Рішення

від 13.02.2013 по справі 58/552

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/552 13.02.13

За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Смірнов та Партнери" До відповідача-1Товариство з обмеженою відповідальністю "Модус груп" До відповідача-2Товариства з обмеженою відповідальністю "РК-Торг" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Державна служба інтелектуальної власності України Проприпинення порушення права на зареєстрований знак для товарів і послуг свідоцтво № 140907 від 25 червня 2011 року Головуючий суддя - Блажівська О.Є.

Суддя - Картавцева Ю.В.

Суддя - Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача - Портна Л.С. дов. № 50 АА1325315 від 27.09.2011р. до 27.09.2014р., Дубовик Д.А. дов. б/н від 06.02.2013р. до 06.02.2014р., Портна Д.М. дов. б/н від 12.02.2013р. до 12.02.2014р.

Від відповідача-1 - не з'явився

Від відповідача-2 - не з'явився

Від третьої особи - Запорожець Л.Г. дов № 2-8/9285 від 16.11.2012р. до б/с

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Cмірнов та Партнери" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Модус Груп", відповідач-2 Товариство з обмеженою "РК-Торг" про припинення порушення права на зареєстрований знак для товарів і послуг свідоцтво № 140907 від 25 червня 2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.12.2011 року.

У судове засідання 19.12.2011 року представники позивача та відповідача-1 з'явились.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-1 надав суду клопотання про повторне направлення позовної заяви із доданими до неї матеріалами на адресу відповідача-1.

Клопотання судом задоволено.

Суд зобов'язав представника позивача направити позовну заяву із доданими до неї документами відповідачу-1.

Представник 2 позивача надав суду клопотання про витребування доказів у відповідача-1, відповідача-2.

Представник 2 позивача надав усні пояснення щодо поданого клопотання.

Клопотання про витребування доказів у відповідача-1, відповідача-2 судом задоволено.

Представник 2 позивача надав суду клопотання про витребування доказів у Міністерства охорони здоров'я України.

Представник 2 позивача надав усні пояснення щодо поданого клопотання.

Розгляд клопотання переноситься судом на наступне судове засідання.

Суд зобов'язав позивача надати суду підтвердження звернення до Міністерства охорони здоров'я України.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник 2 позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача-1 надав суду заяву про продовження строку розгляду справи.

Заяву судом задоволено

Відповідно до ст. 27 ГПК України, суд за власною ініціативою залучає третю особу, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача -Державну службу інтелектуальної власності України.

В зв'язку з необхідністю залучення третьої особи та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.01.2012 року.

У судове засідання 18.01.2012 року представники позивача, відповідача та третьої особи з'явились.

29.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

29.12.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази по справі.

18.01.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.

Представник третьої особи на виконання вимог ухвали суду надав письмові пояснення по справі.

Представник третьої особи надав усні пояснення по справі щодо доцільності призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2012 року у справі № 58/552 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

10.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла справа з експертизи з висновком експерта № 3115/3116/12-53.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року суд ухвалив поновити провадження у справі та призначити колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року справу № 58/552 передано на розгляд колегії суддів у складі: Блажівської О.Є. (головуюча), Картавцева Ю.В., Цюкало Ю.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2012 року справу № 58/552 прийнято до розгляду колегіально, розгляд справи призначено на 30.01.2013 року.

21.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відшкодування позивачу витрат за проведення експертизи за рахунок відповідача-1 та відповідача-2.

30.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про уточнення позовних вимог.

30.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

30.01.2013 року представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

30.01.2013 року представник третьої особи у судове засідання з'явився.

Клопотання про відшкодування позивачу витрат за проведення експертизи за рахунок відповідача-1 та відповідача-2 та заява про уточнення позовних вимог будуть розглянуті на наступному судовому засіданні.

У судовому засідання розглянуто подані клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи не заперечив.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом задоволено.

В зв'язку з неявкою позивача, відповідача-1, відповідача-2 та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

13.02.2013 року представники позивача у судове засідання з'явились.

13.02.2013 року представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали, про причини неявки належним чином суд не повідомили.

Про дату, час та місце судового засідання відповідач-1 був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення № 02660 05342457.

У судовому засіданні розглянуто клопотання позивача про віднесення витрат за проведення судової експертизи на відповідача-1 та відповідача-2.

Представники позивача клопотання про віднесення судових витрат підтримали у повному обсязі.

Клопотання позивача про віднесення витрат за проведення судової експертизи на відповідача-1 та відповідача-2 судом задоволено.

У судовому засіданні судом розглянуто клопотання позивача про уточнення (зменшення) позовних вимог.

13.02.2013 року у судовому засіданні представники позивача надали суду заяву про відкликання клопотання щодо уточнення позовних вимог від 30.01.2013 року.

Представник-3 позивача надав суду усні пояснення щодо порушення прав позивача підприємствами відповідача-1 та відповідача-2.

Представник-1 позивача надала суду усні пояснення по справі.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як вбачається з матеріалів справи ухвали Господарського суду міста Києва надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача-2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

13.02.2013 року у судовому засіданні, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні суд повідомив про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смірнов та Партнери» 15 жовтня 2010 року подало до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - Держдепартамент) заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг за позначенням «ЭРРЕКС», якій було присвоєно реєстраційний № m201015894. стосовно наступних класів товарів, згідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг (надалі- МКТП) :

Кл.3: вибілювальні препарати та інші речовини для прання; чистильні, лискувальні, знежирювальні та абразивні препарати; мило; парфуми, ефірні олії, косметика, лосьон для волосся; зубні порошки і пасти;

Кл.5: Фармацевтичні та ветеринарні препарати; гігієнічні препарати на лікарські (медш'ні) потреби; дієтичні речовини на лікарські (медичні потреби), дитяче харчування: пластирі, перев'язувальні матеріали; матеріали для пломбування зубів і виготовлення зубних виліпків; дезінфікувальні засоби; препарати для нищення паразитів і шкідників; фунгіциди, гербіциди.

25 червня 2011 року Держдепартамент зареєстрував указане позначення та видав Позивачу свідоцтво на знак для товарів і послуг «ЭРРЕКС» за № 140907 (надалі-Знак). Відомості про реєстрації були опубліковані у офіційному бюлетені «Промислова власність» №12 від 25.06.2011 року

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що знак для товарів і послуг «ЭРРЕКС» використовує для маркування дієтичної добавки, які відповідають товарам (згідно із МКТП) - 05 класу, а саме: дієтичні речовини на лікарські потреби.

21 жовтня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «МодусГруп» подала заявку на реєстрацію зображення знака «Еррекс XXL Эррекс XXL».

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що позначення «Еррекс XXL Эррекс XXL» використовується Відповідачем 1 на сайті http://erexxxl.com.ua в мережі Інтернет, який повністю відтворює зображення Продукції, кольорову гаму та використанням шрифтів при оформленні сайту Позивача, який розташований за електронною адресою http://pro-errex.ru/ , та підтверджується відповідними скрін-шотами. Який майже повністю повторює аналогічну рекламу позивача.

Посилаючись на п. 8 ст. 10 Закону, Позивач надіслав до Державного департамент) інтелектуальної власності лист-заперечення проти реєстрації позначення «Еррекс XXL Эррекс XXL» (вх. № 2599261 від 04.07.2011 року), заявником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Модус Груп».

Також позивач зазначає, що надіслав Лист № 209 до Відповідача-1 з проханням припинити незаконне використання Знаку, проте відповідач-1 продовжує використовувати данний знак.

Згідно позовної заяви, позивач вказує про порушення порушення прав позивача на Знак з боку Відповідача-2 є Замовлення па придбання товару №053771 від « 01» червня 2011 року, видане TOB «РК-Торг», квитанція до прибуткового касового ордеру від « 01» червня 2011 року на суму 680,00 грн., що видана TOB «РК-Торг».

Відповідачі пропонують для продажу, у тому числі, через мережу Інтернет продукцію, марковану знаком для товарів і послуг «эррекс xxl», а саме: здійснюють пропозиції до продажу та інші дії щодо введення у господарський обіг продукції, ідентичної до продукції, що вводиться у господарський обіг Позивачем та маркується зареєстрованим на ім'я Позивача Знаком.

Судом по даній справі призначалась судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено КНДІСЕ за результатами проведення якої було складено висновок №3115/3116/12-53 від 30.11.2012 року.

Відповідно ч.3 п. 6, п.7 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів (частина п'ята статті 42 та частина друга статті 43 ГПК). З урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону "Про судову експертизу".

Згідно з частиною другою статті 10 Закону "Про судову експертизу", судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

У даній справі експертиза проведена судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які мають вищу юридичну освіту, вищу спеціальну освіту в галузі інтелектуальної власності та кваліфікацію судового експерта, тому висновок № №3115/3116/12-53 від 30.11.2012 року приймається судом як належний доказ у справі №58/552.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.п.1,2 ст. 494 ЦК України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно п.1 ст. 495 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно ст. 499 ЦК України, права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Відповідно до п. 4,3,2,6 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених Наказом Держпатенту № 116 від 28.07.1995р., при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Згідно ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру.

Відповідно ч.4 п.7 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", заявка складається українською мовою і повинна містити: заяву про реєстрацію знака; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП.

Судом по даній справі призначалась судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено КНДІСЕ, та на вирішення якої ставились такі питання:

- Чи є позначення "Еррекс XXL Эррекс XXL", яке використовують відповідачі у своїй господарській діяльності, та знак для товарів і послуг "ЭРРЕКС" за свідоцтвом України №140907 схожими настільки, що їх можна сплутати?

По першому питанню експерт приходить до висновку, що Позначення «Еррекс XXL Эррекс XXL», яке використовують відповідачі у своїй господарській діяльності на знак для товарів і послуг «ЭРРЕКС» за свідоцтвом України №140907 є схожими настільки, що їх можна сплутати.

- Чи є застосування позначення "Еррекс XXL Эррекс XXL"на упаковках товару відповідачів використанням зареєстрованого знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №140907 "ЭРРЕКС"?

По другому питанню експерт приходить до висновку, що застосування позначення «Еррекс XXL Эррекс XXL» на упаковках товару відповідачів, є використанням зареєстрованого знаку для товарів і послуг «ЭРРЕКС» за свідоцтвом України №140907.

Згідно інформаційного Листа ВГСУ №01_06-417-2012 від 04.04.12 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності" зазначено, що захист прав на торговельну марку, визначений відповідно до пункту 4 статті 5 Закону України "Про захист прав на знаки для товарів і послуг" (далі -Закон) обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг."

Відповідно ч. 4 п.59 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", господарським судам потрібно мати на увазі, що власник прав на знак для товарів і послуг має право забороняти іншим особам використовувати тотожне чи схоже до ступеня змішування з цим знаком позначення лише стосовно тих товарів і послуг, щодо яких цей знак зареєстровано, чи споріднених з ними товарів і послуг.

Отже, у справі зі спору про припинення порушення прав інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг господарському суду слід з'ясовувати перелік товарів і послуг, для яких спірні знаки зареєстровано, та встановлювати фактичні обставини використання спірних позначень відповідачами у справах у частині їх фактичного зображення та переліку товарів і послуг, для яких вони використовуються.

Статтею 6 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачені підстави для відмови в наданні правової охорони. Так, згідно з положеннями ч. 2 цієї статті не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу. Згідно з правилами ч. 3 даної статті не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака вважається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар , вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Оскільки знак для товарів і послуг «ЭРРЕКС» за свідоцтвом України №140907 зареєстрований та використовується для товарів 05 класу МКТП (фармацевтичні препарати; дієтичні речовини на лікарські (медичні) потреби), а біологічно активні добавки, марковані позначенням «Еррекс XXL Эррекс XXL» є тими самими товарами, що і товари, для яких зареєстровано знак «ЭРРЕКС».

Доказом порушення порушення прав позивача на Знак з боку Відповідача-2 є Замовлення па придбання товару №053771 від « 01» червня 2011 року, видане TOB «РК-Торг», квитанція до прибуткового касового ордеру від « 01» червня 2011 року на суму 680,00 грн., що видана TOB «РК-Торг», квитанція до прибуткового касового ордеру від « 13» грудня 2011 року на суму 2520,00 грн., замовлення па придбання товару №073054 від « 13» грудня 2011 року

Відповідно п.67 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", пропонування для першого продажу товару з нанесеним знаком, який використовується без дозволу його власника, є порушенням прав на знак. Зберігання ж продукції зі знаком, що використовується без дозволу його власника, визнається порушенням прав на знак, якщо воно здійснюється з метою введення такої продукції в господарський оборот.

Відповідно ч.3 п.71 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

Таким чином, застосування позначення «Еррекс XXL Эррекс XXL» на упаковках товару відповідачів, є використанням зареєстрованого знаку для товарів і послуг «ЭРРЕКС» за свідоцтвом України №140907.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач-1 та відповідач-2 належними та допустимими доказами позовних вимог не оспорили, письмового відзиву на позовну заяву не подали, участі відповідач-2 у судових засіданнях не приймав.

Таким чином, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ч.1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповіда-1 та відповідача-2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Заборонити Відповідачам - Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Модус Груп» (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Червоноткацька, буд. 88, корпус 20, ідентифікаційний код: 35139536) та Товариству з обмеженою відповідальністю «РК-Торг» (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Червоноткацька, буд. 93, ідентифікаційний код: 36563965) використовувати знак для товарів і послуг «ЭРРЕКС» через використання його у позначенні «Еррекс XXL Эррекс XXL», яким маркується Продукція Відповідачів при пропонуванні до продаж) та здійсненні інший дій, спрямованих на введення у господарський обіг Продукції з позначенням «Еррекс XXL Эррекс XXL».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Модус Груп» (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Червоноткацька, буд. 88, корпус 20, ідентифікаційний код: 35139536) в Доход Державного бюджету України суму 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РК-Торг» (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Червоноткацька, буд. 93, ідентифікаційний код: 36563965) в Доход Державного бюджету України суму 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РК-Торг» (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Червоноткацька, буд. 93, ідентифікаційний код: 36563965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смірнов та Партнери" (Російська Федерація, Московська обл., м.Реутов, Ювілейний проспект, 54, ідентифікаційний номер платника податків (ІНПП юридичної особи): 5041023408, основний державний реєстраційний номер (ОДРН): 1035008257745) 5306, 40 грн. (п'ять тисяч триста шість грн. 40 коп.) судові витрати за проведення експертизи.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 18.02.2013 року

Головуючий суддя О.Є. Блажівська

Суддя Ю.В. Картавцева

Суддя Ю.В. Цюкало