Рішення
від 12.02.2013 по справі 6/127-12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2013 р. Справа № 6/127-12

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Красилівської сільської ради Броварського району Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плато» про визнання недійсними державних актів,

представники:

прокуратури: Сазонова С. В. (посв. №007176 від 02.10.2012р.);

позивача 1: не з'явилися;

позивача 2: не з'явилися ;

відповідача: не з'явилися .

СУТЬ СПОРУ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 6/127-12 за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Красилівської сільської ради Броварського району Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плато» про визнання недійсними державних актів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29 листопада 2012 року порушено провадження у справі №6/127-12 та призначено її до розгляду на 25 грудня 2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України справа неодноразово відкладалась, про час і місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 25 грудня 2012 року, 22 січня 2013 року та 05 лютого 2013 року, проте повноважний представник відповідача жодного разу в судове засідання на виклики суду не з'являвся.

Згадані вище ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена в позові та відповідає адресі згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача, тобто за належною адресою відповідача.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

21 січня 2013 року представником Красилівської сільської ради Броварського району Київської області через канцелярію господарського суду Київської області подані письмові пояснення, в яких зазначено, що Красилівська сільська рада Броварського району Київської області позовні вимоги Броварського міжрайонного прокурора Київської області підтримує в повному обсязі.

22 січня 2013 року в судовому засіданні представниками прокуратури та позивача 2 подано клопотання в порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Судом клопотання розглянуте та задоволене.

В судовому засіданні 12 лютого 2013 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданою в судовому засіданні.

Оскільки, про розгляд справи відповідач був належним чином повідомлений, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

19 лютого 2013 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.05.2007 року у справі №10/250-07 визнано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Плато" право власності на земельні ділянки площею 17,0162га, що знаходяться в Київській області, Броварському районі, с. Красилівка, вул. Басова, 32, а саме: ділянка № 1 - 0,7936 га; ділянка № 2 - 0,6178га; ділянка № 3 - 0,6777га; ділянка № 4 - 1,0874га; ділянка № 5 - 0,5198га; ділянка № 6 - 1,1343га; ділянка № 7 - 0,7786га; ділянка № 8 - 2,2023га; ділянка № 9 - 0,5178 га; ділянка № 10 - 0,5290га; ділянка № 11 - 0,0684га; ділянка № 12 - 2,6597га; ділянка № 13- 0,7791га; ділянка № 14 - 4,6507га.

На підставі рішення господарського суду Київської області від 24.05.2007 року у справі №10/250-07 Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Плато" видані наступні державні акти на право власності на земельні ділянки:

· серія ЯЕ №822836, площею 0,7936 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:018:0024, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500015;

· серія ЯЕ №822837, площею 0,6178 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:018:0023, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500014;

· серія ЯЕ №822838, площею 0,6777 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:052:0044, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500013;

· серія ЯЕ №822839, площею 1,0874 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:024:0009, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500012;

· серія ЯЕ №822840, площею 0,5198 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:018:0014, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500011;

· серія ЯЕ №822841, площею 1,1343 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:018:0013, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500010;

· серія ЯЕ №822842, площею 0,7786 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:052:0045, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500009;

· серія ЯЕ №822843, площею 2,2023 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:019:0012, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №040732500008;

· серія ЯЕ №822844, площею 0,5290 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:018:0015, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500007;

· серія ЯЕ №822845, площею 0,0684 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:052:0042, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500006;

· серія ЯЕ №822846, площею 2,6597 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:052:0051, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500005;

· серія ЯЕ №822847, площею 0,7791 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284401:01:052:0050, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500003;

· серія ЯЕ №822848, площею 4,6509 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3221284400:02:001:0036, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732500004.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009р. рішення господарського суду Київської області від 24.05.2007р. у справі № 10/250-07 скасовано, а матеріали справи направлені на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 02.03.2010 року у справі №10/250-07 в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" відмовлено повністю, встановлено, що у позивача, станом на день звернення з позовом у даній справі, було відсутнє право власності на земельну ділянку, а отже відсутнє і право на його захист шляхом визнання, в порядку передбаченому ст. 392 ЦК України.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року у справі №10/250-07 рішення господарського суду Київської області від 02.03.2010 року у справі №10/250-07 залишено без змін.

Броварський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Красилівської сільської ради Броварського району Київської області звертаючись з позовом до суду до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плато» про визнання недійсними державних актів, підставою визнання недійсними державних актів на земельні ділянки зазначив статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Судом враховано, що Броварським міжрайонним прокурором Київської області подана заява про уточнення позовних вимог, в якій просить суд виключити з підстав визнання недійсними державних актів те, що вони видані з порушенням вимог ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, підставою визнання державних актів недійсними просить вважати, посилаючись на ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, ст. 152, 155 Земельного кодексу України, те, що державні акти видані на підставі рішення господарського суду Київської області, яке на даний час скасовано.

В абз. 7 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Так, рішення господарського суду Київської області від 24.05.2007 року у справі №10/250-07, на підставі якого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Плато" видані спірні державні акти на право власності на земельні ділянки скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області. Рішенням господарського суду Київської області від 02.03.2010 року у справі №10/250-07 в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено повністю, яке залишено без змін Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.06.2010 року у справі №10/250-07.

Враховуючи викладене, оскільки судом встановлено, що у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Плато" станом на день звернення з позовом у даній справі було відсутнє право власності на земельну ділянку, а факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, суд дійшов до висновку, що державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на підставі рішення суду, яке скасовано в касаційному порядку, на час прийняття рішення у справі не відповідають законові і порушують права власника.

Відповідно до ст. 378 Цивільного кодексу України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області та Красилівської сільської ради Броварського району Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Плато» про визнання недійсними державних актів є обґрунтованими, правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Плато":