від 22.12.2010 року (т.1, арк.справи 126) виділено із структури Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету відокремлений структурний підрозділ НАУ - "Навчально-науковий підрозділ Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова Національного авіаційного університету" (ННП ЖВІ НАУ). До даного підрозділу (положення - т.1, арк.справи 20-32, довідка з ЄДРПОУ - т.2, арк.справи 3), відповідно перейшли права та обов'язки балансоутримувача стосовно в т.ч. об'єктів нерухомості, переданих в оренду відповідачу згідно договору оренди №792 від 28.10.2008р.(т.1, арк.справи 127-134).

Як вбачається з матеріалів справи, з січня 2011 року саме ННП ЖВІ НАУ виставляло рахунки до сплати ТзОВ "Сіма", а останній, в свою чергу, оплачував вказані рахунки до листопада 2011 року в повному обсязі. З вищевикладеного вбачається, що сторони договору, в т.ч. орендар та балансоутримувач орендованого майна, своїми діями фактично узгодили правовідносини між собою та порядок здійснення відповідачем розрахунків за договором оренди №972. Будь-яких заперечень з приводу перерахування 50% від суми нарахованої орендної плати ННП ЖВІ НАУ як особі, до якої перейшли всі права балансоутримувача на орендоване нерухоме майно, ні останньому, ні орендодавцю за договором, відповідач у справі не направляв.

З листопада 2011 року ТзОВ "Сіма" припинило сплачувати нараховану йому орендну плату за договором оренди №792 від 28.10.2008р., а саме, 50% від нарахованої орендної плати, які за умовами договору мали бути сплачені балансоутримувачу (т.1, арк.справи 72-76).

В рахунку №11 від 11.04.2012р. до оплати ТзОВ "Сіма" на користь балансоутримувача було виставлено за оренду нерухомого майна за договором №792 від 28.10.2008 року заборгованість за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року за квітень 2012 року - в загальній сумі 17875,62 грн., за березень 2012 року - 4495,75грн. та за квітень 2012 року - 906,85 грн. (т.1, арк.справи 79).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За частиною 3 вказаної статті об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). Частиною 6 цієї статті встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до положень ст.ст.18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості з орендної плати у сумі 22303,22 грн. (різниця від загальної суми 23278,22 грн. заборгованості з сумою завдатку - 975,00 грн.), відповідно до розрахунку заборгованості (т.1, арк.справи 101-102).

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про стягнення вказаної суми боргу є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню господарським судом.

Статтею 230 Господарського кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що у випадку несвоєчасного або неповного перераховування орендної плати, в т.ч. балансоутримувачу, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються, зокрема, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок пені, здійснений у позовній заяві, та з урахуванням встановлених обставин справи, умов договору та вказаних приписів закону, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Житомирської області про правомірність нарахування пені на існуючі суми заборгованості в межах визначеного прокурором періоду нарахування, у розмірі 1721,50грн. В решті нарахованої суми пені, заявленої до стягнення, судом правомірно відмовлено за безпідставністю.

Пунктом 3.8 договору обумовлено сплату відповідачем (орендарем) штрафу у розмірі 1% від суми заборгованості у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяця.

А тому, суд першої інстанції, встановивши наявність у даному випадку підстав, відповідно до встановлених обставин справи, для застосування до відповідача відповідальності, обумовленої пунктом 3.8. договору у вигляді сплати штрафу, а також, перевіривши здійснений розрахунок штрафу у заявленому до стягнення розмірі 178,76 грн., правомірно дійшов висновку про обгрунтованість позову в цій частині.

На твердження скаржника про безпідставність звернення Житомирського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в особі Національного авіаційного університету в особі Навчально-наукового підрозділу Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова Національного авіаційного університету колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.29 ГПК України передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Відповідно до п.3 Постанови ВГСУ «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23 березня 2012 року N 7, господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

В позовній заяві прокурор зазначив, що в даному випадку порушення інтересів держави та загроза інтересам держави полягає в тому, що в результаті несплати відповідачем грошових коштів за спожиту електричну енергію та за оренду нерухомого майна позивачу тягне заподіяння прямих матеріальних збитків як Міністерству освіти ті науки, молоді та спорту України зокрема, так і державі загалом.

Колегія суддів вважає, що прокурором в позовній заяві чітко формульовано й умотивовано інтереси держави, а тому твердження скаржника не беруться до уваги.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сіма" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.12.12р. у справі №5/5007/971/12 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Дужич С.П.